АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2012 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді - Васильєвої М.А.

суддів - Дмитренко Г.М.

Мороза І.М.

за участю прокурора - Отроша В.М.

захисника - адвоката ОСОБА_1

засудженого - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_3 на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 21 травня 2012 року, яким

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, уродженець м. Хмельник, Вінницької області, громадянин України, з вищою освітою, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 раніше не судимий,

засуджений за ч. 1 ст. 368 КК України на 6 місяців арешту з позбавленням права обіймати посади, пов'язані зі здійсненням функцій представників влади в правоохоронних органах, строком на 2 роки.

На підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України звільнений від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності.

По справі вирішено питання щодо ревних доказів та судових витрат,

ВСТАНОВИЛА:

Вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним у тому, що, працюючи на посаді оперуповноваженого відділу Державної служби боротьби з економічною злочинністю (далі - ВДСБЕЗ) Деснянського РУ ГУМВС України в м. Києві, вчинив умисний злочин за наступних обставин.

Наказом ГУМВС України в м. Києві № 517 о/с від 28 грудня 2004 року ОСОБА_3 призначений на посаду оперуповноваженого відділу Державної служби боротьби з економічною злочинністю Деснянського РУ ГУМВС України в м. Києві.

Згідно посадової інструкції оперуповноваженого ВДСБЕЗ, з якою ОСОБА_3 був ознайомлений 8 лютого 2007 року, останній безпосередньо веде лінію по викриттю економічних злочинів по лінії бюджетних організацій; вивчає стан зберігання державної та громадської власності на підприємствах та установах по лініям оперативного обслуговування групи, виявляє умови сприяючі скоєнню корисливих злочинів, розробляє пропозиції по їх усуненню і готує інформації по цим питанням керівництву відомства; організовує систематичне орієнтування негласних співробітників на виявлення корисливих злочинів, в тому числі по лініях карного розшуку і інших служб, умов, спричиняючи їх здійсненню і перевірку сигналів, що надходять відносно розкрадачів, хабарників та інших правопорушників в закріпленій галузі; постійно організовує оперативно-розшукову і профілактичну роботу по боротьбі із розкраданням, хабарництвом та іншими корисливими злочинами в закріпленій галузі, веде оперативний облік осіб, які займаються протизаконною діяльністю, безпосередньо заводить справи оперативного обліку для попередження тяжких службових злочинів, в тому числі фактів хабарництва та проводить оперативно-розшукові заходи по документуванню злочинних дій фігурантів.

При виконанні покладених на міліцію завдань ОСОБА_3 відповідно до ст. 10 Закону України «Про міліцію» був зобов'язаний: виявляти, запобігати, припиняти та розкривати злочини, вживати з цією метою оперативно-розшукових та профілактичних заходів, передбачених чинним законодавством та виконуючи покладені на нього обов'язки згідно ст. 12 Закону України «Про міліцію» мав право застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю у визначених цим Законом випадках.

Таким чином, перелік службових обов'язків ОСОБА_3 свідчить, що останній є представником влади, тобто особою, яка наділена правом пред'являти вимоги, приймати рішення та застосовувати примусові заходи обов'язкові для виконання фізичними та юридичними особами незалежно від її відомчої належності чи підлеглості.

6 травня 2008 року оперуповноваженим ВДСБЕЗ Деснянського РУ ГУ МВС України м. Києві ОСОБА_3 на підставі плану відпрацювань території Деснянського району м. Києва з питань використання та охорони земель, затвердженого начальником Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві 20 березня 2008 року та направлення на перевірку суб'єкта господарської діяльності автомобільних стоянок № 18, 19 ТОВ «Оска-1», розташованих за адресою: м. Київ, вул. Бальзака, 16, виданого 5 травня 2008 року, здійснений виїзд до ТОВ «Оска-1» з метою проведення перевірки дотримання норм діючого законодавства даним товариством при здійсненні підприємницької діяльності, орендних відносин, отримання дозвільної документації.

Під час проведення зазначеної перевірки ОСОБА_3 встановлено, що на території автостоянок № 18, 19 ТОВ «Оска-1», розташованих по вул. Бальзака, 16, у м. Києві, знаходиться автомийка, яка належить суб'єкту підприємницької діяльності (надалі СПД) ОСОБА_4

У ході проведення перевірки орендних відносин зазначеного суб'єкта підприємницької діяльності з ТОВ «Оска-1» ОСОБА_3 встановлено відсутність у СПД ОСОБА_4 дозволу санепідемстанції Деснянського району м. Києва на надання послуг з мийки автотранспорту. Виявивши вищевказане порушення, ОСОБА_3, будучи працівником правоохоронного органу, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, повідомив ОСОБА_4 про те, що не буде вживати заходів щодо усунення виявлених порушень та не буде інформувати про вказані порушення органи виконавчої влади та в подальшому не буде проводити перевірки даної автомийки. Вказані дії ОСОБА_3 пообіцяв виконати лише у разі надання згоди ОСОБА_4 про систематичну дачу йому, тобто ОСОБА_3, хабарів, суму яких він визначить згодом.

13 травня 2008 року оперуповноважений ВДСБЕЗ Деснянського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_3 зателефонував ОСОБА_4 та запропонував йому приїхати до приміщення ВДСБЕЗ Деснянського РУ ГУМВС України в м. Києві. Під час вказаної зустрічі із ОСОБА_4, яка відбулась в цей ж день, тобто 13 травня 2008 року близько 14 години біля будівлі ВДСБЕЗ Деснянського РУ ГУМВС України в м. Києві по вул. Милославській, 23-Д, в м. Києві, ОСОБА_3, діючи умисно, з метою особистого протиправного збагачення, висунув до ОСОБА_4 вимогу про надання йому хабара за не проведення перевірки його комерційної діяльності з надання послуг по мийці автотранспорту та не встановлення перешкод у здійсненні даної комерційної діяльності.

ОСОБА_3 з метою одержання хабара за непроведення перевірки автомийки в травні 2008 року надав ОСОБА_4 для оплати рахунок ТОВ «ФК «Восход» на суму 2 тис. грн. за придбання, нібито, труби.

20 травня 2008 року близько 20 години ОСОБА_3 знову зустрівся з ОСОБА_4 біля магазину «Сільпо» по вул. Т.Драйзера у м. Києві, і під час розмови з ним знову висунув вимогу про надання йому хабара.

Під час зустрічі ОСОБА_4 повідомив про неможливість оплатити вказаний рахунок через установу банку на що ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_4, що останній повинен буде систематично передавати йому хабар у розмірі 200 доларів США на початку 20-х чисел кожного місяця.

21 травня 2008 року близько 13 години ОСОБА_4 за попередньою домовленістю із ОСОБА_3 прийшов до службового кабінету № 4, який розташований в приміщенні ВДСБЕЗ Деснянського РУ ГУМВС України в м. Києві по вул. Милославській, 23-Д, в м. Києві, та передав ОСОБА_3 хабар в розмірі 200 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 1010 грн., за не проведення перевірки його комерційної діяльності з надання послуг по мийці автотранспорту та не встановлення перешкод у здійсненні даної комерційної діяльності.

При цьому ОСОБА_3 було поставлено ОСОБА_4 вимогу про надання ще 800 доларів США у якості хабара за ті ж дії у послідуючі чотири місяці 2008 року, тобто за червень, липень, серпень та вересень.

3 червня 2008 року близько 12 години поблизу буд. № 23 на Московському проспекті в місті Києві ОСОБА_3, знаходячись в автомобілі «Ніссан Прімера», д.н.з. НОМЕР_1, одержав від ОСОБА_4 у якості хабара 800 доларів США, що згідно курсу НБУ становить З 881, 6 грн., за не проведення перевірки його комерційної діяльності з надання послуг по мийці автотранспорту та не встановлення перешкод у здійсненні даної комерційної діяльності. Після одержання хабара ОСОБА_3 був затриманий працівниками УСБ України в м. Києві та Київській області.

Таким чином, ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_5 за період з 21 травня 2008 року по 3 червня 2008 року хабар на загальну суму 1000 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 21 травня 2008 року та 3 червня 2008 року становить 4 891,6 грн.

Не погоджуючись з вироком суду, захисник ОСОБА_1 в інтересах засудженого подав апеляцію, в якій просить скасувати вирок суду та закрити провадження в справі, а також скасувати засудженому запобіжний захід у виді застави, оскільки вважає, що вирок постановлений з істотним порушенням норм матеріального та процесуального права, на неповно досліджених доказах у справі, а висновки, які викладені у вироку, не відповідають фактичним обставинам справи.

Зокрема, апелянт зазначає, що слідчий при провадженні досудового слідства невірно кваліфікував дії ОСОБА_6, про що свідчить постанова старшого помічника прокурора Оболонського району м. Києва ОСОБА_7 про зміну обвинувачення від 6 квітня 2012 року. На думку адвоката ОСОБА_1, суд дійшов неправильного висновку про винність ОСОБА_6 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, оскільки проігнорував показання засудженого про те, що ніяких грошей від ОСОБА_4 він не отримував, а гроші в сумі 800 доларів США йому підкинули, тим більше, що навіть показання свідків ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які були здобуті під час досудового та судового слідства, та які є суперечливими і не співпадають між собою, не спростовують зазначені ОСОБА_3 обставини. У свою чергу, ОСОБА_6 належним чином виконував свої службові обов'язки, а відносно нього були здійсненні провокаційні дії, про що свідчить факт того, що ОСОБА_4 неодноразово телефонував ОСОБА_6 та, наводячи різні факти й обставини, просив надати йому відстрочку в пред'явлені ним дозвільно-погоджувальної документації на функціонування та роботу автомийки. Про факт провокаційних дій щодо ОСОБА_3, як зазначає його захисник, свідчать показання ОСОБА_4 та ОСОБА_8, а також свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12

Також, захисник зазначає, що суд першої інстанції проігнорував вказівки Апеляційного суду м. Києва, викладені в ухвалі від 29 травня 2009 року про направлення справи на новий судовий розгляд.

Крім того, на думку, апелянта висновки суду, викладені у вироку, ґрунтуються на припущеннях, оскільки наявні в матеріалах справи докази не підтверджують, а, навпаки, спростовують обвинувальну версію слідства. Органами досудового слідства штучно створенні докази вини ОСОБА_6, які не відповідають кримінально-процесуальним нормам, оскільки отриманні з порушенням чинного законодавства, так як і проведено судове слідство. Тобто, на думку захисника, обвинувачення та вирок суду ґрунтуються на припущеннях, домислах та на надуманих обставинах, які не відповідають дійсності та по своїй суті є суперечливими.

За таких обставин, апелянт вважає, що ні досудовим слідством, ні судом не доведений в діях ОСОБА_6 склад злочину, передбачений ч. 1 ст. 368 КК України, оскільки в останнього не було умислу використовувати своє службове становище або зловживати владою і підстав вчиняти злочин.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_3, які підтримали апеляцію в повному обсязі, просили її задовольнити, додатково пояснивши, що докази з боку захисту на підтвердження невинуватості ОСОБА_3, як і частина наявних у справі доказів, судом не досліджувалися, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, вважаючи, що судом прийнято обґрунтоване рішення на підставі сукупності досліджених у справі доказів, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, провівши судові дебати й надавши засудженому останнє слово, розглядаючи справу в межах поданої апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Згідно зі ст. 323 КПК України вирок суду повинен бути законним та обґрунтованим.

Мотивувальна частина обвинувального вироку, відповідно до вимог ст. 334 КПК України, повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. В цій частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, та докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо підсудного, із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази; обставини, що пом'якшують або обтяжують покарання; мотиви зміни обвинувачення; у разі визнання частини обвинувачення необґрунтованою - підстави для цього.

Вирок є обґрунтованим, якщо він постановлений на матеріалах справи, повністю зібраних, всебічно і повністю досліджених, правильно оцінених судом, а висновки суду про подію злочину, про призначення міри покарання, про вирішення цивільного позову, а також інші істотні питання, які виникли у кримінальній справі, з достовірністю випливають з матеріалів справи. Суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні.

Дані вимоги закону судом першої інстанції не дотримані, оскільки суд першої інстанції, вирішуючи питання щодо доведеності вини засудженого в одержанні службовою особою хабара за невиконання в інтересах того, хто дає хабара, дій з використанням наданої йому влади, належним чином не дослідив усіх обставин справи.

Так, з матеріалів справи вбачається, що органами досудового слідства первинно ОСОБА_3 пред'явлено обвинувачення за ч. 2 ст. 368, ч. 3 ст. 364 КК України.

Прокурором, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, у порядку ст.. 277 КПК України, пред'явлене ОСОБА_3 обвинувачення змінено, і дії останнього кваліфіковані за ч. 1 ст. 368 КК України (у редакції від 5 квітня 2001 року) (ас. 94-101 т. 5).

Суд першої інстанції, визнавши доведеним обвинувачення ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 368 КК України, у вироку послався на показання свідків ОСОБА_8, ОСОБА_13, ОСОБА_4, працівників ВДСБЕЗ Деснянського району в м. Києві - ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_10, допитаних у судовому засіданні, показання свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15, оголошені в судовому засіданні, письмові докази в справі та висновок експертизи.

При цьому, суд у вироку зазначив, що показання ОСОБА_3, дані ним у судовому засіданні, а саме, твердження про те, що він ніяких грошей від ОСОБА_4 не отримував, гроші в сумі 800 доларів США йому підкинули, повністю спростовуються показаннями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_13, які, як і на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні, надавали послідовні показання, які цілком узгоджуються між собою та з іншими, зазначеними вище доказами.

Разом з тим, на думку колегії суддів, такий висновок суду є передчасним, оскільки суд при дослідженні доказів у справі допустив неповноту, що має істотне значення для прийняття правильного рішення у справі, в т.ч. для перевірки та оцінки доводів ОСОБА_3 на свій захист.

Так, з показань свідка ОСОБА_4 вбачається, що у зв'язку з протиправною поведінкою ОСОБА_3 він звернувся до СБУ, працівники якої, переписавши та помітивши надані ним для викриття злочинної діяльності ОСОБА_3 долари, спорядили його спеціальною технікою (ас. 33-36 т.1).

Аналогічні показання ОСОБА_4 давав і в судовому засіданні. При цьому, ОСОБА_16 зазначав, що під час затримання ОСОБА_3 проводився відеозапис. (ас. 13-13зв. т.6).

Дані обставини про проведення відеозапису під час затримання ОСОБА_3 знайшли своє відображення й у протоколі огляду місця події (ас. 29 т.1).

При проведенні досудового слідства на адресу слідчого СБУ направлені відповідні аудіо та відеозаписи для долучення їх до матеріалів справи (ас. 32 т.1), і дані носії, в подальшому, визнані речовими доказами у справі та долучені до матеріалів справи (ас. 146 т.1).

Під час досудового слідства відповідно до протоколів огляду та прослуховування, носії інформації були оглянуті (ас. 147-152 т.1), а при розгляді справи в іншому складі суду по аудіоносіям призначена та проведена фоноскопічна експертиза (ас. 186-205 т.4).

Разом з тим, як вбачається з протоколу судового засідання, в порушення вимог ст.. 257 КПК України, відтворення та безпосереднє дослідження даних, які маються на цих носіях, не проводилося, посилання на обставини події від 3 червня 2008 року, що містяться на аудіо носії та у відеозапису - у вироку відсутні.

Більш того, на обставини, зазначені у відеозапису, як такі, що підтверджують невинуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину, посилався під час судового розгляду справи й захисник засудженого (ас. 32 т.6, ас. 108-115 т.5). Проте у зв'язку з не дослідженням речових доказів у судовому засіданні ці доводи захисту залишилися поза увагою суду та не були перевірені належним чином, оцінка цим доводам у вироку суду не дана.

Проте, з урахуванням:

- показань ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про те, що при зустрічі вони привіталися за руку;

- показань ОСОБА_4 про те, що він долари поклав біля ручки коробки передач та не бачив, що б ОСОБА_3 брав ці гроші в руки, та в руки сам ОСОБА_3 він гроші не передавав;

- наявних у справі показань свідка ОСОБА_17 при судовому розгляді справи в іншому складі суду та які не досліджувалися в даному судовому засіданні, про те, що коли він та ОСОБА_15 за пропозицією працівника СБУ підійшли до місця події, то ОСОБА_3, лежав на землі в наручниках неподалік від машини, в якій у його присутності в подальшому виявлені долари (ас.177-181 т.2);

- показань ОСОБА_3 про те, що, у положенні ззаду за спиною на руки були одягнуті наручники, він лежав обличчям донизу й не бачив, що відбувалося в машині до появи понятих,

дослідження даних речових доказів у судовому засіданні шляхом прослуховування аудіозапису та перегляду відеокасети сприяли б перевірці як доводів засудженого на свій захист, так і позиції слідства на підтвердження вини ОСОБА_3 в інкримінованому йому злочині.

Пославшись у вироку, як на докази, на показання працівників ВДСБЕЗ Деснянського району в м. Києві - ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_10, допитаних у судовому засіданні, суд, з урахуванням інших доказів у справі, не проаналізував належним чином ці показання та не зазначив, які саме обставини інкримінованого ОСОБА_3 злочину ці показання спростовують або підтверджують.

Крім того, суд у вироку зазначив про те, що свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні, оглянувши рахунок ТОВ «ФК «Восход» на суму 2 тис. грн. (т.1 ас. 37) вказала, що це саме той рахунок, який їй пропонував оплатити ОСОБА_4 на вимогу працівника міліції.

Разом з тим, з протоколу судового засідання вбачається, що даному свідку в судовому засіданні цей документ не надавався, питання по цьому документу саме у зв'язку з його пред'явленням свідку не ставилися, що є порушенням вимог ст.. 257 КПК України. (ас. 17-18 т.6)

До цього слід також додати, що судом першої інстанції при розгляді справи щодо ОСОБА_3 не виконані вказівки, зазначені в ухвалі Апеляційного суду м. Києва від 29 травня 2009 року (ас. 236-244 т. 2), на що обґрунтовано в апеляції посилається захисник.

На виконання ухвали апеляційного суду місцевим судом під час розгляду справи належним чином не перевірені й не встановлені обставини вручення грошових коштів ОСОБА_4, експерт-криміналіст ОСОБА_18, який приймав участь в указаній процесуальній дії, поняті ОСОБА_19 та ОСОБА_20 - не допитані.

В ухвалі апеляційного суду зазначено про те, що в матеріалах справи, з урахуванням показань ОСОБА_4, що у нього після затримання ОСОБА_3 брали змиви з рук, відсутній протокол про взяття змивів з обох рук ОСОБА_4, як і результати дослідження.

Разом з тим, судом першої інстанції так і не з'ясовані вищевикладені обставини, хоча вони мають істотне значення для перевірки доводів ОСОБА_3 про можливість потрапляння фарби йому на руки під час привітання за руку.

На виконання ухвали апеляційного суду від 29 травня 2009 року місцевим судом з метою підтвердження або спростування, як доводів засудженого, висунутих на свій захист, так і висновків органу досудового слідства про вчинення засудженим інкримінованого йому злочину, з урахуванням зміни прокурором обвинувачення в суді, не перевірені обставини потрапляння на кермо автомобіля ОСОБА_3 речовини, яка, відповідно до висновку судово-хімічної експертизи, є спеціальною хімічною речовиною, тотожною тій, що виявлена на руках ОСОБА_3 та доларах США.

При перевірці апеляційним судом доводів апеляції захисника встановлено, що, відповідно до протоколу судового засідання, судом першої інстанції 6 квітня 2012 року розпочато судове засідання о 09.40 год. та о 09.55 год. за клопотанням підсудного оголошено перерву.

Протягом цього часу - 15 хвилин судом досліджені письмові докази в справі, наявні в 5-ти томах (майже кожний аркуш).

Окрім того, протягом цих же 15 хвилин прокурором оголошено постанову про зміну обвинувачення, яка викладена друкованим текстом на 8 аркушах. (ас. 36-50 т.6, ас. 94-101 т. 5).

Зазначені обставини ставлять під сумнів безпосереднє повне та об'єктивне дослідження судом доказів у справі, що є порушенням вимог ст.. 257 КПК України.

Згідно ст. 365 КПК України рішення суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом з точки зору його законності й обґрунтованості, тобто відповідності нормам матеріального й процесуального закону, фактичним обставинам справи, доказам, дослідженим у судовому засіданні.

Виходячи з того, що при розгляді кримінальної справи місцевий суд не вжив необхідних заходів для повного та всебічного дослідження зібраних у справі доказів, враховуючи, що в справі залишилися недослідженими такі обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для правильного вирішення справи, що є неповнотою та однобічністю судового слідства, вирок суду щодо ОСОБА_3, у відповідності до ст.. 367 КПК України, підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

Згідно з ч. 3 ст. 374 КПК України, при скасуванні вироку з поверненням справи на новий судовий розгляд, апеляційний суд не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, а тому наведені в апеляції захисника інші доводи щодо недоведеності вчинення ОСОБА_3 дій, за які його засуджено, підлягають ретельній перевірці під час нового судового розгляду справи, у ході якого суду необхідно з'ясувати всі фактичні обставини справи в порядку, визначеному кримінально-процесуальним законом, перевірити зібрані в справі докази в їхній сукупності та прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Крім того, при новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно врахувати вимоги ч. 2 ст. 4 , ч. 2 ст.5 КК України, та, приймаючи рішення в справі, у разі визнання доведеним вини ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ст.. 368 КК України, необхідно вказати, в якій редакції має бути застосована ст. 368 КК України - у редакції від 5 квітня 2001 року чи від 7 квітня 2011 року (набрала чинності з 1 липня 2011 року), враховуючи ту обставину, що згідно з матеріалами справи злочин, який інкримінується ОСОБА_3, вчинений у 2008 році.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляції захисника.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366, 367 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію захисника ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Вирок Оболонського районного суду м. Києва від 21 травня 2012 року щодо ОСОБА_3 - скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суду.

______________________ ____________________ ________________________

Васильєва М.А. Дмитренко Г.М. Мороз І.М.