ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«06» вересня 2007 року м. Одеса
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого - Яковлева Ю.В.
суддів - Димерлій О.О, Стае Л.В.
при секретарі - Вихренко К.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі на постанову господарського суду Одеської області від 15 травня 2007 року по справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Одесхарчокомбінат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИЛА:
21 лютого 2007 року ВАТ «Одесхарчокомбінат» звернулось до господарського суду Одеської області з адміністративним позовом (та уточненням позовних вимог) про скасування податкових повідомлень-рішень СД111 по роботі з ВПП у м. Одесі від
2006 року №00008013312/0, від 17.01.2007 року №00008013312/1, від
2007 року №00008013312/2, якими підприємству за порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.2.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року, зменшено суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на суму 3485 гривень, та застосовані штрафні санкції у сумі 1742 гривні, донараховано ПДВ у сумі 13741 гривню та застосовано штрафну санкцію у розмірі 6871 гривню, вказуючи на невідповідність положенням податкового законодавства висновків, викладених відповідачем в акті перевірки №520/13-31.2/00374156/82 від 28.11.2006 року.
В судовому засіданні представник позивача підтримав вказані позовні вимоги у повному обсязі, а представник СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі, заперечуючи проти задоволення позову, посилався на ті ж самі обставини, що відображені в акті перевірки, стверджуючи про правомірність прийнятих зазначених податкових повідомлень-рішень.
Постановою суду першої інстанції від 15 травня 2007 року адміністративний позов було задоволено в повному обсязі, податкові повідомлення-рішення СДШ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі від 06.12.2006 року №00008013312/0, №00008113312/0, від 17.01.2007 року № 00008013312/1, №00008113312/1, від 12.02.2007 року №00008013312/2, №00008113312/2-скасовані.
В апеляційній скарзі СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі просить скасувати постанову господарського суду Одеської області від 15 травня 2007 року у зв'язку з тим, що вона
Справа №22а-1071/07
Головуючий першої інстанції суддя - Панченко О.Л. Категорія № 34
Доповідач суддя - Яковлев Ю.В.
прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга повинна бути залишена без задоволення з наступних підстав.
Приймаючи постанову суд першої інстанції виходив з того, що згідно 7.4.5 п.7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Судом 1-ї інстанції встановлено, що позивач одержував продукцію від ПП «Омега-Центр», яке у встановленому законом порядку було зареєстровано платником ПДВ, перебувало на обліку в органах ДПС та мало свідоцтво платника ПДВ на момент здійснення з позивачем господарських операцій і виписки податкових накладних.
По кожній з операцій позивачу було виписано і надано податкові накладні, заповнені у повній відповідності з приписами п.п.7.2.1 п.7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року, що перевіряючими під час здійснення перевірки не заперечувалось. Господарські операції у повній відповідності з вимогами чинного податкового законодавства відображено в реєстрах податкового та бухгалтерського обліку, господарські зобов'язання по здійснених господарських операціях повністю виконані.
Жодну з вчинених позивачем з вищевказаним суб'єктом господарювання господарських операцій у встановленому чинним законодавством порядку недійсною не визнано.
Також судом 1-ї інстанції досліджено і встановлено, що податковий кредит щодо господарських операцій, які мали місце між ВАТ «Одесхарчокомбінат» і його контрагентом за угодами, позивачем сформовано у повній відповідності з положеннями Закону України «Про податок на додану вартість».
Право на податковий кредит, виникло у позивача на підставі податкових накладних, виданих особами, які були зареєстровані платниками податку на додану вартість і сплачували ПДВ до бюджету. Податкові накладні оформлені належним чином, продукція була оплачена позивачем в повному обсязі.
Відшкодуванню платнику податку підлягає сума, яка має від'ємне значення з врахуванням вимог правової норми п.п. 7.7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Відповідно до статті 67 Конституції України кожний зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.
Наведена норма є конституційним закріпленням саме обов'язку сплати податків і зборів, який виникає у платника цих податків і зборів, тобто, зобов'язаної особи, якими у конкретному випадку є постачальники позивача.
Тому, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування. Податкові органи не повинні нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Чинне законодавство, зокрема Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року, не містить жодної правової норми, яка передбачає обов'язок покупця сплачувати ПДВ до бюджету (оскільки сума податку розраховується як різниця між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту), якщо такий податок не сплачено продавцем або іншою особою, з врахуванням податку, одержаного від покупця у складі ціни товару.
Несплата ПДВ продавцем товару (зокрема в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції за наведених у справі обставин не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.
Діючи відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, податкові органи не можуть нараховувати ПДВ та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладання штрафних санкцій.
На думку колегії суддів, відповідач не довів суду факт встановлення порушень позивачем наведених вище положень Закону України від 03.04.1997 року «Про податок на додану вартість».
Відтак, колегія суддів вважає необгрунтованими доводи апеляційної скарги податкової інспекції щодо порушень позивачем п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 та п.п.7.2.3, 7.2.4 п.п.7.2 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року «Про податок на додану вартість».
Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи, наведені в апеляційній скарзі колегія суддів вважає не суттєвими і такими, що правильність висновків суду 1-ї інстанції не спростовують.
Керуючись ч. 1 ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 та п. 1 ч. 1 ст. 205 КАС України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі - залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Одеської області від 15 травня 2007 року по справі
за позовом відкритого акціонерного товариства «Одесхарчокомбінат» до
Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про скасування податкових повідомлень-рішень -залишити без змін.
Ухвала апеляційного адміністративного суду набуває законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.