Справа № Провадження №10с-179/12 10/1090/5693/12 Головуючий у І інстанціїНікушин
КатегоріяДоповідач у 2 інстанції Орел
14.08.2012
УХВАЛА
Іменем України
24 липня 2012 року Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі
головуючого судді Орла А.І.
суддів Костенко І.В., Матюшка М.П.
з участю прокурора Холодницького Н.І.
захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляцією захисника ОСОБА_1 на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 червня 2012 року, якою відмовлено в задоволені скарги захисника ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області від 14.06.2012 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 303 КК України.
Колегія суддів, -
ВСТАНОВИЛА:
14.06.2012 року слідчим СВ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області порушена кримінальна справа № 13-9792 щодо ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 303 КК України. В постанові зазначено, що ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 забезпечили зайняття проституцією ОСОБА_6 та надання нею сексуальних послуг ОСОБА_7 в приміщенні готельно-розважального комплексу "Big Street", що в АДРЕСА_2, яку ОСОБА_3 підшукала та схилила до вчинення розпусних дій, ОСОБА_4 перевіз на автомобілі від місця її тимчасового проживання до місця вчинення розпусних дій, а ОСОБА_2 контролював діяльність ОСОБА_6, ОСОБА_3, а також інших повій ОСОБА_8 та ОСОБА_9 по наданню ними сексуальних послуг в м. Києві та Київській області. Приводом до порушення даної кримінальної справи зазначено безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину. Підставами до порушення кримінальної справи в постанові зазначено достатні дані, які вказують на наявність в діях ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ознак злочину, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України.
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 червня 2012 року відмовлено в задоволені скарги захисника ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області від 14.06.2012 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 303 КК України.
Обґрунтовуючи постанову суд зазначає, що приводом до порушення кримінальної справи є безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину. Підставами для порушення кримінальної справи стали достатні дані, які вказують на те, що в діях ОСОБА_2 є ознаки злочину, передбаченого ч.2 ст. 303 КК України.
На дану постанову суду захисник ОСОБА_1 подав апеляцію, в якій він просить постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 червня 2012 року скасувати, справу повернути на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. Обґрунтовуючи апеляцію зазначає, що суддя Нікушин В.В. в червні 2012 року виносив постанову про проведення обшуку за адресами, де проживає ОСОБА_2, а тому, відповідно до п. 2-1 ч.1 ст. 54 КПК України, не міг брати участь в розгляді справи. Суд не дотримався вимог ст. 94 КПК України, оскільки з оскаржуваної постанови не зрозуміло, яким чином слідчим були виявлені ознаки тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст. 303 КК України. У постанові про порушення кримінальної справи вказано, що «05.06.2012 року ОСОБА_3, за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 забезпечили зайняття проституцією ОСОБА_6 та надання нею платних сексуальних послуг ОСОБА_7.», «ОСОБА_2 контролював діяльність ОСОБА_6, ОСОБА_3 а також інших», тобто на підставі двох речень, які навіть не пов'язані за змістом, слідчий дійшов висновку про наявність ознак протиправного карного діяння, передбаченого ч.2 ст. 303 КК України. Однак, факт дослідження чи виявлення інших ознак злочину та повторного діяння в постанові відсутній. Тому висновок слідчого в постанові про наявність в діях ОСОБА_2 ознак злочину, передбаченого ч.2 ст. 303 КК України, не ґрунтується на об'єктивних даних та не випливає з наведених слідчим обставин. Крім того, в постанові є істотні суперечності про місце вчинення злочину. Вважає, що дані, які б свідчили про наявність ознак злочину в постанові слідчого не містяться.
Заслухавши суддю доповідача, захисника ОСОБА_10 та ОСОБА_2, які підтримали подану апеляцію і просять постанову суду скасувати та справу направити на новий судовий розгляд, думку прокурора, що заперечує проти задоволення апеляції, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція до задоволення не підлягає.
У відповідності до ст. 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи, і не вправі розглядати і заздалегідь вирішувати питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Доводи апеляції щодо порушення судом вимог ст. 56 КПК України колегія суддів вважає безпідставними. Статтею 54 КПК України визначені обставини, що виключають участь судді у розгляді справи. Зокрема, п. 2-1 ч. 1 зазначено статті передбачено, що суддя не може брати участь у розгляді кримінальної справи, якщо він під час досудового розслідування справи вирішував питання щодо проведення обшуків, виїмки, огляду, обрання, зміни чи скасування запобіжних заходів, продовження строків тримання під вартою, або розглядав скарги на затримання чи на постанови про відмову в порушенні кримінальної справи або закриття справи. Тобто, зазначена норма закону передбачає заборону судді розглядати кримінальну справу по суті в разі його участі під час досудового слідства у розгляді скарг та подань ( стадія судового контролю за досудовим слідством ) і не містить заборони участі судді на стадії досудового розслідування у вирішенні інших питань у даній кримінальній справі.
Також безпідставними знаходить колегія суддів і доводи в апеляції захисника на те, що з постанови не зрозуміло яким чином слідчий виявив ознаки злочину, що зазначено приводом до порушення кримінальної справи. З матеріалів справи вбачається, що слідчим 06.06.2012 року було порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 303 КК України. Приводом до порушення вказаної кримінальної справи, як зазначено в постанові, є безпосереднє виявлення органом дізнання ознак злочину. Тобто, за матеріалами зібраними органами дізнання слідчим була порушена кримінальна справа щодо ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 303 КК України. В процесі розслідування вказаної кримінальної справи слідчим проводилися певні слідчі дії, під час яких, на думку слідства, було безпосередньо слідчим виявлено ознаки злочину, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України, що й послужило приводом до порушення даної кримінальної справи.
Не погоджується колегія суддів і з твердженням в апеляції захисника про відсутність підстав - достатніх даних для порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2.
Підставою для порушення кримінальної справи згідно ч. 2 ст. 94 КПК України є достатні дані, за умови законності джерел їх отримання, що вказують на наявність ознак події злочину та свідчать про реальність самої події злочину, на основі яких після порушення справи встановлюються об'єктивні ознаки скоєного або підготовленого злочину.
Під час розслідування кримінальної справи, порушеної щодо ОСОБА_11 за ч. 1 ст. 303 КК України, слідчим, шляхом допиту свідків, були здобуті певні дані, які на його думку, вказують на наявність в діях ОСОБА_2 ознак події злочину, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України. З доводами слідства погодився і суд першої інстанції. Колегія суддів вважає висновки слідства та суду першої інстанції щодо наявності достатніх підстав для порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 303 КК України, обґрунтованими.
З постанови про порушення кримінальної справи вбачається, що розпусні дії ОСОБА_6 вчиняла в приміщенні готельно-розважального комплексу " Big Street ", що в АДРЕСА_2, куди її від місця тимчасового проживання ( АДРЕСА_1 ) на автомобілі привіз ОСОБА_4, тому твердження в апеляції захисника про розбіжності в постанові про порушення кримінальної справи щодо місця вчинення розпусних дій, є безпідставними.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи, викладені в апеляції захисника є безпідставними, а постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, прийнята на підставі всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, а тому, апеляцію слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів , -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 червня 2012 року якою скаргу захисника ОСОБА_1 на постанову про порушення кримінальної справи від 14.06.2012 року щодо ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 303 КК України, без змін.
С У Д Д І :