20.06.2012

Справа № 1/1416/424/2012р.

ПОСТАНОВА

20 червня 2012р. м. Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:

судді - Беспрозванного О.В.

при секретарі -Онищенко М.В.,

за участю прокурора -Кошурко Р.В.,

адвоката -Репешко П.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Дубніки Шарковщинського району Вітебської області Республіки Беларусь, громадянина України, білоруса, з вищою освітою, який перебуває у фактичних шлюбних відносинах, працюючого у ТОВ «Миколаївське машинобудівне підприємство «Стріла», раніше не засудженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, за ст. 265 ч.1 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, українця, з неповною вищою освітою, одруженого, перебуває на військовій службі у в/ч А4465, раніше не засудженого, зареєстрованого та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3, за ст.ст. 27 ч.3, 265 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2010р. ОСОБА_2, діючи навмисно, не маючи ліцензії на використання джерела іонізуючого випромінювання, з метою подальшої його реалізації, придбав у раніше знайомого йому ОСОБА_4 радіоактивний прилад «Радіоізотопний сигналізатор обмерзнення РІО-3». Так у першій половині жовтня 2010р. ОСОБА_2, бажаючи придбати вказаний прилад РІО-3 без передбаченого законом дозволу, знаходячись на автомобільній дорозі в 150 м. по напрямку на північний захід від зовнішнього загородження військової частини А-4465 (м. Миколаїв), зустрівся з ОСОБА_4 отримав від нього вказане джерело іонізованого випромінювання -прилад РІО-3, що складається з електронного блоку з маркуванням «РІО-3, зроблено у СРСР, № 28845»та датчика «РІО-3, № 13125»з позначенням «Обережно радіоактивність та знак радіоактивної небезпеки»та пообіцяв у подальшому сплатити ОСОБА_4 150 грн. У ході вказаної угоди ОСОБА_4 не усвідомлював, що прилад «РІО-3»є джерелом іонізованого випромінювання, а ОСОБА_2 був достовірно обізнаний про це.

Тоді, в жовтні 2010р. ОСОБА_2, продовжуючи свою злочинну діяльність, перевіз даний прилад РІО-3 на своєму автомобілі марки «Форд Сіера», н.з. НОМЕР_1, у гараж № 6 автогаражного кооперативу АДРЕСА_4, де зберігав без передбаченого законом дозволу до 08.11.2011р. При цьому ОСОБА_2, будучи військовим пенсіонером, який проходив військову службу на різних посадах, які пов'язані зі знанням авіаційного обладнання, достовірно знав, що прилад РІО-3 є сигналізатором обмерзнення, який встановлюється на різні моделі літаків та містить в собі радіоактивні речовини та є джерелом іонізованого випромінювання.

17.10.2011р. ОСОБА_2 подзвонив його знайомий ОСОБА_3, який звернувся з пропозицією реалізувати за 1500 доларів США невстановленій слідством особі за ім'ям «ОСОБА_6»в м. Брянськ (РФ) радіоактивний прилад РІО-3. При цьому ОСОБА_3, не маючи можливості самостійно придбати, зберігати, носити та передати даний прилад РІО-3 особі за ім'ям «ОСОБА_6», запропонував ОСОБА_2 свої послуги з організації вказаних дій. Зокрема ОСОБА_3 вказав про необхідність розподілу обов'язків між ними у відповідності з якими він буде безпосередньо вести переговори з замовником «ОСОБА_6», отримувати від нього необхідні дані, надавати ОСОБА_2 інформацію про місце, час та спосіб передачі радіоактивного приладу РІО-3 «ОСОБА_6», а також направляти та координувати його дії. ОСОБА_2, діючи із корисних спонукань, маючи в наявності вказаний прилад РІО-3, погодився на пропозицію ОСОБА_3

08 листопада 2011р., приблизно о 8.00 год., ОСОБА_3 з метою організації передачі радіоактивного приладу «РІО-3»невстановленій особі за ім'ям «ОСОБА_6» в м. Брянськ (РФ) повідомив ОСОБА_2 про необхідність передати радіоактивний прилад РІО-3 провіднику потягу «Миколаїв-Москва», зо що отримати від провідника грошову винагороду у розмірі 1500 доларів США, на що ОСОБА_2 погодився.

У той ж день біля 09.00 год. ОСОБА_2, маючи умисел на передачу приладу РІО-3 невстановленій слідством особі за ім'ям «ОСОБА_6»з метою приховання від сторонніх осіб заводських маркувань «небезпечно радіоактивність та знак радіоактивної небезпеки», знаходячись у своєму гаражі за вищевказаній адресою, помістив вказаний датчик приладу РІО-3 у картонну упаковку, яку поклав в полімерний пакет, у цей ж пакет ОСОБА_2 поклав електронний блок приладу РІО-3.

08 листопада 2011р., приблизно о 9.30 год., ОСОБА_2, продовжуючи свою злочинну діяльність, усвідомлюючи, що передбачена законом ліцензія на використання джерела іонізованого випромінювання приладу РІО-3 в нього відсутня, з метою транспортування на залізничний вокзал м. Миколаєва та подальшої передачі невстановленій слідством особі за ім'ям «ОСОБА_6», помістив даний пакет з приладом РІО-3 у вказаний автомобіль та виїхав у напрямку залізничного вокзалу.

У вказаний день біля 10 год. ОСОБА_2 прибув на вказаному автомобілі на залізничний вокзал «Миколаїв-пасажирський»за адресою: м. Миколаїв, вул. Новозаводська 5, після чого достав із автомобіля пакет з радіоактивним приладом РІО-3 та прослідував на пасажирський перон колії № 1 залізничного вокзалу.

Тоді ж о 10.05 год. ОСОБА_2, діючи з корисливих спонукань, усвідомлюючи незаконність своїх дій, маючи умисел на реалізацію приладу РІО-3 за 1500 доларів США невстановленій слідством особі за ім'ям «ОСОБА_6», передав провіднику вагону № 8 потягу № 61-62 повідомленням «Миколаїв-Москва»ОСОБА_5 вказаний пакет з приладом РІО-3, не повідомивши її про знаходження у пакеті джерела іонізованого випромінювання.

Вказаний прилад «РІО-3»є джерелом іонізованого випромінювання, містить в собі радіоактивні речовини та є радіоактивним матеріалом. При цьому ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в порушення ст.ст. 26, 27 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційної безпеки»та ст.ст. 6, 7 Закону України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії»не мали передбаченого законом дозволу Державної інспекції ядерного регулювання України на придбання, носіння, зберігання та передачу джерела іонізованого випромінювання та не отримували ліцензію на право здійснення діяльності з його використання.

У судовому засіданні підсудні свою вину у скоєнні вищевказаних злочинів визнали, вищевикладені факти підтвердили.

У судовому засіданні адвокат Репешко П.І. заявив клопотання про звільнення гр. ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності та закриття справи у зв'язку з передачею ОСОБА_2 на поруки трудовому колективу ТОВ «Миколаївське машинобудівельне підприємство «Стріла», про що надав суду клопотання трудового колективу даного товариства. ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримав дане клопотання адвоката Репешко П.І.

У судовому засіданні ОСОБА_3 також заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінальної справи у зв'язку з передачею його на поруки трудовому колективу ТЕЧ АТ в/ч А 4465, про що надав суду клопотання трудового колективу військової частини.

Прокурор у судовому засіданні підтримав вищевказані клопотання.

Суд, заслухавши вищевказаних осіб, вивчивши матеріали кримінальної справи, вважає можливим закрити дану кримінальну справу та звільнити підсудних від кримінальної відповідальності з таких підстав:

Підсудні свою вину у скоєнні злочину середньої тяжкості визнали повністю, щиро розкаялися у скоєному. З матеріалів кримінальної справи вбачається, що даний злочин вони скоїли вперше. Крім того, трудові колективи ТОВ «Миколаївське машинобудівельне підприємство «Стріла»та ТЕЧ АТ в/ч А 4465 клопочуть про звільнення підсудних від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею на поруки трудовому колективу та закриття з цих підстав кримінальної справи.

Враховуючи викладене, суд вважає, що в нього є усі підстави дану кримінальну справу закрити та підсудних звільнити від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею на поруки трудовим колективам ТОВ «Миколаївське машинобудівельне підприємство «Стріла»та ТЕЧ АТ в/ч А 4465.

На підставі ст. 47 КК України, керуючись ст.ст. 10, 273, 282 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2 за ст. 265 ч.1 КК України та ОСОБА_3 за ст.ст. 27 ч.3, 265 ч.1 КК України -закрити, звільнивши їх від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею гр. ОСОБА_2 на поруки трудовому колективу ТОВ «Миколаївське машинобудівельне підприємство «Стріла», а гр. ОСОБА_3 - на поруки трудовому колективу ТЕЧ АТ в/ч А 4465.

Запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд їм -скасувати.

Речові докази:

1. технічний прилад РІО-3, що складається з двох технічних засобів електронного блоку «РІО-3, № 28845»та датчика «РІО-3, № 13125, Обережно радіоактивність», 2. технічний засіб електронний блок приладу РІО-3 з заводськими маркуваннями «РІО-3, Зроблено у СРСР, № 16671», 3. технічний засіб електронний блок приладу РІО-3 з заводськими маркуваннями «РІО-3, Зроблено у СРСР, № 17521», 4. технічний засіб датчик приладу РІО-3 з заводським маркуванням «РІО-3 № 2768», що знаходяться на зберіганні у державному підприємстві «Миколаївський авіаремонтний завод «Нарп», - знищити.

5. ноутбук марки «Aser»та блок живлення до нього, що вилучені у ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_2 та які зберігаються у камері зберігання речових доказів Слідчого відділу УСБУ України в Миколаївській області, - повернути ОСОБА_2

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в солідарному порядку витрати на проведення експертиз:

- № 1784 від 19.11.2011р. у сумі -206,58 грн.,

- № 1731 від 07.12.2011р. у сумі -562,80 грн.,

а всього 769, 38 грн. на користь НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області УДК в Миколаївській області р/р 31251272210005, МФО 826013 код 25574110/.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в солідарному порядку витрати на проведення експертизи № 7752 від 23.12.2011р. у сумі 4512,0 грн. на користь Миколаївського відділення Одеського науково-досліднього інституту судових експертиз.

Копію даної постанови направити трудовим колективам ТОВ «Миколаївське машинобудівельне підприємство «Стріла»та ТЕЧ АТ в/ч А 4465 для контролю умов передачі на поруки громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Миколаївської області на протязі семи діб з дня її винесення.

Суддя: О.В.Беспрозванний