Справа № 2-1486/2007р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2007 року Ленінський районний суд м.Луганська у складі:

головуючого - судді Островської О.П.

при секретарі - Линник Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Луганська цивільну справу за

позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування

матеріальної та моральної шкоди, заподіяної ДТП,-

Встановив:

У травні 2007 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_2, у якому посилалася на наступне. 13 грудня 2006 року об 11 годині 30 хвилин на вул. Оборонній у м. Луганську сталося зіткнення автомобілів "Peugeot 307", державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, "Nissan-Micra", державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1, та ГАЗ-3105, державний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_4 Автомобіль "Nissan-Micra" є власністю позивача. Автомобіль "Peugeot 307" є власністю ОСОБА_3 ДТП сталася через те, що ОСОБА_2 не обрала безпечну швидкість та дистанцію, у результаті чого здійснила наїзд на автомобілі "Peugeot 307" та ГАЗ-3105, які стояли без руху. Внаслідок ДТП автомобіль позивача дістав значних механічних пошкоджень. Крім того, позивач перенесла шок та нервовий струс унаслідок ДТП. У подальшому позивач уточнила позовні вимоги, зазначивши у якості відповідача ОСОБА_2, яка керувала автомобілем на підставі довіреності, виданої ОСОБА_3, останню зазначила у якості третьої особи. Остаточно просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 у відшкодування матеріальних збитків, завданих ДТП, 10780,04 грн., у відшкодування моральної шкоди - 694,88 грн., витрати за проведення експертного автотоварознавчого дослідження 260 грн., витрати за оплату держмита 235,08 грн., витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 30 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги, дав пояснення, аналогічні викладеному у позові, не заперечував проти надання розстрочки виплати сум.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні визнала уточнені позовні вимоги, просила надати розстрочку виплати зазначених сум строком на 4 місяці.

Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, про розгляд справи була належним чином повідомлена.

Заслухавши пояснення присутніх осіб, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 13 грудня 2006 року належний позивачеві автомобіль "Peugeot 307", державний номер НОМЕР_1, під її ж керуванням, та автомобіль ГАЗ-3105, державний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_4 стояли на стоянці на вул. Оборонній м. Луганська, де внаслідок порушення правил дорожнього руху, відповідач ОСОБА_2, яка керувала на підставі довіреності, виданої ОСОБА_3, належним останній автомобілем "Nissan-Micra", державний номер НОМЕР_2, здійснила наїзд на автомобіль позивача та автомобіль ГАЗ-31.05. В результаті цієї дорожньо-транспортної пригоди автомобіль позивача отримав технічні пошкодження, потребує ремонту. Крім майнової шкоди позивачеві також заподіяно моральну шкоду, оскільки через пошкодження його майна

він переніс душевні страждання, нервовий струс, був позбавлений можливості користуватися автомобілем, що створило для нього певні незручності у житті, змушений був витрачати свій час на зібрання документів пов'язаних з пошкодженням автомобіля та його відновленням.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями сторін, висновком автотехнічної експертизи, висновком спеціаліста-автотоварознавця НОМЕР_4 від 22.12.2006 року, матеріалом про притягнення відповідача ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за скоєну дорожньо-транспортну пригоду.

У відповідності зі ст. ст. 1166, 1167 ЦК України за загальними правилами майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Статтею 1187 ЦК України визначено спеціальний порядок відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, згідно з якою джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах. Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач ОСОБА_2, як володілець джерела підвищеної небезпеки, яким саме вона на підставі довіреності була на момент дорожньо-транспортної пригоди, повинна відшкодувати майнову шкоду та моральну шкоду, заподіяну позивачеві пошкодженням автомобіля.

Доказів того, що вказана шкода заподіяна позивачеві внаслідок непереборної сили або умислу самого позивача суду не надано

Що стосується розміру відшкодування, як майнової так і моральної шкоди, то суд вважає, ці розміри є обгрунтованими та відповідають завданим матеріальним збиткам та понесеним моральним стражданням.

Як вбачається з висновку автотоварознавчого дослідження пошкодженого автомобіля позивача розмір майнової шкоди складає 10780,04 грн.

Позивач просить стягнути у відшкодування цієї шкоди 38047 грн., що згідно вказаному висновку становить вартість відновлювального ремонту з урахуванням вартості нових вузлів та деталей.

Також суд вважає, що розмір моральної шкоди є виваженим та відповідає понесеним

моральним стражданням.    

Крім того, відповідно до ст. 88 ЦПК України, стягненню з відповідача підлягають також судові витрати, понесені позивачем у розмірі, зазначеному в уточненому позові.

Суд, зважаючи на матеріальне становище відповідача, вважає за можливе надати відповідачу розстрочку виконання рішення на чотири місяці з щомісячною сплатою по 3000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.10, 11, 59, 60, 212-215, 217 ЦПК України, ст.ст. 1166,1167,1187 ЦК України, суд

Вирішив:

Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальних збитків, завданих ДТП, 10780,04 грн., у відшкодування моральної шкоди - 694,88 грн., витрати за проведення експертного автотоварознавчого дослідження 260 грн., витрати за оплату держмита 235,08 грн., витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 30 грн., а всього 12000 грн.

Виконання рішення про стягнення загальної суми у розмірі 12000 грн. розстрочити строком на 4 місяці з щомісячною виплатою по 3000 грн.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.