АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2012 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду міста Києва Васильєва М.А.,

при секретарі - Горлачі Р.М.

за участю особи, яка притягнута до адміністративної

відповідальності - ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Святошинського районного суду міста Києва від 26 березня 2012 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Вказаною постановою

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Києва, який проживає за адресою: АДРЕСА_1

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 150 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 2550 гривень.

Як зазначено у постанові, ОСОБА_1 1 березня 2012 року о 23.30 год., керуючи автомобілем «ДЕО» державний номерний знак НОМЕР_1 рухався по Гостомельському шосе, вул.. Міська в м. Києві, з ознаками наркотичного сп'яніння, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного и іншого сп'яніння відмовився в присутності двох свідків.

Не погоджуючись з даною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, закривши провадження у справі щодо нього у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтуванні своїх вимог апелянт посилається на те, що він не відмовлявся від проходження медичного огляду щодо вживання наркотичних засобів, працівник ДАІ не пропонував йому пройти такий огляд на місці зупинки, працівником ДАІ транспорт у нього не вилучався, він (ОСОБА_1) продовжив рух на своєму автомобілі, що свідчить про безпідставність висновків працівника ДАІ щодо його (ОСОБА_1) перебування з ознаками наркотичного сп'яніння. Крім того, він повідомив працівника ДАІ, що не відмовляється від проходження у лікаря огляду, але на час зупинки не може цього зробити, оскільки везе у лікарню вагітну дружину свого брата у зв'язку із поганим самопочуттям, тобто, діє в стані крайньої необхідності. Проте, працівником ДАІ, як і судом, дані обставини не були взяті до уваги. Крім того, після того, які він завіз дружину брата до лікарні, де їй була надана допомога, він сам за власною ініціативою

Справа № 33/2690/697/2012 Головуючий у першій інст..: Ключник А.С.

Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач : Васильєва М.А.

поїхав до лікарні, де здав всі аналізи, які підтвердили відсутність у нього наркотичного сп'яніння. У зв'язку з цим, на думку апелянта, постанова суду підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1, свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, вивчивши матеріали справи та представлені додаткові документи, які не були предметом розгляду у суді першої інстанції, переглянувши справу в межах поданої апеляції, суд апеляційної інстанції вважає подану апеляційну скаргу такою, що підлягає розгляду з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст.ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Проте, як видно з матеріалів справи, ці вимоги закону виконані не були.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 пояснив, що, коли його1 березня 2012 року о 23 год. 45 хв. зупинили працівники ДАІ, він віз у центральну Ірпіньську лікарню в м. Буча цивільну дружину брата - ОСОБА_5, яка була вагітна і почувала себе погано. Брат не міг її відвезти, так як напередодні був прооперований, перебував у лікарні в онкології у тяжкому стані. Він (ОСОБА_1) привіз її туди, але в лікарню її не поклали, сказали, що потрібно їхати в пологовий будинок. У дружини брата тоді болів живіт, її оглядав лікар, який сказав, що їй треба випити но-шпу, і в разі того, якщо живіт не перестане боліти, щоб вони їхали в пологовий будинок. Лікар сам виходив до автомобілю, тому, що у дружини брата болів живіт. Вона випила но-шпу, їй стало легше, і вони поїхали додому. Наступного дня, тобто, 2 березня 2012 року невістка з мамою поїхала в пологовий будинок. Він це пояснював і працівникам ДАЇ, зазначав, що на даний час не може поїхати до лікаря. Не було такого, що б у присутності двох свідків він відмовлявся їхати до лікаря. Взагалі не було такого, щоб були при цьому два свідки. Йому ніхто нічого не пропонував на місці. Пізніше він поїхав до лікарні, куди його направляли працівники ДАІ, здав аналіз сечі, який сказав здати лікар. Як йому пояснили у «Соціотерапії», аналіз крові беруть лише у непритомних людей або у трупів. Згідно даних аналізу, у нього не виявлено ніяких наркотичних засобів.

Згідно наданих ОСОБА_1 документів, у КМНКЛ «Соціотерапія»2 березня 2012 року о 13 год. здійснено забір сечі ОСОБА_6, о 13.10 год. здійснено огляд останнього, за результатами яких наркотичних та лікарських речовин у ОСОБА_1 не виявлено, ознак сп'яніння також не виявлено (ас. 11-12).

Як пояснив опитаний в апеляційному суді лікар-нарколог ОСОБА_7, аналіз крові у ОСОБА_1 не брали у зв'язку з тим, що це менш інформативний матеріал, ніж сеча, і з крові скоріше виходять токсини. Згідно аналізу ОСОБА_1, на час звернення до КМНКЛ «Соціотерапія», останній не перебував у стані наркотичного сп'яніння. Це він може сказати однозначно. Що ж стосується перебування або не перебування ОСОБА_1 станом на 1 березня 2012 року о 23.30 год. в стані наркотичного сп'яніння, то він може зазначити наступне: 100% дати відповідь на те, що ОСОБА_1 не перебував у стані наркотичного сп'яніння, він не може; проте, з урахуванням часу, який необхідний для виведення наркотичних засобів із сечі, скоріш за все, він не перебував у стані наркотичного сп'яніння.

Диспозицією ч.1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, …. а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За змістом зазначених положень особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, коли вона керувала транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, що визначається лише у встановленому чинним законодавством порядку, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.

Порядок огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння визначений ст. 266 КУпАП та постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду».

Відповідно до цих нормативних актів (чч. 1,2 ст. 266 КУпАП, п. 2-5 Порядку), а також п. 1.2 Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженій спільним наказом Міністра внутрішніх справ України та Міністра охорони здоров'я України № 400/666 від 9 вересня 2009 року, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи Державтоінспекції МВС є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану, встановленими вищезазначеною Інструкцією.

Сам огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться працівником міліції на місці зупинки транспортного засобу у присутності двох свідків з використанням спеціальних технічних засобів. Результати огляду, проведеного уповноваженою особою Державтоінспекції, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення.

З матеріалів справи вбачається, що дані вимоги закону уповноваженою особою Державтоінспекції МВС при зупинці ОСОБА_1 не дотримані.

Як пояснив в суді ОСОБА_7, є прибор, за допомогою якого можливо на місці встановити стан особи при зупинці працівниками ДАІ, проте, він коштує досить дорого, і йому невідомо, чи є такий прибор у працівників ДАІ.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВМ1 № 217549, в графі «огляд на стан сп'яніння» взагалі відсутня будь-яка інформація щодо проведення такого огляду на місці зупинки ОСОБА_1

Опитаний при апеляційному розгляді справи ОСОБА_3, зазначений у матеріалах справи як свідок та пояснення якого наявні у матеріалах справи, пояснив, що дійсно 1 березня 2012 року пізно ввечері його зупинив працівник ДАІ, який показав йому на чоловіка та повідомив про те, що цей чоловік перебуває з ознаками наркотичного сп'яніння і відмовляється їхати до лікаря. Коли він (ОСОБА_3) подивився на чоловіка, то зауважив працівнику ДАІ про те, що він не є спеціалістом для визначення стану чоловіка, на його думку, цей чоловік абсолютно адекватний. При цьому, цей чоловік працівнику ДАІ вказав на те, що він не може на даний час їхати до лікаря, безпосередньо він не відмовлявся їхати. Крім нього (ОСОБА_3), другого свідка не було під час цих подій.

Крім того, судом, з метою перевірки та усунення суперечностей у поясненнях свідка ОСОБА_3, останньому надані наявні у справі пояснення від його імені (ас. 2). Проте, ОСОБА_3 пояснив, що ці пояснення він не писав, підпис на поясненнях від його імені йому не належить, у його присутності чоловіку не пропонували пройти на місці огляд із застосуванням якогось технічного приладу.

Відповідно до вимог щодо проведення огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, визначеного Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103, водій транспортного засобу, тільки у разі незгоди на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, працівником міліції з використанням спеціальних технічних засобів або у разі незгоди з його результатами, направляється для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав, де за результатами огляду складається висновок.

Згідно з ч. 5 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Крім того, відповідно до ст.. 265-2 КУпАП, в разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП, працівник Державної автомобільної інспекції тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку (якщо

розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає

дорожньому руху), в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. Про тимчасове затримання робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення.

Пунктом 4 Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних

засобів на спеціальних майданчиках та стоянках, затвердженим постановою

Кабінету міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1102 (із змінами та доповненнями), передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення робиться запис про тимчасове затримання транспортного засобу із зазначенням: дати, часу, місця порушення і підстави для тимчасового затримання та доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку; посади, місця роботи, прізвища, імені та по батькові особи, яка приймає рішення про тимчасове затримання і доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку; типу, марки, державного реєстраційного номера, переліку візуальних недоліків та пошкоджень транспортного засобу, що тимчасово затримується і доставляється на спеціальний майданчик чи стоянку та інш.

Відповідно до п. 5 Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках та стоянках, у разі, коли доставити транспортний засіб на спеціальний майданчик чи стоянку неможливо, уповноважена особа Державтоінспекції проводить його затримання шляхом блокування з дотриманням, умов безпеки дорожнього руху.

Проте, в протоколі про адміністративне правопорушення відповідний запис про затримання автомобіля відсутній, як і відсутні в матеріалах справи протокол про затримання або блокування автомобіля, або передачу його для керування іншій особі, що також ставить під сумнів обставини, викладені у протоколі щодо ОСОБА_1

Згідно пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N 23-рп/2010 конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1, 3, частина друга статті 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: … юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64).

У відповідності до п.4.1 вказаного Рішення, Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

З огляду на викладене, те, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 допущені істотні порушення закону, наведені вище обставини, з урахуванням приписів п. 1 ст. 247, п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП, дають підстави для скасування постанови судді місцевого суду із закриттям провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову судді Святошинського районного суду міста Києва від 26 березня 2012 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати, а провадження в справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду м. Києва М.А.Васильєва