АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 липня 2012 року м. Київ
Суддя Апеляційного суду м. Києва Васильєва М.А.,
при секретарі Горлачі Р.М.
за участю:
потерпілого ОСОБА_1
особи, провадження відносно
якої закрито ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 6 березня 2012 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 6 березня 2012 року провадження у справах про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва, не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1,
за ст..ст. 124,122-4 КУпАП закрито за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Як зазначено у постанові, згідно протоколів про адміністративні правопорушення від 28 липня 2011 року, 8 червня 2011 року в період часу з 12 год. до 15 год. ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Тойота» державний номерний знак НОМЕР_1 на пр. Бажана, 5-а, в м. Києві, рухалась заднім ходом, при цьому в порушення п. 10.9 ПДР України не впевнилася, що це буде безпечно, та здійснила наїзд на припаркований автомобіль «Хонда» державний номерний знак НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_1 , та, будучи причетною до ДТП, залишила місце пригоди.
В обґрунтування прийнятого рішення про закриття провадження справі щодо ОСОБА_2 за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення суд послався на те, що, окрім пояснень ОСОБА_3, інших даних, які б підтверджували причетність ОСОБА_2 до вказаної ДТП, в матеріалах справи немає, а пояснення ОСОБА_3 не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зазначений свідок є колегою потерпілого, і відсутні об'єктивні дані про те, що свідок з вікна своєї квартири могла чітко бачити номер автомобіля, який здійснив наїзд на автомобіль «Хонда», що належить ОСОБА_1
Справа № 33/2690/924/2012 Головуючий у 1 інстанції - Трусова Т.О.
Категорія - ст.. 124, 122-4 КУПАП Доповідач - Васильєва М.А.
Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вищевказаної постанови, в якому просить поновити строк на її апеляційне оскарження, мотивуючи свої вимоги тим, що
копію постанови від 6 березня 2012 року для відому та ознайомлення він отримав фактично 21травня 2012 року, про що свідчить печатка пошти, наявна на конверті з копією постанови. Інших повідомлень про постанову суду він не отримував, у зв'язку
з чим не мав змоги подати апеляційну скаргу у встановлений законом термін, а тому просить визнати поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження даної постанови та поновити його.
В апеляції ОСОБА_1, вважаючи постанову незаконною, необ'єктивною і необґрунтованою, такою, що не відображає дійсних обставин справи, і яка складена при неналежному дослідженні доказів, з грубим порушенням його прав та чинного законодавства, просить постанову суду скасувати та постанови нову, якою притягнути ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності. Зокрема, ОСОБА_1 зазначає, що, не дивлячись на те, що у постанові суду наявне твердження про те, що потерпілий ОСОБА_1 та свідок ОСОБА_3 неодноразово викликались до суду, але не з'явились, він повідомлень про виклик не отримував та інформацією про розгляд справи не володів, таким чином був позбавлений скористатися правами, передбаченими ст. 269 КУпАП. Також, на думку апелянта, є безпідставним висновок суду про те, що пошкодження, які є на автомобілі ОСОБА_2, отримані набагато раніше, аніж відбулося ДТП, оскільки не підтверджені відповідною довідкою ДАІ чи іншим документом. Крім того, як зазначено в апеляції, суд не здійснив всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, безпідставно не прийняв пояснення свідка ОСОБА_3 до уваги, з посиланням на те, що остання є колегою ОСОБА_1 Проте, на думу апелянта, суд не обґрунтував свій висновок про відсутність об'єктивних даних того, що з вікна своєї квартири свідок могла бачити номер автомобіля, який здійснив наїзд на його автомобіль, з урахуванням того, що була ясна погода в день ДТП та застосування свідком оптичного приладу.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1, який підтримав клопотання про поновлення строку та просив задовольнити його апеляційну скаргу в повному обсязі, пояснення ОСОБА_2, яка не заперечувала проти поновлення строку ОСОБА_1 на апеляційне оскарження, проте заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на те, що судом першої інстанції дотримані вимоги закону при винесенні постанови, опитавши свідка ОСОБА_3, дослідивши матеріали адміністративних справ та додаткові матеріали, які надані при апеляційному розгляді справи, розглядаючи справу в межах поданої апеляції, суд апеляційної інстанції вважає необхідним поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, оскільки він пропущений з поважних причин, а подану апеляційну скаргу - такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з вимогами ст.ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Проте, як видно з матеріалів справи, ці вимоги закону не були повністю дотримані місцевим судом.
З наявної у справі судової повістки вбачається, що ОСОБА_1, як особа, яка мала право брати участь у розгляді справи, дійсно викликався до суду, проте, повістка повернулася з відміткою «за закінченням строку зберігання» (ас. 9 справа № 3-1110/12).
В матеріалах справи будь-яких інших відомостей про те, що ОСОБА_1 викликався до суду та був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справ, немає, чим порушені його права брати безпосередню участь у розгляді справи, з наданням своїх пояснень та доказів на обґрунтування своєї позиції у справі.
Крім того, всупереч вимог ст.. 285 КУпАП, постанова суду йому не направлена і не вручена протягом трьох днів, чим порушені його права, передбачені ст.. 269 КУпАП. Згідно наявних у справі даних копія постанови ОСОБА_1 направлена тільки 17 травня 2012 року (ас. 23), а доводи апелянта про те, що про наявність оскаржуємої постанови йому стало відомо тільки після отримання її копії 17 травня 2012 року, нічим не спростовані.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 пропущений строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції з поважних причин, а тому вважає необхідним поновити йому цей строк, тим самим поновивши його права.
Разом з тим, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про допущення суддею місцевого суду неповноти при розгляді справи у зв'язку з тим, що не був опитаний свідок та очевидець ДТП ОСОБА_3, про неналежне дослідження судом доказів та грубе порушення чинного законодавства є безпідставними, оскільки при аналізі постанови районного суду таких недоліків не встановлено.
Так, згідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність особи, яка доведена достатніми та незаперечними доказами.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції вказані вимоги закону виконав.
Так, відповідно до матеріалів адміністративної справи № 3-1568/12 щодо ОСОБА_2 за ст.. 124 КУпАП доказами її вини у порушенні Правил дорожнього руху, що призвело до ДТП, є облікова картка приватного АМТ, 2 рапорти працівників міліції від 11 червня 2011 року, пояснення свідка ОСОБА_3 від 11 червня 2011 року та пояснення самого ОСОБА_1 від 11 червня 2011 року, схема місця пригоди, складена за участю водія ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_3, пояснення ОСОБА_2 та надані нею фото її автомобіля.
Доказом вини ОСОБА_2 у тому, що вона, будучи причетною до ДТП, залишила місце пригоди, відповідно до матеріалів справи № 3-1110/12, є копія протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за ст.. 124 КУпАП.
Вказавши у постанові про дослідження матеріалів справи і перелічивши їх, суд першої інстанції перевірив, наскільки зміст вказаних доказів відповідає дійсним обставинам, та дійшов правильного висновку про відсутність в діях ОСОБА_4 події і складу правопорушення, та обґрунтовано виніс постанову про закриття провадження по справі щодо неї.
Доводи апеляційної скарги про неповне дослідження судом першої інстанції доказів у справі, яке полягало у тому, що не була допитана свідок ОСОБА_3, а у зв'язку з цим і неправильна оцінка судом доказів у справі, не знайшли свого підтвердження при апеляційному розгляді справи.
Так, у поясненнях свідка ОСОБА_3, наданих працівникам ДАІ 11 червня 2011 року, 24 грудня 2011 року вбачається, що вона 8 червня 2011 року бачила з вікна свого помешкання, як машина з номером НОМЕР_1 вдарила машину НОМЕР_2 приблизно у проміжок часу з 12 до 15 год. з адресою: вул. Бажана, 5-а, та поїала з місця пригоди. Машина була сріблястого кольору (металік), марка «Тойота» RAV-4, про що вона одразу повідомила власника пошкодженого автомобіля (ас. 9, 24 справа № 3-1568).
На підставі таких пояснень свідка ОСОБА_3, надані пояснення і ОСОБА_1, (ас. 10), а працівниками ДАІ складено 11 червня 2011 року рапорти про те, що автомобіль «Тойота» державний номерний знак НОМЕР_1, з місця ДТП уїхав у невідомому напрямку, та даний автомобіль при обстеженні прилеглої території виявлений не був (ас. 7-8 справа № 3-1568).
Схема ДТП та протокол до неї складені також за участю водія ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_3 зі слів останньої (ас. 14-15 справа № 3-1568).
Тобто, враховуючи викладене, основним доказом вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 124, 122-4 КУпАП, є пояснення свідка ОСОБА_3, на підставі яких складені й інші документи у справі.
Разом з тим, в суді апеляційної інстанції свідок ОСОБА_3 зазначила про те, що вона, перебуваючи у відпустці, 8 червня 2011 року прибирала на балконі, коли почула на вулиці звук сигналізації автомобіля, а, десь через секунду, сигнал з брелока сигналізації на автомобіль, належний ОСОБА_1 Виглянувши з балкона, вона побачила, як автомобіль «Тойота» задньою частиною трохи під кутом стоїть майже впритул до автомобіля «Honda Civik». Після цього вона взяла бінокль, який знаходився на балконі, та подивилася на автомобіль «Тойота», який в даний час розвернувся до неї передньою частиною, і побачила передній номер даного автомобіля, який записала. Автомобіль «Тойота» після цього поїхав з того місця. Пізніше вона підійшла до автомобіля ОСОБА_1 та побачила дві подряпини (одна над одною, одна менше, друга трохи більша) на бампері. Після цього вона зателефонувала ОСОБА_1 та повідомила про це. 11 червня 2011 року, коли ОСОБА_1 приїхав, він викликав працівників ДАІ.
При цьому, свідок в суді вказала про те, що вона не бачила, щоб автомобіль «Тойота» вдарив автомобіль «Honda Civik», щоб автомобілі торкалися один одного. Це її припущення з урахуванням дії сигналізації. Чи були якісь пошкодження на автомобілі «Honda Civik» до цього, вона не знає. Про відсутність пошкоджень на автомобілі ОСОБА_1 їй відомо з його слів. Вона не бачила, хто був за кермом автомобіля «Тойота». Колір автомобіля був світлий, не білий, точно кольору «металік», більш точно вказати колір автомобіля, вона не може. Припускає, що помилка в номері автомобіля можлива, але номер автомобіля «Тойота» вона бачила у бінокль і записала його так, як бачила.
Пояснення свідка ОСОБА_5, які вона надала працівникам ДАІ та в суді апеляційної інстанції, є неконкретними, ґрунтуються на її припущеннях, і ніяким чином не спростовують позицію ОСОБА_2 щодо її непричетності до дорожньо-транспортної пригоди. Крім цього, нічим не спростовані пояснення ОСОБА_2 про те, що вона 8 червня 2011 року саме в період часу з 12 до 15 год. не була в районі вул. Бажана, 5-а, в м. Києві.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що згідно облікової картки приватного АМТ, колір автомобіля «Тойота» державний номерний знак НОМЕР_1 - бежевий (ас. 6 справа № 3-1568).
З наявних у справі фото автомобіля «Тойота» державний номерний знак НОМЕР_1 вбачається, що по всьому кузову автомобіля наявні пошкодження (ас. 12-13 справа № 3-1568), що не спростовує пояснення ОСОБА_2 про наявність на автомобілі пошкоджень, які були отримані при інших обставинах.
При цьому, з урахуванням пояснень свідка ОСОБА_3, яка не змогла чітко вказати, чи було зіткнення між автомобілями взагалі та якою їх частиною, наявність пошкоджень на автомобілі «Тойота» державний номерний знак НОМЕР_1 не може свідчити про те, що саме цей автомобіль був причетний до ДТП, яке сталося 8 червня 2011 року в період часу з 12 год. до 15 год. по пр. Бажана, 5-а, в м. Києві, внаслідок чого було пошкоджено автомобіль «Honda Civik» державний номерний знак НОМЕР_2.
Одночасно звертає на себе увагу той факт, що згідно пояснень свідка ОСОБА_3, пошкодження на автомобілі «Honda Civik» були у виді подряпин, які розташовані на бампері одна над одною. Разом з тим, згідно даних, відображених на зворотному боці схеми ДТП, в автомобілі «Honda Civik» наявні пошкодження заднього бамперу з лівої сторони та пластикової накладки заднього лівого крила (ас. 14 справа № 3-1568).
З огляду на викладене, є необґрунтованими та спростовуються посилання в апеляції на безпідставність висновку суду про те, що пошкодження на автомобілі «Тойота» державний номерний знак НОМЕР_1 отримані набагато раніше, аніж відбулося ДТП, оскільки не підтверджені відповідною довідкою ДАІ чи іншим документом.
Інших доказів, які б підтверджували наявність в діях ОСОБА_2 події і складу правопорушення, передбаченого ст.. 124 КУпАП, не надано, а постанова суду першої інстанції в цій частині достатньо мотивована та обґрунтована.
З урахування того, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про відсутність достатніх даних, які підтверджують причетність ОСОБА_2 до вказаної дорожньо-транспортної пригоди, обґрунтованим є і висновок суду у постанові про відсутність доказів щодо вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 122-4 КУпАП, а тому підстав для скасування постанови місцевого суду не вбачається.
Порушень вимог діючого законодавства, які могли б тягнути за собою скасування цієї постанови, по справі також не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Дарницького районного суду міста Києва від 6 березня 2012 року.
Постанову судді Дарницького районного суду міста Києва від 6 березня 2012 року, якою провадження у справах про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст..ст. 124,122-4 КУпАП закрито за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення - залишити без зміни, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду М.А. Васильєва
м. Києва