ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2012 р. Справа № 5021/1454/2011

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., судді Плахов О.В., Бородіна Л.І.

при секретарі Міракові Г.А.

за участю представників сторін:

Брижань Ю.В. (представник ПАТ "Перший Український міжнародний банк")

Діденко Є.С. (ліквідатор ПФ "Лайтікс")

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційної скарги ПАТ "Перший Український міжнародний банк", м.Донецьк (вх. №2311С/2-5) на ухвалу господарського суду Сумської області від 31.05.12 р. по справі № 5021/1454/2011

за заявою голови ліквідаційної комісії ПФ "Лайтікс" ліквідатора Андрєєва І.Г.

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 25.06.2011 р. порушено провадження у справі № 5021/1454/2011 про банкрутство Приватної фірми "Лайтікс", м.Суми в порядку, визначеному ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за заявою голови ліквідаційної комісії Приватної фірми "Лайтікс" ліквідатора Андрєєва І.Г., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Сумської області від 03.10.2011 року по справі №5021/1454/2011 боржника - Приватну фірму "Лайтікс" (ід. код 22977646) визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Діденко Є.С. (ліцензія НОМЕР_1 від 17.11.2009 р.).

11.05.2012 р. до господарського суду звернувся ліквідатор банкрута - Приватної фірми "Лайтікс" арбітражний керуючий Діденко Є.С. з клопотанням про зняття обтяжень, накладених відповідно до витягу з Єдиного реєстру іпотек № 35951578 від 08.05.2012 р.

Ухвалою господарського суду Сумської області (суддя Костенко Л.А.) від 31.05.2012 року по справі № 5021/1454/2011 клопотання ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Діденко Є.С. по справі № 5021/1454/2011, про скасування обтяжень на відчуження нерухомого та рухомого майна Приватної фірми "Лайтікс" -задоволено.

Скасовано обтяження на відчуження нерухомого майна Приватної фірми "Лайтікс" (юридична адреса: 40000, м. Суми, вул. Зеленко, б. 12, кв. 14, ід. код: 22977646):

Згідно з витягом з Державного реєстру іпотек 35951578 від 08.05.2012 року:

Запис 1

Тип обтяження: іпотека;

Зареєстровано: 07.10.2008 року за № 8033653; Приватний нотаріус Марченко І.В.

Об'єкт обтяження: група об'єктів (збиральний цех літ. "Д", столярний цех літ. "Е", пилорама літ. "Ж". Група об'єктів, а саме: збиральний цех літ. "Д1" - загальною площею 273,5 кв. м, столярний цех літ. "Е2"- загальною площею 836, 5 кв. м, пилорама літ "Ж3", загальною площею 308, 7 кв.м., номер за РПВН: 6598028, Сумська обл., м. Лебедин, вулиця Гастелло, будинок 31

Іпотекодержатель: ЗАТ "ПУМб", код: 14282829, Донецька обл.., м. Донецьк, вул. Університетська, 2 а

Іпотекодавець: Приватна фірма "Лайтікс", код: 22977646, Сумська обл., м. Суми, вул. Зеленко, б. 12, кв. 14.

Зобов'язано ліквідатора Приватної фірми "Лайтікс" Діденко Є.С. повідомити кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою про продаж майна, у відповідності до ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

До Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду від 31.05.2012 р. звернулося ПАТ "Перший Український міжнародний банк", м. Донецьк (далі -Банк, кредитор), який з посиланням на порушення господарським судом при її винесенні норм матеріального та процесуального права просить суд дану ухвалу скасувати.

В обґрунтування своїх вимог Банк зазначає, що оскаржувана ухвала, на його думку, суперечить вимогам ст. 17 Закону України «Про іпотеку»та ст. 28 Закону України «Про заставу», оскільки жодною з наведених статей не передбачено таких підстав для припинення іпотеки/застави як визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

При цьому, Банк також зазначає, що в існуючих між сторонами правовідносинах щодо виконання договору іпотеки № 10-118 від 07.10.2008 р. та договору застави рухомого майна № 10-119 від 07.10.2008 р. відсутні передбачені Законом підстави для припинення зазначених договорів, тоді як вказані договори на сьогодні є чинними та такими, що підлягають виконанню сторонами.

Присутній в судовому засіданні представник Банку підтримав позицію, викладену в апеляційній скарзі, просить її задовольнити.

У відзиві на апеляційну скаргу ліквідатор Приватної фірми "Лайтікс" Діденко Є.С. просить ухвалу господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення посилаючись на правомірність висновків господарського суду щодо зняття обтяжень на майно боржника вимогам ст. ст. 23, 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ліквідатор також зазначає, що наявність обтяжень на майно боржника перешкоджає здійсненню ним ліквідаційної процедури, тоді як право Банку на першочергове задоволення своїх вимог за рахунок майна, що перебуває в заставі банку, ніким не оспорюється.

В судовому засіданні ліквідатор Приватної фірми "Лайтікс" Діденко Є.С. з посиланням на доводи, викладені в апеляційній скарзі, просить суд оскаржувану ухвалу господарського суду залишити без змін, а апеляційну скарг Банку без задоволення.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, судова колегія встановила наступне:

Як свідчить оскаржувана ухвала про скасування обтяжень, господарський суд при її прийнятті зокрема виходив з того, що положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено знання обтяжень з майна банкрута, що є предметом застави, та включення його складу ліквідаційної маси, та подальшого його використання виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення.

Згідно зі статтею 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до постанови господарського суду від 03.10.2011 року боржника Приватну фірму "Лайтікс" (ід. код 22977646) визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Діденко Є.С. (ліцензія НОМЕР_1 від 17.11.2009р.).

Положеннями ч. 1 статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

Отже, з моменту відкриття щодо боржника ліквідаційної процедури всі без винятку обтяження його активів підлягають скасуванню, про що правомірно зазначив господарський суд при прийнятті оскаржуваної ухвали.

Пунктом 1 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси.

Зазначене свідчить про правомірність висновків господарського суду про те, що, процедура ліквідації банкрута передбачає задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна, при цьому скасовується арешт чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника.

З матеріалів справи вбачається що згідно з витягом з Державного реєстру іпотек № 35951578 від 08.05.2012 р. внесені записи про обтяження нерухомого майна банкрута Приватної фірми "Лайтікс".

Зазначене створює перешкоди ліквідатору в проведенні ним ліквідаційної процедури ліквідатором, а також унеможливлює виконання ним повноважень передбачених статтями 23, 24, 25, 26, 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками господарського суду про задоволення клопотання ліквідатора Приватної фірми "Лайтікс" Діденко Є.С. та скасування обтяжень на відчуження нерухомого та рухомого майна Приватної фірми "Лайтікс".

Колегія суддів вважає безпідставними посилання Банку на те, що зняття судом обтяжень на майно боржника суперечить вимогам ст. 17 Закону України «Про іпотеку»та ст. 28 Закону України «Про заставу», зокрема з тих підстав, що жодною з наведених статей не передбачено таких підстав для припинення іпотеки/застави як визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (далі -ГПК України), іншими законодавчими актами України.

При цьому, Закон слід розглядати як законодавчий акт, що містить спеціальні норми, які мають пріоритет по відношенню до норм загальних щодо регулювання порядку провадження у справах про банкрутство, відновлення платоспроможності боржника, визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, укладення мирової угоди між боржником та кредиторами, задоволення вимог кредиторів тощо (п. 2 Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 № 04-5/1193Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Статтею 23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено наслідки визнання боржника банкрутом. Зокрема, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу; укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банкрута чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому цим розділом; скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбаченому цим розділом, тощо.

Відповідно до п. З ст. 104 ЦК України, порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Таким чином, вимоги банку про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави повинні розглядатися з урахуванням факту визнання ПФ "Лайтікс" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, тобто з урахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", як спеціального нормативно-правового акту, яка регулює порядок задоволення вимог кредиторів в процесі банкрутства боржника.

В пунктах 1.1-1.2 Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 № 04-5/1193 Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зокрема зазначено, що введення передбаченого Законом особливого порядку, спрямованого на відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, та застосування ліквідаційної процедури має на меті задоволення вимог кредиторів (повне або часткове). При цьому, наслідки порушення провадження у справі про банкрутство впливають на права та обов'язки усіх кредиторів боржника. Підставою для введення такого порядку є стан неплатоспроможності боржника, який встановлюється судом за наявності передбачених Законом ознак. Встановлення в Законі особливого порядку задоволення майнових вимог кредиторів не припускає задоволення цих вимог в індивідуальному порядку (оскільки статтею 12 Закону передбачено введення мораторію на задоволення вимог кредиторів одночасно з порушенням провадження у справі), а спрямоване на забезпечення визначеності об'єму його майна протягом усієї процедури банкрутства, створення необхідних умов як для подолання неплатоспроможності боржника, так і для більш повного задоволення вимог кредиторів, що проявляється у забезпеченні усіх кредиторів рівними правовими можливостями при задоволенні їх вимог, реалізації їх прав і законних інтересів, забезпеченні конституційного принципу рівності усіх перед законом, у тому числі й в умовах, коли майна боржника недостатньо для повного задоволення усіх вимог кредиторів. За таких умов у справі про банкрутство вирішується завдання справедливого і пропорційного розподілу серед кредиторів майнової (конкурсної) маси боржника. Отже, господарські суди не повинні допускати під час провадження у справі про банкрутство індивідуального задоволення вимог окремого кредитора за рахунок майна боржника, яке входить до конкурсної маси, як такого, що порушує права і законні інтереси інших кредиторів та учасників провадження у справі про банкрутство і суперечить встановленому законом спеціальному регулюванню. Виключення з цього правила можуть бути встановлені лише самим Законом, зокрема у разі задоволення вимог поточних кредиторів, вимог щодо оплати (стягнення) заробітної плати та інших вимог, на які не розповсюджується дія мораторію.

Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не містить виключень стосовно можливості задоволення вимог кредиторів до боржника в індивідуальному порядку, зокрема в порядку визначеному Законом України „Про іпотеку", Законом України «Про заставу»окремо від справи про банкрутство боржника.

Зазначене спростовує доводи Банку стосовно того що Закон України „Про іпотеку" та Закон України «Про заставу»має пріоритет в застосуванні переважно Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Крім того, відповідно до п. 2 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Таким чином, Банк, як іпотекодержатель та заставодержатель, має першочергове право на задоволення власних кредиторських вимог до боржника за рахунок заставленого майна, з якого було знято обтяження згідно з оскаржуваною ухвалою господарського суду.

За таких обставин, оскаржувана ухвала господарського суду від 31.05.12 р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Банку не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, судова колегія -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ПАТ "Перший Український міжнародний банк", м. Донецьк залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 31.05.12 р. по справі №5021/1454/2011 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Здоровко Л.М.

суддя Плахов О.В.

суддя Бородіна Л.І.