АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31липня 2012 року. м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду міста Києва в складі: головуючого - Левенця Б.Б.
суддів - Кравець В.А., Музичко С.Г.,
при секретарі - Перевузнику П.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 24 травня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа Орган опіки та піклування Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації про надання дозволу на виготовлення проїзного документу дитини для виїзду за кордон без згоди матері і надання дозволу на тимчасовий виїзд за межі України громадянина, який не досяг шістнадцятирічного віку, без згоди та супроводу другого з батьків, -
в с т а н о в и л а :
У лютому 2012 року позивач звернувся із позовом до відповідача, уточнивши який зазначив, що за набравшим законної сили рішенням суду визначено місце проживання дитини сторін ОСОБА_3, 1999 р.н. разом із батьком, відповідачка невмотивовано заперечує проти виїзду дитини за кордон на відпочинок та оздоровлення.
Враховуючи викладене позивач просив надати дозвіл на виготовлення проїзного документа та тимчасовий виїзд за межі України дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 без дозволу, згоди і супроводу матері ОСОБА_1, 1977 р.н. в супроводі батька ОСОБА_2, 1973 р.н. або без такого до досягнення дитиною шістнадцятиріччя, а саме: для проходження курсу лікування, виїзд під час канікул із вчителями, для оздоровлення під час канікул, виїзд із викладачами у складі ансамблю спортивного бального танцю «Діалог», виїзд у дитячі табори, для навчання за кордон, до країн: Росії, держав Шенгенської угоди, Туреччини, Єгипту, Тунісу, Ізраїлю, Домініканської Республіки, Великобританії, Швейцарії, Сполучених Штатів Америки, Канади, Бразилії, Таїланду, Китаю, Японії, Австралії(віза для проходження курсу лікування, туристична віза, студентська віза, віза для приватної поїздки).(а.с. 1-31)
Відповідачка проти позову заперечувала.(а.с. 58-59)
Третя особа підтримала позовні вимоги в частині виготовлення проїзного документа та тимчасового виїзду за межі України дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 без згоди матері ОСОБА_1, 1977 р.н. з викладачами у складі ансамблю спортивного бального танцю «Діалог», в іншій частині вимог покладалась на розсуд суду.(а.с. 43)
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 24 травня 2012 року позов ОСОБА_2 задоволено в повному обсязі. (а.с.61-66)
В апеляційній скарзі відповідачка просила скасувати рішення районного суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. На обґрунтування скарги посилалася на недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, зазначила, що позивач перешкоджає їй у спілкування з дитиною, не звертався із пропозицією про виїзд дитини за кордон на відпочинок, згодна надавати дозвіл на конкретні поїздки.(а.с. 70-81).
В судовому засіданні представник ОСОБА_4. підтримав скаргу і просив її задовольнити, ОСОБА_2 заперечував проти скарги і просив її відхилити.
Інші особи до суду не прибули, причини неявки не повідомили, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином про що у справі є докази.(а.с. 86-92) Зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи сторін та апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за таких підстав.
Задовольнивши позов, суд першої інстанції дійшов висновку про можливість надання дозволу на виготовлення проїзного документа і тимчасових виїздів за межі України дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 без дозволу, згоди і супроводу матері до досягнення дитиною шістнадцятиріччя, а саме: для проходження курсу лікування, виїзд під час канікул із вчителями, для оздоровлення під час канікул, виїзд із викладачами у складі ансамблю спортивного бального танцю «Діалог», виїзд у дитячі табори, для навчання за кордон, до країн: Росії, держав Шенгенської угоди, Туреччини, Єгипту, Тунісу, Ізраїлю, Домініканської Республіки, Великобританії, Швейцарії, Сполучених Штатів Америки, Канади, Бразилії, Таїланду, Китаю, Японії, Австралії(віза для проходження курсу лікування, туристична віза, студентська віза, віза для приватної поїздки).
Такий висновок не може бути визнаний обґрунтованим, колегія суддів з ним не погоджується.
Відповідно до положень ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» та пп. 2 п. 4 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. N 57(у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2010 р. N 724), виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку без згоди та супроводу батьків може бути дозволено на підставі рішення суду.
До суду не надано доказів за яких суд мав би можливість дійти висновку, що дитина потребує короткочасного виїзду за кордон(призначення курсу лікування за кордоном, придбання в туристичній фірмі туру на відпочинок, запрошення на виїзд ансамблю спортивного бального танцю «Діалог», або у дитячі табори), не надано і доказів, що відповідачка невмотивовано відмовила у наданні згоди на строковий виїзд дитини.
За довідкою від 17 лютого 2012 року № 42 середній заробіток позивача на місяць склав 1148.73 грн., доказів наявності у позивача інших коштів достатніх для оплати переїзду його та дитини за кордон, оплату проживання протягом певного терміну під час перебування за кордоном, та повернення до України позивач не надав, не встановлено таких і судом апеляційної інстанції.(а.с. 30)
До суду не надано доказів позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав, за яких суд мав би дійти висновку про можливість не враховувати її думку щодо питань виховання дитини. Сам по собі факт визначення місця проживання дитини із батьком не впливає на обсяг прав матері.
За таких обставин доводи позивача, що надання рішенням суду дозволу на виготовлення проїзного документа та виїзд дитини за кордон(без зазначення терміну виїзду та повернення) відповідатиме інтересам останньої колегія суддів визнала необґрунтованими.
Надання за рішенням суду дозволу на майбутнє на постійні виїзди дитини за кордон до досягнення нею шістнадцятирічного віку та без згоди матері, суперечить вищевказаним нормам матеріального права, змісту положень ст.ст. 141, 157 СК України, які визначають рівність прав і обов'язків батьків відносно виховання дитини.
Таке рішення не позбавляє позивача права заявляти вимоги про надання дозволу за рішенням суду на виїзд дитини за кордон із наведенням обґрунтування такого виїзду.
Інші доводи скарги цих висновків суду не спростовують, тому колегія суддів їх відхилила.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції на підставі п. 2 ч. 1 ст. 314 ЦПК України підлягає скасуванню із ухваленням нового про відмову в позові.
Керуючись ст. 303, п. 2 ч. 1 ст. 307, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 24 травня 2012 року скасувати, ухвалити нове.
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа Орган опіки та піклування Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації про надання дозволу на виготовлення проїзного документу дитини для виїзду за кордон без згоди матері і надання дозволу на тимчасовий виїзд за межі України громадянина, який не досяг шістнадцятирічного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.
Рішення набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді Апеляційного суду міста Києва: Б.Б.Левенець
В.А.Кравець
С.Г.Музичко