АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
1
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді - Юрдиги О.С.
суддів - Фрич Т.В., Рибака І.О.
за участю прокурора - Юрко Т.Г.
захисника - ОСОБА_1,
особи, за заявою якої
порушено кримінальну справу - ОСОБА_2,
представника - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали скарги за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та представника особи, за заявою якої порушено кримінальну справу ОСОБА_3 на постанову Подільського районного суду м. Києва від 14 червня 2012 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Вказаною постановою задоволено скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_4 та скасовано постанову старшого слідчого СВ Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 19 грудня 2011 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_4 за ознаками злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 358 КК України.
В обґрунтування рішення, суд першої інстанції зазначив, що в постанові слідчого, в порушення вимог ч.2 ст. 98 КПК України не зазначено достатніх підстав для порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_4, не вбачаються вони із матеріалів, на підставі яких прийнято рішення про порушення кримінальної справи.
Не погоджуючись із постановою суду, її оскаржили в апеляційному порядку прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та представник особи, за заявою якої порушено кримінальну справу ОСОБА_3. При цьому, кожен з них просить скасувати постанову суду та прийняти ухвалу, якою відмовити в задоволенні скарги захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_4
Прокурор посилається на порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, оскільки висновок суду про відсутність достатніх підстав для порушення кримінальної справи не відповідає фактичним обставинам справи. Вважає, що на час порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 358 КК України, зібрано достатні дані, що вказували на наявність в його діях ознак інкримінованих злочинів. Крім того, прокурор наголошує на тому, що суд першої інстанції в порушення вимог ст. 236-8 КПК України та п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 4 червня 2010 року вбався до оцінки доказів у справі. Зокрема, в мотивувальній частині постанови суду зазначено, що майно яким заволодів ОСОБА_4, є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки придбане під час шлюбу і його розподіл не проводився. Також, в постанові суду неправильно зазначено прізвище прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, оскільки станом на 14 червня 2012 року помічник прокурор Подільського району м. Києва Малий Є.І. перебував в черговій відпустці, а в день прийняття рішення в судовому засіданні брав участь старший помічник прокурора цього ж району Ладний С.О.
Представник особи, за заявою якої порушено кримінальну справу в апеляції, наголошує на законності постанови про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_4 оскільки слідчим повністю дотримано вимоги ст. ст. 94, 97, 98 КПК України, тобто на час порушення справи були наявні приводи та підстави, що вказували на наявність ознак злочину, перевірено законність джерел отримання цих даних, а рішення прийнято компетентною особою. Посилається на те, що суд першої інстанції вдався до оцінки доказів у справі щодо визначення статусу нерухомого майна, вказавши, що воно є спільною сумісною власністю подружжя. Однак, не взяв до уваги те, що відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ „НВЦ „Геодинаміка-Крим" від 26 січня 2009 року, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 внесли до статутного капіталу товариства нерухоме майно за рахунок власних вкладів.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора та представника особи, за заявою якої порушено кримінальну, кожного окремо на підтримку доводів апеляцій, захисника ОСОБА_1, який заперечував проти задоволення апеляцій та просив залишити постанову суду без зміни, перевіривши матеріали скарги та матеріали, на підставі яких прийнято рішення про порушення кримінальної справи, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів уважає, що апеляції підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.
Виходячи зі змісту положень статті 382 КПК України, апеляційний суд при перевірці судових рішень по даній категорії справ має з'ясувати, чи з додержанням вимог процесуального закону суд першої інстанції розглянув скаргу.
Як убачається з матеріалів справи, 19 грудня 2011 року старший слідчий СВ Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві виніс постанову про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_4 за ознаками злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 358 КК України.
Зі змісту вказаної постанови вбачається, що невстановлена особа, підробила підписи ОСОБА_2 в акті прийому-передачі майнових внесків учасників ТОВ „НВЦ „Геодинаміка-Крим" від 26 січня 2009 року, відповідно до якого, директор товариства ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_2 майновий внесок до статутного капіталу товариства, належні її на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_1; гаражний бокс АДРЕСА_2 та будівлі рекреаційного призначення блок № 3 в літ. А, на території житлового рекреаційного кооперативу малоповерхової забудови ''Лазурне'', що розташоване за адресою АРК, м. Алушта, селище Семидвір'я, Судакське шосе, 4-а км; а також, в протоколі загальних зборів учасників вказаного товариства від 26 січня 2009 року, відповідно якого, ОСОБА_2 внесла майновий внесок до статутного капіталу вказаного товариства належне її перелічене нерухоме майно.
Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи № 12058/10-11 від 21 січня 2011 року підписи від імені ОСОБА_2 зображення яких містяться в електрофотокопіях вищеназваних документів виконані не ОСОБА_2, а іншою особою.
На зазначену постанову, захисник ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_4, подав скаргу в порядку ст. 236-7 КПК України до Подільського районного суду м. Києва, вважаючи її незаконною, оскільки прийнята вона з порушенням вимог ст. 98 КПК України.
Розглядаючи скаргу, суд відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, заслухав пояснення захисника, представника особи, за заявою якої порушено кримінальну справу, думку прокурора, вивчив матеріали скарги та матеріали, на підставі яких порушено кримінальну справу, і дійшов до висновку, що в них не міститься достатніх даних, які вказують на наявність ознак злочинів в діях ОСОБА_4
Такий висновок суду першої інстанції колегія суддів вважає необґрунтованим та передчасним, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті. В ході розгляду скарги суд повинен заслухати пояснення особи, яка подала скаргу, прокурора, дослідити матеріали, які стали підставою для порушення справи, і в залежності від дотримання при порушенні кримінальної справи вимог ст. ст. 94, 97, 98 КПК України, прийняти відповідне рішення, мотивувавши його належним чином.
Проте, вказані вимоги закону порушено судом першої інстанції під час розгляду скарги.
Постановляючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції в порушення вимог ст. 236-8 КПК України, належним не перевірив наявність приводів та підстав до порушення кримінальної справи, законність джерел отримання даних, які стали підставою для її винесення та не мотивував своє рішення.
У постанові суду не обгрунтовано, чому дані, які наявні в матеріалах перевірки та на підставі яких прийнято рішення про порушення кримінальної справи, в тому числі і ті, на які посилається прокурор в апеляції, не можуть бути підставами до порушення кримінальної справи.
Також, суд першої інстанції фактично вдався до оцінки доказів при перевірці наявності підстав для порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, чим вирішив питання, які підлягають вирішенню при розгляді справи по суті.
На зазначені порушення уже зверталась увага місцевого суду в ухвалі Апеляційного суду міста Києва від 14 березня 2012 року.
За таких обставин, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з направленням матеріалів справи на новий судовий розгляд, під час якого справу необхідно розглянути у відповідності до вимог ст. 236-8 КПК України.
При новому судовому розгляді, слід дослідити матеріали, на підставі яких прийнято рішення про порушення кримінальної справи, перевірити наявність передбачених ст.94 КПК України приводів та підстав для винесення постанови про порушення кримінальної справи, законність джерел отримання даних, які стали підставою для порушення справи. При цьому суду слід звернути увагу як на доводи захисника, викладені у скарзі, так і на доводи прокурора та представника особи, за заявою, якої порушено справу, викладені в апеляціях, не розглядаючи і не вирішуючи тих питань, які вирішуються судом при розгляді справи по суті,
З урахуванням цього постановити законне і обґрунтоване судове рішення.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та представника особи, за заявою якої порушено кримінальну справу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Постанову Подільського районного суду м. Києва від 14 червня 2012 року, якою задоволено скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_4 та скасовано постанову старшого слідчого СВ Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 19 грудня 2011 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_4 за ознаками злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 358 КК України, скасувати, а матеріали справи направити в той же суд на новий судовий розгляд в іншому складі суду.
Судді:
Юрдига О.С. Фрич Т.В. Рибак І.О.