Справа № 2/0510/667/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.04.2012 м. Макіївка

Гірницький районний суд м. Макіївки Донецької області у складі:

головуючого - судді Супрун М.Ю.

при секретарі - Антуль А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Макіїввугілля" про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому посилався на те, що з 09.08.1983 року працював підземним гірником з ремонту гірничих виїмок в шкідливих умовах на ВП «Шахта «Холодна Балка»ДП «Макіїввугілля»та 15.07.2009 року був звільнений з підприємства у зв'язку з невідповідністю займаної посаді за станом здоров'я. Під час виконання своїх трудових обов'язків на підприємстві він отримав професійні захворювання у вигляді пневмоконіозу, антракозу, бронхіту, легеневої недостатності 1-2 ступеню, про що був складений акт. 30 червня 2009 року за висновком МСЕК йому було встановлено 40 відсотків втрати професійної працездатності та третя група інвалідності безстроково. У зв'язку втратою працездатності змінився його звичний уклад життя, він не може виконувати фізичну роботу у повсякденному житті, морально страждає від розуміння того, що він каліка, який не може самостійно існувати і реалізувати у повному обсязі життєві можливості, тобто працювати, спілкуватися з родичами, друзями та знайомими. Він постійно страждає на кашель, виділення мокроти, головні болі, поганий сон. Тому вважає, що йому заподіяна моральна шкода внаслідок пошкодження його здоров'я, відновити яке неможливо і саме цей фактор впливає на ступінь його моральних страждань. Просив відшкодувати завдану йому моральну шкоду з Державного підприємства "Макіїввугілля" у розмірі 10. 000,00 гривень.

Позивач у судове засідання не з»явився, згідно заяви, яку направив на адресу суду, свій позов підтримав та просив справу розглянути у його відсутність.

У судовому засіданні представник позивача, ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності, позов підтримала та просила суд відшкодувати завдану ОСОБА_1 моральну шкоду з Державного підприємства "Макіїввугілля" у розмірі 10. 000,00 гривень.

Представник відповідача - Державного підприємства "Макіїввугілля" Коротич Є.В., який діє на підставі довіреності, в судовому засіданні позов не визнав та суду пояснив, що позивач дійсно працював у відповідача та при виконанні трудових обов'язків в шкідливих умовах праці він отримав професійне захворювання, у зв'язку з чим при первинному проходженні МСЕК йому була встановлені третя група інвалідності та 40 відсотків втрати працездатності. Вважає, що позивач не довів те, що йому було завдано моральну шкоду, не встановлено причинний зв'язок між отриманим професійним захворюванням і тими моральними стражданнями, на які він посилається. З урахуванням наведеного, просив в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 з 09 серпня 1983 року знаходився з відповідачем у трудових правовідносинах та працював на шахті «Холодна Балка», яка є відокремленим підрозділом ДП «Макіїввугілля»в якості підземного гірника з ремонту гірничих виїмок 3-го розряду. 15 липня 2009 року позивач був звільнений з підприємства на підставі частини 2 статті 40 КЗпП України, у зв'язку з виявленою невідповідністю виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я, яке перешкоджає продовженню даної роботи, що підтверджується копією трудової книжки. При виконанні трудових обов'язків в шкідливих та тяжких умовах ним були отримані професійні захворювання, а саме пневмоконіоз, антракоз, бронхіт, легенева недостатність 1-2 ступеню, про що був складений акт. ( а.с. 8-9)

Згідно первинної довідки МСЕК, ОСОБА_1 30 червня 2009 року встановлена третя група інвалідності та втрата 40 відсотків професійної працездатності безстроково. ( а.с. 6-7)

Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України, забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Таким законодавством є відповідні норми ЦК України, зокрема ч. ч. 3, 4, 5 ст. 23, п. 1 ст. 268, ст. ст. 1167, 1168 зазначеного Кодексу, про що зазначено в Рішенні Конституційного Суду України від 08 жовтня 2008 року № 20-рп/2008 про страхові виплати.

Так згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

У відповідності до частини 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Суд вважає, що факт спричинення моральної шкоди позивачу наявний, оскільки він несе фізичні та моральні страждання внаслідок втрати здоров'я від професійних захворювань, на 40 відсотків ОСОБА_1 втратив професійну працездатність, змушений тривалий час лікуватися, що призвело до його моральних страждань, втраті нормальних життєвих зв'язків та вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до п. 13 Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року (з відповідними змінами) "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" роз'яснено, що судам необхідно враховувати, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умов тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або на уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Встановлюючи розмір відшкодування ОСОБА_1 моральної шкоди, суд враховує, характер та об'єм його фізичних, душевних, психічних страждань від отриманої травми на виробництві, тривалості лікування, втрату можливості його повної трудової та соціальної реабілітації, що призвело до значних тяжких змін його життєвих зв'язків, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Оскільки ОСОБА_1 втрачено 40 відсотків професійної працездатності, згідно висновку МСЕК, з урахуванням вказаних позивачем та встановлених судом обставин характеру спричиненої йому моральної шкоди, та виходячи з міркувань розумності, виваженості та справедливості, суд вважає можливим стягнути на його користь з Державного підприємства "Макіїввугілля" 10.000,00 гривень.

На підставі викладеного, ст. 237-1 КЗпП України, ст. ст. 23, 1167, ЦК України, керуючись ст. ст. 209,212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства "Макіїввугілля"про відшкодування моральної шкоди задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Макіїввугілля"на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 10.000,00 (десять тисяч) гривень.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Гірницький районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя