ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

Вн. № 1/102

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 серпня 2012 року 15:34 № 2а-7384/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., при секретарі судового засідання Пошелюзному О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елан-КМ"

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000592308 від 01.02.2012 р.,

за участі представників сторін:

представник позивача Нестеренко О.С.;

представник відповідача Коновал Т.В.;

свідок ОСОБА_3,

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 06 серпня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Елан-КМ" (далі -позивач, ТОВ "Елан-КМ") звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (далі -відповідач, ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000592308 від 01.02.2012 р. (далі -ППР № 0000592308).

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.05.2012 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-7384/12/2670.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.05.2012 р. закінчено підготовче провадження в адміністративній справі № 2а-7384/12/2670 та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.07.2012 р. викликано в якості свідка ОСОБА_3 у справі № 2а-7384/12/2670.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.07.2012 р. повторно викликано в якості свідка ОСОБА_3 у справі № 2а-7384/12/2670.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у запереченнях до адміністративного позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

У період з 26.12.2011 р. по 30.12.2011 р. ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва на підставі наказу № 253/2308 від 26.12.2011 р., згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 78.4 ст. 78, п. 79.1, 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України та на підставі наказу ДПА України від 25.01.2010 р. № 34 було проведено документальну невиїзну позапланову перевірку позивача в частині дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ "Інтер Груп Союз" (код ЄДРПОУ 37270449) за червень, липень, серпень 2011 року, за результатами якої складено акт від 10.01.2012 р. № 21/2308/32107716 (далі - Акт перевірки).

Відповідач дійшов висновку про порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 та відповідно до абз. 1, 2 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України на підставі Акта перевірки відповідачем прийнято ППР № 0000592308, відповідно до якого позивачу було визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 205 193,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 01,00 грн., всього на суму 205 194,00 грн.

Позивач листом (вх. ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва № 2685/10 від 20.01.2012 р.) звернувся до ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва із запереченнями до Акту перевірки.

Листом від 27.01.2012 р. № 550/10/2308 ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва залишила без змін висновки Акту перевірки, а заперечення позивача - без задоволення.

10 лютого 2012 року позивач звернувся до ДПА у м. Києві зі скаргою № 1002/1 (вх. ДПС у м. Києві № 235/10 від 10.02.2012 р.) на ППР № 0000592308.

Рішенням від 10.04.2012 р. № 2024/10/12-414 про результати розгляду первинної скарги ДПС у м. Києві залишила без змін ППР № 0000592308, а скаргу позивача -без задоволення.

19 квітня 2012 року позивач звернувся до ДПА України зі скаргою № 1904/1 (вх. № 6381/6 від 20.04.2012 р.) на ППР № 0000592308 та на рішення, прийняте за розглядом скарги.

Рішенням від 08.05.2012 р. № 7990/6/10-2115 ДПС України залишила без змін ППР № 0000592308 та рішення, прийняте за розглядом скарги, а скаргу позивача -без задоволення.

Позивач не погодився з висновками Акта перевірки та прийнятим на його підставі податковим повідомленням-рішенням.

Разом з тим, оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України; Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України); Податкового кодексу України (далі - ПК України); Закону України від 16.07.1999 р. № 966-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 966-XIV).

За твердженням відповідача, підставою для визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та застосування до позивача штрафних санкцій було заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, за червень 2011 року на суму 205 193,33 грн.

Перевіркою встановлено, що в період, який перевірявся, між позивачем та ТОВ "Інтер Груп Союз" (далі -контрагент позивача) в особі директора ОСОБА_3 було укладено Договір купівлі-продажу № 030511 від 03.05.2011 р. про здійснення ТОВ "Інтер Груп Союз" передачі у власність позивача відповідного товару та зобов'язання позивача прийняти та оплатити вказаний товар. Найменування товару, його кількісні характеристики, ціна та загальна вартість зазначені в додатках до даного договору.

ТОВ "Інтер Груп Союз" виписало на адресу ТОВ "Елан-КМ" податкові накладні № 12 від 01.06.2011 р., № 23 від 03.06.2011 р., № 49 від 08.06.2011 р., № 66 від 10.06.2011 р. та № 79 від 15.06.2011 р., на підставі яких за перевіряємий період позивачем було сформовано податковий кредит в сумі 205 193,33 грн.

Відповідачем було зазначено, що згідно з актом невиїзної документальної перевірки ТОВ "Інтер Груп Союз" від 24.11.2011 р. № 2438/2304/37269936, проведеної ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва, встановлено, що за юридичною адресою ТОВ "Інтер Груп Союз" та його директор не знаходились, фактичне місцезнаходження підприємства невідоме. В ході перевірки контрагента позивача не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємств-постачальників у березні 2011 року, що свідчить про здійснення правочинів між ТОВ "Інтер Груп Союз" та підприємствами-постачальниками без мети настання реальних наслідків. Відтак, враховуючи, що зазначені правочини є нікчемними та такими, що не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, перевіркою зроблено висновок про нікчемність правочинів між ТОВ "Елан-КМ" та ТОВ "Інтер Груп Союз".

Суд вважає зазначені посилання відповідача правомірними з огляду на наступне.

Судом було опитано в якості свідка по даній справі ОСОБА_3, який повідомив, що приблизно у 2009 -2010 роках ним було втрачено паспорт громадянина України. Про те, що він є засновником, директором та головним бухгалтером ТОВ "Інтер Груп Союз", він дізнався від працівників податкової міліції. До реєстрації та ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ "Інтер Груп Союз" він не має ніякого відношення, статутні внески до даного підприємства не здійснював, з директорами інших підприємств не зустрічався, ніякі документи щодо ведення фінансово-господарської діяльності даного підприємства, в т.ч. договори на поставку (купівлю) товарів, послуг, первинні документи не готував та не підписував, а підписував тільки надані працівникам податкової міліції пояснення.

Відтак, враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що вказана особа не приймала реальної участі у фінансово-господарській діяльності ТОВ "Інтер Груп Союз".

Разом з тим, пунктом 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до приписів п. 14.1.36 ст. 14.1 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відсутність доказів виготовлення та реалізації позивачем продукції та товарів, на думку суду, виключає можливість причинно-наслідкового зв'язку витрат з господарською діяльністю позивача, зокрема, будь-яке використання набутого на підставі договорів у господарській діяльності.

В процесі розгляду справи судом не встановлено обставини існування доказів, якими підтверджується зв'язок здійснених позивачем витрат з господарською діяльністю позивача, що є законодавчо встановленою передумовою віднесення сум до податкового кредиту позивача.

Наведені обставини та досліджені документальні докази суд вважає достатніми для висновку про те, що господарська операція з передачі у власність позивача товару фактично не мала товарного характеру, угоди з продажу та реалізації товару не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені цими угодами.

Відтак, наявність податкових накладних без проведення реальної операції не може спричиняти будь-які пов'язані з цим податкові наслідки, в тому числі щодо відшкодування з бюджету податку на додану вартість. Вказана позиція висловлювалася неодноразово Верховним Судом України, зокрема в Постанові Верховного Суду України від 17.02.2009 р. у справі № 21-1828во08.

Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Статтею 1 вищезазначеного Закону передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Вимоги до первинного документу встановлено частиною 2 ст. 9 цього Закону, а саме, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відтак, враховуючи, що контрагент позивача зареєстрований в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України і Реєстрі платників податку на додану вартість за зверненням особи, яка заперечує свою участь у створенні та діяльності цього підприємства, суд звертає увагу, що виписані від його імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважною особою звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним. Дана позиція знайшла своє відображення у постанові Верховного Суду України № 21-421а11 від 05.03.2012 р.

З огляду на викладене, на підставі зібраних у справі доказів, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість доводів податкового органу про заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, за червень 2011 року на суму 205 193,33 грн., у зв'язку з чим ППР № 0000592308 суд вважає правомірним.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи все вищевикладене у своїй сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "Елан-КМ" не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Елан-КМ" залишити без задоволення.

2. Судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.В. Клочкова