Справа № 2-34/11

РІШЕННЯ

іменем України

07.08.2012

Справа № 2-34/11

Провадження № 2/2027/218/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2012 року м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі: головуючого - судді Яремчука В.І., при секретарі - Новаковій Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовами відкритого акціонерного товариства "Трест "Південзахіденергобуд" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діє у своїх інтересах і інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1., колективного підприємства "Житлово-комунальне господарство "Південзахіденергобуд", регіонального відділення фонду державного майна України по Харківській області, про визнання ордеру на житлову площу у гуртожитку недійсним, позбавлення права проживання і виселення,

і за зустрічним позовом ОСОБА_1 і ОСОБА_2, яка діє у своїх інтересах і інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1., до відкритого акціонерного товариства "Трест "Південзахіденергобуд", колективного підприємства "Житлово-комунальне господарство "Південзахіденергобуд", регіонального відділення фонду державного майна України по Харківській області, третя особа -управління служб у справах дітей департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, про визнання права на проживання у гуртожитку, суд, -

В С Т А Н О В И В:

12.01.2006 року ВАТ "Трест "Південзахіденергобуд" подав до суду позов до ОСОБА_1, про визнання ордеру про визнання ордеру на житлову площу у гуртожитку АДРЕСА_1 на дві житлові кімнати №№ 353 і 354, недісним, та позбавити ОСОБА_1 права проживання у гуртожитку. (т. 1 а.с. 2-3).

Ухвалене 28.02.2007 року Московським районним судом м. Харкова по справі рішення скасоване ухвалою судової колегії судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області 23 травня 2007 року (т. 1 а.с. 143-146, 191).

21.07.2008 року позивач подав до суду уточнений позов до відповідачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2, яка діє у своїх інтересах і інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1., з вимогами про визнання ордеру на житлову площу у гуртожитку, виданого 05 серпня 1999 року ОСОБА_1 на право зайняття з дружиною ОСОБА_2 у гуртожитку АДРЕСА_1 кімнат №№ 353 і 354, недійсним, про позбавлення ОСОБА_1 права проживання і виселення його без надання іншого житлового приміщення, і про виселення ОСОБА_2 з кімнати № 353 (т. 2 а.с. 42).

20.02.2006 року відповідачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2, яка діє у своїх інтересах і інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1., подали зустрічний позов до відкритого акціонерного товариства "Трест "Південзахіденергобуд", третя особа - управління служб у справах дітей департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, про визнання права на проживання у гуртожитку АДРЕСА_1 у кімнатах №№ 353 і 354 (т. 1 а.с. 26).

Ухвалою суду 16.06.2007 року до участі у справі залучені як співвідповідачі колективне підприємство "Житлово-комунальне господарство "Південзахіденергобуд" і регіональне відділення фонду державного майна України по Харківській області (т. 1 а.с. 214).

04.08.2010 року провадження по справі було зупинене ухвалою суду до розгляду іншої справи, що розглядалася у порядку адміністративного судочинства (т. 2 а.с. 178)

Провадження у справі відновлено 24.04.2012 року (т. 2 а.с. 181).

Позивач свої вимоги у позові обґрунтував тим, що гуртожиток АДРЕСА_1 є малосімейним і належить йому на праві оперативного керування. У 1998 році акціонери прийняли на зборах рішення про виділення із складу ВАТ окремого підприємства - колективного підприємства "Житлово-комунальне господарство "Південзахіденергобуд", якому неправомірно, без узгодження із фондом державного майна, передали гуртожиток № 5 в управління. Відповідачу ОСОБА_1 колективне підприємство "Житлово-комунальне господарство "Південзахіденергобуд" видало 24.Х.1999 р. ордер на житлову площу у гуртожитку, у який він поселився і зареєструвався, зайнявши кімнати № 353 і 354. ОСОБА_1 у гуртожитку не проживає, з 2005 року проживає і працює у Полтавській області, на підприємстві позивача він ніколи не працював, а у закріплених за ним спірних кімнатах проживає його колишня дружина ОСОБА_2 із дитиною. Позивач згоден надати ОСОБА_2 для проживання з дитиною одну кімнату № 354, а з кімнати № 353 її просить виселити. (т. 1 а.с. 2-3, т. 2 а.с. 42)

У суді представник позивача Басов С.В., діючи на підставі довіреності, первісний позов підтримав та заперечив проти задоволення зустрічного позову. Басов С.В. пояснив суду, що для проживання у гуртожитку у відповідачів немає законних підстав. Спільне рішення адміністрації та профкому про їх заселення не приймалося, вони на підприємстві ніколи не працювали, поселилися в гуртожиток на підставі ксерокопії ордеру, оригінала ордеру немає і невідомо хто його виписав. Відповідачі на черзі на житло не перебували, прав на заселення не мали. Як особи, які самовільно поселились у гуртожиток позивачі підлягають виселенню без надання іншого житлового приміщення, але ураховуючи що відповідачка проживає із малолітньою дитиною, вона не може бути виселена без надання іншого житла, а тому позивач не заперечує проти її проживання із дитиною у кімнаті № 354.

Відповідачі у зустрічному позові свої вимоги мотивували тим, що згідно ордеру на житло від 05.08.1999 р. на склад їх сім'ї були надані дві кімнати № 353 і 354 у гуртожитку. 24.09.1999 р. вони зареєструвалися у гуртожитку і проживають у ньому. ІНФОРМАЦІЯ_1. у них народився син ОСОБА_3, який проживає з батьками. (т. 1 а.с. 26).

Представник відповідачки ОСОБА_2 -ОСОБА_5, діючи по довіреності (т. 2 а.с. 199) у суді первісний позов не визнала і пояснила, що відповідачі заселилися у гуртожиток на підставі ордеру. Згідно ст. 59 Житлового кодексу вимогу про недійсність ордеру може бути заявлено протягом трьох років з дня його видачі. Позовна давність оспорювання ордеру за недійсністю сплинула у 2002 році, а тому у первісному позові має бути відмовлено через пропуск строків позовної давності. Крім того вважає, що позов заявлений неналежною особою, обґрунтовуючи тим, що гуртожиток не увійшов до статутного фонду позивача, залишився у державній власності.

Відповідачка ОСОБА_2 у суді первісний позов не визнала, підтримала зустрічний позов і пояснила. Що вона проживає у гуртожитку і займає спірні дві житлові кімнати. Вона має малолітню дитину протилежної статі з якою не може проживати у одній житловій кімнаті. Тому вимога про проживання із сином у одній кімнаті неправомірна.

Представник відповідача регіонального відділення фонду державного майна України по Харківській області заступник начальника юридичного відділу Зучек Є.Н., діючи на підставі довіреності, у вирішенні справи поклався на суд та пояснив, що у 1995 році було прийняте рішення про приватизацію тресту "Південзахіденергобуд", під час якої спірний гуртожиток не увійшов до статутного форнду тресту і залишився у державній власності. Маючи гуртожиток у оперативному управлінні. Підприємство саме вирішує питання про заселення. Відділення фонду не має повноважень щодо видачі ордерів на проживання, та позовів про виселення.

Інші учасники розгляду справи повторно не зявилися до суду у зв'язку із чим суд розглянув справу у їх відсутності.

Суд, заслухавши пояснення сторін по справі, та дослідивши письмові докази, встанов такі факти та відповідні ним правовідносини.

Вищий адміністративний суд України розглянувши у попередньому судовому засіданні 24.Х1.2011 р. касаційну скаргу органу самоорганізації населення "Будинковий комітет "АДРЕСА_1" на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2010 року у справі за позовом органу самоорганізації населення "Будинковий комітет "АДРЕСА_1" до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Харківській області, треті особи: Відкрите акціонерне товариство "Трест Південзахіденергобуд", колективного підприємства житлово-комунального підприємства "Південзахіденергобуд", Головного управління житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської обласної державної адміністрації, Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради про визнання незаконними дій та скасування наказу, касаційну скаргу відхилив, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2010 року залишив без змін.

У прийнятій ухвалі Вищий адміністративний суд України зазначив про наступне.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що при проведенні приватизації державного підприємства «Південзахіденергобуд»згідно Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств»із вартості цілісного майнового комплексу було вилучено вартість державного майна, до складу якого входили житлові будинки та гуртожиток по АДРЕСА_1.

В плані приватизації підприємства, затвердженого розпорядженням регіонального відділення ФДМУ по Харківській області від 08.09.1995 року № 353-Р, зазначено, що гуртожиток по АДРЕСА_1 та перебуває на балансі підприємства, підлягає передачі в комунальну власність, як об'єкт державної власності.

Відповідно до Положення про управління державним майном, яке не ввійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, затвердженого спільним наказом ФДМУ та Міністерства економіки України від 19.05.1999 року № 908/68, господарське товариство повинно обліковувати на своєму балансі майно, що не ввійшло до його статутного капіталу. При цьому, відповідальність зі збереження та ефективне використання державного майна несе господарське товариство.

Так, на підставі рішення загальних зборів акціонерів ВАТ «Трест Південзахіденергобуд»від 25.03.1998 року були прийняті зміни до статуту в новій редакції стосовно виходу зі складу ВАТ структурного підрозділу № 16 «Житлово-комунальний відділ»і створення на його базі колективного підприємства.

Після ліквідації у 1995 році шляхом приватизації державного підприємства «Трест «Південзахіденергобуд», на балансі у якого знаходилась будівля відомчого гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1, фактично утворилось декілька самостійних юридичних осіб, одними з яких були КП ЖКГ «Південзахіденергобуд»та ВАТ «Трест Південзахіденергобуд».

Після ліквідації ДП «Трест Південзахіденергобуд»будівля гуртожитку за адресою АДРЕСА_1 не увійшла ні до одного зі статутних фондів створених підприємств, проте була передана на баланс КП ЖКГ «Південзахіденергобуд».

Наказом регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області № 1474-п від 30.12.2004 року ВАТ «Трест Південзахіденергобуд»було зобов'язане відновити на балансі товариства об'єкт державної власності - гуртожиток, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 за ринковою вартістю в строк до 20.01.2005 року та розпочати роботу з підготовки гуртожитку до передачі в комунальну власність м. Харкова.

Листом від 10.03.2005р. № 31 ВАТ «Трест «Південзахіденергобуд»повідомило регіональне відділення про те, що гуртожиток по АДРЕСА_1 відновлено на його балансі. (т. 2 а.с. 211-212).

Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином судовими рішеннями встановлено, що будівля гуртожитку за адресою АДРЕСА_1, з часу прийняття загальними зборами акціонерів ВАТ «Трест Південзахіденергобуд»від 25.03.1998 року змін до статуту ВАТ «Трест Південзахіденергобуд»в новій редакції стосовно виходу зі складу ВАТ структурного підрозділу № 16 «Житлово-комунальний відділ»і створення на його базі колективного підприємства і до 10.03.2005 року перебувала на балансі КП ЖКГ «Південзахіденергобуд».

Відповідач ОСОБА_1 05 серпня 1999 року отримав у КП ЖКГ «Південзахіденергобуд»ордер № 018-77 серії МА на житлову площу у гуртожитку на право зайняття з сім'єю у складі двох осіб, на себе і дружину ОСОБА_2, яка тоді носила прізвище ОСОБА_2, жилої площі в гуртожитку за адресою АДРЕСА_1, кімнат №№ 354-353 (т. 1 а.с. 27). Відповідачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 поселилися у гуртожиток не самовільно, як стверджує позивач, а на підставі ордера, виданого балансоутримувачем гуртожитка.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у подружжя відповідачів народився син ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 30).

Згідно ст. 129 Житлового кодексу України на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.

Згідно ст. 59 Житлового кодексу України вимогу про визнання ордера недійсним може бути заявлено протягом трьох років з дня його видачі.

Строк для подачі вимоги про визнання ордера недійсним сплинув 05 серпня 2002 року.

Вимога позивача про визнання ордера недійсним, заявлена 12.01.2006 року, після спливу строку на її подачу, задоволенню не підлягає. Вимоги позивача про позбавлення ОСОБА_1 права проживання у гуртожитку і виселення його без надання іншого жилого приміщення, і про виселення ОСОБА_2 з кімнати № 353, на підставі визнання ордеру на житло недійсним, задоволенню не підлягає тому, що суд не визнав ордер недійсним.

Вимоги за зустрічним позовом відповідачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2, яка діє у своїх інтересах і інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1., про визнання права на проживання у гуртожитку АДРЕСА_1 у кімнатах №№ 353 і 354 не підлягають задоволенню через наступне.

Згідно п. 10 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого Постановою Ради міністрів Української РСР 03 червня 1986 р. № 208, на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер (додаток), який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу. Ордер може бути виданий лише на вільну жилу площу. При одержанні ордера пред'являються паспорти всіх членів сім'ї, включених до ордера, з відміткою про виписку з попереднього місця проживання. Адміністрація підприємства, установи, організації веде облік ордерів, що видаються громадянам на зайняття жилої площі. Бланки ордерів зберігаються як документи суворої звітності.

Зважаючи на те, що ордер є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу, відсутні підстави для захисту прав відповідачів, які поселилися у гуртожиток АДРЕСА_1 у кімнатах №№ 353 і 354 на підставі ордеру.

Керуючись п. 10 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого Постановою Ради міністрів Української РСР 03 червня 1986 р. № 208, ст.ст. 59 і 129 Житлового Кодексу України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У позові відкритого акціонерного товариства "Трест "Південзахіденергобуд" до ОСОБА_1 і ОСОБА_2, яка діє у своїх інтересах і інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1., колективного підприємства "Житлово-комунальне господарство "Південзахіденергобуд", регіонального відділення фонду державного майна України по Харківській області, про визнання ордеру на житлову площу у гуртожитку, виданого 05 серпня 1999 року ОСОБА_1 колективним підприємством "Житлово-комунальне господарство "Південзахіденергобуд" на право зайняття з дружиною ОСОБА_2 у гуртожитку АДРЕСА_1 кімнат №№ 353 і 354, недійсним, про позбавлення ОСОБА_1 права проживання і виселення його без надання іншого житлового приміщення, і про виселення ОСОБА_2 з кімнати № 353 -відмовити.

У позові ОСОБА_1 і ОСОБА_2, яка діє у своїх інтересах і інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1., до відкритого акціонерного товариства "Трест "Південзахіденергобуд", колективного підприємства "Житлово-комунальне господарство "Південзахіденергобуд", регіонального відділення фонду державного майна України по Харківській області, про визнання права на проживання у гуртожитку АДРЕСА_1 у кімнатах №№ 353 і 354, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя (Яремчук В.І.)