Справа №2-2861/07 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2007 року                             Соломянський районний суд м. Києва у складі

гловуючого судді                                    Літвіної Н.М.

при секретарі                                          Поліщук І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Акціонерного товариства фірма "Укргазбуд" про стягнення забогованості,  -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення забогованості в сумі 9794,  00 грн. та судових витрат в сумі 127, 94 грн.

Свої вимоги мотивує тим,  що 18.06.2003 року між позивачем та відповідачем було укладеного усний правочин щодо надання нотаріальних послуг,  а саме щодо нотарільного посвідчення договору купівлі-продажу від 18.06.2003 року.

За посвідчення вище зазначеного договору купівлі-продажу відповідач повинен був сплатити позивачу 9794.00 грн.,  не пізніше 23.06.2003 року.

Між тим,  в порушення взятих на себе зобов'язань відповідач до теперішного часу кошти не сплатив.

З метою досудового врегулювання спору,  12.12.2006 року позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути кошти,  однак претензія залишена без розгляду,  а кошти так і не сплачені.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала,  посилаючись на те,  що позивачем пропущено встановлений законом 3-х річний строк на звернення до суду за захистом порушеного права.

Крім того посилається на те,  що ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.10.2004 року порушено провадження про банкрутство АТФ "Укргазбуд". 22 .10.2005 року в газеті "Урядовий кур'єр" було розміщено оголошення про порушення процедури банкрутсва відповідача. Оскільки позивач не зверувся в передбачений законом строк з відповідною заявою про включення його до списку конкурсних кредиторів, на думку представника відповідача в задоволенні позову слід відмовити також і з цих підстав.

Суд,  вислухавши пояснення сторін,  дослідивши матеріали справи вважає,  що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підсьва.

Встановлено,  що 18 червня 2003 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 було посвідчено договір купівлі-продажу відокремленої частини цілісного майнового комплексу загальною площею 1494, 10 кв.м. укладеного між Акціонерним товариством фірма "Укргазбуд" та ТОВ "Кривбас бетон".

Згідноп. 11.4 Даного договору витрати,  повзані зі складанням та посвідчення цього договору ,  розподіляються між сторонами таким чином,  зокрема,  витрати за ставками державного мита сплачує Продавець.

Встановлено,  що за вчинення вказаного вище правочину відповідач повинен був сплатити на рахунок Позивача 9 794 грн. 00 коп. Вказане підтверджується поясненнями сторін в судовому засіданні,  а також рахунком № 2837 ( а.с.  ).

Як вбачається з пояснень сторін в судовому засіданні,  відповідач повинен був розрахуватися за надання нотаріальних послуг у найкоротший строк,  але не пізніше 23 червня 2003 року.

Однак,  в порушення умов взятих на себе зобов'язань відповідач до теперішнього часу так і не розрахувався з позивачем та суму в розмірі 9 794, 00 грн. не сплатив.

2

12.12.2006 року позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути кошти,  однак претензія залишена без розгляду,  а кошти так і не сплачені,  що підтверджується копією листа ( а.с).

В судовому засіданні представник відповідача підтвердив той факт,  що позивачем посвідчувався договір купівлі-продажу від 18.06.2003 року, а також те, що за вказаний правочин відповідач повинен був сплатити кошти в сумі 9794, 00 грн.

Враховуючи те, що відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань щодо сплати рахунку №2837 за посвідчення 18.06.2003 року договору купівлі-продажу в обумовлений строк,  суд приходить до висновку,  що вимоги позивача щодо стягнення 9794, 00 грн. обґрунтовані.

Згідно  ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно до п.3, 4  ст. 267 ЦК України позовна даваність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленого до винесення рішення у справі. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено строною у спорі,  є підствою для відмови у позові.

Суд вважає встановленим,  що позивачем пропущено строк позовної давності на звернення до суду за захистом свого права виходячи з наступного.

Згідно  ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або особу,  яка його порушила.

Як встановлено в судовому засіданні відповідач повинен був сплатити кошти позивачу не пізніше 23.06.2003 року,  тобто датою порушення прав позивача буде вважатися 23.06.2003 року. Таким чином,  строк на звернення до суду у позивача сплинув 23.06.2006 року.

Між; тим,  як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до суду з даним позовом лише 20.07.2007 року (а.с.1) і поважних причин для поновлення строку позовної давності позивачу суд не знаходить.

Враховуючи викладене вище,  суд приходить до висновку про відмову в задоволенні вимог позивача в повному обсязі.

На підставі викладеного,  керуючись  ст. ст. 256,  257,  261,  267 ЦК України,   ст. 10, 11,  57-60,  88,  209, 212-215 ЦПК України,  суд,  -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Акціонерного товариства фірма "Укргазбуд" про стягнення забогованості відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва протягом 10 днів шляхом подання заяви про апеляційне оскарження.