ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«13» вересня 2007 року                                                                                            м.  Одеса

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді -   Яковлева Ю.В. судді -   Стае Л.В. судді -   Димерлія О.О. при секретарі -   Вихренко К.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вознесенської об'єднаної   державної   податкової   інспекції   у   Миколаївській   області   на   постанову Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 14 травня 2007 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Вознесенської об'єднаної державної  податкової  інспекції у  Миколаївській  області  про  визнання  податкового повідомлення,

встановила:

Позивачка ОСОБА_1 24.04.2007 року звернулася до суду з вищевказаним позовом про визнання нечинним податкового повідомлення Вознесенської ОДПІ №0008671700/0 від 31.03.2007 року про нарахування податку в сумі 916, 23 грн. на дохід,  який позивачка отримала у спадщину.

Свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтовувала тим,  що,  відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 31.03.2006 року,  посвідченого державним нотаріусом Другої Вознесенської державної нотаріальної контори Миколаївської області,  вона отримала у спадок 1/4 частину спадкового майна,  що залишилося після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 її батька -ОСОБА_2. Спадкове майно,  на яке в указаній частці видано свідоцтво складається з:

права на земельну частку (пай) у землях колективного сільськогосподарського підприємства «Олександрівка» смт.  Олександрівка Вознесенського району Миколаївської області,  розміром 4, 82 в умовних кадастрових гектарах,

грошових внесків з відповідними відсотками,  що зберігаються в філії - Вознесенське відділення ВАТ "Ощадбанк" № 3153/002 на основному рахунку НОМЕР_1 та на компенсаційному рахунку НОМЕР_2 з усіма видами індексацій,  компенсацій та дотацій,

грошових внесків з відповідними відсотками,  що зберігаються в філії - Вознесенське відділення ВАТ "Ощадбанк" № 3153/002 на основному рахунку НОМЕР_3 та на компенсаційному рахунку НОМЕР_4 з усіма видами індексацій,  компенсацій та дотацій.

Посилаючись на вимоги Законів України «Про податок з доходів фізичних осіб»,  «Про   систему  оподаткування»  та  «Про   Державні  гарантії  відновлення  заощаджень

Головуючий І інстанції суддя - Лузан Л.В.                                        Справа №22а-390/2007 р.

Доповідач суддя - Яковлев Ю.В.                                                                        Категорія № 23

громадян України» позивачка просила суд визнати вищевказане податкове повідомлення нечинним.

В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача - Вознесенської ОДНІ у судове засідання не з'явився,  надіславши на адресу суду письмові заперечення,  в яких просив розглянути справу за його відсутності. При цьому,  у запереченні зазначив,  що дохід в цілому,  який був отриманий позивачкою у спадок,  підлягає оподаткуванню відповідно до вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» . Зокрема,  майнові права (в тому числі право на земельну ділянку (пай)) повинні бути віднесенні до об'єктів комерційної власності,  тобто до корпоративних прав,  які,  згідно з п.13.2  ст.  13,  оподатковується за ставкою,  визначеною у п. 7.1  ст.  7 цього Закону (13%) незалежно від ступеню споріднення спадкоємця із спадкодавцем.

Постановою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 14.05.2007 року позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені. Податкове повідомлення Вознесенської ОДПІ № 0008671700/0 від 31.03.2007 року відносно ОСОБА_1 про зобов'язання сплатити податок на дохід від спадщини у вигляді грошових внесків на суму 963 гривні 23 копійки визнано нечинним.

В апеляційній скарзі Вознесенська ОДПІ,  посилаючись на порушення судом норм матеріального права,  просить постанову суду 1-ї інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову ОСОБА_1 у задоволенні її позову.

Заслухавши доповідача,  доводи апеляційної скарги,  вивчивши матеріали справи,  перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду,  колегія суддів вважає,  що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з свідоцтва про право на спадщину за законом,  посвідченого державним нотаріусом Другої Вознесенської державної нотаріальної контори Миколаївської області 31.03.2006 року,  позивачка ОСОБА_1 після смерті її батька -ОСОБА_2,  померлого ІНФОРМАЦІЯ_1,  отримала спадщину,  яка складається з 1/4 частини:

права на земельну частку (пай) у землях колективного сільськогосподарського підприємства «Олександрівка» смт.  Олександрівка Вознесенського району Миколаївської області,  розміром 4, 82 в умовних кадастрових гектарах,

грошових внесків з відповідними відсотками,  що зберігаються в філії -Вознесенське відділення ВАТ "Ощадбанк" № 3153/002 на основному рахунку НОМЕР_1 та на компенсаційному рахунку НОМЕР_2 з усіма видами індексацій,  компенсацій та дотацій,

грошових внесків з відповідними відсотками,  що зберігаються в філії -Вознесенське відділення ВАТ "Ощадбанк" № 3153/002 на основному рахунку НОМЕР_3 та на компенсаційному рахунку НОМЕР_4 з усіма видами індексацій,  компенсацій та дотацій.

31.03.2007 року Вознесенською ОДПІ було прийняте рішення оформлене податковим повідомленням № 0008671700/0 від 31.03.2007 року про нарахування податку на загальну суму 916, 23 грн. на дохід,  отриманий позивачкою у спадщину у вигляді права на земельну частку (пай) у землях колективного сільськогосподарського підприємства «Олександрівка» та грошових внесків з відповідними відсотками.

Ставки податків та об'єкти оподаткування,  відповідно до вимог Закону України «Про систему оподаткування»,  встановлюються виключно законами України про оподаткування.

Згідно до п.п. 13.2.1 п. 13.2  ст.  13 закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»,  об'єкти спадщини,  в тому числі об'єкти нерухомого та рухомого майна оподатковуються за нульовою ставкою при отриманні спадщини членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення. Членами сімї фізичної особи першого ступеня споріднення,  відповідно до п. 1.20.4  ст.  1 того ж закону,  вважаються її батьки та батьки чоловіка або дружини,  її чоловік або дружина,  діти як такої фізичної особи так і її чоловіка або дружини. Інші члени сімї відносяться до другого ступеню споріднення.

Правильним колегія суддів вважає висновок суду про неприйняття доводів відповідача про те,  що доходи,  отримані спадкоємцями першого та другого ступенів споріднення у вигляді вартості успадкованих земельних паїв,  підлягають оподаткуванню за ставкою 13%,  оскільки ототожнюються з об'єктами комерційного права (корпоративні права).

Згідно  ст.  181 ЦК України,  якою визначений критерій "нерухома річ",  дохід від спадкового майна у вигляді земельної частки (паю),  є правом на частку саме у нерухомому майні,  тому,  в даному випадку він повинен бути оподаткований за нульовою ставкою.

Підпунктом «в» пункту 1  ст.  13 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»,  визначено вичерпний перелік об'єктів комерційної власності,  до яких право на земельну частку (пай) не відноситься. Разом з тим  ст.  167 ГК України визначає,  що корпоративні права - це права особи,  частка якої визначається в статутному фонді ( майні) господарської організації,  що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні організації,  отримання певної частки прибутку та інші права передбачені статутними документами. Отже,  земельна частка (пай) не є корпоративним правом фізичної особи або іншим об'єктом комерційної власності. Крім того,  аналіз правових норм,  що визначають правовідносини щодо земельних часток (паїв),  зокрема,  Закону України «Про порядок визначення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» Закону України «Про оренду землі»,  Указу Президента України «Про порядок паювання земель,  переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям»,  Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва»,  свідчить про те,  що право на земельну частку (пай) у всякому випадку трансформується в суб'єктивне право фізичної особи на конкретну земельну ділянку після проведення визначеної законом процедури виділення землі в натурі (на місцевості),  а тому,  в контексті  ст.  13 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»,  ототожнюється з об'єктом спадщини у вигляді нерухомого майна,  оскільки,  посвідчує право на частку в нерухомому майні.

Також предметом спору між сторонами є оподаткування грошових внесків з відповідними відсотками,  що находяться на зберіганні у філії - Вознесенське відділення ВАТ "Ощадбанк" № 3153/002 на основних та компенсаційних рахунках з усіма видами індексацій,  компенсацій та дотацій (відповідно до свідоцтва про право на спадщину).

Згідно п.п. «д» п. 13.1  ст.  13 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»,  об'єктом оподаткування є кошти,  а саме: готівкові кошти або кошти,  що зберігаються на рахунках,  відкритих у банках та банківських установах,  у тому числі депозитні (ощадні),  іпотечні сертифікати,  сертифікати фонду операцій з нерухомістю. Підпунктом 4.3.23 п. 4.3  ст.  4 цього ж Закону передбачено,  що до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включається,  тобто не підлягають відображенню в річній податковій декларації суми виплат громадянам України (іх спадкоємцями) грошових заощаджень і грошових внесків,  вкладених до 02.01.1992 року в

установи Ощадбанку СРСР чи установи державного страхування СРСР або у папери цільової державної позики,  емітованої на території колишнього СРСР,  погашення яких не відбулося,  оскільки,  відповідно до Закону України «Про державні гарантії про відновлення заощаджень громадян України»,  встановлено зобов'язання держави перед громадянами України,  які внаслідок зніцинення втратили грошові заощадження ( ст.  1). Статтями 2 та 6 цього ж Закону передбачено,  що держава зобов'язується забезпечити збереження та відновлення реальної вартості заощаджень громадян і гарантує їх компенсацію у встановленому порядку,  а вказана компенсація проводиться виключно в грошовій формі за рахунок Державного бюджету України,  починаючи з 1997 року.

З огляду на викладене колегія суддів вважає,  що суд 1-ї інстанції правильно і у достатньому об'ємі встановив обставини справи,  та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстав для скасування чи зміни постанови суду 1-ї інстанції колегія суддів не вбачає,  а доводи апеляційної скарги вважає не суттєвими та такими,  що висновків суду 1-ї інстанції не скасовують.

Керуючись ч. 1  ст.  195,  п. 1 ч. 1  ст.  198,   ст.  200 та п. 1 ч. 1  ст.  205 КАС України,

колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Постанову Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 14 травня 2007 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Вознесенської об'єднаної Державної податкової інспекції у Миколаївській області про визнання нечинним податкового повідомлення - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набуває законної сили з моменту її проголошення,  однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.