АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
№ 33/2690/985/2012 Постанова винесена суддею Трусовою Т.О.
Категорія: ст. 124 КУпАП
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 липня 2012 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва Горб І.М., з участю учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 17 травня 2012 року про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 за ст. 124 КУпАП,
в с т а н о в и в:
Постановою судді Дарницького районного суду м. Києва від 17 травня 2012 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Згідно постанови, суд розглянув протокол про адміністративне правопорушення серії ВМ1 №220534, за яким 30 березня 2012 року о 15 год. 20 хв. на перехресті вулиць Вересневої та Волго-Донської в м. Києві ОСОБА_4, керуючи автомобілем «ГАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод іншим учасникам руху, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем «Мітсубіші», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3, що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушив п. 10.1 ПДР України.
Проте, посилаючись на встановлені при судовому розгляді обставини та матеріали справи, суддя дійшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_4 порушень вимог Правил дорожнього руху, які б стали причиною ДТП, і, відповідно, складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення. В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що постанова суду винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки суд першої інстанції не дав належної оцінки письмовим поясненням ОСОБА_4, наданим працівникам ДАІ на місці ДТП, зокрема, щодо мотивів його зупинки, а також невірно дослідив схему ДТП, а саме, розташування місця зіткнення автомобілів, та на його прохання не викликав і не допитав в якості свідка ОСОБА_5, який був очевидцем ДТП. Крім того, апелянт вказує на те, що й за висновком спеціаліста від 24.05.2012 року саме внаслідок недотримання правил дорожнього руху ОСОБА_6 сталась дорожньо-транспортна пригода.
Будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду справи, ОСОБА_4 до суду апеляційної інстанції не з'явився, ніяких клопотань про перенесення розгляду справи не подавав, а тому, виходячи з вимог ст. 294 КУпАП, суд вважає можливим розглянути справу у його відсутність.
Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення ОСОБА_3, який підтримав подану ним апеляційну скаргу, свідка ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, оцінивши всі наявні докази в їх сукупності, вважаю, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен належним чином дослідити докази по справі, дати їм відповідну оцінку і з'ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Проте, ці вимоги закону судом першої інстанції належним чином не виконані.
Як вбачається з матеріалів справи, розглядаючи справу по суті та приймаючи рішення про відсутність в діях ОСОБА_4 порушень Правил дорожнього руху, суд першої інстанції послався на пояснення останнього в суді, про те, що в даній ДТП винен водій ОСОБА_3, який здійснював обгін його автомобіля на перехресті зліва і зачепив його автомобіль правим боком, в той час як він зупинився, пропускаючи зустрічний транспорт, та що такі його пояснення узгоджуються зі схемою дорожньо-транспортної пригоди, за якою при ширині проїзної частині 9,2 м, місце зіткнення автомобілів знаходиться на відстані 4,2 м від лівого краю проїзної частини, тобто на зустрічній по відношенню до руху автомобілів смузі.
Разом з тим, суд першої інстанції інші докази у справі належним чином не дослідив, надавши перевагу одним доказам у справі, фактично залишив не спростованими та належним чином не оціненими інші докази.
Зокрема, судом не надано належної оцінки даним, що містяться в поясненнях ОСОБА_4, наданих ним одразу після дорожньо-транспортної пригоди, поясненнях іншого водія - учасника ДТП ОСОБА_3, не допитано свідка ДТП ОСОБА_5, про якого зазначав у своїх поясненнях ОСОБА_3, у зв'язку з чим без належного аналізу даних, зафіксованих у схемі дорожньо-транспортної пригоди, суд помилково прийшов до висновку про їх узгодженість з поясненнями ОСОБА_4, наданими під час розгляду справи в суді, про дотримання ним в дорожній ситуації, що склалась, Правил дорожнього руху.
З огляду на викладене, місцевий суд належним чином не з'ясував усі фактичні обставини по справі, а тому постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови.
При цьому, розглядаючи справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, апеляційним судом встановлено, що 30 березня 2012 року о 15 год. 20 хв. на перехресті вулиць Вересневої - Волго-Донської в м. Києві ОСОБА_4, керуючи автомобілем «ГАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод іншим учасникам руху, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем «Мітсубіші», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3, що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушив п. 10.1 ПДР України.
Вказані обставини підтверджуються поясненнями ОСОБА_4, наданими ним одразу після дорожньо-транспортної пригоди, про те, що 30.03.2012 року о 15 год. 20 хв. він рухався по вул. Вереснева і, під'їхавши до вул. В.Донської, включив лівий поворот та зупинився, пропускаючи зустрічний транспорт. Він подивився у дзеркало заднього виду, побачив автомобіль, який обгонив його. Він почав рух і сталося зіткнення (а.с. 2).
З пояснень іншого учасника ДТП ОСОБА_3, які він дав і в суді апеляційної інстанції, вбачається, що він рухався по вулиці Вереснева в лівій смузі за автомобілем «Газель». Дорожньої розмітки на цій вулиці немає, але дорога є головною та розрахована для двох напрямків руху. З правої сторони вулиці були припарковані автомобілі, проте за 10 метрів до перехрестя припаркованих автомобілів вже не було. Під'їжджаючи до перехрестя, автомобіль «Газель» прийняв вправо, де не було автомобілів, і зупинився. Він також призупинився та, зрозумівши маневр водія автомобіля «Газель», як бажання чи припаркуватись, чи повернути направо, продовжив рух прямо. В той час, коли його автомобіль випередив майже наполовину автомобіль «Газель», останній почав повертати ліворуч і вдарив переднім бампером з лівої сторони його автомобіль в праві передні пасажирські двері, починаючи з середини дверей, а потім ще й болтами кріплення диску переднього лівого колеса.
З пояснень допитаного в суді апеляційної інстанції свідка ОСОБА_5, вбачається, що він рухався автомобілем на автобазар, який знаходиться на вул. Вересневій, тобто в зустрічному для автомобілів «Газель» та «Міцубіши» напрямку, і від перехрестя знаходився на відстані близько 15 м, інших автомобілів попереду нього не було. Автомобіль «Газель» рухався йому назустріч і з'їхав вправо, ближче до бровки, та зупинився, а автомобіль «Мітсубіши», який рухався позаду автомобіля «Газель», також спочатку зупинився. Але, оскільки автомобіль «Газель» ніяких маневрів не здійснював, то автомобіль «Мітсубіши» продовжив рух прямо, проїжджаючи автомобіль «Газель». В цей час водій автомобіля «Газель», не включивши передній лівий поворот, почав рух наліво та вдарив передньою лівою стороною автомобіль «Мітсубіши». Також зазначив, що автомобіль «Мітсубіши» не обгонив автомобіль «Газель», так як з його боку не було виїзду на зустрічну смугу, та після ДТП ці транспортні засоби не перекрили рух для зустрічного транспорту.
Вищезазначені пояснення свідка, який є особою, незацікавленою у результатах розгляду справи, є послідовними, логічними, такими, що узгоджуються і з поясненнями учасників дорожньо-транспортної пригоди щодо руху та розташування автомобілів на проїзній частині перед ДТП та самих обставин ДТП, наслідки якої об'єктивно зафіксовані у схемі дорожньо-транспортної пригоди, котра складена відповідною уповноваженою особою та підписана всіма учасниками ДТП без будь-яких заперечень.
Крім того, як вбачається з долученого до апеляційної скарги висновку спеціаліста з дослідження обставин ДТП №0023/05-12 від 24.05.2012 року, ОСОБА_3 не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем «Газель», а ОСОБА_4 з технічної точки зору шляхом виконання вимог п. 10.1 ПДР України, мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем «Мітсубіши», і з технічної точки зору в діях водія автомобіля «Газель», н.з. 055-73 КА, ОСОБА_4 вбачається причинно-наслідковий зв'язок з виникненням ДТП.
Даний висновок спеціаліста був складений на підставі вихідних даних, які відповідають матеріалам справи про адміністративне правопорушення, а отже, не викликає сумнівів в його правильності.
Крім того, зі схеми дорожньо-транспортної пригоди вбачається, що місце зіткнення знаходиться на відстані 3, 2 м до початку перехрестя зі сторони вул. Вереснева в напрямку вул. Тростянецька.
З тієї ж схеми ДТП та наданих в судовому засіданні фотографій місця ДТП вбачається, що проїзна частина дороги, на якій сталося дорожньо-транспортна пригода, немає дорожньої розмітки, а отже, у відповідно до вимог п. 11.1 ПДР України, водії самостійно визначають кількість смуг на проїзній частині для руху з урахуванням ширини проїзної частини відповідного напрямку руху, габаритів транспортних засобів і безпечних інтервалів між ними.
При цьому суд першої інстанції не звернув увагу на те, що твердження ОСОБА_4 про нерухоме положення його автомобіля в момент зіткнення суперечить його ж поясненням, наданим одразу після ДТП, про те, що він подивився у дзеркало заднього виду, побачив автомобіль, який обгонив його, та почав рух, а також і даним схеми дорожньо-транспортної пригоди щодо місця зіткнення та розташування транспортних засобів на проїзній частині після нього, зокрема тим, що місце зіткнення автомобілів знаходиться на значній відстані позад пошкоджень автомобіля «Газель», що свідчить про його рух в момент зіткнення.
Також спростовуються і твердження ОСОБА_4 щодо наявності зустрічного транспорту, як поясненнями свідка ОСОБА_5, так і тим що за наявності такого зустрічного транспорту, ОСОБА_3 допустив би зіткнення і з цим автомобілем.
За таких обставин, твердження суду першої інстанції, що здійснення ОСОБА_3 обгону автомобіля «Газель» на перехресті, що на думку суду першої інстанції, свідчить про порушення саме водієм ОСОБА_3 Правил дорожнього руху, не відповідає фактичним обставинам ДТП, які свідчать про те, що ОСОБА_4 після зупинки свого транспортного засобу та перед початком свого подальшого руху не переконався, що це буде безпечним та не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, а отже, має місце недотримання водієм ОСОБА_4 вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху та саме дії ОСОБА_4, виходячи з вищенаведених доказів, знаходяться у причинному зв'язку з ДТП, що сталася.
З огляду на викладене, приходжу до висновку про наявність в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Проте, з урахуванням того, що на час розгляду справи судом апеляційної інстанції сплинули, передбачені ст. 38 КУпАП, строки накладення адміністративного стягнення, провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 17 травня 2012 року, якою провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_4 за ст. 124 КУпАП закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення - скасувати.
Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Провадження у справі щодо ОСОБА_4 закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду м. Києва Горб І.М.