П О С Т А Н О В А
іменем України
04 липня 2012 року м. Київ
Суддя Апеляційного суду міста Києва Балацька Г.О. за участю:
особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1,
іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди -ОСОБА_2,
розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22 травня 2012 року відносно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області, громадянина України, непрацюючого, проживаючого: АДРЕСА_1, -
в с т а н о в и л а :
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень.
Згідно постанови, ОСОБА_1 18.04.2012 року, об 11 годині 00 хвилин, керуючи автомобілем НОМЕР_1, по вул. Дегтярівській в м. Києві, в порушення вимог п. 13.3 Правил дорожнього руху України не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «Шкода», д.н.з. НОМЕР_2, який рухався в попутному напрямку, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Не погоджуючись з даною постановою, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить її скасувати та закрити провадження в справі за відсутності в його діях складу правопорушення. При цьому апелянт вказує на те, що викладені працівниками ДАІ в протоколі про адміністративне правопорушення обставини ДТП не відповідають його поясненням та поясненням іншого учасника ДТП, а також на те, що суд першої інстанції в рішенні послався на пояснення свідка ОСОБА_2, відомості про якого як свідка в протоколі відсутні.
Крім того посилається на порушення судом першої інстанції вимог ст. 268 КУпАП, оскільки розглянув справу у його відсутність, при тому, що він запізнився в судове засідання на 10 хвилин за поважних причин.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1, який просив задовольнити його апеляційну скаргу та закрити провадження в справі за відсутності в його діях складу правопорушення, пояснення іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, пояснення свідка ОСОБА_3, вивчивши матеріали адміністративної справи та додаткові матеріали, що надані суду апеляційної інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, слід прийти до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, згідно зі ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані поро своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Дані вимоги судом першої інстанції дотримані, оскільки матеріали справи містять дані про своєчасне сповіщення ОСОБА_1 про час і місце розгляду справи ( а.с. 7, 8), про що не заперечував і сам ОСОБА_1, вказуючи про своє запізнення до суду на 10 хвилин, що не перешкоджало суду розглянути справу за участю іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2
Дотримані судом першої інстанції і вимоги ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин вчиненого адміністративного правопорушення на підставі матеріалів справи, пояснень учасників дорожньо-транспортної пригоди та інших доказів.
Так, сам ОСОБА_1 не заперечував проти того, що за вказаних у постанові суду першої інстанції обставин, 18.04.2012 року об 11 годині 00 хвилин на вул. Дегтярівській в м. Києві сталася пригода за участю транспортних засобів під його керуванням та керуванням ОСОБА_2
За наслідками дорожньо-транспортної пригоди працівники ДАІ склали відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 два протоколи про адміністративне правопорушення, вказуючи на обоюдну винуватість водіїв у недотриманні тими бокового інтервалу між керованими ними транспортними засобами ( а.с. 2, 3).
З надісланих копій матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_2, вбачається, що постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 07.05.2012 року останній визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, що останнім в апеляційному порядку не оспорювалося.
А даними вказаної постанови, ОСОБА_2 також 18.04.2012 року, об 11 годині 00 хвилин, керуючи автомобілем «Шкода», д.н.з. НОМЕР_2, по вул. Дегтярівській, 53, в м. Києві, в порушення вимог п.13.3 Правил дорожнього руху України, не дотримався безпечного бокового інтервалу, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_1, що призвело до механічних пошкоджень вказаних транспортних засобів ( а.с. 35).
Як пояснив ОСОБА_2 суду першої інстанції, на що фактично вказав і суду апеляційної інстанції, за вказаних у постанові умов дорожньої обстановки, проїзна частина призначена для руху в одному напрямку та має дві смуги руху, де ліва смуга призначена для здійснення розвороту ліворуч, після якого розташований пішохідний перехід, за яким дорожньої розмітки на проїзній частині, яка б вказувала на розділ її на смуги руху, не має. Він-ОСОБА_2 рухався в крайній правій смузі руху біля припаркованих автомобілів. В лівій смузі руху позаду його автомобіля рухався автомобіль під керуванням водія ОСОБА_1 Коли ліворуч від автомобіля ОСОБА_1 почав виїжджати зі сторони АЗС автомобіль, ОСОБА_1 для уникнення зіткнення скерував автомобіль праворуч, внаслідок чого і відбулося зіткнення з його-ОСОБА_2 автомобілем, напрямок руху якого він не змінював.
Обставини виникнення перешкоди зліва, у зв'язку з чим ОСОБА_1 дещо скерував автомобіль праворуч, після чого відбулося зіткнення автомобілів, останній в суді апеляційної інстанції не спростував, лише зазначаючи, що він здійснював маневр в межах своєї смуги руху, де перебував автомобіль під керуванням ОСОБА_2, який, щоб об'їхати автомобіль, що був у нього справа, здійснив маневр ліворуч в його-ОСОБА_1 смугу руху.
Останню обставину оспорював ОСОБА_2, вказуючи, що припарковані автомобілі справа на проїзній частині по напрямку руху знаходилися на значній ділянці дороги до місця пригоди, а тому він рухався зліва від них, прямо, не змінюючи свого напрямку руху, при тому, що ОСОБА_1 їхав зліва дещо позаду нього і дорожня розмітка між смугами руху на проїзній частині на ділянці зіткнення автомобілів відсутня.
Свою позицію ОСОБА_2 підтвердив фотокопіями місця дорожньо-транспортної пригоди, на якій відсутня, як дорожня розмітка щодо визначення смуг руху в попутному напрямку, так і наявні на ній припарковані автомобілі ( а.с. 45).
Що вказана фотокопія відображає саме досліджувану дорожньо-транспортну пригоду ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції не оспорював, як і не надав будь-які інші докази на їх спростування.
В суді апеляційної інстанції інспектор ДПС ВДАІ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_3 після огляду схеми ДТП пояснив, що на вказаній в схемі ДТП ділянці дороги не має дорожньої розмітки щодо смуг руху. Дорожня розмітка, яка поділяє попутні напрямки дорожнього руху, наявна лише біля АЗС «Лукойл», вона продовжується до розвороту та фактично до пішохідного переходу, після якого відсутня ( а.с. 4).
При цьому, ОСОБА_3 наголосив на тому, що при складанні схеми ДТП учасники події не вносили будь-яких застережень щодо правильності її складання.
ОСОБА_3 також вбачав, зокрема, винуватість ОСОБА_1 у недотриманні ним бокового інтервалу, виходячи з розташування транспортних засобів на проїзній частині, а також з локалізації пошкоджень, що були наявні на транспортних засобах.
З локалізації пошкоджень транспортних засобів убачається, що у транспортного засобу «КІА», д.н.з. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1, пошкоджені: передній бампер з правого боку, пластикова накладка, переднє праве крило, а у транспортного засобу «Шкода», д.н.з. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2, - передні та задні ліві двері, заднє ліве крило ( а.с.4 зворот).
Дослідивши з достатньою повнотою всі докази по справі, в їх сукупності, суд першої інстанції правильно дійшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за недотримання ним вимог п. 13.3 Правил дорожнього руху України.
При визначені виду та розміру адміністративного стягнення, що підлягало накладенню на ОСОБА_1, було вірно враховано, у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан і ставлення до вчиненого та обґрунтовано накладено стягнення у межах, встановлених в санкції ст. 124 КУпАП.
Враховуючи наведене, апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
п о с т а н о в и л а :
Постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22 травня 2012 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду міста Києва Г.О. Балацька