ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ____________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.08.12 Справа № 26/5014/1405/2012

Суддя Єжова С.С., за участю секретаря судового засідання Мартинцевої Н.М., розглянувши матеріали справи за позовом

Приватного підприємства „Бізон-ТЕХ 2006", м.Запоріжжя

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Агросвіт", с.Новоганнівка Луганської області

про стягнення заборгованості в сумі 332691 грн. 00 коп. за договором поставки №ЛГ-0000113 від 30.12.2010, штрафу в сумі 99807 грн. 30 коп., процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 133076 грн. 40 коп. та процентів по товарному кредиту в сумі 22094 грн. 33 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача -представник за довіреністю Підяш Н.О., довіреність №33/12 від 11.04.2012;

від відповідача -представник за довіреністю Масалов Є.В., довіреність б/н від 11.07.2012.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 332691 грн. 00 коп. за договором поставки №ЛГ-0000113 від 30.12.2010, штрафу в сумі 99807 грн. 30 коп., процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 133076 грн. 40 коп. та процентів по товарному кредиту в сумі 22094 грн. 33 коп.

Згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 12.07.2012, 17.07.2012 оголошувались перерви.

Відповідач відзивом б/н від 12.07.2012 підтвердив розмір заборгованості в сумі 332691 грн. 00 коп. та заперечив проти вимог про стягнення штрафу в сумі 99807 грн. 30 коп., процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 133076 грн. 40 коп. з підстав, викладених у відзиві.

Заявою б/н від 07.08.2012 відповідач позовні вимоги в загальній сумі 587669 грн. 03 коп. визнав повністю.

Відповідно до ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області встановив наступне.

Між Приватним підприємством „Бізон-ТЕХ 2006" (постачальник, позивач) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю „Агросвіт" (покупець, відповідач) 30.12.2010 був укладений договір поставки №ЛГ-0000113 (далі -договір), за умовами якого в порядку, строки та на умовах, визначених цим договором та специфікаціями до нього, постачальник зобов'язався поставляти та передавати у власність покупця насіння для посіву (товар) та/або хімічні засоби захисту рослин, а покупець зобов'язався приймати цей товар та оплачувати його (п.1.1 договору).

Згідно п.2.1 договору найменування (асортимент) товару, його кількість та ціна вказуються в специфікаціях до договору, які є невід'ємними його частинами.

В п.2.2 договору сторони передбачили, що кожна наступна специфікація після першої регулює окрему поставку товару в рамках цього договору, і не відміняє, не скасовує дію попередніх специфікацій ні повністю, ні частково, якщо тільки інше не вказано в ній.

Відповідно до п.5.1 договору покупець зобов'язався оплатити постачальнику товар у строки та в розмірах, що визначені в специфікаціях, а також сплатити суму індексації ціни товару в порядку, визначеному цим договором.

В п.5.2 договору сторони передбачили, що у якщо в специфікації не вказано дату (строк) оплати товару, то такий товар оплачується покупцем у день його отримання від постачальника. Ця умова також діє, якщо між сторонами фактично відбулась поставка товару по накладній, але на такий товар не буде підписана специфікація.

Згідно п.5.6 договору ціна товару, що вказана в специфікаціях, визначена на дату їх складання. У зв'язку з тим, що товар буде оплачуватися покупцем не в день складання специфікацій, то всі платежі покупця постачальнику за товар підлягають індексації. Проіндексована сума платежу визначається таким чином: ПСП=(к2/К1)*СП, де ПСП -проіндексована сума платежу, яка підлягає сплаті покупцем постачальнику; СП -сума платежу за товар; К2 -середній курс продажу банками доларів США за гривні на міжбанківському валютному ринку, зафіксований на момент закриття торгів у найближчий попередній до дати платежу день; К1 -курс гривні до долару США на дату складання специфікації, по якому визначалась ціна товару в ній (вказується в специфікаціях). Якщо показник К1 не вказаний у специфікації, то він дорівнює офіційному курсу гривні до долару США, встановленого Національним банком України на дату складання специфікації. Якщо на якусь дату Національним банком України не встановлений офіційний курс гривні до долару США, то сторони беруть офіційний курс гривні до долару США, встановлений НБУ в найближчий до такої дати попередній день.

Відповідно до п.6.1 договору поставлений покупцю товар на умовах його оплати з відстроченням платежу (тобто з оплатою його після поставки), сторони вважають товаром, що поставлений покупцю на умовах товарного кредиту. Розмір товарного кредиту становить ціна отриманого і оплаченого покупцем товару. Строк користування товарним кредитом становить період: з дати отримання товару покупцем до дати його оплати згідно із специфікацією. Процентна ставка по товарному кредиту становить 24 проценти річних, якщо інший розмір процентної ставки не встановлений в специфікаціях. Покупець самостійно розраховує проценти по товарному кредиту і оплачує їх у день оплати товару, який наданий у товарний кредит, але не пізніше дати оплати цього товару, визначеної специфікацією. Оплата процентів за користування товарним кредитом здійснюється покупцем у порядку, встановленому для оплати товару. Сума процентів за користування товарним кредитом індексації не підлягає.

Також покупець зобов'язався: оплатити товар (у т.ч. сплатити суму індексації ціни товару) в порядку, строки та в розмірах згідно з договором та специфікаціями (п.п.7.1.1 п.7.1); сплатити проценти за користування товарним кредитом у порядку, строки та в розмірах згідно з договором та специфікаціями (п.п.7.1.2 п.7.1).

Підпунктом 8.1.3 п.8.1 договору сторони передбачили, що за прострочення строків виконання грошових зобов'язань покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,05% від простроченої суми грошового зобов'язання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 20 календарних днів покупець додатково сплачує постачальнику штраф у розмірі 30% від простроченої суми. Пеня та штраф на суму попередньої оплати, якщо товар не був отриманий покупцем, не нараховуються.

В п.8.2 договору сторони домовилися, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань за цим договором обмежується шістьома місяцями, а здійснюється до моменту їх фактичного виконання (виключення з ч.6 ст.232 Господарського кодексу України), а строк позовної давності з вимог про стягнення штрафних санкцій (неустойки) по таким зобов'язанням сторони згідно із ст.259 Цивільного кодексу України збільшують до 3-х років.

В п.8.6 договору сторони передбачили, що згідно із ч.3 ст.692, ч.5 ст.694, ст.536 Цивільного кодексу України, сторони домовились, що у разі прострочення сплати будь-якого платежу покупець сплачує постачальнику проценти за користування чужими грошовими коштами від простроченої суми за весь час прострочення, сума яких розраховується таким чином: СП=(СПП*0,5*Д):100, де СП -сума процентів, що підлягають сплаті покупцем постачальнику; СПП - сума простроченого платежу; Д -кількість календарних днів прострочення платежу. Проценти за користування чужими грошовими коштами на суму попередньої оплати, якщо товар не був отриманий покупцем, не нараховуються.

30.12.2010 між сторонами була підписана специфікація №1 до договору, в якій сторони погодили поставку товару -насіння гібридного соняшникового „ЛГ 5658 КЛ" та „PR64Е83", на загальну суму 512785 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ.

Відповідно до п.3 вказаної специфікації товар оплачується покупцем в порядку, вказаному в договорі та в такі строки: авансовий платіж у сумі 180094 грн. 00 коп. перераховується покупцем постачальнику у строк не пізніше 30.12.2010; другий платіж у сумі 332691 грн. 00 коп. перераховується покупцем постачальнику у строк не пізніше 01.11.2011.

В п.4 договору наведений розрахунок процентів по товарному кредиту, їх сума та строки їх сплати. Сума товарного кредиту - 332691 грн. 00 коп., а сума процентів за його користування -24812 грн. 09 коп.

На виконання вказаних умов договору та специфікації до нього позивач поставив відповідачу товар за видатковими накладними №ЗП590 від 14.03.2011 (а.с.15), №ЗП704 від 18.03.2011 (а.с.16), №ЗП2336 від 14.04.2011 (а.с.17), який отриманий відповідачем за довіреностями №34 від 18.03.2011, №29 від 14.03.2011, №53 від 04.04.2011 на загальну суму 512785 грн. 00 коп., що відповідачем не оспорюється.

Отриманий товар відповідач оплатив частково, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 332691 грн. 00 коп., за стягненням якої позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення передбачені і ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст.655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч.1, ч.2, ч.3 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В п.3 специфікації №1 від 30.12.2010, яка відповідно до умов договору є невід'ємною його частиною, сторони передбачили, що товар оплачується покупцем в порядку, вказаному в договорі та в такі строки: авансовий платіж у сумі 180094 грн. 00 коп. перераховується покупцем постачальнику у строк не пізніше 30.12.2010; другий платіж у сумі 332691 грн. 00 коп. перераховується покупцем постачальнику у строк не пізніше 01.11.2011.

Крім того, позивач звертався до відповідача з вимогою №08/ЛГ від 01.03.2012 погасити заборгованість, яка отримана відповідачем 06.03.2012 (а.с.22).

Таким чином, враховуючи викладені приписи законодавства, умови договору поставки та специфікації №1 суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки №ЛГ-0000113 від 30.12.2010 в сумі 332691 грн. 00 коп. та про їх задоволення.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 133076 грн. 40 коп., слід зазначити наступне.

В п.8.6 договору сторони передбачили, що згідно із ч.3 ст.692, ч.5 ст.694, ст.536 Цивільного кодексу України, сторони домовились, що у разі прострочення сплати будь-якого платежу покупець сплачує постачальнику проценти за користування чужими грошовими коштами від простроченої суми за весь час прострочення, сума яких розраховується таким чином: СП=(СПП*0,5*Д):100, де СП -сума процентів, що підлягають сплаті покупцем постачальнику; СПП - сума простроченого платежу; Д -кількість календарних днів прострочення платежу. Проценти за користування чужими грошовими коштами на суму попередньої оплати, якщо товар не був отриманий покупцем, не нараховуються.

Відповідно до ч.3 ст.692 Цивільного кодексу України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Статтею 536 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 6 ст.231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 4 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк.

Згідно ч.6 вказаної статті нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В п.8.2 договору сторони домовилися, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань за цим договором обмежується шістьома місяцями, а здійснюється до моменту їх фактичного виконання (виключення з ч.6 ст.232 Господарського кодексу України), а строк позовної давності з вимог про стягнення штрафних санкцій (неустойки) по таким зобов'язанням сторони згідно із ст.259 Цивільного кодексу України збільшують до 3-х років.

Таким чином вимога позивача про стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами за період з 07.03.2012 по 25.05.2012 в сумі 133076 грн. 40 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню є і вимога позивача про стягнення з відповідача процентів по товарному кредиту, враховуючи приписи ст.ст.627, 629 Цивільного кодексу України, та умови п.5.1, п.п.7.1.1 п.7.1, п.п.7.1.2 п.7.1 договору, де сторони передбачили їх нарахування.

Крім того, в п.3 та п.4 специфікації №1 до договору сторони передбачили, що товар та проценти повинні бути оплачені відповідачем в порядку, вказаному в договорі та в такі строки: не пізніше 30.12.2010 -180094 грн. 00 коп., не пізніше 01.11.2011 -332691 грн. 00 коп., не пізніше 01.01.2011 -22094 грн. 33 коп.

Оскільки вказані строки оплати відповідачем були недотримані, позивач перерахував проценти по товарному кредиту та заявив їх за період з 14.04.2011 по 01.11.2011 в сумі 22094 грн. 33 коп.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно п.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами 2 та 3 вказаної статті визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В підпункті 8.1.3 п.8.1 договору сторони передбачили, що за прострочення строків виконання грошових зобов'язань покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,05% від простроченої суми грошового зобов'язання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 20 календарних днів покупець додатково сплачує постачальнику штраф у розмірі 30% від простроченої суми. Пеня та штраф на суму попередньої оплати, якщо товар не був отриманий покупцем, не нараховуються.

Як вбачається з матеріалів справи і не оспорено відповідачем, останній допустив прострочення в оплаті отриманого товару понад 20 календарних днів, тому позивач правомірно нарахував йому штраф в розмірі 99807 грн. 30 коп., який і підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

Судовий збір покладається на відповідача, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 07.08.2012 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, 78, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватного підприємства „Бізон-ТЕХ 2006" до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Агросвіт" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Агросвіт", вул.Радянська, б.1, с.Новоганнівка Краснодонського району Луганської області, код 30648257 на користь Приватного підприємства „Бізон-ТЕХ 2006", вул.Новицького Якова, б.11, м.Запоріжжя, код 34216986 заборгованість в сумі 332691 грн. 00 коп., штраф в сумі 99807 грн. 30 коп., проценти за користування чужими грошовими коштами в сумі 133076 грн. 40 коп., проценти по товарному кредиту в сумі 22094 грн. 33 коп., судовий збір в сумі 11753 грн. 38 коп., видати наказ позивачу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання рішення: 13.08.2012.

Суддя С.С. Єжова