ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2012 р. Справа № 5023/1002/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О., суддя Хачатрян В.С.

при секретарі Козікові І.В.

за участю представників сторін:

прокурора: Якимчук О.О. (посвідчення № 152 від 17.05.2012р.),

1-го позивача: не з'явився.

2-го позивача: Гроссу Г.В. (довіреність №38-2071/471),

відповідача: не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №1668 Х/2-7) на рішення господарського суду Харківської області від 24.04.12р. у справі № 5023/1002/12

за позовом Прокурора Київського району м. Харкова в інтересах держави в особі:

1) Харківської міської ради, м.Харків,

2) Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м.Харків,

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Харків,

про стягнення 6 668,19 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 24.04.2012р. (суддя Макаренко О.В.) позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача: на користь другого позивача 6668,19 грн. вартості безпідставно спожитої теплової енергії; на користь державного бюджету України 1609,50 грн. судового збору.

Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Скаргу обґрунтовує, зокрема, тим, що у зв'язку з різким погіршенням здоров'я, він не взмозі продовжувати підприємницьку діяльність та з 01.01.2009р. здав свідоцтво про сплату єдиного податку у податкову інспекцію без подовження терміну дії та за даною адресою ніякої підприємницької діяльності не вів. Крім того, як зазначає апелянт, він жодного разу не був присутній при здійсненні обстеження, не підписував та не бачив жодного із зазначених позивачем документів, а саме: розрахунків нарахувань, які щомісячно повинні були надсилати поштою, або нарочно; копії актів про включення та відключення теплової енергії до приміщення; копії листа вимоги від 19.09.2011р. Відповідно до ч. 3.4 Правил користування тепловою енергією, затверджених Кабінетом Міністрів України від 03.10.2007 р. № 1198, споживач теплової енергії це фізична особа, яка є власником приміщення або суб'єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію згідно договору. Користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем та теплопостачальною організацією.

Перший позивач та відповідач у судове засідання не з'явились, про причини не з'явлення суд не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про час і місце слухання справи ухвалою суду від 06.06.2012р.

Представник другого позивача у відзиві на апеляційну скаргу (вх. №4552 від 01.06.12р.) та у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечує та просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись, зокрема, на те, що при вирішенні питань щодо сплати фактично спожитої теплової енергії чи звільнення споживача від оплати, слід керуватися Правилами користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ від 03.10.07р. за №1198, відповідно до яких при відсутності у відповідача приладу обліку, розрахунок відпущеної відповідачу кількості теплової енергії виконується розрахунковим засобом. Розрахунковим засобом розподіляється фактично вироблений на джерелі об'єм теплової енергії і оплата береться за фактично відпущену теплову енергію, що і мало місце у даному випадку. Кількість теплової енергії, спожитої абонентами, які не мають приладів обліку, розподіляється між ними пропорційно їх тепловим навантаженням.

Прокурор у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечує та просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника другого позивача та прокурора, дослідивши наявні докази по справі, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила.

В лютому 2012р. прокурор Київського району міста Харкова звернувся до господарського суду Харківської області з позовом в інтересах держави в особі Харківської міської ради, Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" 6668,19 грн. безпідставно отриманої теплової енергії.

Згідно з п. 2 ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

За рішенням Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 року під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Згідно з Указом Президента України від 15.12.1999 року №1752/99 "Про систему центральних органів виконавчої влади" та Законом України "Про джерела фінансування органів державної влади" до системи органів виконавчої влади належать Кабінет Міністрів України, міністерства, комітети, агентства, служби, адміністрації, департаменти, комісії, управління, палати, фонди, інспекції, бюро та інші центральні органи виконавчої влади і місцеві державні адміністрації.

Органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у даних спірних правовідносинах, є Харківська міська рада, яка згідно з вимогами ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" є органом місцевого самоврядування, що представляє відповідну територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами, в тому числі наділена повноваженнями в галузі житлово-комунального господарства.

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова відповідно до рішення № 191/03 від 24.09.2003 р. XVI сесії Харківської міської ради XXIV скликання "Про комунальну власність м. Харкова", основним предметом діяльності цього підприємства є виробництво і відпуск теплової енергії споживачам.

Тому, як вірно зазначено судом першої інстанції, прокурором обґрунтовано подано позов в інтересах держави та визначено орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави. Предмет спору зачіпає інтереси держави, оскільки несплата споживачами за отриману теплову енергію спричиняє загрозливу ситуацію з енергозбереженням галузей національної економіки та населення.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач в період з січня по квітень 2011 р. безпідставно споживав теплову енергію на потреби опалення приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, внаслідок чого виникла заборгованість, яку до теперішнього часу не сплачено.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідач є власником нежитлового підвального приміщення загальною площею 55,3 кв.м в п'ятиповерховому житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, літ. "А-5", на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 01.08.2008 року між ним та Управлінням комунального майна та приватизації Харківської міської ради.

Відповідно до ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, договір про постачання теплової енергії між ФОП ОСОБА_1 та КП "Харківські теплові мережі" не укладався.

Однак, КП "Харківські теплові мережі" на підставі Розпорядження про початок опалювального сезону 2010-2011 років здійснювало постачання теплової енергії до нежитлових приміщень в житловому будинку за адресою: м. Харків АДРЕСА_1. При цьому система опалення нежитлового приміщення відповідача є невід'ємною частиною системи опалення всього будинку, що підтверджується актами обстеження системи теплоспоживання об'єкта № 174/3912 від 19.11.2009 року та № 174/4853 від 27.10.2010 року. Як вбачається з акту № 174/4853 від 27.10.2010 року, відповідач був присутній при здійсненні обстеження, проте від підпису вказаних актів відмовився, заперечень щодо відомостей, зафіксованих в акті, не надав. Зазначені акти підписані та скріплені печатками представників КП "Харківські теплові мережі" та балансоутримувача.

Також, факт споживання відповідачем теплової енергії підтверджується актом підключення вбудованого споживача до джерела теплової енергії №174/13466-В від 18.04.2011 р. та актом відключення вбудованого споживача від джерела теплової енергії № 174/14484-В від 28.09.2010 р.

Тобто, в період з січня 2011 року по квітень 2011 року ФОП ОСОБА_1 користувався наданою позивачем тепловою енергією на потреби опалення свого нежитлового приміщення без достатніх правових підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, через відсутність у відповідача приладів обліку КП "Харківські теплові мережі" було здійснено розрахунок спожитої відповідачем теплової енергії у відповідності до "Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та господарських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні" КТМ 204 України 244-94, які затверджені Держжитлокомунгоспом України 14.12.1993р.

Станом на 01.02.2012р. сума вартості безпідставно спожитої теплової енергії відповідачем складає 6668,19 грн., яка утворилась за період з січня 2011р. по квітень 2011р. включно.

19.09.2011 року КП "Харківські теплові мережі" на адресу відповідача направлено лист-вимогу за вих. № 36/т-2439 про сплату заборгованості у розмірі 6668,19грн. Однак, відповідач відповіді на дану вимогу не надав, суму заборгованості не сплатив.

Відповідно до ст. 1212, ч. 2 ст. 1213 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана повернути потерпілому це майно, а у разі неможливості повернути майно в натурі відшкодувати його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна. При цьому встановлення вини в діях зобов'язаної особи не вимагається, оскільки безпідставно придбане майно може бути результатом події, поведінки самого потерпілого, третіх осіб.

Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, сам лише факт неукладення сторонами письмового договору в даному випадку не звільняв ФОП ОСОБА_1 від обов'язку оплатити одержану теплову енергію, оскільки відносини сторін мали позадоговірний характер і регулювалися вищенаведеними нормами ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи, Харківська міська рада у поясненнях, наданих до суду першої інстанції, підтримує позов прокурора та просить його задовольнити, посилаючись, зокрема, на те, що систематичні неплатежі за теплову енергію призвели до неефективного використання паливно- енергетичних ресурсів. У зв'язку з чим КП «Харківські теплові мережі»не може виконувати зобов'язання з оплати податків та обов'язкових платежів у бюджет. Скрутний фінансовий стан, що склався через масові неплатежі, перешкоджає надходженню грошових коштів до бюджету і порушує інтереси Харківської міської ради як органу місцевого самоврядування і безпосередньо зачіпає інтереси держави.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, який правомірно задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача вартості безпідставно спожитої теплової енергії у розмірі 6668,19 грн.

Щодо посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що він з 01.01.2009р. здав свідоцтво про сплату єдиного податку у податкову інспекцію без подовження терміну дії та за даною адресою ніякої підприємницької діяльності не вів, спростовується матеріалами справи, зокрема, довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відповідно до якої Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 станом на 24.04.2012 р. зареєстрована в ЄДРПОУ за реєстраційним номером 20018992623 (а.с.93).

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення по даній справі, тому рішення господарського суду Харківської області від 24.04.12р. у справі № 5023/1002/12 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 91, 99, 101, 102, п.1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 24.04.12р. у справі № 5023/1002/12 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 06.08.2012р.

Головуючий суддя Пуль О.А.

Суддя Білоусова Я.О.

Суддя Хачатрян В.С.