ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"07" серпня 2012 р. Справа № 21/2

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

головуючого:Першикова Є.В.,

суддів:Костенко Т.Ф.,

Ходаківської І.П.,

розглянувши

касаційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю "Українські екологічні технології" (далі - Товариство)

на постановуКиївського апеляційного господарського суду

від24.04.12

у справі№ 21/2

господарського судуміста Києва

за позовомпублічного акціонерного товариства "Банк Національний кредит"

доТовариства,

третя особа:товариства з обмеженою відповідальністю "Деревообробна компанія "Прикарпаття",

прозвернення стягнення на предмет застави,

ВСТАНОВИЛА:

Особливості процедури розгляду господарських справ в касаційному порядку передбачені розділом ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, відповідна скарга може бути розглянута в касаційному порядку за умови дотримання вимог, викладених у розділі ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України.

Товариство звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову від 24.04.12 Київського апеляційного господарського суду, заявивши клопотання про поновлення строку для подання такої касаційної скарги, яке мотивовано тим, що первинна касаційна скарга Товариства була повернута у зв'язку з порушенням вимог п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом. При цьому, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

З правового контексту наведеної норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає відновленню.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що як свідчить правовий аналіз норм чинного законодавства, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність відповідних обставин, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, що може використовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що в даному випадку причиною пропуску скаржником строку, встановленого для подання касаційної скарги, було недотримання заявником визначених процесуальним законом вимог.

Оскільки можливість правильного та вчасного подання касаційної скарги на постанову від 24.04.12 Київського апеляційного господарського суду залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, колегія суддів не вбачає у даному випадку підстав для відновлення пропущеного скаржником процесуального строку.

За таких обставин, касаційна інстанція вважає, що в даному випадку причиною пропуску встановленого строку для подання касаційної скарги стали обставини, які не були для скаржника об'єктивно непереборними та пов'язаними з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що в даному випадку Товариством не доведено належними доказами непереборність обставин, що зумовили пропуск встановленого процесуальним законом строку для правильного та своєчасного касаційного оскарження постанови від 24.04.12 Київського апеляційного господарського суду.

З урахуванням наведеного колегія суддів не вбачає у даному випадку підстав для відновлення пропущеного Товариством процесуального строку.

Таким чином, касаційна скарга Товариства не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України, не приймається до розгляду і підлягає поверненню відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, оскільки така скарга подана після спливу строку, встановленого для її подання, а клопотання про його відновлення не може бути задоволено з викладених підстав.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачений Товариством судовий збір у сумі 547,00 грн. підлягає поверненню з Державного бюджету.

Керуючись ст. 110, п. 5 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

у х в а л и л а :

Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Українські екологічні технології" про відновлення пропущеного строку для подання касаційної скарги на постанову від 24.04.12 Київського апеляційного господарського суду у справі № 21/2 відхилити.

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Українські екологічні технології" на постанову від 24.04.12 Київського апеляційного господарського суду у справі № 21/2 господарського суду міста Києва та додані до неї документи, повернути заявникові без розгляду.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Українські екологічні технології" з Державного бюджету України судовий збір у сумі 547,50 грн. (п'ятсот сорок сім гривень), сплачений згідно квитанції № 261.124.3 від 14.05.12.

Головуючий Є.Першиков

судді: Т.Костенко

І.Ходаківська