Справа № 2610/9927/2012
В И Р О К
іменем України
07 серпня 2012 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі :
головуючого судді Овсеп'ян Т.В.
при секретарі Скалига І.А., Болбот К.Ю.
за участю прокурора Гошовської Ю.В., Черната О.А.,
Марича Є.В., Кацюби В.С.,
потерпілого ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, розлученого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше судимого вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21.09.2010 р. за ч.3 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі, з застосуванням ст.75, 76 КК України з іспитовим строком на 3 роки,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_4, 02 лютого 2012 року приблизно о 10 годині 00 хвилин, прибув до приміщення квартири АДРЕСА_1, де проводив ремонтно-будівельні роботи, та помітив будівельні матеріали, які знаходились в приміщенні даної квартири. Після чого у нього виник умисел на повторне таємне викрадення вказаних будівельних матеріалів, а саме: металевий профіль, вартістю 7142 гривні 16 копійок, гіпсокартон Rigips, вартістю 2849 гривень 28 копійок, відбійний молоток марки GSH 11Е», вартістю 5252 гривні 40 копійок. Реалізуючи злочинний умисел, ОСОБА_4 з приміщення АДРЕСА_1 повторно таємно викрав майно, що належить ОСОБА_3. а саме: металевий профіль, вартістю 7142 гривні 16 копійок, гіпсокартон Rigips вартістю 2849 гривень 28 копійок та відбійний молоток марки GSH 11 Е», вартістю 5252 гривні 40 копійок, завдавши останньому матеріального збитку на суму 15243 гривні 84 копійки. Після чого ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину згідно пред'явленого обвинувачення визнав частково та пояснив, що з травня 2011 року він влаштувався на роботу до ОСОБА_3, де працював спочатку муляром, а потім бригадиром. Спільно з ОСОБА_3 він закінчив декілька об'єктів, після чого з жовтня 2011 року, той призначив його бригадиром на час проведення ремонтно-будівельних робіт в приміщенні АДРЕСА_1. Він працював у ОСОБА_3 за попередньою усною домовленістю. Під час виконання ремонтно-будівельних робіт, з ним працювали інші наймані працівники. За виконаний об'єм роботи ОСОБА_3, розраховувався з ним, а він вже розраховувався з іншими робітниками. 02 лютого 2012 року приблизно о 10 годині 00 хвилин, перебуваючи в приміщенні АДРЕСА_1, в зв'язку зі скрутним матеріальним становищем, він вирішив взяти будівельні матеріали із вказаної квартири та продати їх, щоб розрахуватись із своїми боргами. Вийшовши на вулицю, він помітив автомобіль марки «Фольксваген»червоного кольору, який привіз комусь будівельні матеріали, після чого він звернувся до водія з пропозицією придбати у нього гіпсокартон з профілем, на що той погодився, та він, зайшовши до приміщення вказаної квартири, де сказав робітнику на ім'я ОСОБА_5, щоб той допоміг йому винести гіпсокартон й профіль та завантажити їх до автомобіля, при цьому повідомив йому, що має перевезти дані будівельні матеріали на інший об'єкт. Після чого, від водія вказаного автомобіля, він отримав гроші приблизно в сумі 1600 гривень, а той поїхав в невідомому напрямку. Крім того, він взяв в приміщенні квартири відбійний молоток марки », та віддав його вахтеру в приміщенні цього будинку під заставу у 500 гривень. Після цього, він витратив вказані гроші на власні погреби та повертав борги своїм знайомим. Планував повернути гроші за ці будівельні матеріали, але захворів та не зміг зателефонувати потерпілому та повідомити, що поверне гроші чи будматеріали.
Вважає, що за вказане майно був матеріально відповідальним за усною домовленістю з потерпілим, при цьому визнає в повному обсязі уточнений потерпілим цивільний позов, також просить суворо не карати в зв'язку з наявністю неповнолітнього сина, ІНФОРМАЦІЯ_6, якому необхідна його увага.
Також зазначив, що на досудовому слідстві визнавав свою вину в повному обсязі та всі фактичні обставини справи, а в судовому засіданні змінив показання, оскільки прийшов до висновку, що саме він ніс відповідальність за всі будівельні матеріали, які йому були ввірені, за усною домовленістю з потерпілим.
Незважаючи на те, що свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, ОСОБА_4 визнав частково, його винність в інкримінованому злочині підтверджується іншими зібраними доказами в їх сукупності, а саме:
- показаннями потерпілого ОСОБА_3, допитаного в судовому засіданні, який пояснив, що в жовтні 2011 року йому надійшло замовлення на виконання ремонтно-будівельних робіт в приміщенні квартири АДРЕСА_1 на що він погодився, та розпочав працювати з вільнонайманими працівниками. В грудні 2011 року він вирішив, що старшим на даному об'єкті буде ОСОБА_4, після чого той приступив до виконання своїх обов'язків. На даному об'єкті працювали також інші працівники, але під керівництвом ОСОБА_4 Ним періодично, було здійснено виїзди на вказаний об'єкт, однак, під час одного з таких виїздів, а саме: 02 лютого 2012 року приблизно о 13 годині 00 хвилин, прибувши в приміщення АДРЕСА_1 та виявив, що наймані працівники не працюють. На його питання, чому вони не працюють,йому відповів підсобний працівник ОСОБА_5, що відсутні будівельні матеріали, а на його питання, чому відсутні будівельні матеріали, той відповів, що ОСОБА_4 повідомив, що нібито за його усною вказівкою вказані будівельні матеріали були перевезені на інший об'єкт. В подальшій бесіді йому стало відомо, що ОСОБА_4 на автомобілі «Фольксваген»червоного кольору вивіз будівельні матеріали. Також, оглянувши приміщення вказаної квартири, він виявив відсутність відбійного молотка марки » з чемоданом вартістю 5252 гривень 40 копійок. Після цього, зателефонував на мобільний телефон ОСОБА_4, щоб дізнатись, що відбувається, але його мобільний телефон був вимкнений. Також він намагався до нього додзвонитись протягом приблизно тижня, але ОСОБА_4 на зв'язок не виходив. Після чого він звернувся до міліції з заявою про злочин.
Крім того, уточнив цивільний позов, пред'явлений на досудовому слідстві, просить стягнути з ОСОБА_4 заподіяну матеріальну шкоду в сумі 10491 грн. 44 коп.;
- показаннями свідка ОСОБА_6, допитаної в судовому засіданні, яка повідомила, що 02 лютого 2012 року вона чергувала як консьєржка на зміні в будинку АДРЕСА_1, та приблизно о 10 годині 00 хвилин, до неї звернувся наглядно знайомий чоловік на ім'я ОСОБА_4, який в квартирі НОМЕР_1 даного під'їзду виконував ремонтно-будівельні роботи, тому вона його знала наглядно, та попрохав у неї надати йому в борг гроші в сумі 500 гривень, під заставу відбійного молотка в чемодані. Так як вона його знала наглядно вже декілька місяців, і він не викликав у неї жодної підозри, вона погодилась і надала ОСОБА_4 гроші в сумі 500 гривень, а він залишив у неї відбійний молоток в чемодані. Закінчивши свої чергування, вона поїхала додому, при цьому відбійний молоток, залишила на своєму робочому місці. Через декілька тижнів їй стало відомо, що ОСОБА_4 викрав даний інструмент та затриманий працівниками міліції. В подальшому, власник вказаного інструменту повернув їй гроші в сумі 500 грн., а вона повернула інструмент;
- показаннями допитаного в стадії досудового слідства як свідка ОСОБА_5 та оголошеними в судовому засіданні, який пояснив, що він приступив до виконання своїх обов'язків різноробочого в приміщенні АДРЕСА_1 Разом з ним працювали також інші робітники, а функції бригадира, виконував ОСОБА_4, який також і платив робітникам заробітну платню. Після новорічних свят до приміщення АДРЕСА_1 постачальник привіз будівельні матеріали, а саме: гіпсокартон та металевий профіль. Гіпсокартон зберігався в приміщенні вказаної квартири, а металевий профіль знаходився на першому поверсі, оскільки за своїми габаритами не вміщався до кабіни ліфту. Однак, 02 лютого 2012 року приблизно о 10 годині 00 хвилин до вказаної квартири прибув ОСОБА_4 та попрохав його допомогти винести будівельні матеріали та завантажити їх до автомобіля, оскільки з його слів, він мав перевезти дані будівельні матеріали на інший об'єкт. Після цього, він допоміг їх завантажити до автомобіля червоного кольору марки », номерних знаків він не помітив, та пішов працювати назад до квартири. Через декілька днів до вказаної квартири прибув ОСОБА_3, який повідомив, що жодних вказівок ОСОБА_4 щодо перевезення будівельних матеріалів, він не надавав.
/а.с.24-25/
Винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого злочину також підтверджується письмовими доказами по справі, а саме:
- даними протоколу огляду місця події від 10.02.2012 року, згідно якого під час огляду приміщення квартири АДРЕСА_1 будівельних матеріалів виявлено не було ; /а.с.12 /
- даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 12.04.2012 року з фото таблицею до нього, згідно якого ОСОБА_4 вказав та показав на місці як та за яких обставин він вчинив викрадення будівельних матеріалів;
/а.с.37-41/
- речовими доказами: рахунком-фактурою №М151 від 24 січня 2012 року, де вказано вартість металевого профілю; видатковою накладною № РН-0005625, де вказано вартість відбійного молотка; рахунком №23/01/03, де вказано вартість гіпсокартону; відбійним молотком марки «Bosh GSH 11Е»;
/а.с 15-19/
Вивчивши та ретельно дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_4 в умисних діях, які виразились у таємному викраденні чужого майна /крадіжці/, вчиненому повторно, повністю доведена зібраними по справі доказами, і кваліфікує його дії за ч.2 ст.185 КК України.
Суд дає критичну оцінку показанням ОСОБА_4 в судовому засіданні, який в силу юридичної необізнаності кваліфікує свої діяння як заволодіння майном, яке йому було ввірене потерпілим, та як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою потерпілого, і вважає їх засобом захисту з метою пом'якшити свою участь за скоєний злочин, оскільки вони спростовуються як показаннями самого ж підсудного, даними як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні, так й показаннями потерпілого, свідків, іншими зібраними по справі доказами у їх сукупності, яким судом дана належна оцінка.
При призначенні підсудному ОСОБА_4 виду та міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості та характер суспільної небезпеки вчиненого злочину, конкретні обставини справи, відношення підсудного до скоєного, викрадене майно власнику не повернуто.
Призначаючи покарання ОСОБА_4, судом також враховуються дані про його особу, який раніше судимий за вчинення корисливого злочину, на шлях виправлення не став та в період відбуття покарання за попереднім вироком скоїв аналогічний злочин, що свідчить про його стійку антисоціальну поведінку та схильність до вчинення корисливих злочинів, офіційно не працював, позитивно характеризується за місцем проживання та відбування покарання, має неповнолітнього сина ІНФОРМАЦІЯ_6, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Обставин, які пом'якшують покарання підсудного, судом не встановлено.
Обставин, які обтяжують покарання підсудного судом не встановлено.
З урахуванням наведеного, суд вважає необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових злочинів призначення покарання у виді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої ч.2 ст.185 КК України.
Оскільки ОСОБА_4 вчинив злочин в період відбуття покарання, призначеного за вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 вересня 2010 року, суд вважає за необхідне відповідно до ст.71 КК України до покарання, призначеного ОСОБА_4, частково приєднати покарання, невідбуте за попереднім вироком.
Пред'явлений потерпілим цивільний позов, уточнений в судовому засіданні, підлягає задоволенню в повному обсязі, як такий, що знайшов підтвердження в судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд
З А С У Д И В :
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та призначити покарання у виді 3-х /трьох/ років позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України частково приєднати до призначеного судом покарання, невідбуте покарання за вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 вересня 2010 року, і остаточно до відбування ОСОБА_4 визначити покарання у виді 4-х /чотирьох/ років 1 місяця позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити без змін -тримання під вартою в СІЗО Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області.
Початок строку відбування покарання засудженому ОСОБА_4 обчислювати з 21 лютого 2012 року.
Стягнути з ОСОБА_4 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_3 -10491 /десять тисяч чотириста дев'яносто одну/ грн. 44 коп.
Речові докази по справі:
- рахунок-фактуру №М151 від 24 січня 2012 року; видаткову накладну № РН-0005625; рахунок №23/01/03 -залишити при матеріалах кримінальної справи;
/а.с.15-18/
- відбійний молоток марки «Bosh GSH 11Е»повернути власнику ОСОБА_3
/а.с.19, 21/
Вирок суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб з дня проголошення через Шевченківський районний суд м. Києва учасниками процесу, засудженим - в той же строк з дня отримання копії вироку.
С у д д я