АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВA

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді - Ященка М.А.,

суддів - Стрижко С.І., Лясковської В.І.,

за участю прокурора - Гуменюк Л.М.,

захисника - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 27 березня 2012 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією постановою кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 146; п.п. 3, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України повернено з попереднього розгляду прокурору Дарницького району м. Києва для проведення додаткового розслідування.

В якості підстави для повернення справи прокурору на додаткове розслідування суд послався на невиконання органами досудового слідства в ході додаткового розслідування вказівок, що містились в ухвалі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва від 24 листопада 2011 року, чим порушені вимоги ст. 374 КПК України. В ході додаткового розслідування Генеральною прокуратурою України у встановленому порядку не було поставлене додаткове питання перед Міністерством юстиції Республіки Грузія про надання згоди на притягнення до відповідальності ОСОБА_2 за умисне вбивство з кваліфікуючими ознаками, передбаченими п.п. 3, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України та за незаконне викрадення людини з кваліфікуючими ознаками: вчинення злочину з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалось заподіянням фізичних страждань та спричинило тяжкі наслідки; не допитані свідки, не проведені очні ставки з метою усунення суперечностей які містяться в поясненнях допитаних осіб та інших доказів у справі.

В поданій апеляції прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, просить постанову суду скасувати, а кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 повернути до Деснянського районного суду м. Києва на новий судовий розгляд у іншому складі суду. В обґрунтування цього апелянт зазначає, що під час додаткового розслідування справи органом досудового слідства, на виконання вказівок Апеляційного суду м. Києва, були надіслані відповідні листи до Генеральної прокуратури України, на які отримано відповідь про відсутність підстав для звернення із запитом до грузинської сторони про надання згоди на притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності, оскільки Міністерством юстиції Грузії 27 квітня 2010 року задоволено запит Генеральної прокуратури України про видачу ОСОБА_2 для притягнення до кримінальної відповідальності за п. 12 ч. 2 ст. 115; ч. 1 ст. 146 КК України. У процесі досудового слідства та судового розгляду кримінальної справи щодо ОСОБА_2, після його видачі з Грузії, було змінено кваліфікацію вчинених ним злочинів і він був визнаний винним у вчиненні саме тих злочинів, за які запитувалося при його екстрадиції та за які він був виданий, а тому зміна кваліфікації дій ОСОБА_2 на п.п. 3, 6, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 3 ст. 146 КК України та його засудження за вчинення цих злочинів не суперечить вимогам міжнародних договорів, що регулюють відносини України та Грузії у питаннях екстрадиції, а саме ч.3 ст. 14 Єропейської конвенції про видачу правопорушників 1957 року. Таким чином, інкриміновані ОСОБА_2 злочини були предметом запиту про його екстрадицію і грузинська сторона видала вказану особу для притягнення до кримінальної відповідальності за їх вчинення. З урахуванням зазначеної відмови Генеральної прокуратури України, слідчим було вичерпано можливість виконати вказівки Апеляційного суду м. Києва, а тому відсутні об'єктивні підстави, що можуть будь-яким чином перешкодити призначенню справи щодо ОСОБА_2 до судового розгляду. Крім того, направляючи справу на додаткове розслідування з цих підстав, суд не зазначив яким чином слідчий може виконати вказівки Апеляційного суду м. Києва та які дії необхідно виконати.

В запереченні на апеляцію прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, обвинувачений ОСОБА_3 вважає її необґрунтованою та безпідставною та просить залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, котрий затвердив обвинувальний висновок, та заперечував проти клопотання ОСОБА_2 та його захисника про зміну запобіжного заходу ОСОБА_2 з взяття під варту на інший, не пов'язаний з позбавленням волі, пояснення обвинуваченого, захисника, які заперечували проти задоволення апеляції прокурора та просили постанову суду першої інстанції залишити без зміни, як законну і обґрунтовану та змінити ОСОБА_2 запобіжний захід на підписку про невиїзд, перевіривши матеріали справи, доводи апеляції та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 7 ст. 374 КПК України, вказівки суду, який розглянув справу в апеляційному порядку, є обов'язковими для органів дізнання і досудового слідства при додатковому розслідуванні і суду першої інстанції при повторному розгляді справи.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході додаткового розслідування Генеральною прокуратурою України, у встановленому порядку, не було вчинено жодних дій по виконанню вказівки Апеляційного суду м. Києва щодо поставлення додаткового питання перед Міністерством юстиції Республіки Грузія про надання згоди на притягнення до відповідальності ОСОБА_2 за умисне вбивство з кваліфікуючими ознаками, передбаченими п.п. 3, 6, 12 ч. 2 ст. 115 та ч. 2, 3 ст. 146 КК України. Необхідність цього в ухвалі Апеляційного суду м. Києва від 24 листопада 2011 року обґрунтовувалась тим, що Генеральна прокуратура України не досить чітко та конкретно виклала фактичні обставини справи, покладені в основу запиту про видачу ОСОБА_2 не зазначивши в цьому запиті всіх кваліфікуючих ознак, інкримінованих йому. Також не виконані вказівки суду апеляційної інстанції щодо перевірки доводів, викладених в апеляціях ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_4 про істотну неповноту досудового слідства, усунення суперечностей в показаннях допитаних по справі осіб та зібраних по справі доказах.

Таким чином, вказівки, які містились в ухвалі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва від 24 листопада 2011 року органом досудового слідства не виконані.

Посилання прокурора в апеляції на те, що слідчим було вичерпано можливість виконати вказівки Апеляційного суду м. Києва, не ґрунтуються на переконливих доказах та на вимогах кримінально-процесуального закону. Як зазначено в абзаці п'ятому п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 року № 2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» невиконання органом досудового слідства слідчої дії, зазначеної в постанові судді (ухвалі суду), допускається лише в разі, коли провести її фактично неможливо. Про це, а також про можливість підтвердження обставин, які мають бути встановлені за рішенням суду, іншими доказами або за допомогою додаткових процесуальних дій необхідно зазначити у відповідних процесуальних документах. Будь-які процесуальні документи, з описаних підстав, під час додаткового розслідування по справі не приймались.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність повернення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 прокурору для проведення додаткового розслідування, через порушення органом досудового слідства вимог ст. 374 КПК України, у зв'язку з чим апеляція прокурора задоволенню не підлягає.

Підстав для зміни ОСОБА_2 обраного під час досудового слідства запобіжного заходу, у виді взяття під варту, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 27 березня 2012 року, якою кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 146; п.п. 3, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України повернено прокурору Дарницького району м. Києва для проведення додаткового розслідування залишити без зміни, а апеляцію прокурора, який затвердив обвинувальний висновок - без задоволення.

Запобіжний захід ОСОБА_2 залишити попередній - тримання під вартою.

Судді:

_______________ _______________ _______________

М.А. Ященко С.І. Стрижко В.І. Лясковська