Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11/1190/763/12 Головуючий у суді І-ї інстанції Пляка С.Л.

Категорія - Скарга приватного обвинувачення Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Палічук А. О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.2012 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Палічука А.О.,

суддів: Гончара В.М., Кабанової В.В.,

засудженої: ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді кримінальну справу за апеляцією потерпілої ОСОБА_4 на вирок Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 21 травня 2012 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку м. Каховка Херсонської області, українку, громадянку України, освіта середня, не одружену, на утриманні перебуває син 2003 року народження, не працюючу, проживаючу у АДРЕСА_1, раніше не судиму,

засуджено за ч.1 ст.125 КК України до покарання у виді 100 годин громадських робіт.

Постановлено судом стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 300 гривень в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.

Згідно з вироком суду ОСОБА_3 визнано винною та засуджено за те, що 16 січня 2012 року близько 17 години, на подвір'ї будинку АДРЕСА_2, вона затіяла сварку з ОСОБА_5, почала наносити йому удари руками, вигукуючи нецензурну лайку в його адресу та в адресу його неповнолітніх синів. На запитання потерпілої, що відбувається, ОСОБА_3 нічого не пояснюючи, накинулася на неї, повалила на землю, рвучи волосся та наносячи удари руками в різні частини тіла, чим заподіяла ОСОБА_4 тілесні ушкодження, у вигляді синця в ділянці підборіддя зліва, саден в ділянці грудної клітки справа в середній третині по передній поверхні, які могли утворитись від дії тупих предметів. Вищевказані тілесні ушкодження можуть відповідати строку указаному в постанові. Судово-медичних даних, які б вказували на утворення тілесних ушкоджень внаслідок падіння з висоти власного зросту на плоскість немає. Згідно висновку судово-медичної експертизи № 40 від 03.04.2012 року, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

В апеляції потерпіла ОСОБА_4 просить вирок районного суду скасувати та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_3 більш сувору міру покарання за скоєння злочину передбаченого ч.1 ст.125 КК України та стягнути з ОСОБА_3 заявлений нею цивільний позов у повному обсязі, а саме 5 000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Мотивує свої доводи тим, що при призначенні покарання судом не в достатній мірі враховано, що ОСОБА_3 спричинила легкі тілесні ушкодження, у скоєнні злочину вину не визнала за місцем проживання характеризується негативно, обставин, які пом'якшують покарання суд не виявив, а обставиною обтяжуючою міру покарання є вчинення злочину щодо особи похилого віку. Також, вважає що судом безпідставно частково задоволено цивільний позов, як наслідок не в повній мірі відшкодовано понесену нею моральну шкоду.

Заслухавши доповідача, засуджену ОСОБА_3, яка заперечувала проти апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляція задоволенню не підлягає за таких підстав.

Як встановлено матеріалами справи, досудове і судове слідство по ній проведені з дотриманням вимог ст.22 КПК України. Викладені у вироку висновки про винність засудженої ОСОБА_3 у скоєні злочину передбаченого ч.1 ст.125 КК України при обставинах, вказаних у вироку суду, ґрунтуються на зібраних по справі доказах, відповідають фактичним обставинам справи і ніким з учасників процесу не оскаржуються.

Дії засудженої ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ч.1 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

Призначаючи міру покарання засудженій, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії нетяжкого злочину, особу винної, яка за місцем проживання характеризується негативно, вину у скоєні злочину не визнала, обставину, яка обтяжує покарання - вчинення злочину щодо особи похилого віку, і з урахуванням усіх обставин справи, обґрунтовано призначив покарання засудженій в межах санкції ч.1 ст.125 КК України, яке є достатнім і необхіднім для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів, а розмір стягнутої з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 моральної шкоди відповідає тяжкості вчиненого злочину та наслідкам, які настали від її дій.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляції, а вирок суду вважає законним та обґрунтованим.

Керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію потерпілої ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 21 травня 2012 року, стосовно ОСОБА_3 - без зміни.

Судді: