ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2008                                                                                   Справа № 3/273-07  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді  Дмитренко А.К.(доповідач)

суддів: Прокопенко А.Є., Кузнецової І.Л.

Представники сторін:

від позивача:  Громницький Ю.П. представник, довіреність №14-32  від 10.01.08;

від відповідача:  Бойко О.П. начальник юридичного відділу, довіреність №1  від 02.01.08;

Представник третьої особи у судове засідання не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м.Київ на рішення  господарського суду Дніпропетровської  області від  20.12.07р.  у справі №3/273-07

за позовом: Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м.Київ

до: відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Дніпропетровськгаз”, м.Дніпропетровськ

3-тя особа на стороні позивача: Державний комітет України з державного матеріального резерву, м.Київ

про  стягнення 109 989 352 грн. 99 коп.

за зустрічним позовом відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Дніпропетровськгаз”, м.Дніпропетровськ

до Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м.Київ

про  визнання договору доручення б/н від 24.11.1999р. неукладеним.

ВСТАНОВИВ:          

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2007р. (суддя Юзіков С.Г.) провадження за первісним позовом Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м.Київ про стягнення 109 989 352 грн. 99 коп. припинено за відсутністю предмету спору. У задоволенні зустрічного позову відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровськгаз" про визнання неукладеним договору доручення від 24.11.99 б/н відмовлено.  

Не погодившись з  рішенням  суду,  Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” звернулась до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати в частині припинення провадження за первісним позовом, посилаючись на порушення норм  матеріального та процесуального права, просить в цій частині прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі.

Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Дніпропетровськгаз” у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги і просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.  

3-тя особа свого представника у судове засідання не направила, про час та місце засідання суду повідомлена належним чином.

          Обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

          24.11.1999р.   сторонами   укладено   договір доручення № б/н, за яким довіритель - відкрите акціонерне товариство "Дніпропетровськгаз" доручив, а повірений - Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" зобов"язався за дорученням довірителя здійснювати юридичні дії від імені та за рахунок довірителя з погашення заборгованості відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровськгаз” перед Держкомрезервом України за спожитий природний газ відповідно до розпоряджень Кабінету Міністрів України від 20.02.1996р. №130, від 02.12.1996р. №771, від 09.06.1997р. №302, від 03.06.1998р. №1093/51, від 02.03.1998р. №128, від 09.07.1998р. №542, від 15.12.1998р. №25890/53, а довіритель зобов'язався прийняти все виконане повіреним у його інтересах і повернути за домовленістю сторін сплачену повіреним суму.

          Відповідно до п.2.1 договору відповідач зобов'язався повернути позивачеві суму погашеної заборгованості відповідача перед Держкомрезервом України у розмірі 135 469 467 грн. 59 коп. (включаючи ПДВ).

          У відповідності з п.9.1 договір вступає в силу з дня його підписання повноважними представниками сторін і діє до повного виконання сторонами прийнятих за цим договором зобов"язань.

          Припиняючи провадження за первісним позовом господарський суд послався на те, що договір доручення від 24.11.99 б/н був підписаний з боку відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровськгаз" з протоколом розбіжностей, який Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" не підписала. На цій підставі судом було зроблено висновок про неукладеність договору через недосягнення між сторонами згоди з усіх його істотних умов.

          Однак відповідачем не надано суду жодного доказу, який би свідчив про те, що протокол розбіжностей до договору доручення від 24.11.1999 б/н існував взагалі чи передавався на розгляд НАК "Нафтогаз України" разом з договором.

          Відсутність відповідних доказів в матеріалах справи свідчить, що господарським судом були прийняті до уваги бездоказові твердження відповідача та порушено при прийнятті рішення норми статті 33 ГПК України, де зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а також статті 43 ГПК України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

          У той же час судом не було прийнято до уваги наявні в матеріалах справи документи, що свідчать про виконання договору позивачем та відповідачем.

          НАК "Нафтогаз України" повністю погасила заборгованість ВАТ “Дніпропетровськгаз” перед Держкомрезервом відповідно до договору доручення від 24.11.1999 б/н , що підтверджується наступним.

          У листопаді-грудні 1999 року НАК "Нафтогаз України" уклала з обл(міськ) газами 33 договори доручення на загальну суму 1 366 256 377 грн. 91 коп., відповідно до яких компанія зобов'язувалась здійснювати юридичні дії' по погашенню заборгованості обл(міськ) газів перед Держкомрезервом України за спожитий природний газ.

          Разом з цим у листопаді-грудні 1999 року Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" передала Держкомрезерву векселі, емітовані Головним управлінням Державного казначейства України, загальною   номінальною вартістю 1 470 388 758 грн., тобто на суму більшу, ніж заборгованість обл(міск)газів перед Держкомрезервом.

          Факт отримання Держкомрезервом векселів від НАК "Нафтогаз України" підтверджується актами приймання-передачі векселів, копії яких містяться у матеріалах справи.

          Судом першої інстанції не взято до уваги акт виконаних робіт від 31.12.1999 до договору доручення від 24.11.1999 б/н, який також свідчить про виконання договору позивачем та відповідачем.

          Згідно акту виконаних робіт від 31.12.1999 до договору доручення від 24.11.1999 б/н ВАТ “Дніпропетровськгаз” та НАК "Нафтогаз України" погодили, що НАК "Нафтогаз України" повністю погасила загальну заборгованість ВАТ “Дніпропетровськгаз” перед Держкомрезервом України за спожитий природний газ відповідно до розпоряджень Кабінету Міністрів України від 20.02.1996 № 130, від 02.12.1996 № 771, від 09.06.1997 № 302, від 03.06.1998 № 1093/51, від 02.03.1998 № 128, від 09.07.1998 № 542, від 15.12.1998 № 25890/53 на суму 135 469 467 грн. 59 коп., у т.ч. ПДВ 0%.

          Пунктом  2  акту виконаних робіт від 31.12.1999 до договору доручення від 24.11.1999 б/н визначено, що заборгованість ВАТ “Дніпропетровськгаз” перед НАК "Нафтогаз України" за договором доручення від 24.11.1999 б/н складає 135 469 467 грн. 59 коп., у т.ч. ПДВ 0%.

          Наявність боргу відповідача перед Держкомітетом по матеріальних резервах в сумі 135 469 467 грн. 59 коп. підтверджується актом звірки з додатком (т. 1, а.с. 111-112).

          Враховуючи те, що договір доручення від 24.11.99 виконувався сторонами, у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для визнання договору неукладеним.

          Протягом 2000-2006 років відповідач частково розрахувався перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" за договором доручення від 24.11.99 на суму 42 699 711 грн. 18 коп. і на момент звернення з позовом до суду борг ВАТ “Дніпропетровськгаз” перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" дорівнював 92 769 749 грн. 77 коп., що підтверджується актом про наявність та розмір заборгованості, що виникла  на розрахункову дату (01.01.2005 р.) та не погашена станом на 01.08.06 р.

          Оскільки умовами договору доручення від 24.11.99 б/н строк розрахунків не визначений, позивач на підставі ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, пред"явив до відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровськгаз" вимогу від 07.02.07 № 14/2-296 про оплату боргу. У зв"язку з цим відповідач повинен був виконати обов"язок щодо сплати боргу у семиденний строк від дня пред"явлення вимоги, тобто з урахуванням поштового перебігу не пізніше 20.02.07.

          В силу ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Інфляційні втрати та річні, за розрахунком Національної акціонерної компанії  "Нафтогаз  України",  становлять  відповідно  3 367 541 грн. 91 коп. і 1 136 111 грн. 73 коп.

          У відповідності з п. 4.2 договору доручення від 24.11.99 у разі порушення узгоджених сторонами термінів повернення грошових коштів відкрите акціонерне товариство "Дніпропетровськгаз" сплачує Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" пеню в розмірі 0,5% від несвоєчасно поверненої суми за кожен день затримки.

          За період з 21.02.07 по 19.07.07 позивачем розраховано пеню виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня. Сума пені складає 6 222 067 грн. 10 коп.

          Згідно з частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

          Відповідно до пункту 5.2 Статуту НАК "Нафтогаз України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 № 747 “Про утворення Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"”(із змінами та доповненнями), єдиним акціонером компанії є держава в особі Міністерства палива та енергетики України. Отже, відповідно до ч. 2 статті 22 Господарського кодексу України, НАК "Нафтогаз України" є суб'єктом господарювання державного сектора економіки.

          Суд апеляційної інстанції не погоджується з твердженням відповідача про необгрунтованість нарахування позивачем 7% штрафу у зв"язку з порушенням стосовно відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровськгаз" справи про банкрутство з наступних обставин.

          14.10.05 господарським судом Дніпропетровської області було порушено справу №Б24/235/05 про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровськгаз" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

          За визначенням, наведеним у ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", мораторій на задоволення вимог кредиторів –це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

          Положення ст. 12  Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка встановлює, зокрема, заборону нараховувати протягом дії мораторію неустойку (штраф, пеню), інші фінансові санкції (економічні санкції) за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов"язань і зобов"язань щодо сплати податків і зборів (обов"язкових платежів), стосується вимог, зобов"язань, які підпадають під поняття мораторію. Таким чином ці положення слід застосовувати у відповідності зі ст. 1 цього Закону, де наведено визначення мораторію.

          Системний аналіз змісту вищезазначених норм права свідчить про те, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після дня введення мораторію, а, отже, не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

          Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням. Відтак нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за невиконання згаданих зобов'язань та примусове стягнення коштів на підставі виконавчих документів на виконання таких грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також штрафних санкцій ґрунтується на законі.

          Нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій щодо всіх видів заборгованості за зобов'язаннями, строк виконання яких настав після порушення справи про банкрутство та введення мораторію, припиняється згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" лише з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

          Враховуючи, що Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" надіслано вимогу про сплату боргу 07.02.07, обов"язок по оплаті виник у відповідача 20.02.07, тобто після порушення провадження у справі про банкрутство, дія мораторію на вжиття заходів забезпечення виконання зобов"язання не розповсюджувалась.

          Таким чином вимоги НАК "Нафтогаз України" обгрунтовані і підлягають задоволенню.

          Водночас відкрите акціонерне товариство "Дніпропетровськгаз" заявлено зустрічний позов про визнання договору доручення від 24.11.99 б/н неукладеним.

          Спосіб захисту цивільних прав і інтересів наведений у ст. 16 Цивільного кодексу України.

          Такий спосіб захисту цивільного права як визнання договору неукладеним не відповідає способам захисту, передбаченим статтею 16 Цивільного кодексу України у зв"язку з чим судом першої інстанції правомірно відмовлено відповідачеві у задоволенні зустрічного позову.

          Враховуючи викладене рішення господарського суду підлягає частковому скасуванню.

          Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

          Апеляційну скаргу Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задовольнити.

          Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.07 у даній справі скасувати в частині припинення провадження за первісним позовом Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровськгаз" про стягнення 109 989 352 грн. 99 коп.

          Стягнути  з  відкритого  акціонерного товариства "Дніпропетровськгаз" на користь  Національної  акціонерної  компанії  "Нафтогаз  України",  м.  Київ  92 769 749 грн. 77 коп. основного боргу, 3 367 541 грн. 91 коп. інфляційних втрат, 1 136 111 грн. 73 коп. річних, 6 222 067 грн. 10 коп. пені, 6 493 882 грн. 48 коп. 7% штрафу, 25 500 грн. держмита і 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видавши наказ.

          В решті рішення залишити без змін.

          Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровськгаз" на користь Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ 12 750 грн. витрат по апеляційній скарзі, видавши наказ.

          Виконання цієї постанови покласти на господарський суд Дніпропетровської області.

Головуючий                                                                     А.К.Дмитренко

Суддя                                                                                 А.Є.Прокопенко

Суддя                                                                                 І.Л.Кузнецова

З оригіналом згідно

Помічник судді                   О.В.Поштаренко