П О С Т А Н О В А
іменем України
11 липня 2012 року м. Київ
Суддя Апеляційного суду міста Києва Балацька Г.О. за участю:
осіб, яких притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1,ОСОБА_2,
розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 02 березня 2012 року, а також клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на оскарження даної постанови та його апеляційної скарги відносно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Житомирської області, працюючого водієм в ТОВ «Тройгон-елеватор», що проживає: АДРЕСА_1,
та
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4. уродженця Вінницької області, працюючого менеджером в компанії «ВМС-Вотер Куін України», що проживає за адресою: АДРЕСА_2, -
в с т а н о в и л а :
Цією постановою ОСОБА_1 та ОСОБА_2, кожного, визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та провадження у справі закрито у зв'язку з закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Як указано в даній постанові, згідно протоколу серії АІ1 № 033301, 26.09.2010 року близько 18 годині 00 хвилин ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом «Нісан», д.н.з. НОМЕР_1, на 26 км а/д Київ-Чоп, с. Мила, при виконанні розвороту, в порушення п. 10.4 Правил дорожнього руху України, не надав дорогу зустрічному транспортному засобу «Опель», д.н.з. НОМЕР_2, яким керував водій ОСОБА_2, внаслідок чого відбулося зіткнення, що призвело до пошкодження транспортних засобів.
Також, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АІ1 № 034562, 26.09.2010 року близько 18 години 00 хвилин ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом «Опель», д.н.з. НОМЕР_2, на 26 км а/д Київ-Чоп, с. Мила, в порушення п. 1.10 (узбіччя) Правил дорожнього руху України рухався по узбіччю та допустив зіткнення з транспортним засобом «Нісан», д.н.з. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1, виконуючи маневр розвороту, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
За результатами розгляду справи судом першої інстанції, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 визнані винними у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, за вказаних у протоколах про адміністративне правопорушення обставин.
Не погоджуючись з даною постановою судді, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить частково змінити постанову, визнавши його невинуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
ОСОБА_2 також подав клопотання про поновлення йому строку на апеляційне оскарження постанови районного суду, пропущеного з поважних причин, та апеляційну скаргу, в якій просить змінити частково рішення місцевого суду та визнати його невинуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_2, який просив поновити йому строк на апеляційне оскарження, оскільки він пропущений з поважних причин, та у вирішенні апеляційних скарг покладався на розсуд суду, пояснення ОСОБА_1, який не заперечував проти залишення постанови районного суду без змін, пояснення свідка ОСОБА_6., вивчивши матеріали адміністративної справи та додаткові матеріали, що надані суду апеляційної інстанції, дослідивши доводи апеляційних скарг, слід прийти до висновку про необхідність поновлення ОСОБА_2 строку на апеляційне оскарження постанови судді, самі ж апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 277-2 КУпАП, повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк.
На виконання вимог п. 3 ст. 278 КУпАП, при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення необхідно зокрема вирішити питання про належне сповіщення осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.
Згідно з положеннями ст. 285 КУпАП, копія постанови суду протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено або вручається на його прохання.
Дані вимоги закону при розгляді справи судом першої інстанції не дотримані.
Згідно протоколу судового засідання, 20.12.2011 року по справі було оголошено перерву до 23.12.2011 року, у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було відібрано розписку на підтвердження їх сповіщення про цю дату розгляду справи ( а.с. 85 зв., а.с. 86).
Далі матеріали справи містять додаткові пояснення ОСОБА_1, що надійшли до суду 23.12.2011 року та постанову суду від 02.03.2012 року ( а.с. 87, 88-89).
Будь-яких даних, які б підтверджували належне сповіщення ОСОБА_2 про дату розгляду справи на 02.03.2012 року матеріали справи не містять.
Не підтверджено матеріалами справи і того, що ОСОБА_2 була надіслана постанова суду від 02.03.2012 року.
За вказаних обставин, слід прийти до висновку про поважність причин пропуску ОСОБА_2 10-денного строку на подачу апеляційної скарги на постанову судді, що встановлений в ст. 294 КУпАП, а тому йому необхідно поновити строк на апеляційне оскарження даної постанови, з огляду і на вимоги ст. 245 КУпАП які регламентують необхідність всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин кожної справи.
Між тим, положення вказаного закону та ст.ст. 252, 280 КУпАП судом першої інстанції при розгляді даної справи за протоколами про адміністративне правопорушення дотримані.
Так, як убачається з пояснень учасників дорожньо-транспортної пригоди, у тому числі в суді апеляційної інстанції, вони не заперечували проти того, що за вказаних у постанові суду першої інстанції обставин, 26.09.2010 року близько 18 години 00 хвилин на 26 км а/д Київ-Чоп, с. Мила сталася пригода за участю транспортних засобів під керуванням ОСОБА_1 і ОСОБА_2
При цьому, ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції пояснив, що він 26.09.2010 року керував своїм автомобілем в напрямку с. Петрушки. На 26 км, с. Мила, а/д Київ-Чоп, йому необхідно було виконати розворот. На смузі для розвороту було багато транспортних засобів і транспортні засоби, які рухалися по а/д Київ-Чоп по правій і лівій смугах, зупинилися, даючи йому можливість здійснити маневр, тому він і розпочав рух. Коли він перетнув дві смуги руху і вже заїхав в "кишеню", з узбіччя на великій швидкості виїхав транспортний засіб, яким керував ОСОБА_5, внаслідок чого сталося зіткнення.
Вважає, що зіткнення відбулося із-за недотримання ОСОБА_5 вимог п. 1.10 ( узбіччя), 12.3 Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції вказав на те, що 26.09.2010 року він виїхав з Вінницької області в напрямку м. Києва по а/д Київ-Чоп. В с. Мила він рухався в правій смузі руху зі швидкістю 60 км/год. В лівій смузі руху також рухалися транспортні засоби, які пригальмовували, на що і він почав пригальмовувати. Раптом із-за автомобіля, який зупинився в лівій від нього смузі руху, виїхав автомобіль ОСОБА_1, на що він почав гальмувати та прийняв дещо праворуч для об'їзду перешкоди, що виникла, але зіткнення йому уникнути не вдалося, оскільки ОСОБА_1 різко набрав швидкість.
Переконаний, що пригода сталася саме із-за недотримання ОСОБА_1 п. 10.4 Правил дорожнього руху України.
Аналогічні пояснення учасники дорожньої пригоди надавали під час дослідчої перевірки та в суді першої інстанції.
Інспектор ДПС групи ДПС ДАІ Києво-Святошинського РВ ОСОБА_6 пояснив в суді апеляційної інстанції про те, що він очевидцем пригоди не був, але приїхав на оформлення даної ДТП. Розташування автомобілів після їх зіткнення він відобразив на схемі ДТП. При цьому ділянка дороги на місці пригоди має дві смуги руху. Місця ж зіткнення обох транспортних засобів відобразив зі слів водіїв, які відрізнялися між собою. На схемі ДТП ним відображено ширину лівої і правої смуги руху та ширина узбіччя.
Згідно з Правилами дорожнього руху України, як пояснив свідок, після перестроювання транспортного засобу з другорядної дороги на головну, рух по узбіччю згідно п. 1.10 Правил дорожнього руху України не дозволяється.
З розташування транспортних засобів на проїзній частині, він зробив висновок про те, що ОСОБА_2 їхав прямо по узбіччю, а ОСОБА_1 здійснював розворот перпендикулярно до руху автомобіля ОСОБА_2 Вважав, що фактично автомобіль ОСОБА_2 вдарив автомобіль ОСОБА_1, який пересік дві смуги руху, а ОСОБА_2 в нього в'їхав. Але, на його-свідка думку, ОСОБА_1 повинен був надати перевагу в русі автомобілю ОСОБА_2, що рухався прямо в зустрічному для ньому напрямку. Зазначив, що зіткнення сталося під кутом та удар був ковзким. На час оформлення даної пригоди, визначити сліди гальмування саме цих автомобілів - не виявилося можливим із-за великої кількості таких слідів на даній ділянці дороги.
Пояснення, як ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_2 їхав по узбіччю зі значною швидкістю та повинен був дати можливість закінчення йому маневру розвороту у умовах даної ділянки дороги, так і ОСОБА_2 щодо його знаходження в крайній правій смузі в зустрічному для ОСОБА_1 напрямку з послідуючим зміщенням вправо тільки з урахуванням об'їзду автомобіля ОСОБА_1, що виїхав на його смугу руху, інспектор ОСОБА_6 вважав такими, що можуть заслуговувати на увагу, а оскільки інших даних об'єктивно встановити не виявилося можливим він і прийняв рішення про обопільну винуватість водіїв в порушенні ними Правил дорожнього руху України, склавши відносно кожного з них протокол.
За локалізацією пошкоджень транспортних засобів, що відображено на звороті схеми ДТП вбачається, що у «Опель» деформовано: капот, ліві передні двері, ліве заднє крило, ліве переднє крило; розбито: лівий передній блок фари, ліва передня протитуманна фара, задній лівий ліхтар, передній бампер, лівий ковпак переднього колеса, задній бампер; у автомобіля «Ніссан» деформовано: капот, дві передні двері, праве переднє крило; розбито: скло задньої правої двері, правий передній блок фари, права передня протитуманна фара, передній бампер ( а.с.3), що як вказав свідок - інспектор ОСОБА_6 може відповідати механізму пригоди як вказав водій ОСОБА_1, так і водій ОСОБА_2
Дані схеми дорожньо-транспортної пригоди та локалізація пошкоджень транспортних засобів відповідають поясненням учасників ДТП, які ними підписані беззастережно.
Доводи ОСОБА_1 про те, що саме з вини ОСОБА_2 сталася дорожня пригода, що, за його твердженнями, підтверджує висновок № 0346 судової автотехнічної експертизи від 25.05.2011 року, не є переконливими, оскільки сам експерт наголошував на недостатності вихідних даних для об'єктивності висновку ( а.с. 46-59, 83-85), при тому що і ОСОБА_2 вказував, у тому числі в суді апеляційної інстанції, що експерт взяв за основу лише пояснення ОСОБА_1 про його-ОСОБА_2. рух по узбіччю, що останній категорично заперечує.
Виходячи з всіх досліджених в судовому засіданні суду апеляційної інстанції доказів в їх сукупності, відсутності можливості здобуття інших доказів по справі, про що учасники дорожньої пригоди в суді апеляційної інстанції не заявляли, слід прийти до висновку про те, що суд першої інстанції, у відповідності до вимог ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, всебічно, повно та об'єктивно дослідив обставини вчиненого адміністративного правопорушення, а тому вірно визнав доведеність винуватості ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у у вчиненні кожного з них правопорушення, передбаченого, ст. 124 КУпАП, за порушення ОСОБА_1 п. 10.4 Правил дорожнього руху України та ОСОБА_2 - п. 1.10 ( узбіччя) Правил дорожнього руху України.
Правильно суд першої інстанції прийшов до висновку про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення на підставі п, 7 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
У зв'язку з викладеним апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
п о с т а н о в и л а :
Клопотання ОСОБА_2 задовольнити, поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови судді Святошинського районного суду м. Києва від 02 березня 2012 року щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2
Постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 02 березня 2012 року відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без змін, а їх апеляційні скарги без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду міста Києва Г.О. Балацька