|
|
|
Справа № 11-402. Головуючий у 1 інстанції - Шаповал З.О.
Категорія: ст.332 ч.2 КК Доповідач - Рудомьотова С.Г.
У Х В А Л А
І М” Я М У К Р А Ї Н И
2008 року липня місяця 10 дня колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернігівської області в складі :
Головуючого - судді Навозенко Л.С.
Суддів -Рудомьотової С.Г., Баглая І.П.
З участю прокурора - Сороки В.В.
Та адвоката -ОСОБА_4
Засуджених - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3
Розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Щорського районного суду від 23 квітня 2008 року , яким засуджено :
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, громадянина України, уродженця АДРЕСА_2, мешканця АДРЕСА_1, з базовою вищою освітою, непрацюючого, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, судимого 27.12.2006 року Щорським райсудом за ст. 332 ч.2, 75, 76 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки, -
- за ст. 332 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 ч.4 КК України, за сукупністю злочинів, частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Щорського райсуду від 27.12.2006 року, і остаточно призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.
Згідно ст. 76 КК України, зобов'язано не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, громадянина України, уродженця і мешканця АДРЕСА_2, з повною загальною середньою освітою, непрацюючого, інваліда 3 групи загального захворювання, одруженого, несудимого,-
- за ст. 332 ч.2КК України на 3 роки позбавлення волі з конфіскацією засобу вчинення злочину - комбінезона та пари „чулок-сапог”;
- за ст. 263 ч.1 КК України на 2 роки позбавлення волі;
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено 3 роки позбавлення волі, з конфіскацією засобу вчинення злочину - комбінезону та пари „чулок-сапог”.
На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.
Згідно ст. 76 КК України, зобов'язано не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи,
які вирок не оскаржили.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, громадянина України, уродженця с. Лемешівка Городнянського району, мешканця АДРЕСА_3, з повною загальною середньою освітою, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, працюючого вальщиком лісу в ДП „Городнярайагролісгосп”, несудимого, -
- за ст. 332 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнений від покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.
Згідно ст. 76 КК України, зобов'язано не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи.
Стягнуто з засудженого ОСОБА_2 на користь держави судові витрати у сумі 1098 грн. 49 коп. за проведення експертиз,
В С Т А Н О В И Л А :
Вироком суду ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1 визнано виновними і засуджено за вчинення злочинів при слідуючих обставинах:
в період з 04 по 07 червня 2006 року в ранковий час, з корисливих мотивів, вони, за попередньою змовою між собою та невстановленою слідством особою, на виконання раніше даної обіцянки доставити громадян Індії від державного кордону України по території Чернігівської та Київської областей до с. Семиполки Броварського району Київської області, прибули в обумовлене місце до річки Цата, яка знаходиться біля с. Клюси Щорського району Чернігівської області.
В даному місці ОСОБА_2 забрав та розмістив у салоні невстановленого слідством автомобіля марки „УАЗ” зеленого кольору, під керуванням ОСОБА_3, групу з 15 громадян республіки Індія, які були незаконно переправлені в Україну без відповідних документів чи дозволу.
Далі, ОСОБА_2 на автомобілі невстановленої марки білого кольору, в якому знаходився ОСОБА_1 та невстановлена слідством особа, оминаючи пости ДАІ, повіз нелегальних мігрантів в об'їзд сіл Клюси та Хринівка Щорського району Чернігівської області у напрямку с. Новоселівка Чернігівського району для подальшого їх переправлення через річку Десна.
Того ж дня, близько 14-15 год., спільники доставили іноземних громадян, серед яких були громадяни Індії ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до річки Десна біля с. Новоселівка, де ОСОБА_2 разом з ОСОБА_1 за допомогою гумового човна, переправив іноземців на інший бік річки.
В цей час автомобіль марки „УАЗ” зеленого кольору, у супроводі легкового автомобіля невстановленої марки білого кольору, в якому знаходився ОСОБА_1 з невстановленою слідством особою, ОСОБА_2 та ОСОБА_3., провезли іноземних громадян в об'їзд населених пунктів, розташованих на трасі „Чернігів-Київ”, до с. Семиполки Броварського району Київської області.
На виконання домовленостей, прибувши у вечірній час до лісового масиву біля с. Семиполки, ОСОБА_3., ОСОБА_2, ОСОБА_1 та невстановлена слідством особа, передали громадян Індії невстановленим слідством особам для подальшого їх переправлення територією України.
У червні-липні 2006 року громадяни Індії були затримані словацькими прикордонниками при спробі незаконного переправлення через державний кордон України з Республікою Словаччиною, і передані співробітникам правоохоронних органів України.
Продовжуючи свої злочинні дії, у кінці липня 2006 року в ранковий час, з корисливих мотивів, повторно, за попередньою змовою між собою, ОСОБА_3., ОСОБА_2, ОСОБА_1 та невстановлена слідством особа, на виконання раніше даної обіцянки, організували незаконне переправлення громадян Індії та Китаю через державний кордон України та доставку іноземних громадян від державного кордону України по території Чернігівської та Київської областей до села Семиполки Броварського району Київської області, для чого у вищезазначений час прибули в обумовлене місце до лісосмуги на території Російської Федерації, яка знаходиться між селами Раківка Климівського району Брянської області /РФ/ та Клюси Щорського району Чернігівської області /Україна/.
В даній лісосмузі вони забрали та розмістили групу з 28 громадян Індії та 8 громадян Китаю, які не мали встановлених документів та дозволу для в'їзду на територію України, у салонах невстановлених слідством автомобілях марки „УАЗ” зеленого кольору та легковому автомобілі невстановленої марки білого кольору, потім разом із зазначеними іноземними громадянами, незаконно перетнули державний кордон Російської Федерації з Україною поза пунктом пропуску, та зупинились біля річки Цата.
Після переправлення нелегальних мігрантів ОСОБА_2 в брід ріку Цата, вони на автомобілі марки „УАЗ” під керуванням ОСОБА_3 та легковому автомобілі невстановленої слідством особи, оминаючи пости ДАІ, повезли іноземних громадян в об'їзд сіл Клюси та Хринівка Щорського району Чернігівської області у напрямку с. Новоселівка Чернігівського району.
Того ж дня, близько 14-15 год., вони доставили нелегальних мігрантів, серед яких були громадяни Індії ОСОБА_9, ОСОБА_10,, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16, до річки Десна біля с. Новоселівка, де ОСОБА_2 разом з ОСОБА_1, за допомогою гумового човна, переправив іноземних громадян на інший берег річки Десна.
У цей час автомобіль марки „УАЗ” під керуванням ОСОБА_3 та легковий автомобіль невстановленої марки білого кольору, в якому знаходився ОСОБА_1 з невстановленою особою, ОСОБА_3. та ОСОБА_2, повезли іноземних громадян в об'їзд населених пунктів, розташованих на трасі „Чернігів-Київ” до с. Семиполки Броварського району Київської області.
Після цього на автомобілі марки „УАЗ” зеленого кольору та легковому автомобілі невстановленої марки білого кольору, в якому знаходився ОСОБА_1 з невстановленою слідством особою, ОСОБА_3. та ОСОБА_2 повезли іноземних громадян в об'їзд населених пунктів, розташованих на трасі „Чернігів-Київ” до села Семиполки Броварського району Київської області.
На виконання домовленостей, прибувши у вечірній час до лісового масиву біля с. Семиполки, ОСОБА_3. та ОСОБА_2, ОСОБА_1 та невстановлена слідством особа, передали громадян Індії та Китаю невстановленим слідством особам для подальшого їх переправлення територією України.
У серпні-вересні 2006 року іноземні громадяни були затримані словацькими прикордонниками при спробі незаконного переправлення через державний кордон України з республікою Словаччиною і передані співробітникам правоохоронних органів України.
Крім цього, восени 2003 року ОСОБА_2 на ринку „Нива” у м. Чернігові по вул. 50 років СРСР, незаконно придбав у невстановленої слідством особи гвинтівку „ТОЗ-8” калібру 5,6 мм, 167 патронів до вогнепальної нарізної зброї калібру 5,6 мм та банку пороху „Сокол”, вагою 85,9 гр., і, зберігаючи їх при собі, перевіз на міжміському автобусі з м. Чернігова до місця свого проживання у АДРЕСА_2 Чернігівської області, де зберігав у себе вдома без передбаченого законом дозволу.
Восени 2004 року ОСОБА_2 у лісі біля АДРЕСА_2 знайшов патрон калібру 5,45 х 39 мм для вогнепальної зброї, який зберігаючи при собі, переніс до місця свого проживання і зберігав у себе вдома без передбаченого законом дозволу.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 ставить питання про скасування вироку суду щодо нього із закриттям справи за відсутністю в його діях складу злочину за ст. 332 ч.2 КК України, посилаючись на те, що він не приймав участь у переправленні іноземних громадян по території України; в ті дні, які йому вміняють вчинення цього злочину, він перебував на роботі у лісі за 100 км від того місця, яке слідство вважає місцем переправлення людей; свідки -іноземці при впізнанні чітко не вказали на нього як до причетного до їх переправлення; при їх допитах вони не описали саме його, а вказували на зовсім інших осіб, що ні слідство, ні суд не взяли до уваги, а було постановлено обвинувальний вирок.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_4, які підтримали апеляцію і просили її задовольнити, пояснення засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які з рішенням суду згодні частково, думку прокурора, який заперечував проти апеляції, перевіривши матеріали справи в обсягу апеляції, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.
У судовому засіданні засуджені ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1 своєї вини у незаконному переправленні осіб через державний кордон України не визнали.
Засуджений ОСОБА_2 свою вину у незаконному поводженні зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами визнав повністю.
При цьому ОСОБА_3. у судовому засіданні показав, що 04.06.2006 року він був у м. Чернігові та скуповував у магазині продукти на свій та дружини день народження 05.06.2006 року, і весь час знаходився вдома. 06.06.06 року до них додому приходили ще гості, святкування продовжили, а 07.06.06 року розвозив посуд та стільці по знайомим, заходив до племінника на день народження.
20.07.2006 року травмував ногу і до 25.07.06 року не міг нормально пересуватися, не міг відпасти череду і попросив про це ОСОБА_17, а сам був дома, по необхідності виїжджав декілька разів на поле. Визнавав вину на досудовому слідстві, бо до нього були застосовані методи фізичного та психічного впливу і він себе обмовив.
ОСОБА_2 у судовому засіданні показав, що 04.06.2006 року весь час знаходився вдома і святкував свій день народження, до нього приходили гості. 05.06.2006 року їздив у м. Городню у лікарню, 06-07.06.2006 року був дома. У липні 2006 року з місця постійного проживання нікуди не виїжджав, займався домашнім господарством. З ОСОБА_1не знайомий.
Підтвердив, що восени 2003 року на ринку „Нива” у м. Чернігові купив гвинтівку „ТОЗ-8” калібру 5,6 мм, 167 патронів до вогнепальної зброї калібру 5,6 мм а банку пороху „Сокіл”, вагою 85,9 гр., а восени 2004 року у лісі біля с. Автуничі знайшов 1 патрон калібру 5,45 х39 мм для вогнепальної зброї, які зберігав у своєму господарстві у АДРЕСА_2, що вподальшому було вилучено.
ОСОБА_1 у судовому засіданні показав, що переправленням іноземних громадян через кордон України ніколи не займався, з червня по липень 2006 року весь час знаходився на робочому місці на валці лісу поблизу населеного пункту Дібровне, у 100 км від місця скоєння злочину, з братами ОСОБА_2 не знайомий.
Але виновність ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих їм злочинів доводиться зібраними і перевіреними у судовому засіданні доказами у їх сукупності, належним чином викладених у вироку.
З показань свідка ОСОБА_18 доводиться, що до нього звертався з травмою голіностопного суглобу за наданням медичної допомоги ОСОБА_3 Через деякий час зверталася його дружина з проханням видати довідку про час перебування ОСОБА_3 на лікуванні, яку він видав на підставі запису в амбулаторній картці, дату не пам'ятає. Згідно з рекомендаціями лікаря по записам у картці, травма була несерйозна і він міг пересуватися.
З показань свідка ОСОБА_19 доводиться, що він як учасник відтворення обстановки та обставин події, разом із слідчим СБУ, перекладачем, свідками, вивозили нелегальних мігрантів до місця ймовірного перетину державного кордону, яке визначалося за прикметами та описами самих мігрантів - ліс, болото, річка, брід. Їхали всі до кордону і разом з нелегальними мігрантами пройшли до с. Гірська Щорського району, місце перетину річки вказали самі мігранти, вказали на дамбу, яку перетинали у с. Липівка Щорського району, показали с. Хринівка Щорського району, через яке пролягав їх шлях, а також описали та показали с. Новоселівку Чернігівського району, де їх перевозили на човні.
З показань свідка ОСОБА_20 доводиться, що пам'ятає ОСОБА_3, коли його затримували в районі с. Безуглівка Щорського району по першому злочину переправлення нелегальних мігрантів. Як службовець Чернігівського прикордонного загону, володіє оперативною інформацією щодо можливої причетності підсудних до злочинів, але підтвердити фактами не може. Затримані мігранти вказували ймовірне місце перетину державного кордону, коли їх вивозили на місце, і на місці орієнтувалися та показували, як пролягав їх шлях.
З показань свідка ОСОБА_21 доводиться, що ОСОБА_1 як бригадир заготівельної бригади по валці та розкрижовці лісу, кожен день з бригадою виїжджає і повертається з лісу. Табель робочого часу складає майстер. Робота бригади у лісі перевіряється не кожен день, бо немає такої можливості, але коли робота перевірялася, то ОСОБА_1 був завжди присутній.
З показань свідка ОСОБА_22 доводиться, що причетність до вчинення злочину всіх підсудних встановлена оперативним шляхом. Нелегальних мігрантів для проведення слідчих дій доставляли з пункту тимчасового утримання. При обшуку у ОСОБА_2 було виявлено вибухові речовини.
З показань свідка ОСОБА_23 доводиться, що як понятий він був присутній при відтворенні обстановки і обставин події з нелегальними мігрантами, з кожним окремо, з участю слідчого, перекладача, свідків, понятих. Напрямок до місця ймовірного перетину кордону давав прикордонник, а коли доїхали до с. Клюси Щорського району, то на мосту через річку мігрант попросив зупинити автомобіль, всі вийшли і ще йшли десь 1,5 км, після чого зупинився, показав місце. Де вони переходили кордон. Всі мігранти пояснили, що річку переходили в брід, а іншу річку перепливали на човні, бо коли приїжджали в с. Новоселівку до річки Десна, то всі впевнено вказували, що саме в цьому місці їх перевозили на човні.
З показань свідка ОСОБА_24 доводиться, що причетність до вчинення злочину всіх підсудних встановлена оперативно-розшуковими заходами. На досудовому слідстві ОСОБА_3. визнав і пояснив, що влітку біля с. Клюси Щорського району мігрантів перевели через річку, посадили в автомобілі, а потім на човні через р. Десну переправили на інший берег. Свідки описували одного з провідників, що був одягнений у високі гумові чоботи, які потім при обшуку були вилучені у ОСОБА_2 ОСОБА_1 не весь час перебував на місці роботи, бо контроль за бригадою відбувався не частіше одного разу на тиждень. Крім того, ОСОБА_3. має у власності дорогий мікроавтобус, спортивний мотоцикл, зареєстрований на матір, нерухомість у центрі міста, при цьому ніде не працює. ОСОБА_1 має у користуванні автомобіль”УАЗ-452”, його часто бачили за його керуванням і затримували працівники ДАІ.
З показань свідків ОСОБА_25 та ОСОБА_26, слідчих по справі, доводиться, що після порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_1, в ході розслідування справи, при проведенні впізнання, з участю перекладача, свідків, не всі свідки впізнавали підсудних, але частина свідків їх впізнала, пояснивши підстави та причини їх запам”ятування - ОСОБА_1 впізнавали по зросту, формі носа та вусах, відмічаючи маленький зріст, бо таким він їм здавався у лодці. ОСОБА_3. при обранні йому запобіжного заходу теж визнавав, що займався переправленням нелегальних мігрантів, а потім заперечив свою причетність. Свідок ОСОБА_5 чітко вказував шлях, яким їх вели, бо працював поліцейським і має гарну пам'ять. До справи залучали прикордонників, щоб хоч приблизно, зі слів і описання місцевості мігрантами, визначити ймовірне можливе місце перетину кордону ними, і відтворювали обставини і обстановку подій з мігрантами, з дотриманням закону проводили очні ставки, під час яких свідки вказували на підсудних як таких, що здійснили їх переміщення через державний кордон на територію України та доставили їх до лісової місцевості до м. Києва. Також перевірялись алібі ОСОБА_3 щодо здачі державних екзаменів, випускного вечора у червні 2006 року, святкування днів народження, хвороби; ОСОБА_1 - знаходження на робочому місці у лісі в час вчинення злочину, робота по господарству дома, причетність до злочину його власного транспортного засобу, тощо.
З показань свідка ОСОБА_5 доводиться, що він прилетів з Індії до м. Ростова, звідти автобусом до м. Москви, а потім фургонами їх перевезли на кордон України і це було у червні 2006 року. Перетнули кордон через ліс вночі з допомогою чоловіка-провідника, перейшли мілку річку, звідки десь о 09 год. 30 хв. їх автомобілями перевезли до великої річки, і на гумовому човні по декілька чоловік перевезли на другий берег, де вже чекали автомобілі. Після цього вони ще їхали приблизно 4-5 годин, залишились в лісі, де ще жили 2-3 дні. Запам'ятав тільки ОСОБА_2, бо звернув увагу, як він накачував човен.
З показань свідків ОСОБА_17, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30 доводиться, що у липні 2006 року ОСОБА_3. травмував ногу і не пас корів, за нього це робила наймана людина; ОСОБА_3 бачили у АДРЕСА_2 у тещі, і декілька разів бачили, як він приїжджав на пасовисько на своїй машині, а 05.06.2006 року святкував свій день народження, а ОСОБА_2 - свій день народження 04.06.2006 року.
З показань свідків подружжя ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34/ а.с. 149-152, 158-161, 115-118, 162-176 т.1/ доводиться, що дійсно, на свій день народження Хлебани брали посуд, стільці, але дати і часу доби їх повернення не пам'ятають, щодо дня народження племінника теж не пам'ятають.
З показань свідків ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_21, ОСОБА_38 доводиться, що вони як члени бригади не можуть конкретно сказати про постійне знаходження бригадира ОСОБА_1 на місці валки лісу, бо за специфікою їх роботи і об'ємом роботи, валка лісу не може передбачати щоденну валку лісу, бо його ще треба обробляти та вивозити, складати заготовлену деревину, тощо /а.с. 187, 194, 198, 206, 200-205 т. 1/;
Виновність всіх засуджених також доводиться іншими доказами по справі, а саме:
протоколом допиту ОСОБА_3 як підозрюваного від 06.07.2007 року, де він визнав факт незаконного переправлення осіб через державний кордон України влітку 2006 року /а.с. 9т.4/;
протоколами впізнання осіб по фотокарткам, де громадяни Індії ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 вказали на ОСОБА_3 як особу, яка приймала участь у їх незаконному переправленні через державний кордон України та подальшому транспортуванні їх територією України до с. Семиполки Броварського району Київської області, та яка керувала мікроавтобусом зеленого кольору, коли везли їх від державного кордону України до лісу під Києвом /а.с. 97-98, 5-6, 17-18, 29-30, 41-42, 53-54, 65-66, 77-78, 85-86 т. 2/,
впізнання ними підсудного ОСОБА_2 як особу, яка приймала участь у їх незаконному транспортуванні територією України до с. Семиполки Київської області, розсаджувала по автомобілях, переводила у брід через маленьку річку, рухаючись у спеціальних високих гумових чоботах, та переправляла через велику річку на гумовому човні /а.с. 89-90,113-114, 101-102, 125-126, 9-10, 21-22, 33-34, 45-46, 57-58, 69-70, 137-138, 141-142 т.2/;
впізнання ними підсудного ОСОБА_1 як особу, що приймала участь у їх незаконному транспортуванні територією України до села Семиполки Броварського району Київської області, зустрічала на кордоні і переправляла через велику річку на гумовому човні /а.с. 105-106, 93-94, 117-118, 1-2, 13-14, 25-26, 37-38, 49-50, 61-62, 73-74, 81-82 т. 2/;
протоколами очних ставок:
між ОСОБА_3 та свідками ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_15, де вони показали, що ОСОБА_3. в кінці липня 2006 року разом з трьома особами на мікроавтобусі зеленого кольору та легковому автомобілі білого кольору забирали їх та інших нелегальних мігрантів з лісу на кордоні України та Російської Федерації. Керуючи зеленим мікроавтобусом, він переправив їх вглиб України до лісу під Києвом /а.с. 214-231 т.1/;
між ОСОБА_2 та свідком ОСОБА_6, який підтвердив, що на початку червня 2006 року ОСОБА_2 зустрічав його разом з іншими нелегальними мігрантами у зеленому мікроавтобусі, сидів поряд з водієм та повіз їх у невідомому напрямку, і ввечері приїхали до лісу, в якому їх висадили, після чого він його не бачив /а.с. 232-236 т.1/;
між ОСОБА_2 та свідком ОСОБА_15, який підтвердив, що у кінці липня 2006 року ОСОБА_2 разом з іншими особами, які були одягнуті у камуфляжну форму у високих чоботах на ногах, забирав його та інших нелегальних мігрантів з лісу на кордоні України з Російською Федерацією, розсаджували у два автомобіля - легковий білого кольору та мікроавтобус зеленого кольору, повезли у глиб лісу на території України, привезли до великої річки, де ОСОБА_2 з іншими особами їх висадив з автомобілів. Переправив через річку мігрантів на човні вусатий чоловік, а ОСОБА_2 зустрів їх на другому березі річки, розсадив по автомобілях та повіз до лісу біля Києва, де їх висадили, а автомобілі з переправниками поїхали у невідомому напрямку /а.с. 243-252 т. 1/;
між ОСОБА_2 та свідком ОСОБА_16, який підтвердив, що ОСОБА_2 разом з іншими трьома особами у липні 2006 року, забирав його та інших нелегальних мігрантів після того, як їх переправили через річку на човні, розсадили їх у два автомобілі - легковий білого кольору та мікроавтобус зеленого кольору, повезли вглиб території України до лісу біля Києва, де висадили, а автомобілі з переправниками поїхали у невідомому напрямку /а.с. 255-270 т.1/;
між свідком ОСОБА_5, свідком ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_2, де свідки показали, що на початку червня 2006 року ОСОБА_2 забирав від річки, яку вони перейшли в брід, його та інших нелегальних мігрантів на мікроавтобусі зеленого кольору, потім повіз їх разом з водієм до великої річки, де переправив їх та інших нелегальних мігрантів на другий берег за допомогою надувного човна. Після переправлення через річку, ОСОБА_2 знову посадив всіх мігрантів до мікроавтобуса, та віз невідомими шляхами близько 3-4 годин до невідомого лісу, де їх висадив, вказавши, що за ними приїде інший автомобіль, а сам на автомобілі виїхав у невідомому напрямку /а.с. 288-295, 298-306 т.1/;
між підозрюваним ОСОБА_1 та свідками ОСОБА_15, ОСОБА_16, де вони підтвердили, що бачили ОСОБА_1 в кінці липня 2006 року у човні, коли той переправляв їх та групу інших нелегальних мігрантів через річку /а.с. 273-278, 281-285 т.1/;
рапортом ст. оперуповноваженого ВБЗПТЛ УМВС України в Закарпатській області Менджула С.М. щодо затримання 02.08.2006 року нелегальних мігрантів військовослужбовцями ДПС України при спробі перетинання державного кордону поза межами контрольно-пропускного пункту, які потрапили на територію України лісовими та ґрунтовими дорогами по території Чернігівської області з РФ /а.с. 37 т.1/;
протоколами відтворення обстановки і обставин події з участю свідків, громадян Індії, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які показали місце незаконного перетинання державного кордону України з Російською Федерацією, шлях їх руху від державного кордону до місця переправлення через річку Десна, від якої їх везли до села Семиполки Київської області /а.с. 145-148,154-157, 163-166, 173 176, 183-186, 193-196, 202-205, 211-214, 220-223, 229-232, 238-241, 247-250 т.2/;
протоколом виявлення та огляду гумового комбінезону та „чулок-чобіт”, які були вилучені 04.08.2007 року у ОСОБА_2, у яких він, за показаннями громадян Індії, переводив їх в брід по ріці /а.с. 29 т.3/;
а також висновками експертів НДЕКЦ при УМВС в Чернігівській області № № 191, 194, 195, 26 від 06-19 вересня 2007 року, відповідно до яких серед вилучених при обшуку помешкання ОСОБА_2 у АДРЕСА_2, 62 патрони є боєприпасами до нарізної спортивно-мисливської зброї калібру 5,6 мм, а саме до гвинтівок марки „ТОЗ” та „Урал”, придатні до стрільби; один є боєприпасами калібру 5,45 х 39 мм до автомата АКМ-74 і ручних кулеметів РПК-74 і придатний до стрільби; 99 патронів калібру 5,6 мм у коробках, є боєприпасами до нарізної спортивно-мисливської зброї калібру 5,6 мм - до гвинтівок марки „ТОЗ”, „Урал” та інші, придатні до стрільби; знайдена гвинтівка є вогнепальною зброєю, нарізною спортивною гвинтівкою калібру 5,6 мм, моделі „ТОЗ-8” НОМЕР_1 виробництва Тульського збройового заводу зразка 1955 року випуску, у належному стані, придатна до стрільби; порох типу „Сокіл” є мисливським нітроцелюлозним бездимним порохом, здатним до вибухового перетворення і відноситься до категорії вибухових речовин метальної дії / а.с.132-142, 152-156, 167-169, 208-212 т.3/.
Інші патрони є складовими частинами патронів, гільзами, кулями, або саморобними, не являються боєприпасами і не придатні до стрільби.
Суд повно, всебічно і об'єктивно дослідив наявні докази по справі, ретельно перевірив їх у судовому засіданні у сукупності, дав їм вірну юридичну оцінку, вірно кваліфікував дії ОСОБА_3 , ОСОБА_1 за ст. 332 ч.2 КК України, дії ОСОБА_2 - за ст.ст. 332 ч.2, 263 ч.1 КК України.
Місцевий суд дав належну оцінку показанням засуджених як на досудовому слідстві, так і у судовому засіданні, і зробив вірний висновок, що невизнання ними своєї вини у незаконному переправленні осіб через державний кордон України спростовується дослідженими доказами по справі і є своєрідним засобом захисту і намаганням уникнути відповідальності.
У вироку також належним чином дана оцінка показанням свідків, родичів засуджених та співробітників ОСОБА_1, на що посилається ОСОБА_1 у апеляції, і відповідно викладені висновки, як це узгоджується чи ні з обставинами справи та іншими доказами.
Призначене судом покарання засудженим відповідає вимогам ст. 65 КК України, враховані обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, тяжкість злочину і дані про особи засуджених:
ОСОБА_3. виключно позитивно характеризується за місцем проживання, має молодий вік та батьків похилого віку, постійне місце проживання, тяжких наслідків від злочину не настало, але раніше судимий і злочин вчинив тяжкий;
ОСОБА_2 має постійне місце проживання, не притягувався до кримінальної і адміністративної відповідальності, є інвалідом 3 групи і страждає на ряд захворювань, має батьків похилого віку, які потребують його допомоги, тяжких наслідків від злочину не настало, але злочин вчинив тяжкий;
ОСОБА_1 має постійне місце проживання та роботи, на утриманні хвору матір, не притягувався до кримінальної та адміністративної відповідальності, позитивно характеризується, має поганий стан здоров'я, учасник бойових дій в Афганістані, має урядові нагороди, але вчинив тяжкий злочин.
За даних обставин місцевий суд прийшов до висновку, що виправлення та перевиховання всіх засуджених можливе без ізоляції від суспільства, з застосуванням ст. 75 КК України, з іспитовим строком та покладенням певних обов'язків на кожного, з чим колегія суддів погоджується.
Підстав для пом'якшення покарання ОСОБА_1 не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 356, 365-366, 377, 379 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Щорського районного суду від 23 квітня 2008 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Головуючий -
Судді -