Справа № 2-542/11 Провадження № 22-ц/0290/2421/2012Головуючий в суді першої інстанції:Єрмічова В.В.

Категорія: 23 Доповідач: Жданкін В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2012 м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Агрофірма «Шаргород» на рішення Барського районного суду Вінницької області від 26 червня 2012 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Агрофірма «Шаргород» з участю третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог - Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» про визнання недійсним договору оренди землі,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_2 звернулась з позовом до ТОВ «Агрофірма «Шаргород» про визнання договору оренди земельної ділянки № 438 від 02.04.2009 року. Свої вимоги мотивувала тим, що вона особисто не мала наміру укласти цей договір та не підписувала його. Вказаний договір був підписаний іншої особою, а тому позивачка вважає, що її права власника земельної ділянки порушені і підлягають захисту шляхом визнання договору оренди недійсним.

Рішенням Барського районного суду Вінницької області від 26 червня 2012 року позов ОСОБА_2 задоволено: визнано недійсним договір оренди землі № 438 від 02.04.2009 року, укладений між ОСОБА_2 і ТОВ «Агрофірма «Шаргород».

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

На таке рішення ТОВ «Агрофірма «Шаргород» подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду встановленим обставинам.

Представник позивачки заперечував щодо задоволення апеляційної скарги відповідача, просив залишити рішення суду без змін, посилаючись на його законність.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного

судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, позивачка відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку ЯБ № 394704 від 15.03.2006 року є власником земельної ділянки розміром 1,9320 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Каришківської сільської ради Барського району Вінницької області.

01.06.2010 року у Вінницькій регіональній філії ДП «Центр ДЗК» був зареєстрований договір оренди землі № 438 від 02.04.2009 року, відповідно до якого ОСОБА_2 передала в оренду ТОВ «Агрофірма «Шаргород» строком на 10 років належну їй земельну ділянку.

Відповідно до акту визначення меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості) від 02.04.2009 року, який є невід'ємною частиною договору оренди землі, здійснено визначення в натурі меж земельної ділянки площею 1,9320 га для послідуючої передачі в оренду ТОВ «Агрофірма «Шаргород».

Відповідно до акту прийому-передачі від 02.04.2009 року земельна ділянка площею 1,9320 га передана ОСОБА_2 у користування відповідача .

Висновком почеркознавчої експертизи № 501-п від 22.10.2011 року встановлено, що підписи в договорі оренди землі № 438 від 02.04.2009 року, акті визначення меж земельної ділянки в натурі та в акті прийому-передачі земельна ділянки площею 1,9329 га від імені ОСОБА_2. виконані не самою ОСОБА_2, а іншою особою.

Задовольняючи позов ОСОБА_2, суд виходив з того, що ОСОБА_2 не підписувала вказані вище договір та додатки до нього, договір укладений всупереч волі позивачки, а тому є недійсним в силу ст. 215 ЦК України через недотримання відповідачем вимог ст.ст.203, 215, 627 ЦК України.

Колегія суддів повністю погоджується з такими висновками, оскільки судом першої інстанції вірно визначені правовідносини, що склалися між сторонами, у повній мірі досліджені та оцінені докази, надані сторонами, та правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють питання недійсності правочину.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги в частині того, що суд першої інстанції, на думку відповідача, повинен був застосувати до виниклих правовідносин положення ст.1158-1160 ЦК України, оскільки будь-яких фактів, що вказували б на наявність небезпеки для майнових прав позивачки сторонами не надано. А ті доводи, які наводить відповідач в апеляційній скарзі, є лише його суб'єктивним сприйняттям ситуації, що суперечить позиції самої позивачки, яка не вбачала будь-якої загрози своїм майновим інтересам і не мала наміру передавати свою землю в оренду.

Відсутність волі позивачки на укладання договору оренди землі підтверджено як письмовими доказами, так і послідуючими її діями, як-то направлення листа до Вінницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК» з вимогою зупинення державної реєстрації договору оренди землі та здійснення за її дорученням претензійної діяльності.

Колегія суддів не приймає до уваги надану відповідачем письмову заяву від 25.04.2009 року в якості належного доказу вільного волевиявлення позивачки на укладення договору оренди, оскільки відомості, що містяться у цій заяві, не відповідають фактичним обставинам.

Так, зі змісту заяви слідує, що ОСОБА_2 підтверджує ту обставину, що вона 27.04.2009 року підписала договір оренди землі № 438, тоді як вказаний договір датований 02.04.2009 року.

Окрім того, колегія суддів вважає, що зазначена вище заява не має правового значення для вирішення питання про недійсність договору оренди землі у разі його не підписання однією із сторін, позаяк договірё щодо якого вимагається письмова форма, вважається вчиненим після його підписання стороною, і будь-якого додаткового підтвердження підпису ( в тому числі у формі заяви) законодавством не передбачено.

Так, відповідно до ст.14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною четвертою цієї ж статті визначено, що якщо фізична особа у зв'язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки під час розгляду справи відповідач не надав суду доказів того, що позивачка: не могла особисто підписати договір через хворобу чи наявність якихось фізичних вад; надавала доручення іншій особі на підписання оспорюваного договору оренди, чи у разі не підписання позивачкою договору оренди її майновим інтересам була б спричинена шкода тощо.

За таких обставин, та в силу ст.308 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним та обґрунтованим, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування не має.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ТОВ «Агрофірма «Шаргород» відхилити.

Рішення Барського районного суду Вінницької області від 26 червня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя :

Судді :

З оригіналом вірно: