рішення

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2012 року м. Одеса

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі :

головуючого - судді Сєвєрової Є.С.,

суддів: Погорєлової С.О., Цюри Т.В.,

при секретарі - Литвинюк А.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 17 листопада 2010 року по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства фірма «Євго» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної підприємству,

в с т а н о в и л а:

18.03.2009 року ВАТ Фірма «Євго» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної підприємству, посилаючись на те, що 13.02.2006 року відповідач був прийнятий на посаду начальника цеху ВАТ Фірми „Євго" і йому в користування був наданий службовий телефон з номером 80933947570 із обмеженням в використанні на суму 30 гривень. Перевіркою нарахувань вартості послуг телефонного зв'язку корпорації „Лайф", наданих працівникам ВАТ Фірми „Євго" за період з 01.03.2007 року по 30.06.2008 року було виявлено, що за телефоном з номером 80933947570, який перебував в користуванні відповідача, отримувались Інтернет послуги в неробочий час, на суму 15 507,33 гривень, що перевищувало ліміт, та не було пов'язано із виконанням службових обов'язків. Оскільки відповідач відмовився добровільно погасити борг, вони вимушені звернутись із позовом до суду.

Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 17.11.2010 року позов ВАТ Фірми «Євго» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 15 507,33 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної підприємству.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 02.08.2011 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить заочне рішення скасувати.

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що з 13.02.2006 року ОСОБА_1 працював начальником цеху ВАТ фірми»Євго», звільнений за власним бажанням 14.08.2008 року.

01.03.2007 року ВАТ фірма «Євго» стала абонентом телекомунікаційної компанії «Астеліт» корпорацією на 18 осіб.

В користування ОСОБА_1 був наданий телефон із номером 80933947570, одночасно його повідомлено про обмеження суми вартості послуг в розмірі 30 гривень на здійснення дзвінків у службових цілях на місяць, що підтверджується відомістю про видачу телефонів та номерів та наказом №12 від 01.02.2007 року. Користування телефонним номером припинено 17.08.2008 року.

Актом за результатами перевірки нарахувань вартості послуг телефонного зв'язку корпорації «Лайф», наданих працівникам ВАТ фірми «Євго», встановлено, що за період з 01.03.2007 року по 30.06.2008 року телефонний номер, який перебував у користуванні ОСОБА_1, використовувався для одержання Інтернет послуг в неробочий час на суму 15 507,33 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що шкода, заподіяна позивачу, підлягає відшкодуванню в повному обсязі, і трудові спори за заявами власника або уповноваженого ним органу про відшкодування працівниками матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Такий висновок суду відповідає обставинам справи і доводи апеляційної скарги про неповноту встановлення судом обставин справи його правильності не спростовує.

Відповідно до п.7ч.1ст.134 КЗпП України відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коди шкоди завдано не при виконанні трудових обов'язків.

Факт перебування у трудових відносинах із позивачем не заперечується, так само як і факт отримання у користування службового номеру із лімітом використання в 30 гривень для службових цілей, зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи.

Факт перевищення ліміту часу використання службового номеру, що перебував у користуванні ОСОБА_1, підтверджується актом перевірки нарахувань вартості послуг телефонного зв'язку, а також висновком перевірки по окремих питаннях фінансово-господарської діяльності ВАТ «Євго», складеним спеціалістом 16.10.2008 року, що міститься у відмовному матеріалі за заявою ВАТ «Євго» (ЖРЗПЗ №7500/2 від 02.02.2009 року) Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, і відповідно до якого за період з 01.03.2007 року по 17.06.2008 року абонентом 80933947570 було отримано різних Інтернет послуг на загальну суму 15507,33 грн., значна кількість яких отримана у неробочий час.

Доводи про те, що не всі послуги були отримані у неробочий час, що впливає на розмір відшкодування, до уваги не приймаються, оскільки порушенням є і використання номеру поза встановленим лімітом.

Відповідно до ст.233 КЗпП України для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

Перевірка нарахування вартості послуг корпоративного зв'язку була призначена наказом від 23.08.2008 року, факт наявності порушень був встановлений первісно актом перевірки в серпні 2008 року. ОСОБА_1 був звільнений в серпні 2008 року, 17.08.2008 року було припинено користування номером, і після цього припинилися рахунки з приводу користування послугами GPRS, тому часом, коли позивач дізнався про порушення його прав, можна вважати серпень 2008 року.

Доказів про виявлення шкоди раніше зазначеного часу не надано. Із позовом до суду позивач звернувся в березні 2009 року, тому підстав вважати пропущеним строк звернення до суду, передбачений ст.233 КЗпП України немає.

Разом із тим, суд першої інстанції, правильно визначивши те, що шкода завдана підприємству його працівником, помилково одночасно послався на ст.1167 ЦК України, яка до виниклих правовідносин не застосовується, та нею не був обґрунтований позов позивача.

За таких обставин рішення суду в зазначеній частині підлягає зміні шляхом виключення з мотивувальної частини рішення посилання на ст.1167 ЦК України, а апеляційна скарга - частковому задоволенню з огляду на вищевикладені обставини.

Керуючись ст.ст.304,п.3ч.1ст.307,309,313,314,316,317,319 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 17 листопада 2010 року змінити, виключити з мотивувальної частини рішення посилання на статтю 1167 ЦК України, в решті рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: