Справа № 1490/3435/12 16.08.2012 16.08.2012 16.08.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11/1490/586/12 Головуючий суду 1 інстанції

Категорія: ст.364 ч.3 Марценюк С.А.

КК України Доповідач апеляційного суду

Погорєлова Г.М.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2012 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі :

головуючої Погорєлової Г.М.

суддів: Губи О.О., Маркової Т.О.

при секретарі Болмосовій І.В.

за участю прокурора Краснікової К.Г.

засудженого ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали кримінальної справи за апеляцією прокурора Братського району Миколаївської області Шевченка О.П., який затвердив обвинувальний висновок, на вирок Братського районного суду Миколаївської області від 21 березня 2012 р., яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ст. Мартинівка Вознесенського району Миколаївської області, громадянина України, українця, з вищою освітою, одруженого, який має на утримання 2- х малолітніх дітей, працював на час вчинення інкримінованих злочинів старшим інспектором дозвільної системи Братського РВ УМВС України в Миколаївській області, на даний час не працює, проживає по АДРЕСА_1 (зареєстрований по АДРЕСА_2), раніше не судимий

засуджено:

- за ст.357 ч.1 КК України на 2 роки обмеження волі

- за ст. 366 ч.1 КК України на 2 роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на строк 3 роки

- за ст. 364 ч. 3 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на строк 3 роки

- за ст. 190 ч.1 КК України на 2 роки обмеження волі

- за ст. 190 ч.2 КК України на 3 роки обмеження волі

На підставі ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на строк 3 роки.

Відповідно до ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_3 звільнено від відбування основного покарання протягом іспитового строку 3 роки, з покладенням обов'язків не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти її про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в дану інспекцію згідно з п.п.2,3,4 ч.1 ст. 76 КК України.

Також вирішено питання про речові докази у справі.

За вироком суду ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочинів за наступних обставин.

13.09.2004 року наказом начальника УМВС України в Миколаївській області № 74 ос ОСОБА_3 призначено старшим інспектором дозвільної системи Братського РВ УМВС України в Миколаївській області. Згідно з функціональними обов'язками інспектора дозвільної системи ОСОБА_3 від 08.10.2010 р. на нього, крім іншого, покладено: ведення обліку наявності об'єктів дозвільної системи, речовин, які знаходяться під охороною; власників мисливської зброї, вилученої, добровільно зданої, знайденої зброї та боєприпасів; видача дозволів на придбання, перевозку, збереження, використання предметів і речовин, які підпадають під дозвільну систему; ведення обліку печаток, штампів та проведення процедури їх знищення. Відповідно до покладених обов'язків ОСОБА_3 наділений організаційно-розпорядчими функціями, є представником влади як службова особа органу МВС України.

07.08.2009 р. розпорядженням начальника Братського РВ УМВС України в Миколаївській області № 53 «Про проведення заміни гербової печатки Братського РВ УМВС України в Миколаївській області» на ОСОБА_3 покладено обов'язки щодо підготовки документації на знищення непридатної гербової печатки Братського РВ УМВС України в Миколаївській області та призначено відповідальним за знищення печатки. Однак, ОСОБА_3 умисно, всупереч інтересам служби, в порушення вказаного розпорядження, в період з 07 по 11 серпня 2009 р., перебуваючи в своєму службовому кабінеті в приміщені вказаного райвідділу міліції, гербову печатку Братського РВ УМВС України не знищив та, зловживаючи службовим становищем, заволодів нею і приховував її. ОСОБА_3 вчинив дії, які порушують встановлений законодавством порядок ведення, обігу і використання офіційних та деяких приватних документів, а також права і законні інтереси громадян та порядок документального посвідчення фактів, які мають юридичне значення.

В грудні 2008 р. до ОСОБА_3 звернувся ОСОБА_5 з приводу отримання дозволів на право придбання мисливської гладкоствольної вогнепальної зброї, її носіння та зберігання (далі дозвіл). 03.03.2009 р. ОСОБА_3 в своєму службовому кабінеті, діючи в особистих інтересах та в інтересах третіх осіб, всупереч інтересам служби, власноручно вніс до бланку дозволу № НОМЕР_1 текст: в графи «найменування органу внутрішніх справ, ім'я, по батькові, адреса» відповідно: «Братський РВ УМВС України в Миколаївській області, ОСОБА_5, АДРЕСА_3». В другий аркуш першого листка бланку в графи «дозвіл, виданий, право носіння, зберігання, дозвіл дійсний» вніс відповідно записи: «НОМЕР_2», «03.03.2009 р.», «Мисливська рушниця ИЖ-58 2/12 № НОМЕР_3, «3» 03 2012р.». В графі для підпису «начальник Братського РВ УМВС України в Миколаївській області» ОСОБА_3 власноручно, імітуючи підпис начальника райвідділу міліції ОСОБА_6, виконав підпис від його імені та записав ініціали і прізвище: «ОСОБА_6.». При цьому, ОСОБА_3 в порушення вимог «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998 р. (далі Інструкція), не завів особову справу ОСОБА_5 як власника мисливської вогнепальної гладкоствольної зброї ИЖ-58 № НОМЕР_3 та не вніс відомості про нього до книги обліку власників мисливської вогнепальної зброї Братського РВ УМВС України в Миколаївській області № 606.

В першій декаді березня 2009 р. до ОСОБА_3 звернувся ОСОБА_5 з проханням зареєструвати придбану ним мисливську гладкоствольну вогнепальну рушницю МЦ 2112 1х12 № НОМЕР_4, і ОСОБА_3 повторно в своєму службовому кабінеті, діючи в особистих інтересах та в інтересах третіх осіб, всупереч інтересам служби, власноручно вніс до виданого ним дозволу № НОМЕР_2 бланк № НОМЕР_1 запис в графу на право зберігання, носіння: «МЦ 2112 К-12 № НОМЕР_4». В порушення вимог Інструкції відомості про ОСОБА_5 як власника мисливської вогнепальної гладкоствольної зброї МЦ 2112 К-12 НОМЕР_4 ОСОБА_3 не вніс до книги обліку власників мисливської вогнепальної зброї Братського РВ УМВС України в Миколаївській області № 606.

15.06.2011 р. до ОСОБА_3 звернувся ОСОБА_5 з приводу переоформлення мисливської гладкоствольної вогнепальної зброї ТОЗ - 34 № НОМЕР_5. ОСОБА_3 повторно 20.06.2011 р., діючи в особистих інтересах та в інтересах третіх осіб, всупереч інтересам служби, в порушення вимог Інструкції, в своєму службовому кабінеті роздрукував на власному комп'ютері 2 аркуші шляхом електронного набору тексту. В один аркуш він вніс текст: «МВС УКРАЇНА № 489 Братський РВ УМВС України в Миколаївській області, ОСОБА_7, адреса АДРЕСА_3». В другий аркуш він вніс текст: «Виданий «20.06.2011 р. на право зберігання, носіння мисливської гладкоствольної рушниці ТОЗ-34, 2/12, № НОМЕР_5, Дозвіл дійсний до «17» 08 2014р. Начальник Братського РВ ОСОБА_6». Роздруковані аркуші ОСОБА_3 вирізав по розмірах відповідно до обкладинки дозволу на зброю та вклеїв їх у внутрішню сторону обкладинки дозволу. Також вклеїв фотографію ОСОБА_5 на аркуш на внутрішню ліву сторону обкладинки. На аркуші на правій внутрішній стороні обкладинки в графі «підпис начальник Братського РВ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_6.» ОСОБА_3 власноручно виконав підпис від імені ОСОБА_6, імітуючи його підпис. Потім він завірив вказаний дозвіл гербовою печаткою Братського РВ УМВС України в Миколаївській області, яку не знищив, а привласнив та переховував. Підроблений дозвіл № 489 від 20.06.2011 р. ОСОБА_3 передав ОСОБА_5

При цьому, ОСОБА_3 в порушення вимог Інструкції не завів особову справу на ОСОБА_5 як власника мисливської вогнепальної гладкоствольної зброї ТОЗ - 34 НОМЕР_5 та не вніс дані про нього до книги обліку власників мисливської вогнепальної зброї Братського РВ УМВС України в Миколаївській області № 606.

В липні 2011 р. до ОСОБА_3 звернувся ОСОБА_8 з приводу переоформлення мисливської гладкоствольної вогнепальної зброї ТОЗ - 34. ОСОБА_3 повторно, діючи в особистих інтересах та в інтересах третіх осіб, всупереч інтересам служби в порушення вимог Інструкції в своєму службовому кабінеті роздрукував на принтері на власному комп'ютері 2 аркуші шляхом електронного набору тексту. В один аркуш він вніс текст: «МВС Україна НОМЕР_10 Братський РВ УМВС України в Миколаївській області, ОСОБА_8, адреса АДРЕСА_4». В другий аркуш він вніс текст: «Виданий 17.08.2011 р. на право зберігання, носіння мисливської гладкоствольної рушниці ТОЗ-34, 2/12, НОМЕР_6, дозвіл дійсний до 17.08.2014 р., в.о. начальника Братського РВ ОСОБА_9.» Роздруковані аркуші ОСОБА_3 вирізав по розмірах відповідно до обкладинки дозволу. Потім він вклеїв фотографію ОСОБА_8 на аркуш на внутрішній лівій стороні обкладинки. На аркуші на правій внутрішній стороні обкладинки в графі «підпис в.о. начальника Братського РВ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_9.», ОСОБА_3 власноручно виконав підпис від імені ОСОБА_9, імітуючи його підпис та завірив вказаний дозвіл гербовою печаткою Братського РВ УМВС України в Миколаївській області, яку не знищив, а привласнив та переховував.

Підроблений дозвіл на зброю НОМЕР_10 від 17.08.2011 р. ОСОБА_3 передав ОСОБА_8 При цьому, ОСОБА_3 всупереч інтересам служби, в порушення вимог Інструкції, не завів особову справу ОСОБА_8 як власника мисливської вогнепальної гладкоствольної зброї ТОЗ-34 НОМЕР_6 та не вніс особисті данні про нього до книги обліку власників мисливської вогнепальної зброї Братського РВ УМВС України в Миколаївській області № 606.

В липні 2011 р. до ОСОБА_3 звернувся ОСОБА_10 з приводу отримання дозволів на придбання, носіння, зберігання мисливської гладкоствольної вогнепальної зброї ТОЗ - 34. ОСОБА_3, діючи в особистих інтересах та в інтересах третіх осіб, всупереч інтересам служби та в порушення вимог Інструкції, в своєму службовому кабінеті роздрукував на принтері на власному комп'ютері шляхом електронного набору тексту 2 аркуші. В один аркуш він вніс текст: «МВС Україна № НОМЕР_8 Братський РВ УМВС України в Миколаївській області, ОСОБА_10, адреса АДРЕСА_5». В другий аркуш він вніс текст «Виданий 25.08.2011р. на право зберігання, носіння мисливської гладкоствольної рушниці ТОЗ-34, 2/12, НОМЕР_7, дозвіл дійсний до 25.08.2014 р., в.о. начальника Братського РВ ОСОБА_9» Роздруковані аркуші ОСОБА_3 вирізав по розмірах відповідно до обкладинки дозволу на зброю та вклеїв їх у внутрішню сторону обкладинки дозволу. Потім ОСОБА_3 вклеїв фотографію ОСОБА_10 на аркуш на внутрішній лівій стороні обкладинки. На аркуші на правій внутрішній стороні обкладинки в графі підпису в.о. начальника Братського РВ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_9, ОСОБА_3 власноручно виконав підпис від імені ОСОБА_9, імітуючи його підпис, а також завірив вказаний дозвіл гербовою печаткою Братського РВ УМВС України в Миколаївській області, яку не знищив, а привласнив та переховував. Підроблений дозвіл на зброю № НОМЕР_8 від 25.08.2011 р. ОСОБА_3 передав ОСОБА_10

При цьому, ОСОБА_3 в порушення вимог Інструкції не завів особову справу ОСОБА_11 як власника мисливської вогнепальної гладкоствольної зброї ТОЗ-34 № НОМЕР_9 та не вніс особисті дані про нього до книги обліку власників мисливської вогнепальної зброї Братського РВ УМВС України в Миколаївській області № 606.

Зазначені неодноразові, протиправні дії ОСОБА_3 призвели до незаконного використання громадянами вогнепальної зброї, в результаті чого порушили нормальну діяльність правоохоронного органу і потягли за собою підрив його авторитету та престижу, що спричинило істотну шкоду інтересам держави.

В середині червня 2011 р., в своєму службовому кабінеті, ОСОБА_3, маючи умисел на заволодіння коштами у сумі 100 грн., які належали ОСОБА_5, приховуючи від нього суму оплати послуг дозвільної системи та запевнивши його у вигідності та обов'язковості передачі коштів для здійснення оплати щодо перереєстрації зброї, отримав від ОСОБА_5 100 грн., маючи намір не здійснювати оплату відповідних послуг.

Реалізуючі злочинний умисел, ОСОБА_3 оплату послуг дозвільної системи від імені ОСОБА_5 не здійснив та заволодів вказаними коштами шляхом обману, які використав в особистих інтересах.

В липні 2011 р. ОСОБА_3 повторно, маючи умисел на заволодіння коштами у сумі 1000 грн., які належали ОСОБА_8, в смт. Братське Миколаївської області на території райвідділу міліції шляхом обману, приховуючи від ОСОБА_8 справжню суму оплати послуг дозвільної системи та запевнивши його в обов'язковості та вигідності передачі коштів для оплати послуг дозвільної системи, на протязі серпня 2011 р. отримав від ОСОБА_8 кошти у сумі 1000 грн., маючи на меті не здійснювати оплату відповідних послуг. Реалізуючі свій злочинний умисел, ОСОБА_3 оплату послуг дозвільної системи від імені ОСОБА_8 не здійснив, заволодів вказаними коштами шляхом обману та використав їх в особистих інтересах.

В липні 2011 р. ОСОБА_3, повторно, маючи умисел на заволодіння коштами у сумі 2000 грн., які належали ОСОБА_10, перебуваючи в смт. Братське на території райвідділу міліції, шляхом обману, приховуючи від ОСОБА_10 справжню суму оплати послуг дозвільної системи, запевнивши його в обов'язковості і вигідності передачі коштів для оплати послуг дозвільної системи, отримав від ОСОБА_10 2000 грн., якими заволодів, не маючи наміру здійснювати оплату відповідних послуг. Реалізуючі свій злочинний умисел, ОСОБА_3 оплату послуг дозвільної системи від імені ОСОБА_10 не здійснив та шляхом обману заволодів вказаними коштами і використав їх в особистих інтересах.

В апеляції прокурор Братського району Миколаївської області Шевченко О.П., який затвердив обвинувальний висновок, просить скасувати вирок суду 1 інстанції в частині покарання, призначеного засудженому ОСОБА_3

Посилається, що ОСОБА_3, працюючи на посаді старшого інспектора дозвільної системи Братського РВ УМВС України в Миколаївській області та маючи спеціальне звання - капітан міліції, присвоєне йому наказам начальника УМВС України в Миколаївській області № 86 о/с від 01.11.2004 р., вчинив тяжкий злочин, пов'язаний із зловживанням своїми службовими обов'язками, що ганьбить звання працівника міліції. Тому на підставі ст. 54 КК України просить призначити ОСОБА_3 додаткове покарання у виді позбавлення зазначеного спеціального звання.

Із наведених підстав просить постановити новий вирок, яким ОСОБА_3 призначити покарання: за ст.ст. 190 ч.1,ч.2, 357 ч.1, 366 ч.1 КК України того ж виду і розміру, що й суд 1 інстанції; за ст. 364 ч.3 КК України - 5 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на строк 3 роки, з призначенням додаткового покарання у виді позбавлення спеціального звання - капітан міліції на підставі ст. 54 КК України; за сукупністю злочинів відповідно до ст. 70 ч. 1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити таке ж саме основне та додаткові покарання; звільнити засудженого від відбування основного покарання з випробуванням протягом іспитового строку 3 роки відповідно до ст. 75 КК України, з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 2,3,4 ч.1 ст. 76 КК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку апеляції, заперечення засудженого ОСОБА_3, обговоривши доводи апеляції, провівши частково судове слідство, вивчивши матеріали кримінальної справи та додатково надані апеляційній інстанції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому злочинів за обставин, наведених у вироку, ґрунтуються на досліджених судом доказах, що, як і кваліфікація дій засудженого, апелянтом не оспорюється.

Судом 1 інстанції ОСОБА_3 засуджений за вчинення злочинів, передбачених ст. 190 ч.1, ч.2, 357 ч.1, 366 ч.1, 364 ч.3 КК України, з яких є тяжким злочин, передбачений ст. 364 ч.3 КК України. Згідно з формулюванням обвинувачення, визнаного судом доведеним, цей злочин вчинений ОСОБА_3 шляхом зловживання ним своїм службовим становищем і як працівником правоохоронного органу, протягом значного часу роботи - з березня 2009 р. по серпень 2011 р.

За вказаних обставин у суду 1 інстанції були підстави при постановленні вироку обговорювати питання про застосування засудженому ОСОБА_3 за ст. 364 ч. 3 КК України, поряд з основним покаранням та додатковим покаранням у виді позбавлення права обіймати певні посади, й іншого додаткового покарання: позбавлення спеціального звання - капітан міліції, присвоєного йому наказам начальника УМВС України в Миколаївській області № 86 о/с від 01.11.2004 р (а.с.311).

Як вбачається із вироку, судом 1 інстанції не обговорювалося питання щодо застосування засудженому вказаного додаткового покарання, передбаченого в ст.ст.51,52,54 КК України.

Враховуючи характер дій засудженого при вчиненні ним тяжкого злочину, передбаченого ст. 364 ч.3 КК України, які порушили нормальну діяльність правоохоронного органу, потягли за собою підрив його авторитету та зганьбили звання працівника міліції, а також негативну службову характеристику ОСОБА_3 за місцем роботи в Братському РВ УМВС України, де він працював тривалий час, колегія суддів вважає необхідним призначити засудженому й додаткове покарання у виді позбавлення спеціального звання - капітан міліції на підставі ст. 54 КК України за ст. 364 ч.3 КК України і за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 ч.1 КК України, поряд з призначеним судом основним і додатковим покаранням у виді позбавлення права обіймати посади в правоохоронних органах.

Нагородження ОСОБА_3 відзнакою - медаллю «За сумлінну службу» 3 ступеню наказом УМВС України в Миколаївській області № 975 від 18.12.2008 р., про що засудженим надані дані в апеляційну інстанцію, мало місце за період його служби в міліції до вчинення протиправних дій і характеризують його особу лише за цей період.

Обґрунтованість звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з покладенням на нього обов'язків з числа передбачених ст. 76 КК України апелянтом не оспорюється.

Санкція ч.3 ст. 364 КК України передбачає обов'язкове додаткове покарання у виді конфіскації майна. Суд 1 інстанції, дійшовши висновку про необхідність звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, фактично застосувавши положення ст. 77 КК України, які не передбачають можливості призначення у такому разі цього додаткового покарання, не послався у вироку на ст. 77 КК України. Тому вирок у цій частині підлягає уточненню.

З урахуванням вимог ст. 365 КПК України, згідно з якими вирок суду 1 інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції, колегія суддів позбавлена можливості виправити помилку суду, яка пов'язана з поглиненням на підставі ст. 70 ч.1 КК України призначеного ОСОБА_3 однакового за розміром додаткового покарання у виді позбавлення права займати посади в правоохоронних органах на строк 3 роки, призначеного за ст. 366 ч.1 КК України та ст. 364 ч.3 КК України. В апеляції прокурора відсутні вимоги в цій частині.

У зв'язку з необхідністю призначення ОСОБА_3 більш суворого покарання, на підставі ст. 372 , 378 ч. 1 п.2 КПК України вирок суду 1 інстанції підлягає скасуванню в частині призначеного покарання, з постановленням нового вироку з наведених вище підстав.

Керуючись ст.ст.365,366, 378 КПК України, колегія суддів

З А С У Д И Л А :

Апеляцію прокурора Братського району Миколаївської області Шевченка О.П., який затвердив обвинувальний висновок, задовольнити.

Вирок Братського районного суду Миколаївської області від 21 березня 2012 р. у відношенні ОСОБА_3 в частини призначеного покарання скасувати.

ОСОБА_3 призначити покарання:

- за ст.357 ч.1 КК України у виді обмеження волі на строк 2 роки

- за ст. 366 ч.1 КК України у виді обмеження волі на 2 строк роки, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на строк 3 роки

- за ст. 364 ч. 3 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на строк 3 роки, з позбавленням спеціального звання - капітан міліції на підставі ст. 54 КК України, без конфіскації майна на підставі ст. 77 КК України

- за ст. 190 ч.1 КК України у виді обмеження волі на строк 2 роки

- за ст. 190 ч.2 КК України у виді обмеження волі на строк 3 роки

На підставі ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на строк 3 роки, з позбавленням спеціального звання - капітан міліції на підставі ст. 54 КК України, без конфіскації майна на підставі ст. 77 КК України.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування основного покарання протягом іспитового строку 3 роки, з покладенням обов'язків не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти її про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в дану інспекцію згідно з п.п.2,3,4 ч.1 ст. 76 КК України.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу в силу вироку апеляційного суду залишити підписку про невиїзд.

В іншій частині зазначений вище вирок суду 1 інстанції залишити без зміни.

Вирок апеляційного суду може бути оскаржений в колегію суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ через апеляційний суд Миколаївської області протягом одного місяця з моменту його проголошення.

Головуюча:

Судді :

< Текст >