АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
1
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого - судді - Юрдиги О.С.
суддів - Фрич Т.В. Рибак І.О.,
за участю прокурора - Шапрана М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на постанову Печерського районного суду м. Києва від 28 квітня 2012 року
В С Т А Н О В И Л А:
Постановою Печерського районного суду м.Києва від 28 квітня 2012 року кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.5 ст.27, ч.3 ст.28, ч.3 ст.212, ч.5 ст.27, ч.3 ст.28, ч.2 ст.364, ч.5 ст.27, ч.3 ст.28, ч.2 ст.366, ч.3 ст.28, ч.2 ст.205, ч.3 ст.28, ч.3 ст.357, ч.3 ст.28, ч.2 ст.358, ч.3 ст.28, ч.3 ст.358, ч.5 ст.27, ч.3ст.28, ч.3 ст.358 КК України направлено Генеральному прокурору України для організації додаткового розслідування.
Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.5 ст.27, ч.3 ст.28, ч.3 ст.212, ч.5 ст.27, ч.3 ст.28, ч.2 ст.364, ч.5 ст.27, ч.3 ст.28, ч.2 ст.366, ч.3 ст.28, ч.2 ст.205, ч.3 ст.28, ч.3 ст.357, ч.3 ст.28, ч.2 ст.358, ч.3 ст.28, ч.3 ст.358, ч.5 ст.27, ч.3 ст.28, ч.3 ст.358 КК України, який зловживаючи службовим становищем заволодів чужим майном у особливо великих розмірах.
Як зазначено у постанові, справа неодноразово призначалася до розгляду, однак в судове засідання підсудний не з'явився, про причини неявки суду не повідомив. Судом постійно вживалися заходи для його розшуку, однак дії органів внутрішніх справ залишися безрезультатними. На стадії попереднього слідства слідчим відносно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд. Постановою Печерського районного суду м.Києва від 09 лютого 2009 року ОСОБА_1 змінено запобіжний захід на утримання під вартою у зв'язку з тим, що обвинувачений під час судового розгляду справи ухилявся від суду та оголошено його розшук.
Мотивуючи свої висновки про повернення справи Генеральному прокурору України, суд послався на те, що з моменту події злочину минуло більше 6 років, судом вживались передбачені законом заходи по забезпеченню судового розгляду справи, однак дії органів внутрішніх справ щодо виконання приводів та розшуку обвинуваченого залишилися безрезультатними, чим знівельовано принцип незворотності покарання у разі доведеності вини.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, посилаючись на безпідставність та необгрунтованість постанови суду та істотні порушення кримінально-процесуального закону, просить її скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду. Зазначає, що судом направлено справу для організації додаткового розслідування, всупереч вимогам ст.281 КПК України, яка не передбачає направлення кримінальної справи прокурору для організації додаткового розслідування у зв'язку із неявкою обвинуваченого у судове засідання. На його думку, судом не вжито жодних дій по усуненню виявлених недоліків досудового слідства під час судового розгляду справи, та не встановлено обставин, які б суперечили вимогам ст.ст. 22, 64 КПК України та перешкоджали встановленню істини по справі. Також по справі не встановлено жодного порушення КПК України, яке б неможливо було усунути в судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора про обґрунтованість апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів уважає, що апеляція прокурора не підлягає до задоволення з наступних підстав.
При проведенні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді підлягають дослідженню дані про особу обвинуваченого, підсудного, оскільки це має істотне значення для своєчасного та правильного вирішення справи, і призначення виду та розміру покарання. Зокрема, необхідно встановити фактичне місце проживання і заняття обвинуваченого (п.3 ст.64 КПК України).
Відповідно до вимог п.8 та п.11 ст.228 КПК України, прокурор, одержавши від слідчого справу з обвинувальним висновком, зобов'язаний перевірити - чи правильно обрано запобіжний захід; чи додержано органами дізнання або досудового слідства всіх інших вимог цього Кодексу. Прокурор, який встановив, що дізнання чи слідство проведено не повно, однобічно або з недотриманням певних процесуальних норм, повертає справу з обвинувальним висновком органові дізнання або слідчому із своїми письмовими вказівками для провадження додаткового розслідування (п.2 ч.1 ст.229 КПК України).
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, постановою Печерського районного суду м.Києва від 09 лютого 2009 року обвинуваченому ОСОБА_1 змінено запобіжний захід з підписки про невиїзд на утримання під вартою у зв'язку з тим, що під час судового розгляду справи він ухилявся від суду. Судом постійно вживались заходи для розшуку обвинуваченого, однак дії органів внутрішніх справ та прокуратури з цього приводу залишилися безрезультатними.
Згідно ст.16-1 КПК України на суд покладається функція розгляду справи, недопустимим є покладення на нього функцій, які властиві слідчим органам. Суд в даному випадку в судовому засіданні не має дієвих повноважень для забезпечення проведення комплексу ефективних слідчих та оперативно-розшукових дій з метою встановлення місцезнаходження підсудного.
Здійснення досудового слідства та збирання доказів, встановлення даних про особу обвинуваченого з дотриманням положень КПК України покладається на слідчих і проведення ними таких дій є обов'язковим.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду, вважає його обґрунтованим.
Таким чином, постанова суду про повернення справи Генеральному прокурору України для організації проведення додаткового розслідування з підстав істотних порушень норм КПК України є законною та обґрунтованою.
Доводи прокурора, про те, що судом не використано вичерпних заходів по встановленню об'єктивної істини у справі, а рішення про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування не заслуговують на увагу. Матеріалами кримінальної справи достатньо підтверджується, що під час провадження досудового слідства не вжито заходів до встановлення точного місця проживання ОСОБА_1., а обраний стосовно нього запобіжний захід у виді підписки про невиїзд на досудовому слідстві, не забезпечив його належної поведінки та сприяв ухиленню від слідства та суду.
Керуючись ст.ст.365,366,382 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення.
Постанову Печерського районного суду м.Києва від 28 квітня 2012 року про направлення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.5 ст.27, ч.3 ст.28, ч.3 ст.212, ч.5 ст.27, ч.3 ст.28, ч.2 ст.364, ч.5 ст.27, ч.3 ст.28, ч.2 ст.366, ч.3 ст.28, ч.2 ст.205, ч.3 ст.28, ч.3 ст.357, ч.3 ст.28, ч.2 ст.358, ч.3 ст.28, ч.3 ст.358, ч.5 ст.27, ч.3 ст.28, ч.3 ст.358 КК України Генеральному прокурору України для організації додаткового розслідування - залишити без зміни.
Запобіжний захід обраний ОСОБА_1 - тримання під вартою залишити без зміни.
Судді:
Юрдига О.С. Фрич Т.В. Рибак І.О.