АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВA

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді - Ященка М.А.,

суддів - Лясковської В.І., Павленко О.П.,

за участю прокурора - Гуменюк Л.М.,

представника - ОСОБА_1,

особи, яка подала скаргу - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві матеріали справи за апеляцією ОСОБА_2 на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 31 травня 2012 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією постановою залишено без задоволення скаргу ОСОБА_2 на дії прокуратури Святошинського району м. Києва. Направлено копію заяви ОСОБА_2 про злочин від 21 січня 2012 року прокурору Святошинського району м. Києва для проведення перевірки та прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України.

Своє рішення суд мотивував тим, що чинним кримінально-процесуальним законодавством України він не наділений правом визнавати бездіяльність прокурора неправомірною та незаконною, а також зобов'язувати прокурора вчиняти певні дії. Необхідність направлення копії заяви ОСОБА_2 про злочин від 21 січня 2012 року прокурору Святошинського району м. Києва для проведення перевірки та прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України мотивована судом неприйняттям рішення посадовими особами прокуратури Святошинського району м. Києва по зазначеній заяві, оригінал якої міститься в матеріалах наглядового провадження № 1867с.

В поданій апеляції особа, яка подала скаргу, ОСОБА_2, не погоджуючись з висновками суду першої інстанції, просить постанову суду скасувати як незаконну і таку, що винесена внаслідок неправильного застосування кримінального закону, винести ухвалу, якою задовольнити його скаргу від 13 березня 2012 року на дії (бездіяльність) прокуратури Святошинського району м. Києва в повному обсязі. Як зазначає апелянт, суд безпідставно залишив без задоволення подану ним скаргу, посилаючись на відсутність законодавчого регулювання можливості оскарження дій чи бездіяльності органів досудового слідства, так як в Рішенні Конституційного суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначено, що скарги осіб стосовно прийняття рішень, вчинення дій або допущення бездіяльності суб'єктом владних повноважень щодо заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини суди повинні розглядати і вирішувати у кримінальному судочинстві.

Заслухавши доповідь судді, пояснення особи, яка подала скаргу та представника, які просили задовольнити подану апеляцію, думку прокурора, який заперечував проти її задоволення, вважаючи постанову суду законною і обґрунтованою, перевіривши матеріали скарги та матеріали наглядового провадження, обговоривши доводи, викладені в апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 13 березня 2012 року ОСОБА_2 подав до Святошинського районного суду м. Києва скаргу на дії (бездіяльність) прокуратури Святошинського району м. Києва, в якій просив визнати дії цієї прокуратури щодо розгляду його заяви про злочин від 21 січня 2012 року незаконними, неправомірними, протиправними та такими, що не відповідають вимогам ст. 97 КПК України та зобов'язати прокуратуру винести постанову відповідно до ст. 97 КПК України, яку направити на адресу проживання ОСОБА_2, та провести службове розслідування на предмет халатного відношення посадових осіб прокуратури до виконання покладених на них обов'язків та виявлення корупційних зв'язків з посадовими особами Філії «Розрахунковий центр» ПАТ КБ «Приватбанк» (м. Київ) з притягненням винних до відповідальності, про що повідомити скаржника.

Розглянувши скаргу у відповідності до положень ст. 236 КПК України, суд першої інстанції заслухав думку особи, яка подала скаргу, її захисника та прокурора, дослідив матеріали скарги і прийшов до висновку, що скаргу ОСОБА_2 необхідно залишити без задоволення.

Такий висновок суду колегія суддів вважає законним і обґрунтованим, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 236 КПК України, скарги на дії прокурора при проведенні ним досудового слідства або окремих слідчих дій у справі подаються вищестоящому прокуророві, який її розглядає в порядку і в строки, що передбачені статтями 234 і 235 КПК України. Дії прокурора можуть бути оскаржені до суду. Скарги на дії прокурора розглядаються судом першої інстанції при попередньому розгляді справи або при розгляді її по суті, якщо інше не передбачено КПК України.

Доводи апеляції скаржника про те, що суд повинен був зобов'язати прокуратуру вчинити конкретні дії, на які він послався у скарзі, колегія суддів вважає не обґрунтованими, так як оскарження рішень, дій чи бездіяльності прокуратури можливе у межах кримінального судочинства, і суд позбавлений права визнавати бездіяльність посадових осіб прокуратури незаконною або неправомірною, або зобов'язувати їх вчиняти певні дії, оскільки це не передбаченого чинним кримінально-процесуальним законодавством України.

Прийнявши до розгляду скаргу ОСОБА_2 на дії (бездіяльність) прокуратури Святошинського району м. Києва і розглянувши її в порядку ст. 236 КПК України, суддя суду першої інстанції виконав вимоги ст. 55 Конституції України, відповідно до якої кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових і службових осіб навіть за відсутності в КПК норм, які регламентують розгляд таких скарг, а також Рішення Конституційного суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, на яке посилається апелянт.

Разом з тим, відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

В Кримінально-процесуальному кодексі Україні містяться норми, які регулюють процесуальний розгляд скарг на постанови правоохоронних органів про порушення справ, відмову в їх порушенні та закриття справ. Цими нормами врегульований порядок розгляду судами скарг на постанови службових осіб органів досудового слідства та зазначено, якими повноваженнями наділений суддя при розгляді скарг даної категорії.

Що ж стосується розгляду судами скарг на дії прокурорів, то в даний час порядок їх розгляду не врегульований ні Конституцією України, ні Кримінально-процесуальним кодексом України, тому суддя суду першої інстанції не мав законних повноважень для задоволення скарги ОСОБА_2 про визнання дій чи бездіяльності прокурора протиправними, а також не мав правових підстав для задоволення його скарги про зобов'язання прокурора вчинити певні дії. Не наділений такими повноваженнями і суд апеляційної інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану постанову, ретельно перевірив доводи ОСОБА_2, в тому числі й ті, на які він посилається у своїй апеляції, заслухав думку його представника та прокурора, чим дотримані вимоги ст. 236 КПК України, а відтак будь-які правові підстави для задоволення апеляції та скасування законної та обґрунтованої постанови суду відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 31 травня 2012 року, якою залишено без задоволення скаргу ОСОБА_2 на дії прокуратури Святошинського району м. Києва та направлено копію заяви ОСОБА_2 про злочин від 21 січня 2012 року прокурору Святошинського району м. Києва для проведення перевірки та прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України залишити без зміни, а апеляцію особи, яка подала скаргу, ОСОБА_2 - без задоволення.

Судді:

_______________ _______________ _______________

М.А. Ященко В.І. Лясковська О.П. Павленко