УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0191/981/2012Головуючий суду першої інстанції:Лошакова Т.А.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Приходченко А.

"07" серпня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіПриходченко А.П.

СуддівМоісеєнко Т.І., Полянська В.О.,

При секретаріРемез Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 19 квітня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2012 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи вимоги тим, що між банком та відповідачкою 12.10.2008 року був укладений кредитний договір № SIXRRС17950040, за яким відповідачка отримала кредит у розмірі 2762,48 грн. зі сплатою 12% річних з кінцевим терміном повернення 12.10.2010 року. Відповідачка умови договору не виконала, в наслідок чого станом на 02.12.2011 року утворилась заборгованість у розмірі 39902,52 грн., яка складається з заборгованості за кредитом - 2547,08 грн., заборгованості за процентами - 251,40 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом - 529,32 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором - 34198,41 грн., а також штрафів - 500,00 грн. (фіксована частина) та 1876,31 грн. (процентна складова). Позивач просив стягнути заборгованість за кредитом у вказаній сумі та судові витрати у розмірі 399,03 грн.

Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 19 квітня 2012 року позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволенні частково. З ОСОБА_6 на користь банку стягнута сума заборгованості за кредитним договором у розмірі 8251,11 грн. та судовий збір у розмірі 214,60 грн. В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідачка просить скасувати рішення суду в часті задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на те, що відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» вимоги, що випливають із правовідносин, які підпадають під дію цього Закону, можуть бути заявлені протягом одного року з моменту порушення прав позивача, тому банк міг звернутися до суду з даним позовом протягом одного року з моменту невиконання нею обов'язків за споживчим кредитом.

Сторони у судове засідання апеляційного суду не з'явилися, але про час та місце розгляду справи неодноразово повідомлялися належним чином. Зокрема відповідачка повідомлена про розгляд справи телефонограмою, яка приєднана до матеріалів справи (а.с.49).

Перевіривши законність і обґрунтованість оскарженого рішення, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 12.10.2008 року між сторонами було укладено споживчий кредитний договір, згідно з яким відповідачка отримала грошові кошти в сумі 2762,48 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% річних з кінцевим терміном повернення 12.10.2010 року.

Прийняті зобов'язання відносно щомісячного погашення кредиту згідно з розрахунком відповідачкою не виконувалися, тому станом на 02.12.2011 року утворилася заборгованість, яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 2547,08 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 251,40 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом у сумі 529,32 грн., пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором у сумі 34198,41 грн., фіксованої частини штрафу у сумі 500,00 грн., процентної складової штрафу у сумі 1876,31 грн., а всього - 39902,52 грн.

За таких обставин суд обґрунтовано прийшов до висновку, що відповідачкою порушені умови договору споживчого кредиту, тому на підставі ст.ст. 1049, 1050 ЦК України з неї підлягає стягненню на користь банку заборгованість за договором.

Разом з тим, визначаючи конкретну суму заборгованості суд першої інстанції прийшов до висновку про можливість застосування ч. 3 ст. 551 ЦК України, зменшивши розмір пені до 2547,00 грн., обґрунтувавши свої висновки тим, що розмір пені, яку просить стягнути позивач, значно перевищує розмір заборгованості за кредитом, тому ця сума підлягає зменшенню до розміру заборгованості за кредитом.

З урахуванням зменшеного розміру пені суд стягнув з ОСОБА_6 на користь банку заборгованість за кредитом в загальній сумі 8251,11 грн. та судові витрати у розмірі 214,60 грн. В іншій частині позову банку відмовлено.

ПАТ КБ «ПриватБанк» розмір стягнутої заборгованості не оскаржує.

Доводи відповідачки в апеляційній скарзі про те, що відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» вимоги, що випливають із правовідносин, які підпадають під дію цього Закону, можуть бути заявлені протягом одного року з моменту порушення прав позивача, тому банк міг звернутися до суду з даним позовом протягом одного року з моменту невиконання нею обов'язків за споживчим кредитом, не заслуговують на увагу, оскільки суперечать Умовам надання споживчого кредиту.

Так, відповідно до п. 5.5 Умов термін позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю п'ять років. Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до ст. 259 ЦК України позовна давність встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Отже, будучи вільними згідно зі ст. 627 ЦК України в укладені договору, сторони визначили строк позовної давності у п'ять років, який є обов'язковим для застосування у разі виникнення спору.

Враховуючи наведене, колегія вважає рішення законним і обґрунтованим, підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 303, 304, 308, 313, 314, 315, 319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,

УХВАЛИ Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 19 квітня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Приходченко А.П. Моісеєнко Т.І. Полянська В.О.