Справа № Провадження №11-1105/12 11/1090/5397/12 Головуючий у І інстанціїПотабенко
Категорія42Доповідач у 2 інстанції Орел
14.08.2012
УХВАЛА
Іменем України
09 серпня 2012 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді Левчука О.Д.
суддів Орла А.І., Полосенка В.С.
з участю прокурора Красківського В.П.
захисника ОСОБА_1
представника цивільного позивача -ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Києві кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, та захисника ОСОБА_3 на вирок Обухівського районного суду Київської області від 15.05.2012 року, яким :
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, інваліда 3-ї групи, розлученого, не працюючого, проживаючого АДРЕСА_1, раніше не судимого, засуджено за ст. 286 ч. З КК України до 8 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.
Стягнуто із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 58 401 грн. 38 коп. матеріальної шкоди та 300 000 грн. моральної шкоди; на користь ОСОБА_6 - 157 246 грн. 39 коп. матеріальної шкоди та 8 000 грн. моральної шкоди.
Вироком також вирішені питання щодо речових доказів по справі та судових витрат.
Колегія суддів, -
В С Т А Н О В И Л А :
Згідно вироку суду, ОСОБА_4 визнаний винним за засуджений за вчинення злочину за наступних обставин.
01.06.2011 року близько 11 години 15 хвилин в денний час доби, при сприятливих погодних умовах, та сухому асфальтному покритті, ОСОБА_4 в порушення вимог п.п. 2.1 а) Правил дорожнього руху України, будучи позбавленим Києво-Святошинським районним судом посвідчення водія строком на два роки, керуючи за дорученням, технічно справним автомобілем НОМЕР_1, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_7, рухався на ньому по автодорозі Київ - Знам'янка в бік м. Києва. Доїхавши до 46 км. + 400 м. вказаної автодороги, в порушення вимог п.п. 1.5; 2.1; 2.3(б); 10.1; 10.3; 11.2; 11.9; 12.1 ПДР України та дорожньої розмітки 1.1. розділу 34.1 ІПДР України, не рухався як можна правіше до правого краю дороги, був неуважним до дорожньої обстановки, не урахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб постійно контролювати його рух, не вибрав безпечної швидкості для руху свого транспортного засобу, розпочавши маневр розвороту в зустрічному напрямку через суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, виїхав передньою частиною керованого ним автомобіля на смугу зустрічного руху, і не надав перевагу в русі автомобілю НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6, який рухався в бік м. Знам'янка, в результаті чого сталося зіткнення автомобілів ВА3 21093 та HONDA CIVIC. Після чого автомобіль HONDA CIVIC став не керований та виїхав на смугу зустрічного руху (в бік м. Києва) та допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_8, який рухався позаду автомобіля ВАЗ в бік м. Києва. В результаті чого автомобіль ЗАЗ з'їхав в кювет та перекинувся. Внаслідок цього сталася дорожньо-транспортна пригода, у результаті якої водій автомобіля ЗАЗ ОСОБА_8, та його пасажир ОСОБА_9, від отриманих тілесних ушкоджень загинули на місці пригоди, а пасажир малолітня ОСОБА_10 тілесні ушкодження у вигляді перелому правого плеча та обох кісток правого передпліччя, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.
В апеляції прокурор, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи кваліфікацію дій засудженого та доведеність його вини, просить вирок суду скасувати у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, справу повернути на новий судовий розгляд в іншому складі. Обґрунтовуючи апеляцію зазначає, що суд, призначаючи засудженому покарання, вказав пом'якшуючою обставиною те, що ОСОБА_4 вперше притягується до кримінальної відповідальності, не обґрунтувавши такого свого рішення. Вважає, що ця обставина лише характеризує особу засудженого, крім того, суд не врахував, що на час вчинення злочину ОСОБА_4 був позбавлений посвідчення водія строком на 2 роки, що свідчить про неодноразове свідоме порушення та ігнорування ним вимог чинного законодавства.
В апеляції захисник ОСОБА_3 просить вирок скасувати, справу направити на новий судовий розгляд у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок суворості та у зв'язку з однобічністю та неповнотою судового слідства, невідповідністю висновків суду обставинам справи. В обґрунтування зазначає, що судом залишено поза увагою і не встановлено ступінь участі водія HONDA CIVIC ОСОБА_6 у дорожньо-транспортній пригоді, не надано належної оцінки його діям і не встановлено, чи міг водій ОСОБА_11 запобігти тяжким наслідкам пригоди за умови дотримання ним Правил дорожнього руху України щодо вибору максимальної швидкості руху. Вважає, що судом було порушено принцип змагальності кримінального судочинства та позбавлено захисника і підзахисного процесуального права на участь у доказуванні, витребуванні та збиранні доказів, оскільки суд відмовив у задоволенні клопотання про призначення додаткової авто технічної експертизи з направленням її до КНДІСЕ для встановлення швидкості руху автомобілів до ДТП та встановлення, чи мав водій HONDA CIVIC технічну можливість попередити ДТП. Стверджує, що, призначаючи покарання, суд недостатньо повно врахував пом'якшуючі обставини та особу засудженого, а саме те, що ОСОБА_4 повністю визнав вину, сприяв розкриттю злочину та з'ясуванню всіх обставин справи, попросив вибачення у потерпілих, розкаявся і просив його суворо не карати. Крім того, він є інвалідом, часто знаходиться на стаціонарному лікуванні, вперше вчинив злочин, раніше не судимий, має позитивну характеристику та добрі відгуки знайомих та членів сім'ї, на обліку у лікаря нарколога чи психіатра не перебуває, вживав заходів для часткового відшкодування шкоди потерпілим. Вважає, що необережний характер вчиненого злочину а також особа засудженого не дають підстав для повної ізоляції ОСОБА_4 на такий довгий термін як 8 років. Найбільш доцільним було б призначення покарання в межах 5 років позбавлення волі, та звільнення від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України.
В запереченнях на апеляції прокурора та захисника потерпілий ОСОБА_5 і цивільний позивач ОСОБА_11 просять апеляції залишити без задоволення, а вирок суду без змін, оскільки суд першої інстанції повно, об'єктивно і всесторонньо в законному порядку, не допустившись порушень норм процесуального і матеріального права, перевірив всі докази по справі. Вважають, що апелянти не вивчивши повно справи, не навівши належних, законних доказів та допустившись істотних помилок, безпідставно і надумано намагаються завести Апеляційний суд в оману.
Заслухавши суддю доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляцію свою апеляцію, апеляцію захисн6ика не підтримав, захисника ОСОБА_12, який підтримав апеляцію захисника, а апеляцію прокурора підтримав частково -в частині необхідності скасування вироку суду, потерпілого ОСОБА_5, цивільного позивача ОСОБА_6 та його представника ОСОБА_2, які вважають вирок суду законним та обґрунтованим, а апеляції безпідставними і просять вирок суду залишити без змін, а апеляції без задоволення, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції до задоволення не підлягають.
Доводи апеляції прокурора, стосовно необхідності скасування вироку суду в зв'язку істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, колегія суддів вважає не обґрунтованими та безпідставними. Перелік істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть за собою безумовне скасування вироку суду першої інстанції, визначений ч. 2 ст. 370 КПК України. У відповідності до ч. 1 ст. 370 КПК України, істотними порушеннями кримінально-процесуального закону є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок. В апеляції прокурор не зазначив, чому він вважає, що визнання судом обставиною, що пом'якшує покарання те, що ОСОБА_4 вперше притягується до кримінальної відповідальності, перешкодило суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок.
Безпідставним є також посилання в апеляції прокурора на те, що судом не враховано при постановленні вироку те, що ОСОБА_4 був позбавлений рішенням суду права на керування транспортними засобами. При цьому прокурор в апеляції не зазначає на що це впливає на його думку, не оспорює фактичні обставини справи, кваліфікацію дій засудженого та призначене йому покарання.
Не погоджується колегія суддів з доводами апеляції захисника щодо однобічності та неповноти судового слідства в зв'язку з ненаданням належної, на думку апелянта, оцінки діям водія автомобіля "Хонда" ОСОБА_6 в зв'язку з перевищенням ним швидкості руху. Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно дослідив всі обставини справи та обґрунтовано прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_4 складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України. Ні засуджений, ні його захисники не оспорювали факту грубого порушення ОСОБА_4 вимог Правил дорожнього руху. Колегія суддів вважає, що між діями засудженого ОСОБА_4 ( порушеннями Правил дорожнього руху ) та наставшими наслідками ( смертю двох потерпілих та заподіянням третьому потерпілому тілесних ушкоджень середньої ступені тяжкості ) існує прямий причинний зв'язок і саме його дії стали основною причиною ДТП. До того ж, колегія зазначає, що у відповідності до ст. 275 КПК України, розгляд справи в суді першої інстанції провадиться тільки відносно підсудних і тільки в межах пред'явленого їм обвинувачення. У відповідністю з вказаною нормою, суд першої інстанції і провів розгляд даної кримінальної справи.
Щодо доводів захисника про неврахування судом першої інстанції обставин, що пом'якшують покарання та особи засудженого, при призначенні йому покарання, то вони на думку колегії суддів є безпідставними. Як вбачається з вироку суду, судом при призначенні покарання засудженому ОСОБА_4 враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, його стан здоров'я, обставини що пом'якшують покарання ( щире каяття та вперше притягнення до кримінальної відповідальності ) та думку потерпілого. На думку колегії суддів, суд першої інстанції визнавши винним ОСОБА_4 у вчиненні тяжкого злочину, який спричинив загибель двох потерпілих та заподіяння третьому потерпілому середньої тяжкості тілесних ушкоджень, призначив йому покарання у відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, яке в даному випадку є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. Посилання захисника на необхідність пом'якшення покарання засудженому та застосування до нього ст. 75 КК України є необґрунтованими та безпідставними.
За таких обставин колегія суддів вважає вирок суду першої інстанції законним та обґрунтованим і не вбачає підстав для задоволення апеляцій прокурора та захисника, а тому вважає за необхідне вирок суду залишити без змін, а апеляції без задоволення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів , -
У Х В А Л И Л А :
Апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та захисника ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Обухівського районного суду Київської області від 15 травня 2012 року щодо ОСОБА_4, без змін.
Г О Л О В У Ч И Й :
С У Д Д І :