ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ____________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.08.12 Справа № 26/5014/1606/2012

Суддя Єжова С.С., за участю секретаря судового засідання Мартинцевої Н.М., розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганськвода", м.Луганськ

до Луганського учбово-виробничого об'єднання „УТОС", м.Луганськ

про стягнення заборгованості за договором на послуги з водопостачання та водовідведення №8 від 01.08.2008 в сумі 634851 грн. 18 коп., 3% річних в сумі 3250 грн. 28 коп., інфляційних нарахувань в сумі 1588 грн. 55 коп. та пені в сумі 16608 грн. 51 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача -начальник юридичного відділу Шапка Д.А., довіреність №7225 від 20.12.2011;

від відповідача -не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором на послуги з водопостачання та водовідведення №8 від 01.08.2008 в сумі 634851 грн. 18 коп., 3% річних в сумі 3250 грн. 28 коп., інфляційних нарахувань в сумі 1588 грн. 55 коп. та пені в сумі 16608 грн. 51 коп.

Відповідач не скористався наданим йому правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення розгляду справи, про що свідчить поштове повідомлення №9101611092761.

Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, а ненадання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Луганськвода" (позивач, постачальник) та Луганським учбово-виробничим об'єднанням „УТОС" (відповідач, споживач) 01.08.2008 був укладений договір на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення №224/2 з додатковими угодами (далі -договір), за умовами якого постачальник зобов'язується постачати споживачу питну воду та приймати від нього стічні води, а споживач своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання і водовідведення на умовах, визначених договором, та виконувати інші умови даного договору (п.1.1).

Відповідно до п.1.2 договору в ході виконання договірних зобов'язань, сторони керуються умовами даного договору, а також Законом України „Про питну воду та питне водопостачання" від 10.01.2002, Законом України „Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 №1875-ІV, „Правилами користування системами комунального водопостачання і водовідведення в містах і селищах України", затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 01.07.1994 №65 (надалі Правила користування), „Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України", затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 №37 (надалі Правила приймання), місцевими Правилами приймання стічних вод підприємств у систему каналізації (надалі місцеві Правила приймання), „Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів", затвердженою наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 № 37 (надалі Інструкція), та іншими діючими нормативно-правовими актами, які регулюють правовідносини сторін за даним договором.

Відповідно до п.5.1 договору кількість води, що подається постачальником та використовується споживачем, визначається за показниками приладів обліку.

Згідно п.6.1 у разі розрахунку за використану воду у межах затвердженого ліміту та повної відповідності якості та режиму скиду стічних вод місцевим Правилам приймання та умовам даного договору, споживач сплачує за надані послуги з водопостачання та водовідведення за діючим тарифом, встановленим згідно з чинним законодавством.

Споживач оплачує за надані послуги щотижня, рівними частками. Остаточний розрахунок за послуги водопостачання та водовідведення, плату за перевищення лімітів води та інше, споживач робить на підставі наданих постачальником рахунків чи інших платіжних документів, не пізніше наступного робочого дня після їх отримання (п.6.2 договору).

Згідно п.7.4 договору споживач зобов'язаний своєчасно здійснювати оплату за надані постачальником послуги з водопостачання та водовідведення.

В п.8.1 договору сторони передбачили, що за несвоєчасну оплату наданих послуг з водопостачання та водовідведення споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

На виконання вказаних умов договору позивач у період з листопада 2011 року по травень 2012 року надав відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення, що підтверджується груп-рахунками (а.с.21-27), які підписані сторонами, але відповідач надані послуги оплатив частково, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 14556 грн. 66 коп., за стягненням якої позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто -неналежне виконання.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено, а відповідачем не оспорено заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення за договором №224/2 від 01.08.2008 в сумі 14556 грн. 66 коп., яка і підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Оскільки, як зазначив позивач, і це не оспорено відповідачем, останній своєчасно у передбачений п.6.2 договору строк надані послуги не оплатив, має місце неналежне виконання зобов'язань за спірним договором відповідачем.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно п.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами 2 та 3 вказаної статті визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8.1 договору сторони передбачили, що за несвоєчасну оплату наданих послуг з водопостачання та водовідведення споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Згідно ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за період з 16.12.2011 по 17.05.2012 в сумі 642 грн. 12 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Правомірно позивач нарахував відповідачу 3% річних за період з 16.12.2011 по 17.05.2012 в сумі 126 грн. 47 коп. та інфляційні нарахування за період січень 2011 -травень 2012 в сумі 66 грн. 10 коп., які і підлягають задоволенню.

Відповідач позов не оспорив, доказів відсутності боргу суду не подав.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

Відповідно до ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Згідно ст.85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 07.08.2012 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганськвода" до Луганського учбово-виробничого об'єднання „УТОС" задовольнити повністю.

2.Стягнути з Луганського учбово-виробничого об'єднання „УТОС", вул.Щорса, б.26, м.Луганськ, код 05513508 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганськвода", кв.Пролетаріату Донбасу, б.166, м.Луганськ, код 35554719 заборгованість в сумі 14556 грн. 66 коп., 3% річних в сумі 126 грн. 47 коп., інфляційні нарахування в сумі 66 грн. 10 коп., пеню в сумі 642 грн. 12 коп., судовий збір в сумі 1609 грн. 50 коп., видати наказ позивачу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання рішення: 13.08.2012.

Суддя С.С. Єжова