АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді - Юрдиги О.С.

суддів - Фрич Т.В., Рибака І.О.

за участю прокурора - Карпалюка Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали скарги за апеляцією ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 08 червня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Вказаною постановою залишено без задоволення скаргу ОСОБА_1 на незаконні дії заступника начальника Головного слідчого управління МВС України при розгляді його заяви про порушення кримінальної справи.

В обґрунтування рішення, суд першої інстанції вказав на дотримання заступником начальника Головного слідчого управління МВС України вимог закону при розгляді скарги ОСОБА_1, оскільки наведені скаржником обставини не містили будь-яких об'єктивних даних, які б вказували на вчинення злочину слідчим ОСОБА_3, а тому скарга не підлягала вирішенню в порядку ст. 97 КПК України.

Не погоджуючись з таким рішенням ОСОБА_1, подав апеляцію, в якій просить постанову суду скасувати, задовольнити його скаргу та зобов'язати Головне слідче управління МВС України прийняти за його заявою рішення в порядку, передбаченому ст. 97 КПК України. Апеляцію мотивує тим, що постанова суду є незаконною, оскільки не відповідає фактичним обставинам справи. Вважає, що суд першої інстанції безпідставно залишив його скаргу без задоволення, оскільки ідентичну його скаргу задоволено постановою Печерського районного суду м. Києва від 27 березня 2012 року. Також не погоджується із висновком суду щодо відсутності в його заяві даних, які б вказували на наявність ознак злочину в діях слідчого.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який вважає постанову суду законною та заперечив проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали скарги, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів уважає, що апеляція до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до частин першої та другої статті 97 КПК України прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані приймати заяви і повідомлення про вчинені або підготовлювані злочини, в тому числі і в справах, які не підлягають їх віданню. За заявою чи повідомленням про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язанні не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень: порушити кримінальну справу; відмовити в порушенні кримінальної справи; направити заяву або повідомлення за належністю.

Аналіз норм КПК України дає підстави для висновку, що лише заяви або повідомлення про злочини, подані відповідно до ст. 95 КПК України, тягнуть за собою обов'язок органу дізнання, слідчого, прокурора чи судді провести перевірку в порядку ст. 97 КПК України та прийняти одне з передбачених даною статтею рішень. Такі заяви мають бути відібрані з попередженням про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину та повинні містити достовірні відомості, що вказують на об'єктивні ознаки злочину або підготовки до нього.

У поданій скарзі, яка була предметом розгляду Печерського районного суду, ОСОБА_1 оскаржив дії заступника начальника Головного слідчого управління МВС України Колесника Є.В., при розгляді його заяви про порушення кримінальної справи відносно старшого слідчого ГСУ МВС України ОСОБА_3

Розглядаючи скаргу, суддя, відповідно до вимог ст. 234 КПК України, заслухав думку прокурора, ретельно дослідив матеріали справи і прийшов до висновку про дотримання вимог закону з боку заступника начальника Головного слідчого управління МВС України Колесника Є.В., при розгляді заяви ОСОБА_1, а тому залишив скаргу без задоволення.

З таким рішенням суду першої інстанції погоджується колегія суддів, вважає його законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до Генеральної прокуратури України із заявою про порушення кримінальної справи відносно старшого слідчого ГСУ МВС України ОСОБА_3 Заяву направлено за належністю до ГСУ МВС України.

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 повідомлено листом за підписом заступника начальника ГСУ МВС України Колесником Є.В., що в результаті перевірки, викладені у ній доводи, не знайшли свого підтвердження.

Враховуючи наведене та те, що наведені ОСОБА_1 у заяві обставини не містили будь-яких об'єктивних даних, які б могли свідчити про вчинення злочину слідчим ОСОБА_3, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що заступник начальника ГСУ МВС України Колесник Є.В. у межах наданих йому повноважень вірно визначився зі статусом заяви ОСОБА_1 та відмовив у задоволенні його скарги.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законом.

При цьому, приймаючи до розгляду скаргу ОСОБА_1 на дії заступника начальника Головного слідчого управління МВС України в порядку ст. 236 КПК України, суд першої інстанції виконав вимоги ст.55 Конституції України, відповідно до яких, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових і службових осіб навіть за відсутності в КПК норм, які регламентують розгляд даних скарг.

Враховуючи викладене, та те, що судом першої інстанції при розгляді справи не допущено істотних порушень кримінально-процесуального закону, підстав для задоволення апеляції скаржника і скасування законної та обґрунтованої постанови суду колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Постанову Печерського районного суду м. Києва від 08 червня 2012 року, якою залишено без задоволення скаргу ОСОБА_1 на незаконні дії заступника начальника Головного слідчого управління МВС України Колесника Є.В. при розгляді його заяви про порушення кримінальної справи відносно старшого слідчого ГСУ МВС України ОСОБА_3 - залишити без зміни, а апеляцію ОСОБА_1 - без задоволення.

Судді:

Юрдига О.С. Фрич Т.В. Рибак І.О.