№4-1546/2008
ПОСТАНОВА
08 липня 2008 року Печерський районний суд м.Києва в складі
головуючого судді Гримич М.К. ,
при секретарі Бульбі Ю.С.,
з участю прокурора Рак П.О.,
адвоката ОСОБА_1.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві скаргу адвоката ОСОБА_1в інтересах старшого уповноваженого ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва ОСОБА_2на постанову старшого прокурора відділу прокуратури м. Києва Луніна О.М. від 18.04.2008 року про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та про порушення кримінальної справи за фактом зловживання службовим становищем та вчинення службового підроблення службовими особами ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст. 364 , ч.1 ст. 366 КК України ,
ВСТАНОВИВ:
Заявник звернувся до суду з скаргою на вищезазначену постанову старшого прокурора відділу прокуратури м. Києва Луніна О.М. від 18.04.2008 року про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та про порушення кримінальної справи за фактом зловживання службовим становищем та вчинення службового підроблення службовими особами ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст. 364 , ч.1 ст. 366 КК України, якою було скасовано постанову помічника прокурора Печерського районного суду м. Києва Вавренюка О.С. від 14.03.2008 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно оперуповноваженого ГВПМ ДПІ у м. Києві ОСОБА_2. і одночасно порушено кримінальну справу по факту вчинення зазначених злочинів службовими особами ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва . В якості приводів та підстав для порушення кримінальної справи, відповідно до постанови зазначено, що в матеріалах перевірки містяться достатні дані про наявність в діях цих службових осіб відповідних ознак злочину.
Адвокат ОСОБА_1. та ОСОБА_2., з”явившись у судове засідання, підтримали скаргу, просили скасувати постанову, посилаючись на те, що з постанови не вбачається, які саме підстави виявлені при проведенні додаткової перевірки, зазначили що обов”язкових ознак об”єктивної сторони злочинів, передбачених ч.3 ст. 364 та ч.1 ст. 366 КК України не існує, оскільки акт обстеження від 13.03.2007 року, за внесення неправдивих даних в якій порушено кримінальну справу по факту , не є офіційним документом, не породжує ніяких юридичних наслідків, крім того, відсутнє посилання на ту істотну шкоду, яка заподіяна діями невстановлених службових осіб. Поруч з іншим, заявники вважають, що порушення кримінальної справи по факту суперечить нормам КПК України, оскільки акт від 13.03.2007 року складено оперуповноваженим ОСОБА_2., від нього відбиралися в ході перевірки пояснення, перевірялися пояснення інших осіб, які брали участь в складенні цього акту, проте кримінальну справу порушено по факту вчинення невідомими службовими особами ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва вищевказаних злочинів, проводяться певні слідчі дії, але вказана обставина позбавляє ОСОБА_2., який є свідком по справі, належним чином здійснювати захист своїх прав, користуватися правовою допомогою.
Прокурор, з”явившись у судове засідання , проти скарги заперечував, посилаючись на те, що дані про наявність по факту вчинення службовими особами ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва ознак інкримінованих злочинів наявні в матеріалах кримінальної справи, але в судовому засіданні не зміг дати пояснення щодо кола цих службових осіб, їх службових повноважень, зловживання якими мало місце, чим передбачені вказані повноваження, форми і видів цих даних (письмові, усні або інші докази), а також дати будь-які пояснення щодо предмету судового розгляду.
Суд, вислухавши пояснення прокурора та адвоката, дослідивши матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, встановив наступне.
Постановою старшого прокурора відділу прокуратури м. Києва Луніна О.М. 18.04.2008 року скасовано постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно оперуповноваженого ГВПМ ДПІ у м. Києві ОСОБА_2. за ознаками злочину, передбаченого ст.. 366 КК України, натомість порушено кримінальну справу за фактом зловживання службовим становищем та вчинення службового підроблення службовими особами ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст. 364 , ч.1 ст. 366 КК України.
З обставин справи вбачається, що службові особи ТОВ “Юнітос” за результатами діяльності підприємства заявили до відшкодування з державного бюджету України за грудень 2005 року суму ПДВ у розмірі 23460000,0. в червні-липні 2006 року. За результаті проведеної перевірки в липні 2006 року ВПМ ДПІ Печерського району м. Києва було повідомлено ДПІ Печерського району м. Києва про не встановлення наявності компрометуючих матеріалів відносно посадових осіб та засновників ТОВ “Юнітос” а також зазначено, що кримінальна справа , яка була порушена прокуратурою м. Бердичів за фактом фіктивного підприємництва, підробки невстановленими особами документів ТОВ “Юнітос” та замаху на незаконне заволодіння бюджетними коштами у особливо великих розмірах за ознаками злочинів, передбачених ст.. 205 ч.1, ст.. 358 ч.1.3, ч.2 ст. 15, та ч.5 ст. 191 КК України закрита згідно постанови слідчого ВКРС у Печерському районі СВ ПМДПА у м. Києві 27.06.2006 року у зв”язку з відсутністю складу злочину. В подальшому 14.07.2006 року на підставі направлення від 16.06.2006 року та продовження направлення від 30.06.2006 року ДПІ Печерського району м. Києва проводиться чергова виїзна позапланова перевірка ТОВ “Юнітос”, за результатами якої встановлено, що підстав для відшкодування цьому підприємству ПДВ у сумі 23460000,0 гривень немає, оскільки сплата ПДВ від постачальника ПП “Танос Плюс” до бюджету не надходило, Рішенням Господарського суду м. Києва від 06.06.2006 року основний постачальник ТОВ “Юнітос” щодо модулів збору аналогових сигналів визнаний банкрутом та розпочато ліквідаційну процедуру . Вказане податкове повідомлення-рішення ТОВ “Юнітос” оскаржене до ДПІ Печерського району м. Києва, скаргу залишено без задоволення, в судовому порядку відмова в задоволенні скарги не оскаржувалася .
У березні 2007 року працівниками ДПІ у Печерському районі м. Києва здійснювалася перевірка правильності заявлених до відшкодування сум податку на додану вартість цим підприємством за інший період, службовим особам ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва доручено здійснити обстеження складських приміщень, що орендувалися ТОВ “Юнітос” в смт Гатне на предмет наявності в цих приміщеннях модулів збору аналогових сигналів, з операцій по придбанню яких заявлено до відшкодування ПДВ. 13.03.2007 року оперуповноваженим ОСОБА_2, складено акт обстеження приміщення по АДРЕСА_1, що підписаний директором підприємства ОСОБА_3. , понятими ОСОБА_4. та ОСОБА_5.
22.03.2007 року Управлінням СБУ у м. Києві надсилається вимога до ДПІ Печерського району м. Києва про необхідність подання завірених копій документальних матеріалів з довідками, схемами і додатками нам підставі яких було складено акт перевірки ТОВ “Юнітос” 14.07.2006 року . У вказаних документах знаходиться акт обстеження приміщення складу за адресою АДРЕСА_1 від 13.03.2007 року складений ОСОБА_2., пояснення громадян ОСОБА_6. ОСОБА_4. ОСОБА_5., рапорти оперуповноважених Південного МРВ Управління СБУ у м. Києві , з яких вбачається, що згідно вказівки начальника вказаної установи викликається для дачі пояснень ОСОБА_2., а також містяться власне пояснення ОСОБА_2. , вказані документи датовані квітнем-листопадом 2007 року. В січні 2008 року Управління по боротьбі з корупцією органів державної податкової служби ДПА України здійснюється перевірка відносно ОСОБА_2., висновок за результатами перевірки постановлено звернутися до прокуратури Печерського району м. Києва для прийняття рішення в порядку ст.. 97 КПК України. Проте, прокуратурою Печерського району м. Києва прийнято постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2. на підставі проведення перевірки на вимогу Управління СБУ України у м. Києві , при цьому береться до уваги, що складений ОСОБА_2. 13.03.2007 року Акт не вплинув на відшкодування ПДВ підприємству ТОВ “Юнітос”, суму податку йому не відшкодовано, покази гр.. ОСОБА_6., викликають сумнів в їх об”єктивності.
Згідно зі ст. 13 Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод людини, яка ратифікована Верховною Радою України 11.09.1997 року, кожна людина, права і свободи якої, викладені у цій Конвенції, порушуються, має ефективний засіб захисту у відповідному національному органі незалежно від того, що порушення було вчинене особами, які діяли у офіційній якості. Таким чином, повноваження і процедурні гарантії будь-якого конкретного органу є важливими факторами для визначення ефективності будь-якого конкретного виду правового захисту.
Згідно з КПК України:
- справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину (частина друга статті 94);
- при наявності приводів і підстав, зазначених у статті 94 цього Кодексу, прокурор, слідчий або орган дізнання зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також дальше її спрямування (частина перша статті 98);
- якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено особу, яка вчинила злочин, кримінальну справу повинно бути порушено щодо цієї особи (частина друга статті 98);
З урахуванням наведених обставин справи, хронології та вихідних даних проведених перевірок, суд вважає, що кримінальна справа порушена без визначених ст.. 94 КПК України підстав. В ході перевірки ПМ ДПІ Печерського району м. Києва причетності ТОВ “Юнітос” та його посадових осіб до безпідставного відшкодування ПДВ не встановлено. Крім того, заявлений до відшкодування за грудень 2005 року або інший період ПДВ підприємством не отриманий, з рішенням ДПІ по своїй скарзі підприємство погодилося, а отже факт заподіяння будь-якої шкоди ( в тому числі істотної), що є обов”язковою ознакою злочину, передбаченого ст.. 364 КК України, відсутній. Даних про порушення кримінальної справи по факту фіктивного підприємництва посадових осіб цього підприємства, або вчинення ними інших відповідних злочинів в матеріалах кримінальної справи не відображено . З матеріалів кримінальної справи вбачається, що Управлінням СБУ у м. Києві оперативно-розшукова справа у встановленому законом порядку заведена не була, матеріали перевірки по факту можливої протиправної діяльності працівника податкової міліції ОСОБА_2., відібрання пояснення від понятих ОСОБА_4. та ОСОБА_5. проводилися за вказівками керівництва, про що зазначено в рапортах оперуповноважених Південного МРВ Управління СБ України у м. Києві, вказані дії суд вважає такими, що знаходяться поза правовим полем і не відповідають ознакам законності джерел отримання даних, визначених КПК України та Законом України “Про оперативно-розшукову діяльність”. З матеріалів кримінальної справи вбачається, що матеріали внутрішньої перевірки, що проводилися Управлінням по боротьбі з корупцією в ОДПС ДПА у м. Києві (т.1.а.с.27 -54) також не направлялись до органу досудового слідства, підстави та причини її проведення в ній не вказані, джерела надходження акту від 13.03.2007 року до цього підрозділу також не зазначені, підстави появи цих матеріалів в Управління УСБУ у м. Києві відсутні, в додатках, що направлені ДПІ У Печерському районі у м. Києва, вони не значаться (т.1 а.с.8) .
Разом з наведеним, перевіряючи дотримання органом до судового слідства порядку порушення кримінальної справи, визначеного ст.. 98 КПК України, суд бере до уваги як вищенаведені обставини, так і те, що прокуратурою Печерського району м. Києва перевірявся факт наявності в діях саме ОСОБА_2. ознак злочину, кримінальну справу старшим прокурором Луніним О.М. порушено по факту здійснення невідомими органу досудового слідства службовими особами зловживання службовими обов”язками та службового підроблення, що суперечить порядку, передбаченому ст.. 98 КПК України, що поруч з вищезазначеними фактами суд розцінює як відсутність підстав для порушення справи відносно особи і, як наслідок, порушення кримінальної справи по факту вчинення злочину, без достатніх на те підстав, але для забезпечення можливості проведення слідчих дій, що в подальшому може мати наслідком порушення прав заявника, оскільки він позбавлений права здійснювати належний правовий захист. своїх прав.
На підставі викладеного, з урахуванням відсутності пояснень прокурора в судовому засіданні по суті предмету судового розгляду та вимоги ч.8 ст. 236-8 КПК України, згідно якої обов”язок доведення правомірності порушення справи покладається на прокурора, суд вважає, що кримінальну справу за фактом зловживання службовим становищем та вчинення службового підроблення службовими особами ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст. 364 , ч.1 ст. 366 КК України порушено без достатніх підстав, з формальною вказівкою в постанові на існування законних приводів та підстав, з порушенням принципу законності джерел отримання даних, в зв”язку з чим постанова підлягає скасуванню і в порушенні кримінальної справи суд вважає необхідним відмовити.
На підставі викладеного і керуючись ст. 94,97,98 КК України 236-7,236-8 КПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу адвоката ОСОБА_1в інтересах старшого уповноваженого ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва ОСОБА_2на постанову старшого прокурора відділу прокуратури м. Києва Луніна О.М. від 18.04.2008 року про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та про порушення кримінальної справи за фактом зловживання службовим становищем та вчинення службового підроблення службовими особами ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст. 364 , ч.1 ст. 366 КК України - задовольнити .
Постанову старшого прокурора відділу прокуратури м. Києва Луніна О.М. від 18.04.2008 року про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та про порушення кримінальної справи за фактом зловживання службовим становищем та вчинення службового підроблення службовими особами ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст. 364 , ч.1 ст. 366 КК України - скасувати та в порушенні кримінальної справи відмовити на підставі п.2 ст. 6 КПК України.
Постанова може бути оскаржена прокурором, особою, яка подала скаргу, протягом семи діб з дня її винесення до Апеляційного суду м. Києва.
Суддя: