АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2012 року суддя Апеляційного суду міста Києва Бець О.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 03 травня 2012 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.ст. 122-4, 124 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

Цією постановою ОСОБА_1 був визаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП та підданий адміністративному стягненню на підставі ст. 36 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на користь держави, що становить чотириста двадцять п'ять гривень.

Згідно постанови суду, 19 березня 2012 року о 17 год. 40 хв. в місті Києві по вул. Курська, 9, керуючи автомобілем «СангЙонг», д.н.з. НОМЕР_1 під час зміни напрямку руху, не дотримавшись безпечного інтервалу руху та дистанції, здійснив зіткнення з автомобілем марки «Хюндай», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2, у результаті чого автомобілі зазнали механічних пошкоджень, після чого залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, чим порушив вимоги п.п. 10.1, 13.1, 2.10 Правил дорожнього руху України.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її задовольнити, скасувати постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 03 травня 2012 року та ухвалити нове рішення.

На підтвердження своїх доводів апелянт вказує, що суд першої інстанції виніс постанову на основі пояснень водія ОСОБА_2, проігнорував пояснення апелянта, зазначає, що в схемі ДТП неточно зазначено місце ДТП, за 30-40 метрів нижче від фактичного місця пригоди, а також стверджує, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_2, який під час обгону автомобіля ОСОБА_1 допустив порушення вимог п.п. 13.1, 14.1 Правил дорожнього руху України, не дотримався безпечного інтервалу руху та дистанції, здійснював обгін з правого боку в зоні дії дорожнього знаку «пішохідний перехід», та у разі небезпеки, зобов'язаний був зменшити швидкість аж до зупинки транспортного засобу, а характер його пошкоджень свідчить про те, що ОСОБА_2 в момент зіткнення автомобілів керував автомобілем на великій швидкості.

____________________________________________________________________

Справа № 33/2690/897/2012 Головуючий в 1-й інстанції: Губко А.О.

Категорія: ст. 124 КУпАП Доповідач: Бець О.В.

Також скаржник заявив клопотання про поновлення йому строку на апеляційне оскарження, стверджуючи, що постанова в судовому засіданні проголошена не була, копію постанови апелянт отримав на підставі звернення лише 18 травня 2012 року, що позбавило його можливості надати пояснення та подати апеляційну скаргу у визначений законом строк.

Розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1, вважаю його таким, що підлягає задоволенню, оскільки копія оскаржуваної постанови суду ОСОБА_1, незважаючи на його звернення, надана вчасно не була, так само і не були надані матеріали справи про адміністративне правопорушення для ознайомлення, тобто судом першої інстанції були порушені вимоги ст. 268, 285 КУпАП.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи, наведені в апеляційній скарзі, вислухавши в судовому засіданні в апеляційній інстанції пояснення ОСОБА_1, який підтримав апеляційну скаргу, однак не оспорював свою винність в порушенні вимог ст. 2.10 Правил дорожнього руху, вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Висновок судді в постанові про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП є законним та обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам подій та підтверджений наведеними у справі доказами у їх сукупності, зокрема, даними протоколу про адміністративне правопорушення № ВМ1-189598, схемою ДТП, поясненнями водіїв ОСОБА_2, ОСОБА_1, обліковою карткою приватного АМТ, рапортом інспектора ДПС ВДАІ Солом'янського РУ ГУ МВС України в місті Києві ОСОБА_3

В протоколі про адміністративне правопорушення від 31 березня 2012 року, з порушенням ним вимог п.п. 10.1, 13.1, 2.10 Правил дорожнього руху України ОСОБА_1 також погодився та просив суд обмежитись штрафом.

Всупереч твердженням апелянта, суд першої інстанції з достатньою повнотою, всебічно, об'єктивно та неупереджено дослідив надані сторонами докази, в тому числі і покладені в основу апеляційної скарги доводи, повно та правильно виклав їх у постанові, проаналізував у сукупності з іншими доказами і дав їм належну оцінку в плані достовірності і достатності для висновків суду по суті справи.

Так, згідно вимог п. 10.1. Правил дорожнього руху України, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Відповідно до вимог ст. 13.1 Правил дорожнього руху України, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Як встановлено, ОСОБА_1 перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, зокрема і ОСОБА_2, не дотримався безпечного інтервалу з автомобілем ОСОБА_2, в зв'язку з чим саме дії ОСОБА_1, перебувають у прямому причинно-наслідковому зв'язку із порушенням вимог п.п. 10.1, 13.1 Правил Дорожнього Руху України.

Порушення вимог п. 2.10 Правил дорожнього руху України, тобто залишення місця дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_1 в апеляції та в судовому засіданні не оспорювалось.

Дослідивши докази по справі, необхідно визнати доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, та правильність накладення на нього адміністративного стягнення, на підставі ст. 36 КУпАП, у виді штрафу у розмірі 425 гривень.

Враховуючи наведене, вважаю за необхідне залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Солом'янського районного суду міста Києва від 03 травня 2012 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 03 травня 2012 року, якою ОСОБА_1 був визаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП та підданий адміністративному стягненню на підставі ст. 36 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на користь держави, що становить чотириста двадцять п'ять гривень, залишити без задоволення, а вказану постанову суду - без змін.

Постанова суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя

Апеляційного суду м. Києва Бець О.В.