УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа №: 22-ц/0191/1217/2012Головуючий суду першої інстанції:Блейз І.Г.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Ломанова Л.
"08" серпня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіЛоманової Л.О.
СуддівПритуленко О.В., Кустової І.В.
При секретаріШиловій К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення грошових коштів, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 06 липня 2012 року,
В С Т А Н О В И Л А :
У квітні 2012 року ОСОБА_6 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_7 про стягнення грошових коштів у розмірі 17 280 грн. на підставі ст. 1232 ЦК України.
Вимоги позову мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її сестра ОСОБА_5 ОСОБА_8 Спадкоємцем першої черги є відповідач, який звернувся до нотаріальної контори для прийняття спадщини.
З 2007 року померла ОСОБА_8 дуже хворіла, неодноразово перебувала у лікарні, їй було зроблено декілька операцій. З моменту захворювання сестри та до її смерті позивач піклувалася про неї, надавала матеріальну допомогу на лікування. За власні кошти здійснила поховання спадкодавця, замовила та оплатила поминальний обід.
Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 06 липня 2012 року позов ОСОБА_6 задоволений частково: стягнуто з відповідача на користь позивача
822, 43 грн. У решті позову відмовлено. Також судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
У апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить суд скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити її позов у повному обсязі.
Так апелянт указує, що суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги надані квитанції про оплату ліків на лікування ОСОБА_8 за період з 2008 по 2011 роки на суму 11 549 грн., у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку щодо відсутності підстав для стягнення цих грошових коштів; суд не дав належної оцінки показанням свідків та доказам, наданим в підтвердження обставин використання грошових коштів, які були зняти з кредитних карток спадкодавця, безпідставно відмовлено у стягненні витрат на поховання у вигляді розходів на поминальний обід.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.
Згідно із ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_6 є сестрою ОСОБА_5 ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 30, 32). Відповідач
ОСОБА_7 знаходився у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_8 та після смерті останньої звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини
(а.с. 31, 58-59, 80-81).
Вказані обставини не заперечуються сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 1232 ЦК України спадкоємці зобов'язані відшкодувати розумні витрати, які були зроблені одним із них або іншою особою на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця. Витрати на утримання, догляд, лікування спадкодавця можуть бути стягнені не більш як за три роки до його смерті.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_6 посилалась на те, що вона на протязі 2008-2011 років надавала матеріальну допомогу на лікування ОСОБА_8, документально підтверджені витрати у розмірі 5 731, 00 грн., за власні кошти здійснила поховання спадкодавця, замовила та оплатила поминальний обід, на що ще додатково витрачено 11 549 грн.
На підтвердження зазначених обставин позивач ОСОБА_6 надала суду свідоцтво про захоронення (а.с. 45), товарні чеки та квитанції на купівлю ліків, про сплату послуг з поховання та оплату витрат на поминальний обід (а.с. 6, 7, 8, 9, 10, 11, 34-44, 46-48, 50, 52), а також довідки з Міської лікарні № 1 (а.с. 49, 51, 53, 54, 55).
Вирішуючи спір, суд першої інстанції, оцінивши зібрані у справі докази, дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову на підставі ст. 1232 ЦК України та стягнув з відповідача понесені позивачкою витрати на поховання у розмірі
822, 43 грн. з урахуванням отриманої останньою допомоги на поховання від УПФУ.
Доказам, наданим в підтвердження обставин понесення позивачем витрат на лікування ОСОБА_8 за період з 2008 по 2011 роки, а саме, медичним довідкам та товарним чекам на придбання ліків, обставинам використання кредитних карток померлої ОСОБА_5 ОСОБА_8, судом дана належна оцінка відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду про відсутність безспірних доказів на підтвердження витрат позивача на лікування ОСОБА_5 ОСОБА_8
Довід апелянта про неврахування судом першої інстанції пояснень свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, та письмових доказів на підтвердження проведення позивачем значних витрат на поминальний обід, не можуть бути визнані підставою для скасування судового рішення, оскільки з урахуванням положень ст. 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що виходячи із визначення поняття поховання відповідно до закону до таких витрат можна віднести ті, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом у могилу, отже, витрати на проведення поминального обіду, який проводиться після поховання, не відносяться до витрат на поховання, відшкодувати які зобов'язані спадкоємці у відповідності до ст. 1232 ЦК України, а відтак, стягненню не підлягають.
Довід апеляційної скарги про неврахування погашення позивачем боргів спадкодавця після її смерті також не заслуговує на увагу, оскільки не стосується предмету спору.
За таких обставин, доводи викладені в апеляційній скарзі не містять правових підстав для скасування оскаржуваного рішення.
Таким чином, відповідно до положень ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 06 липня 2012 року залишенню без змін.
На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, пунктом 1 частини 1 статті 314, статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
УХВАЛИ Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 06 липня 2012 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Л.О Ломанова О.В. Притуленко І.В. Кустова