Справа № 1-42/11

Провадження № 1/0316/4/2012

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

смт. Турійськ 11 липня 2012 року

Турійський районний суд Волинської області під головуванням судді Воробей І.В.

за участю секретаря Веремчук Л.Ю.

прокурора Трофімука О.В.

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника потерпілого ОСОБА_1 - ОСОБА_3

законних представників потерпілого ОСОБА_1 - ОСОБА_4, ОСОБА_5

законного представника потерпілого ОСОБА_2 - ОСОБА_6

законного представника підсудного ОСОБА_7 - ОСОБА_8

захисника-адвоката підсудного ОСОБА_7 - Овсієнко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, судимого 23 листопада 2009 року Турійським районним судом Волинської області за ч.2 ст.307, ч.1 ст.308, ч.1 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на строк 3 роки на підставі ст.ст.75, 76 КК України, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України,

ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м.Нововолинськ Волинської області, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, учня Володимир-Волинського вищого професійного училища, не працюючого, не одруженого, не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України,

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця м.Луцьк Волинської області, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, учня Луківського професійно-технічного училища, не працюючого, не одруженого, не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

01 січня 2011 року приблизно о 05.00 год. під час святкування Нового року ОСОБА_10 і ОСОБА_11, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, та ОСОБА_7 на вулиці Лук'янова в селі Туличів Турійського району Волинської області з мотивів явної неповаги до суспільства з особливою зухвалістю групою осіб грубо порушили громадський порядок, зокрема, безпричинно з хуліганських спонукань, не реагуючи на неодноразові прохання ОСОБА_12, ОСОБА_13 й ОСОБА_14 припинити хуліганські дії, ОСОБА_10 умисно наніс ОСОБА_1 декілька ударів руками та ногами по голові, чим завдав потерпілому закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, забій м'яких тканин обличчя, що належать до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я, і - по тулубу, руках та ногах, чим заподіяв йому фізичний біль, а ОСОБА_11 і ОСОБА_7 умисно нанесли ОСОБА_2 кожен по декілька ударів руками та ногами по голові, чим завдали потерпілому закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, підшкірну гематому волосяної частини голови, що належать до легких тілесних ушкоджень, і - по тулубу, руках та ногах, чим заподіяли йому фізичний біль.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_10 визнав себе винуватим лише в умисному нанесенні ОСОБА_1 легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, а не у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб. Разом з тим, підсудний ОСОБА_10 суду показав, що в ніч з 31 грудня 2010 року на 01 січня 2011 року він святкував Новий рік разом з ОСОБА_15, ОСОБА_11, ОСОБА_14 та ОСОБА_7 у житловому будинку останнього в селі Туличів Турійського району і під час цього святкування випив 300.00 г вина й чув, що ОСОБА_15 розмовляв по телефону з ОСОБА_1 Коли на прохання ОСОБА_15 він разом з ОСОБА_11, ОСОБА_14 та ОСОБА_7 проводив його додому, то на вулиці Лук'янова в селі Туличів випадково зустрів своїх знайомих ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, з якими до цього не перебував у особистих неприязних стосунках і не знав про наявність таких стосунків між ОСОБА_15 та ОСОБА_1 Під час цієї зустрічі нетверезий ОСОБА_1 наблизився до нього і перший завдав йому один удар лівою рукою в грудну клітку, від якого він впав на землю, де нетверезий ОСОБА_2 також наніс йому один удар ногою в спину. Після того, як ОСОБА_2 стали відтягувати на незначну відстань ОСОБА_11 та ОСОБА_7, на нього впав ОСОБА_1, який під час падіння, схопив його однією рукою за ліву руку, а іншою - завдав по ній один удар. У відповідь на це він, лежачи на землі, наніс ОСОБА_1 один удар рукою по тулубу, після чого той вдарив його ще один раз. Загалом, перекочуючись по снігу з ОСОБА_1, він завдав останньому 5-6 ударів руками по тулубу та голові. Коли він підвівся з землі, до нього підійшла ОСОБА_12 і стала відштовхувати його від ОСОБА_1, в зв'язку з чим він відштовхнув її від себе, підійшов до ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_7 та побачив, що в цей момент ОСОБА_15 нахилився над лежачим на снігу ОСОБА_1, який кликав його, своєю рукою відбив руки потерпілого після того, як той схопив ОСОБА_15 за одяг в ділянці грудей, і сам пішов додому. Відразу після цього він також разом з ОСОБА_11, ОСОБА_14 і ОСОБА_7 пішли додому до останнього, однак невдовзі їх наздогнав ОСОБА_2, за яким йшов ОСОБА_1, і повалив на землю ОСОБА_7, а у відповідь на це ОСОБА_11 повалив на землю ОСОБА_2, після чого вони продовжили прямувати до будинку ОСОБА_7, а потерпілі пішли вглиб села Туличів з його околиці. Також, ствердив, що під час відібрання від нього пояснень дільничним інспектором міліції Турійського РВ УМВС України у Волинській області ОСОБА_16 він повідомляв останньому ті ж самі відомості про обставини вищевказаних подій, які повідомив під час досудового та судового слідства у даній кримінальній справі слідчому і суду, відповідно, однак текст пояснення підписав, не читаючи. Крім того, показав суду, що з приводу нанесеного йому потерпілими під час зазначених вище подій синця спини він не звертався за медичною допомогою чи судово-медичним освідуванням і про його наявність нікому не повідомляв.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_11 визнав себе винуватим лише в умисному нанесенні ОСОБА_2 легких тілесних ушкоджень, а не у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб. Разом з тим, підсудний ОСОБА_11 суду показав, що в ніч з 31 грудня 2010 року на 01 січня 2011 року він святкував Новий рік разом з ОСОБА_15, ОСОБА_10, ОСОБА_14 та ОСОБА_7 у житловому будинку останнього в селі Туличів Турійського району і під час цього святкування випив з ОСОБА_10 одну пляшку вина на двох й зі слів ОСОБА_15 знав, що той розмовляв по телефону з ОСОБА_1 Коли на прохання ОСОБА_15 він разом з ОСОБА_10, ОСОБА_14 та ОСОБА_7 проводив його додому, то на вулиці Лук'янова в селі Туличів випадково зустрів своїх знайомих ОСОБА_1, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та незнайомого йому на той час ОСОБА_2, з якими до цього не перебував у особистих неприязних стосунках і не знав про наявність таких стосунків між ОСОБА_15 та ОСОБА_1 Під час цієї зустрічі нетверезий ОСОБА_1 наблизився до ОСОБА_10 і перший завдав йому один удар в грудну клітку, від якого він впав на землю, де до нього підбіг нетверезий ОСОБА_2 і замахнувся, щоб також нанести йому один удар ногою в спину. Щоб перешкодити нанесенню даного удару, він та ОСОБА_7 підбігли до ОСОБА_2 та стали відтягувати його від ОСОБА_10, на якого в цей час впав ОСОБА_1 Доки ОСОБА_10 і ОСОБА_1, лежачи, билися, він разом з ОСОБА_7 відтягнув від них ОСОБА_2 на відстань 7 метрів і кинув на сніг, де той завдав йому ногою два удари по правій нозі та один удар - по лівій, після чого він та ОСОБА_7 нанесли ОСОБА_2 кожен по декілька ударів ногами по тулубу і відійшли від нього на відстань 10 метрів. В цей час до нього підбігла ОСОБА_13 і стала висловлювати зауваження з приводу їхньої поведінки, однак він порадив їй не втручатися в цей конфлікт. Після того, як ОСОБА_10 підвівся з землі, відштовхнув від себе ОСОБА_12, яка стала відштовхувати його від ОСОБА_1, останній підійшов до нього, ОСОБА_14 і ОСОБА_7 В цей момент ОСОБА_15 нахилився над лежачим на снігу ОСОБА_1, який кликав його, своєю рукою відбив руки потерпілого після того, як той схопив ОСОБА_15 за одяг в ділянці грудей, і сам пішов додому. Відразу після цього він також разом з ОСОБА_10, ОСОБА_14 і ОСОБА_7 пішли додому до останнього, однак невдовзі їх наздогнав ОСОБА_2, за яким йшов ОСОБА_1, і схопив ОСОБА_7 за куртку, а у відповідь на це він повалив на землю ОСОБА_2, після чого вони продовжили прямувати до будинку ОСОБА_7, а потерпілі пішли вглиб села Туличів з його околиці. Також, ствердив, що під час відібрання від нього пояснень дільничним інспектором міліції Турійського РВ УМВС України у Волинській області ОСОБА_16 він повідомляв останньому ті ж самі відомості про обставини вищевказаних подій, які повідомив під час досудового та судового слідства у даній кримінальній справі слідчому і суду, відповідно, однак текст пояснення підписав, не читаючи. Крім того, показав суду, що з приводу нанесених йому потерпілим ОСОБА_2 під час зазначених вище подій синців ніг він не звертався за медичною допомогою чи судово-медичним освідуванням і про їх наявність нікому не повідомляв.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_7 визнав себе винуватим лише в умисному нанесенні ОСОБА_2 легких тілесних ушкоджень, а не у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб. Разом з тим, підсудний ОСОБА_7 суду показав, що в ніч з 31 грудня 2010 року на 01 січня 2011 року він святкував Новий рік разом з ОСОБА_15, ОСОБА_10, ОСОБА_14 та ОСОБА_11 у своєму житловому будинку в селі Туличів Турійського району і під час цього святкування алкогольні напої не вживав й зі слів ОСОБА_15 знав, що той розмовляв по телефону з ОСОБА_1 Коли на прохання ОСОБА_15 він разом з ОСОБА_10, ОСОБА_14 та ОСОБА_11 проводив його додому, то на вулиці Лук'янова в селі Туличів випадково зустрів своїх знайомих ОСОБА_1, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_2, з якими до цього не перебував у особистих неприязних стосунках і не знав про наявність таких стосунків між ОСОБА_15 та ОСОБА_1 Під час цієї зустрічі нетверезий ОСОБА_1 наблизився до ОСОБА_10 і перший завдав йому один удар в грудну клітку, від якого він впав на землю, де до нього підбіг нетверезий ОСОБА_2 і замахнувся, щоб також нанести йому один удар ногою в спину. Щоб перешкодити нанесенню даного удару, він та ОСОБА_11 підбігли до ОСОБА_2 та стали відтягувати його від ОСОБА_10, на якого в цей час впав ОСОБА_1 Доки ОСОБА_10 і ОСОБА_1, лежачи, билися, він разом з ОСОБА_11 відтягнув від них ОСОБА_2 на відстань 2.5 метра і кинув на сніг, де той завдав йому ногою декілька ударів по ногах, після чого він наніс ОСОБА_2 рукою один удар по голові, ногою два удари по ногах та один удар по плечу, а ОСОБА_11 - теж кілька ударів. Після цього вони відійшли від ОСОБА_2 і, попрощавшись з ОСОБА_15, який сам пішов додому, разом з ОСОБА_10 та ОСОБА_14 пішли до належного йому житлового будинку, однак невдовзі їх наздогнав ОСОБА_2, за яким йшов ОСОБА_1, і схопив його за куртку, а у відповідь на це ОСОБА_11 повалив на землю ОСОБА_2, після чого вони продовжили прямувати до нього додому, а потерпілі пішли вглиб села Туличів з його околиці. Також, ствердив, що під час відібрання від нього пояснень дільничним інспектором міліції Турійського РВ УМВС України у Волинській області ОСОБА_16 він повідомляв останньому ті ж самі відомості про обставини вищевказаних подій, які повідомив під час досудового та судового слідства у даній кримінальній справі слідчому і суду, відповідно, однак текст пояснення підписав, не читаючи. Крім того, показав суду, що з приводу нанесених йому потерпілим ОСОБА_2 під час зазначених вище подій синців ніг він не звертався за медичною допомогою чи судово-медичним освідуванням і про їх наявність нікому не повідомляв.

Такі ж показання послідовно надавалися підсудними ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_7 і в ході проведення за їх участю очних ставок й відтворень обстановки та обставин події, що стверджується відповідними протоколами від 05 лютого 2011 року, від 03 лютого 2011 року, від 05 квітня 2011 року, від 06 квітня 2011 року, від 07 квітня 2011 року, від 08 квітня 2011 року, від 21 квітня 2011 року (т.1, а.с.112-113, 116-117, т.2, а.с.1-3, 4-7, 12-16, 17-19, 20-22, 26-28, 29-31, 32-35, 36-40, 41-45, 62-66, 126-128).

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні, а також - під час проведення за її участю очних ставок та відтворень обстановки і обставин події підтвердила показання підсудних про безпричинне умисне заподіяння ОСОБА_1 та ОСОБА_2 першими тілесних ушкоджень з хуліганських спонукань ОСОБА_10 (т.2, а.с.8-11, 23-25, 46-50, 254-258).

Зазначені вище показання підсудних про умисне нанесення ними потерпілим тілесних ушкоджень не безпричинно і не з хуліганських спонукань, а у відповідь на безпричинне умисне заподіяння ОСОБА_1 та ОСОБА_2 їм тілесних ушкоджень з хуліганських спонукань й - свідка про спричинення потерпілими першими тілесних ушкоджень ОСОБА_10 суд оцінює як такі, що не відповідають дійсності і надані ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_7 з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинене хуліганство, а ОСОБА_14 - з метою сприяння уникненню її рідного брата ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинене хуліганство, й тому відкидає їх з наступних підстав.

Так, свідок ОСОБА_16 суду показав, що в ході здійснення ним як дільничним інспектором міліції Турійського РВ УМВС України у Волинській області перевірки заяви ОСОБА_5 та повідомлень Турійської центральної районної лікарні Волинської області про даний злочин до порушення цієї кримінальної справи він на початку січня 2011 року відбирав пояснення від ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_15 і ОСОБА_17 у присутності педагога. Ствердив, що зміст наданих вищевказаними особами пояснень він на даний час через минання значного проміжку часу не пам'ятає, однак викладав його виключно з їх слів повно за відсутності будь-якого тиску на цих осіб та зауважень як з боку останніх, так і з боку присутнього педагога. Разом з тим, показав, що всі опитані ним зазначені вище особи текст відібраного від кожного з них зокрема пояснення читали і після цього власноручно засвідчували правильність його змісту відповідним написом та підписом.

Як вбачається з протоколу очної ставки між підозрюваним ОСОБА_10 та свідком ОСОБА_16 від 07 квітня 2011 року, в ході проведення даної слідчої дії вищевказаний свідок ствердив, що під час відібрання ним пояснення від ОСОБА_10 останній повідомив йому, що в ніч з 31 грудня 2010 року на 01 січня 2011 року святкував Новий рік у житловому будинку ОСОБА_7 і, коли до ОСОБА_15 зателефонував ОСОБА_1, той вирішив з ним зустрітись, щоб поговорити, після чого він разом з ОСОБА_15, ОСОБА_11 та ОСОБА_7 на вулиці Лук'янова в селі Туличів зустрів ОСОБА_2, ОСОБА_12, ОСОБА_13 і ОСОБА_1 Також, ОСОБА_10 розповів, що під час цієї зустрічі він підбіг до ОСОБА_1 і, нічого не пояснюючи, перший наніс йому удар кулаком в обличчя, від якого той впав на землю, де також, стоячи, наніс лежачому ОСОБА_1 удари за те, що останній намагався зустрітись з його товаришем ОСОБА_15, щоб поговорити (т.2, а.с.20-22).

З протоколу очної ставки між підозрюваним ОСОБА_11 та свідком ОСОБА_16 від 07 квітня 2011 року також видно, що в ході проведення даної слідчої дії зазначений свідок підтвердив, що під час відібрання ним пояснення від ОСОБА_11 останній повідомив йому, що в ніч з 31 грудня 2010 року на 01 січня 2011 року святкував Новий рік у житловому будинку ОСОБА_7 і після телефонної розмови між ОСОБА_15 та ОСОБА_1, він разом з ОСОБА_10, ОСОБА_15 та ОСОБА_7 на вулиці Лук'янова в селі Туличів зустрів ОСОБА_2, ОСОБА_12, ОСОБА_13 і ОСОБА_1 Також, ОСОБА_11 розповів, що під час цієї зустрічі ОСОБА_10 підбіг до ОСОБА_1, а він - до ОСОБА_2 і перший наніс йому удар (т.2, а.с.29-31).

Як вбачається з протоколу очної ставки між підозрюваним ОСОБА_7 та свідком ОСОБА_16 від 07 квітня 2011 року, в ході проведення даної слідчої дії вищевказаний свідок ствердив, що під час відібрання ним пояснення від ОСОБА_7 останній повідомив йому, що в ніч з 31 грудня 2010 року на 01 січня 2011 року святкував Новий рік у власному житловому будинку і, коли до ОСОБА_15 зателефонував ОСОБА_1, той вирішив з ним зустрітись, щоб поговорити, після чого він разом з ОСОБА_10, ОСОБА_15 та ОСОБА_11 на вулиці Лук'янова в селі Туличів зустрів ОСОБА_2, ОСОБА_12, ОСОБА_13 і ОСОБА_1 Також, ОСОБА_7 розповів, що ОСОБА_10 і ОСОБА_11, побачивши ОСОБА_1 та ОСОБА_2, відразу побігли до них і, коли він підійшов до останніх, то бачив, як ОСОБА_10 наносив удари лежачому ОСОБА_1, а ОСОБА_11 - лежачому ОСОБА_2 (т.2, а.с.32-35).

Показання ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_7 про невідповідність змісту наданих ними дільничному інспектору міліції Турійського РВ УМВС України у Волинській області ОСОБА_16 пояснень їх текстам внаслідок підписання останніх кожним з них без прочитання спростовуються наявністю на бланках цих пояснень написів: "Мною прочитано, з моїх слів записано вірно", власноручне виконання яких вони підтвердили як в ході проведення за їх участю вищевказаних очних ставок, так і під час допиту в судовому засіданні (т.2, а.с.20-22, 29-31, 32-35).

Разом з тим, викладені вище показання свідка ОСОБА_16 повністю узгоджуються з показаннями потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про обставини спричинення їм підсудними ОСОБА_10, ОСОБА_11 і ОСОБА_7 тілесних ушкоджень і підтверджують їх достовірність.

Так, потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні показав, що в ніч з 31 грудня 2010 року на 01 січня 2011 року він святкував Новий рік з ОСОБА_2, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_18 і ОСОБА_19 у житловому будинку останніх в селі Туличів Турійського району й під час цього святкування випив 150.00 г горілки, після чого разом з вищевказаними особами прийшов у центр даного населеного пункту, де жартома шарпався з ОСОБА_20 та ОСОБА_21 Після цього до нього зателефонував ОСОБА_15 і, висловлюючись в його та ОСОБА_2 адресу нецензурними словами, звинуватив їх у побитті жителів села Туличів і передчасно припинив телефонну розмову. Прагнучи завершити цю розмову і порозумітися з ОСОБА_15, він, знаючи, що той святкує Новий рік у когось зі своїх друзів, котрі мешкають у житлових будинках, розташованих на вулиці Лук'янова в селі Туличів, вирішив з ним зустрітися. З цією метою він сам зателефонував до ОСОБА_15 і, дізнавшись, що останній вже йде на зустріч з ним, вирушив разом з ОСОБА_2, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 на вулицю Лук'янова в селі Туличів. Коли під час руху зазначеною вулицею ОСОБА_2 відстав від нього на незначну відстань, щоб відповісти на телефонний дзвінок, він на віддалі 15 метрів від себе побачив гурт людей, з якого йому назустріч вибіг нетверезий ОСОБА_10 і завдав один удар кулаком по його обличчю, після чого він втратив свідомість і опритомнів лише тоді, коли його став штурхати ОСОБА_2 Взявши порвані куртки, які з невідомої їм причини лежали на снігу поряд з ними, вони пройшли вглиб села Туличів і через погане самопочуття були змушені постукати в двері житлового будинку ОСОБА_22, яка дозволила їм дочекатися у ньому приїзду його батьків та медичних працівників. Крім того, ствердив, що до зазначених вище подій він не перебував у особистих неприязних стосунках з ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_7

Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні також показав, що в ніч з 31 грудня 2010 року на 01 січня 2011 року він святкував Новий рік з ОСОБА_1, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_18 і ОСОБА_19 у житловому будинку останніх в селі Туличів Турійського району й під час цього святкування вживав горілку, після чого разом з вищевказаними особами прийшов у центр даного населеного пункту, де бачив, як ОСОБА_1 спочатку жартома шарпався з ОСОБА_20, а потім розмовляв по телефону. Після цієї розмови він, ОСОБА_1, ОСОБА_12 і ОСОБА_13 вирушили на прогулянку по селу Туличів. Побачивши під час їх руху вулицею Лук'янова, що їм назустріч іде гурт людей, він відстав від ОСОБА_1 на незначну відстань, щоб відповісти на телефонний дзвінок, і в цей момент, як йому на даний час відомо, ОСОБА_11 завдав один удар кулаком по його обличчю та один удар ногою по його правій нозі, від якого він впав на землю, де дві особи впродовж 10 хвилин наносили йому удари ногами по обох боках тулуба і по голові, голосно висловлюючись в його адресу нецензурними словами. Коли вони припинили його побиття і пішли в невідомому напрямку, він підповз до лежачого на снігу на відстані 6 метрів від нього без свідомості побитого ОСОБА_1 і штурхав його доти, доки той не опритомнів. Після цього вони, взявши порвані куртки, які з невідомої їм причини лежали на снігу поряд з ними, пройшли вглиб села Туличів і через погане самопочуття були змушені постукати в двері житлового будинку ОСОБА_22, яка дозволила їм дочекатися у ньому приїзду батьків ОСОБА_1 та медичних працівників. Крім того, ствердив, що до зазначених вище подій він не перебував у особистих неприязних стосунках з ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_7

Такі ж показання послідовно надавалися потерпілими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і в ході проведення за їх участю очних ставок й відтворень обстановки та обставин події, що стверджується відповідними протоколами від 05 лютого 2011 року, від 03 лютого 2011 року, від 06 квітня 2011 року, від 07 квітня 2011 року, від 08 квітня 2011 року, від 21 квітня 2011 року (т.1, а.с.112-113, 114-115, 116-117, т.2, а.с.17-19, 26-28, 67-70, 71-75, 126-128).

Вищевказані показання потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є послідовними і несуперечливими, повністю узгоджуються між собою та з показаннями свідків ОСОБА_12 і ОСОБА_13, а тому суд вважає їх достовірними.

Так, свідок ОСОБА_12 суду показала, що в ніч з 31 грудня 2010 року на 01 січня 2011 року вона святкувала Новий рік з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_13 та ОСОБА_18 і ОСОБА_19 у житловому будинку останніх в селі Туличів Турійського району, вживала під час цього святкування в незначній кількості вино й після того, як нетверезий ОСОБА_1 біля нього пошарпався з нетверезим ОСОБА_20, разом з усіма вищевказаними особами вирушила у центр даного населеного пункту, де чула, що до ОСОБА_1 зателефонував ОСОБА_15 Після нетривалої телефонної розмови з ОСОБА_15 ОСОБА_1 вирішив зустрітися та поговорити з ним і з цією метою вирушив на вулицю Лук'янова в селі Туличів, будучи обізнаним з тим, що той святкує Новий рік у когось зі своїх друзів, котрі мешкають у житлових будинках, розташованих на ній. Не бажаючи залишати нетверезого ОСОБА_1 самого, вона, ОСОБА_2 і ОСОБА_13 пішли разом з ним. Під час руху зазначеною вулицею вона побачила, що їм назустріч йдуть ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_15 та ОСОБА_7 Коли ОСОБА_10 і ОСОБА_11 на дорозі неподалік від господарства ОСОБА_23 наблизилися до них, то ОСОБА_10 став наносити удари ОСОБА_1, а ОСОБА_11 - ОСОБА_2, супроводжуючи свої дії криками й сваркою, і під час цього побиття потерпілі впали на землю. Після того, як вона підійшла до лежачого на снігу ОСОБА_1 і попросила ОСОБА_10 припинити його побиття, останній відштовхнув її і, злякавшись, вона побігла з місця бійки ще до завершення останньої перша, а ОСОБА_13, котра невдовзі наздогнала її, - друга, в центр села Туличів, де зустріла ОСОБА_20, ОСОБА_24 та ОСОБА_18, яким розповіла про вищевказані події. Ствердила, що ОСОБА_1 під час перебування у житловому будинку ОСОБА_18, після шарпанини з ОСОБА_20 біля нього та до зустрічі з ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_15 і ОСОБА_7 на вулиці Лук'янова в селі Туличів не мав інших тілесних ушкоджень, ніж давній синець під оком, та скарг на стан здоров'я, а після телефонної розмови з ОСОБА_15 не висловлював наміру застосовувати до останнього під час зустрічі й розмови фізичне насильство. Крім того, вказала, що до зазначених вище подій не перебувала в особистих неприязних стосунках з ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_7 і підтвердила, що їх протиправні дії перервали святкування нею Нового року, порушили її спокій та душевну рівновагу.

Разом з тим, свідок ОСОБА_12 суду показала, що обставини спричинення потерпілим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підсудними ОСОБА_10, ОСОБА_11 і ОСОБА_7 тілесних ушкоджень вона детально на даний час через минання значного проміжку часу не пам'ятає, однак ствердила, що їх було викладено найбільш правильно, повно й точно за відсутності будь-якого тиску та зауважень в присутності педагога у текстах відібраного від неї 01 січня 2011 року пояснення і протоколу її допиту як свідка від 13 січня 2011 року (т.1, а.с.17, 94-95).

Зокрема, з протоколу допиту свідка ОСОБА_12 від 13 січня 2011 року вбачається, що в ході проведення цієї слідчої дії остання підтвердила, що, коли вона разом з ОСОБА_13, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 йшла по вулиці Лук'янова в селі Туличів, то на дорозі неподалік від господарства ОСОБА_23 до ОСОБА_1 наблизився ОСОБА_10 і, нічого не пояснюючи, наніс йому удар рукою в обличчя, від якого той впав на землю, й після того, як вона до нього підбігла, відштовхнув її та, стоячи, наніс лежачому потерпілому ще декілька ударів ногою в голову в той час, як ОСОБА_11 повалив на землю ОСОБА_2 і став завдавати даному потерпілому удари ногою по тулубу, після чого вона побігла в центр села Туличів з місця бійки ще до завершення останньої перша, а ОСОБА_13, котра невдовзі наздогнала її, - друга (т.1, а.с.94-95).

Безпричинне нанесення підсудними з хуліганських спонукань першими тілесних ушкоджень потерпілим свідок ОСОБА_12 послідовно і в категоричній формі підтвердила також і під час її додаткових допитів та в ході проведення за її участю очних ставок й відтворень обстановки та обставин події, що стверджується відповідними протоколами від 21 березня 2011 року, від 05 квітня 2011 року, від 06 квітня 2011 року, від 08 квітня 2011 року, від 13 травня 2011 року, від 14 травня 2011 року (т.1, а.с.161-165, т.2, а.с.1-3, 4-7, 8-11, 12-16, 57-61, 242-243, 250-253).

Разом з тим, з протоколу додаткового допиту свідка ОСОБА_12 від 16 лютого 2011 року видно, що на запитання слідчого про те, хто затіяв бійку, вона відповіла, що не може стверджувати, хто і кого перший почав бити, однак підтверджує те, про що вже розповіла раніше (т.1, а.с.97).

З огляду на те, що до додаткового допиту 16 лютого 2011 року свідок ОСОБА_12 під час її допиту 13 січня 2011 року вказувала на послідовність розвитку подій, з якої вбачалося нанесення підсудними першими тілесних ушкоджень потерпілим, про що слідчому було відомо, й підтверджувала цю послідовність і після нього в ході проведення за її участю інших додаткових допитів, очних ставок й відтворень обстановки та обставин події, то суд вважає вищевказане запитання слідчого навідним і на підставі ч.1 ст.65, ч.4 ст.167 КПК України визнає недопустимим і відкидає доказ, джерелом якого були показання свідка ОСОБА_12, викладені у протоколі її додаткового допиту від 16 лютого 2011 року як відповідь на таке запитання (т.1, а.с.94-95, 97, 161-165, т.2, а.с.1-3, 4-7, 8-11, 12-16, 57-61, 242-243, 250-253).

Крім цього, свідок ОСОБА_13 суду показала, що в ніч з 31 грудня 2010 року на 01 січня 2011 року вона святкувала Новий рік з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_12 та ОСОБА_18 і ОСОБА_19 у житловому будинку останніх в селі Туличів Турійського району, вживала під час цього святкування в незначній кількості вино й після цього разом з усіма вищевказаними особами вирушила у центр даного населеного пункту, а звідти на прохання ОСОБА_12, яка не хотіла залишати нетверезих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 самих, пішла з ними трьома на вулицю Лук'янова в селі Туличів. Під час руху зазначеною вулицею вона побачила, як їм назустріч спочатку йшли, а потім стали бігти ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_15 та ОСОБА_7 Відразу після того, як на дорозі неподалік від господарства ОСОБА_23 вищевказані особи добігли до них, то вона побачила, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 опинилися на землі в лежачому положенні. При цьому ОСОБА_10 стояв біля лежачого ОСОБА_1, а ОСОБА_11 і ОСОБА_7 - біля лежачого ОСОБА_2 й наносили йому удари ногами по тулубу, супроводжуючи свої дії криками й нецензурною лайкою. Після того, як вона підійшла до лежачого на снігу ОСОБА_2 і попросила ОСОБА_11 та ОСОБА_7 припинити його побиття, її відштовхнув від нього ОСОБА_10 Підвівшись з землі після поштовху ОСОБА_10, вона злякалася і побігла з місця бійки ще до завершення останньої та невдовзі наздогнала ОСОБА_12, котра залишила його перша. Ствердила, що бійка, очевидцем якої вона була, тривала 10 хвилин і під час останньої били ОСОБА_1 і ОСОБА_2, а вони у відповідь нікому не завдавали побої. Також, вказала, що ОСОБА_1 до зустрічі з ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_7 і ОСОБА_15 на вулиці Лук'янова в селі Туличів не висловлював наміру застосовувати до останнього фізичне насильство. Крім того, показала, що до зазначених вище подій не перебувала в особистих неприязних стосунках з ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_7 і підтвердила, що їх протиправні дії перервали святкування нею Нового року, порушили її спокій та душевну рівновагу.

Такі ж показання послідовно надавалися свідком ОСОБА_13 і в ході проведення за її участю очної ставки й відтворення обстановки та обставин події, що стверджується відповідними протоколами від 07 квітня 2011 року і від 08 квітня 2011 року (т.2, а.с.23-25, 54-56).

Разом з тим, окрім зазначених вище показань потерпілих ОСОБА_1 і ОСОБА_2, свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13, показання підсудних про спричинення їм потерпілими тілесних ушкоджень спростовуються також і протоколами медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння від 01 січня 2011 року, з яких вбачається, що ОСОБА_10 і ОСОБА_11 об 11.10 год. та 11.25 год., відповідно, перебували в стані алкогольного сп'яніння, а ОСОБА_7 об 11.35 год. був тверезий, та всі вони не мали поранень, пошкоджень, забиттів і скарг на стан свого здоров'я, що стверджується їх підписами на бланках цих протоколів (т.2, а.с.164, 172, 186).

Крім цього, під час проведення 08 квітня 2011 року відтворення обстановки та обставин події потерпілий ОСОБА_1 показав, що на вулиці Лук'янова в селі Туличів ОСОБА_10 підбіг до нього саме на дорозі неподалік від господарства ОСОБА_23 і завдав один удар кулаком правої руки в лобну ділянку голови зліва, від якого він впав на землю (т.2, а.с.67-70).

Свідок ОСОБА_12 під час її додаткового допиту 21 березня 2011 року підтвердила, що бачила, як ОСОБА_10 наніс ОСОБА_1 удар рукою справа в ліву частину обличчя, від якого той впав на землю, та, стоячи, наніс лежачому потерпілому ще декілька ударів ногою в голову справа, а в ході проведення 08 квітня 2011 року відтворення обстановки та обставин події також показала механізм нанесення ОСОБА_10 ОСОБА_1 удару кулаком руки у верхню частину обличчя та ударів ногою в голову справа саме на дорозі неподалік від господарства ОСОБА_23 на вулиці Лук'янова в селі Туличів (т.1, а.с.161-164, т.2, а.с.57-61).

Здатність свідка ОСОБА_12 бачити нанесення ОСОБА_10 ОСОБА_1 першим удару рукою в обличчя в темну пору доби з відстані 1.3 м, на якій вона від них на той момент знаходилась, знайшла своє підтвердження під час проведення 14 травня 2011 року за її участю відтворення обстановки та обставин події, що стверджується відповідним протоколом (т.2, а.с.250-253).

Під час проведення 08 квітня 2011 року відтворення обстановки та обставин події потерпілий ОСОБА_2 показав, як на вулиці Лук'янова в селі Туличів ОСОБА_11 саме на дорозі неподалік від господарства ОСОБА_23 завдав йому один удар кулаком правої руки по обличчю в ділянці правого ока та один удар ногою по нижній частині його правої ноги, від якого він впав на землю, де дві особи наносили йому удари ногами по обох боках тулуба і по голові (т.2, а.с.71-75).

Свідок ОСОБА_13 в ході проведення 08 квітня 2011 року відтворення обстановки та обставин події також показала механізм нанесення ОСОБА_11 і ОСОБА_7 ОСОБА_2 ударів ногами по тулубу на дорозі неподалік від господарства ОСОБА_23 на вулиці Лук'янова в селі Туличів (т.2, а.с.54-56).

Під час проведення 08 квітня 2011 року відтворень обстановки та обставин події ОСОБА_10 показав, що він, лежачи на землі разом з ОСОБА_1, наносив йому удари руками по тулубу, ОСОБА_11 показав, як завдав лежачому ОСОБА_2 правою ногою удари у праву бокову поверхню тіла, а ОСОБА_7 показав, як наніс лежачому ОСОБА_2 правою рукою один удар по голові та два удари у ліву бокову поверхню тіла (т.2, а.с.41-45, 36-40, 62-66).

З висновків експерта від 31 січня 2011 року № 40 і № 41, які суд оцінює як належно мотивовані, науково обгрунтовані та переконливі, вбачається, що у ОСОБА_2 виявлено закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, підшкірну гематому волосяної частини голови, що належать до легких тілесних ушкоджень, а в ОСОБА_1 - закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, забій м'яких тканин обличчя, що належать до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я, відповідно, котрі могли утворитись внаслідок контактів з тупими твердими предметами з обмеженою контактуючою поверхнею, не виключено в час та при обставинах, вказаних в постанові про призначення судово-медичної експертизи (т.1, а.с.31-32, 40-41).

Описані у висновках експерта характер та локалізація виявлених у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 тілесних ушкоджень повністю узгоджуються з тими способами їх заподіяння підсудними, на які потерпілі й свідок ОСОБА_12 вказали під час проведення з їх участю вищезгаданих очних ставок і відтворень обстановки та обставин події.

З висновку експерта від 31 січня 2011 року № 40 також вбачається, що в медичній карті стаціонарного хворого Турійської центральної районної лікарні № 27 містяться відомості про наявність у ОСОБА_2 на час його госпіталізації 04 січня 2011 року до хірургічного відділення даного закладу охорони здоров'я синців ніг (т.1, а.с.40-41).

Попри невизнання своєї винуватості у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб, винуватість підсудних ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_7 у його вчиненні підтверджується й іншими перевіреними і дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, з протоколу огляду місця події від 04 квітня 2011 року видно, що безпричинне нанесення підсудними з хуліганських спонукань першими тілесних ушкоджень потерпілим відбувалося у громадському місці, а саме - на дорозі з проїзною частиною шириною 3 м, елементами якої є й узбіччя шириною 2 м кожне, неподалік від господарства ОСОБА_23 на вулиці Лук'янова в селі Туличів (т.1, а.с.149-151).

Свідки ОСОБА_16 та ОСОБА_22 в судовому засіданні підтвердили, що дійсно зранку 01 січня 2011 року сніг на дорозі неподалік від господарства ОСОБА_23 на вулиці Лук'янова в селі Туличів був витоптаний, а біля його огорожі - закривавлений.

Разом з тим, свідок ОСОБА_21 суду показав, що, коли він в ніч з 31 грудня 2010 року на 01 січня 2011 року продовжував святкувати Новий рік у центрі села Туличів, то там завдав ОСОБА_1 один удар долонею в обличчя у відповідь на те, що той безпричинно штовхнув його перший.

Свідок ОСОБА_17 суду показав, що після того, як він в ніч з 31 грудня 2010 року на 01 січня 2011 року продовжував святкувати Новий рік у центрі села Туличів і там відштовхнув від себе ОСОБА_1 у відповідь на те, що той його штовхнув перший, ОСОБА_2 наніс йому один удар кулаком в обличчя. Знаходячись в центрі села Туличів, він також бачив, як ОСОБА_21 завдав ОСОБА_1 один удар долонею в обличчя у відповідь на те, що той його штовхнув перший. Коли він разом з ОСОБА_25 та ОСОБА_26 заносив власний мобільний телефон до житлового будинку ОСОБА_7, де святкували Новий рік ОСОБА_10, ОСОБА_11 і ОСОБА_15, то там розповів останньому про нанесення йому ОСОБА_2 вищевказаного удару і штовханину між ОСОБА_21 й ОСОБА_1, після чого ОСОБА_15 зателефонував до ОСОБА_1 і поцікавився причиною такої його поведінки, на що ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_15 зустрітися і з'ясувати її. Повертаючись в подальшому разом з ОСОБА_25 та ОСОБА_26 з вулиці Лук'янова в центр села Туличів, зустрів ОСОБА_1, ОСОБА_12, ОСОБА_13 і ОСОБА_2, котрі йшли в напрямку цієї вулиці.

Не зважаючи на те, що й свідки ОСОБА_20 та ОСОБА_24 підтвердили показання свідків ОСОБА_21 і ОСОБА_17 про ініціювання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в ніч з 31 грудня 2010 року на 01 січня 2011 року у центрі села Туличів конфліктів з останніми, суд вважає, що показання цих свідків не дають підстав для висновку про ініціювання потерпілими в ту ж ніч на його вулиці Лук'янова конфлікту ще й з підсудними та про безпричинне умисне заподіяння ОСОБА_1 і ОСОБА_2 їм тілесних ушкоджень з хуліганських спонукань першими.

Свідок ОСОБА_15 у судовому засіданні також підтвердив показання свідка ОСОБА_17 про обставини своєї телефонної розмови з ОСОБА_1, однак ствердив, що під час цієї розмови останній висловлював бажання зустрітися, щоб поговорити, лише з ним і при цьому застосуванням до нього насильства не погрожував. Також, показав, що після завершення розмови з ОСОБА_1 ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_14 та ОСОБА_7 пішли з будинку останнього на вулицю Лук'янова в селі Туличів для того, щоб провести його додому, а не для того, щоб бути присутніми під час його зустрічі з ОСОБА_1 Ствердив, що на вулиці Лук'янова в селі Туличів він випадково зустрів своїх знайомих ОСОБА_1, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_2, з якими до цього не перебував у особистих неприязних стосунках.

Свідок ОСОБА_14 ствердила, що в ніч з 31 грудня 2010 року на 01 січня 2011 року після святкування Нового року з ОСОБА_10, ОСОБА_11, своїм рідним братом ОСОБА_7 та ОСОБА_15 у власному житловому будинку в селі Туличів вона на прохання останнього пішла разом з вищевказаними особами на вулицю Лук'янова в тому ж селі для того, щоб провести його додому, і під час бійки, яка перервала святкування нею Нового року, порушила її спокій та душевну рівновагу і виникла там між ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_7 та ОСОБА_1, ОСОБА_2, неодноразово просила їх, як і ОСОБА_12 та ОСОБА_13, її припинити.

Свідки ОСОБА_25 та ОСОБА_26 підтвердили показання свідка ОСОБА_17 про те, що після того, як в ніч з 31 грудня 2010 року на 01 січня 2011 року він разом з ними заносив власний мобільний телефон до житлового будинку ОСОБА_7, вони, повертаючись в подальшому з вулиці Лук'янова в центр села Туличів, зустріли ОСОБА_1, ОСОБА_12, ОСОБА_13 і ОСОБА_2, котрі йшли в напрямку цієї вулиці.

Свідок ОСОБА_26 також показала суду, що під час цієї зустрічі ОСОБА_1 не мав інших тілесних ушкоджень, ніж синець під оком, і такі її показання узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_12

Свідки ОСОБА_20, ОСОБА_24 та ОСОБА_18 суду показали, що через 15-30 хвилин після того, як ОСОБА_12 і ОСОБА_13 пішли разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вулицю Лук'янова в селі Туличів, вони повернулися звідти в його центр заплакані і розповіли їм, що на зазначеній вище вулиці останніх побили ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_7

Крім цього, свідки ОСОБА_25, ОСОБА_26 та ОСОБА_22 підтвердили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були без верхнього одягу, коли засніжені постукали в двері житлового будинку останньої і повідомили їй, що їх побили. При цьому мокрі та порвані куртки потерпілих лежали на порозі. В цей час у ОСОБА_1 були помітні набряки на обличчі, а в ОСОБА_2 - синці на животі.

Згідно з протоколами виїмки від 18 січня 2011 року та від 21 січня 2011 року у ОСОБА_2 і ОСОБА_1, відповідно, було вилучено куртки, у які вони були одягнені в ніч з 31 грудня 2010 року на 01 січня 2011 року, під час огляду котрих як речових доказів було виявлено на куртці ОСОБА_2 розриви її зовнішніх бокових швів та швів рукавів по всіх їх довжині, а на куртці ОСОБА_1 - розриви її зовнішнього бокового шва справа і швів рукавів та плями речовини бурого кольору, схожої на кров, наявні на підкладці куртки у її задній частині знизу посередині та у її передній лівій частині вгорі, що стверджується відповідним протоколом від 23 січня 2011 року і, на думку суду, підтверджує достовірність вищевказаних показань свідків ОСОБА_25, ОСОБА_26 та ОСОБА_22 й свідчить про вияв особливого буйства та безчинства підсудних в ході побиття ними потерпілих (т.1, а.с.82, 84, 85-90).

Як видно з актів наркологічної експертизи від 03 березня 2011 року № 149, № 150 і № 151, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_7 хронічним алкоголізмом не страждають (т.2, а.с.80, 86, 91).

Таким чином, суд, всесторонньо аналізуючи матеріали даної справи та ті обставини, що були встановлені в судовому засіданні, приходить до висновку, що ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_7 скоїли грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, тобто злочин, передбачений ч.2 ст.296 КК України, і за це повинні нести кримінальну відповідальність.

Кваліфікуючи дії підсудних за ч.2 ст.296 КК України, суд виходить з того, що ОСОБА_10 в групі з ОСОБА_11 та ОСОБА_7, виявляючи усвідомлене зневажливе ставлення до громадського порядку, ігноруючи існуючі в суспільстві правила поведінки, моральності та добропристойності, демонструючи грубу силу, а ОСОБА_10 і ОСОБА_11 - ще й п'яну хвацькість, безпричинно порушили спокій та відпочинок під час святкування Нового року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_12, ОСОБА_13 і ОСОБА_14, виявляючи в темряві особливе буйство та безчинство, застосували до потерпілих насильство, поєднане із заподіянням їм тілесних ушкоджень та завданням побоїв, а також, користуючись нездатністю ОСОБА_1 і ОСОБА_2 протистояти їм з огляду на їх перевагу у чисельності й, відповідно, у фізичній силі, тривалий час вперто не припиняли свої хуліганські дії.

Хуліганські дії ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_7 суд оцінює як вчинені з використанням малозначного приводу, і тому - безпричинні, оскільки поведінка потерпілих, що безпосередньо їм передувала не була протиправною або віктимною, й, в зв'язку з цим, не давала підстав для виникнення між ними особистих неприязних стосунків чи помсти.

При обранні міри покарання підсудним ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_7 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, особу кожного з підсудних, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Також при обранні міри покарання підсудному ОСОБА_7 суд враховує умови життя і виховання підсудного, вплив на нього дорослих, його рівень розвитку.

До пом'якшуючих покарання обставин суд відносить підсудному ОСОБА_7 вчинення злочину неповнолітнім.

Обставин, які пом'якшують покарання підсудних ОСОБА_10 і ОСОБА_11 суд в даному випадку не вбачає.

До обтяжуючих покарання обставин суд відносить підсудним ОСОБА_10 та ОСОБА_11 вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, а підсудному ОСОБА_10 - ще й рецидив злочинів.

Обтяжуючих покарання підсудного ОСОБА_7 обставин суд в даному випадку не вбачає.

Також суд враховує і те, що хоча злочин, вчинений ОСОБА_11, ОСОБА_7 та ОСОБА_10, й належить до злочинів середньої тяжкості і останній вчинив новий злочин протягом визначеного судом іспитового строку, однак підсудні є особами молодого віку, ОСОБА_10 посередньо характеризується за місцем проживання, ОСОБА_11 та ОСОБА_7 вперше притягаються до кримінальної відповідальності, позитивно характеризуються за місцем проживання, а ОСОБА_7 - ще й за місцем навчання, ОСОБА_7 проживає і виховується у задовільних матеріально-побутових умовах у неповній благополучній сім'ї без батька, є фізично здоровим.

З врахуванням наведеного суд вважає, що виправлення підсудних ОСОБА_11 і ОСОБА_7 в даному випадку можливе без ізоляції їх від суспільства і щодо них слід обрати міру покарання, передбачену санкцією закону, за яким вони повинні нести кримінальну відповідальність, саме у виді позбавлення волі, зокрема, ОСОБА_11 - із застосуванням ст.ст.75, 76 КК України, ОСОБА_7 - із застосуванням ст.ст.75, 76, 104 КК України. Також суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_10 у даному випадку можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства і щодо нього слід обрати міру покарання, передбачену санкцією закону, за яким він повинен нести кримінальну відповідальність, у виді позбавлення волі із застосуванням ст.71 КК України.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.81 КПК України.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_10 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків частково приєднати до покарання, призначеного за даним вироком, невідбуту частину покарання за вироком Турійського районного суду Волинської області від 23 листопада 2009 року, остаточно визначивши до відбування покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 3 (три) місяці.

Початок строку відбуття покарання обчислювати з моменту приведення вироку у виконання.

ОСОБА_11 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 9 (дев'ять) місяців.

На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнити ОСОБА_11 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки:

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

На підставі ст.ст.75, 76, 104 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки:

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Речові докази в справі, а саме - куртки, які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_1 та ОСОБА_2, залишити у користуванні останніх.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засуджених ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_7 залишити попередній - підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Турійський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Головуючий