ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2012 р. Справа № 6/11-06

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шутенко І.А., судді Плахов О.В., Бородіна Л.І.

при секретарі Козікові І.В.

за участю представників сторін:

Колодяжний А.О., Денисенко Л.А. (представники Орендного підприємства "Науково-дослідний і конструкторсько-технологічний інститут електроізоляційних матеріалів та фольгованих діелектриків", м. Шостка);

Яхниця І.В. (представник РВ ФДМУ по Сумській області)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Орендного підприємства "Науково-дослідний і конструкторсько-технологічний інститут електроізоляційних матеріалів та фольгованих діелектриків", м. Шостка, Сумська область (вх. №2315С/2-5) на ухвалу господарського суду Сумської області від 07.06.12 р. по справі № 6/11-06

за заявою Заступника голови Орендного підприємства "Науково-дослідний і конструкторсько-технологічний інститут електроізоляційних матеріалів та фольгованих діелектриків", м. Шостка, Сумська область

до Орендного підприємства "Науково-дослідний і конструкторсько-технологічний інститут електроізоляційних матеріалів та фольгованих діелектриків", м. Шостка, Сумська область

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні господарського суду Сумської області знаходиться справа № 6/11-06 про банкрутство Орендного підприємства "Науково-дослідний і конструкторсько -технологічний інститут електроізоляційних матеріалів та фольгованих діелектриків", м. Шостка.

В процесі розгляду даної справи у вересні 2011 року до господарського суду від голови комітету кредиторів надійшло клопотання про продовження процедури санації боржника.

У березні 2012 року до суду від голови комітету кредиторів надійшло клопотання, погоджене комітетом кредиторів, про затвердження змін до плану санації боржника.

10.05.2012 р. від ОСОБА_5 надійшло клопотання про призначення експертизи фінансово - господарської діяльності підприємства та змін до плану санації.

Ухвалою суду від 10.05.2012 р. розгляд клопотань голови комітету кредиторів було відкладено на 07.06.2012р. та зобов'язано голову комітету кредиторів виконати вимоги ухвали суду від 05.04.2012р., а саме: надати суду належним чином оформлений та складений проект змін до плану санації боржника.

Від голови комітету кредиторів надійшов звіт керуючого санацією про виконання плану санації та проект змін до плану санації.

Ухвалою господарського суду Сумської області (колегія суддів: головуючий суддя Спиридонова Н.О., судді Котельницька В.Л., Костенко Л.А.) від 07.06.2012 р. по справі № 6/11-06 клопотання ОСОБА_5 про призначення експертизи фінансово - господарської діяльності підприємства та змін до плану санації залишено без розгляду. У задоволенні клопотання голови комітету кредиторів, погодженого комітетом кредиторів, про затвердження змін до плану санації боржника відмовлено. У задоволенні клопотання голови комітету кредиторів, погодженого комітетом кредиторів, про продовження строку процедури санації у даній справі до 31.03.2012 р. відмовлено.

До Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу від 07.06.2012 р. по даній справі звернулося Орендне підприємство "Науково-дослідний і конструкторсько-технологічний інститут електроізоляційних матеріалів та фольгованих діелектриків", м. Шостка, яке з посиланням на неповне з'ясування господарським судом при її винесенні обставин справи просить суд виключити з мотивувальної частини ухвали господарського суду Сумської області від 07.06.2012 р. по справі № 6/11-06 посилання щодо непогодження змін до плану санації з Фондом державного майна України і державним органом з питань банкрутства та володіння боржником державним майном (цілісним майновим комплексом) без достатніх правових підстав і внесенні до проекту змін до плану санації економічно необґрунтованих заходів.

В обґрунтування своїх вимог заявник апеляційної скарги посилається на те, що господарський суд при винесенні ухвали в мотивувальній її частині безпідставно зазначив про необхідність погодження змін до плану санації з Фондом державного майна України, оскільки підпунктом «д» п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про управління об'єктами державної власності»визначено, що Фонд державного майна України здійснює визначені законодавством повноваження під час провадження справ про банкрутство державних підприємств, що перебувають у його управлінні, та господарських організацій з корпоративними правами держави. ОП НДІЕІМ не належить до зазначених вище підприємств і виходячи з цієї норми Фонд державного майна взагалі не має повноважень навіть на участь у справі про банкрутство.

Заявник апеляційної скарги також зазначає, що відповідно до ч. 18 ст. 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності»мирові угоди, плани санації та переліки ліквідаційних мас та зміни і доповнення до них у справах про банкрутство господарських організацій з корпоративними правами держави понад 50 відсотків їх статутного капіталу погоджуються з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері управління об'єктами державної власності, Фондом державного майна України (стосовно господарської організації, яка перебуває у процесі приватизації). При цьому, ОП НДІЕІМ не належить до зазначених вище господарських організацій та не засноване на державній власності, не має корпоративних прав держави взагалі, а відтак затвердження плану санації Фондом державного майна України не потребує.

Також хибним заявник апеляційної скарги вважає висновок господарського суду про те, що ОП НДІЕІМ володіє державним майном (цілісним майновим комплексом) без достатніх правових підстав.

Стосовно висновків господарського суду про внесення до проекту змін до плану санації економічно необґрунтованих заходів заявник апеляційної скарги зазначає, що вони, на його погляд, є також хибними, оскільки як вбачається з матеріалів справи комітет кредиторів прийняв рішення про внесення змін до плану санації, які фактично полягають у збільшенні продажу продукції власного виробництва, що пропонується до продажу та збільшення обсягу науково-технічної продукції, замість продажу технологій та виробництва продукції на КЗ «Зірка»та ВАТ АК «Свема».

Внесення таких змін до плану санації, на думку скаржника, обумовлено збільшенням обсягу виготовлення та продажу продукції власного виробництва. Докази розрахунків з кредиторами, а також докази повного погашення поточної заборгованості та докази збільшення замовлень на продукцію власного виробництва були надані господарському суду.

Запропоновані зміни встановлювали більш прийнятні умови як для боржника, так і для кредиторів і реальність їх виконання була підтверджена наданими до суду доказами.

Таким чином, зміни до плану санації стосуються лише зміни способу погашення, і передбачали погашення заборгованості до 3-го кварталу 2014 року.

Натомість всі основні, істотні умови санації, були передбачені в плані санації, який вже був затверджений ухвалою господарського суду Сумської області від 14.09.2006 р., яка не скасована в установленому чинним законодавством порядку та є чинною.

Однак, господарський суд, на думку апелянта, ретельно не дослідив всі ці обставини та не навів мотивованого висновку, про те, що підприємство не матиме змоги відновити свою платоспроможність запропонованими заходами та взагалі не навів яким же нормам чинного законодавства суперечать запропоновані зміни до плану санації.

Крім того, заявник апеляційної скарги зазначає про помилковість вищевказаних висновків також з інших підстав та мотивів.

У відзиві на апеляційну скаргу Обласне відділення ПАТ «Промінвестбанк»в м.Суми просить суд задовольнити апеляційну скаргу Орендного підприємства «Науково-дослідний і конструкторсько-технологічний інститут електроізоляційних матеріалів та фольгованих діелектриків»в повному обсязі.

В обґрунтування своїх доводів Обласне відділення ПАТ «Промінвестбанк»в м.Суми зазначає, що Орендне підприємство «Науково-дослідний і конструкторсько-технологічний інститут електроізоляційних матеріалів та фольгованих діелектриків» не є державним підприємством, а тому, відповідно до Закону, погодження плану санації з Фондом державного майна України не потребує.

На адресу Харківського апеляційного суду надійшов лист № 124 від 27.07.2012 р. (вх. № 6171 від 01.08.2012 р.) від голови комітету кредиторів, представника Обласного відділення ПАТ «Промінвестбанк»в м. Суми Слуцького О.Е. До даного листа додано протокол засідання комітету кредиторів Орендного підприємства "Науково-дослідний і конструкторсько-технологічний інститут електроізоляційних матеріалів та фольгованих діелектриків" згідно з яким комітет кредиторів прийняв рішення про підтримку апеляційної скарги по даній справі.

У відзиві на апеляційну скаргу Регіональне відділення Фонду державного майна України по Сумській області просить суд оскаржувану ухвалу господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на відповідність висновків, викладених в оскаржуваній ухвалі, матеріалам справи, та вимогам чинного законодавства України.

В обґрунтування своїх доводів Регіональне відділення Фонду державного майна України по Сумській області зокрема зазначає, що на даний час у безпідставному володінні боржника залишається майно, яке є власністю держави. Питання про його використання боржник з фондом державного майна не узгоджував, однак при цьому планує використання цього майна в процедурі санації.

В судовому засіданні представники Орендного підприємства "Науково-дослідний і конструкторсько-технологічний інститут електроізоляційних матеріалів та фольгованих діелектриків" підтримали позицію, викладену в апеляційній скарзі, просять її задовольнити.

Представник Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області просить суд ухвалу господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Жоден з кредиторів в судове засідання свого представника не направив.

З метою їх повідомлення суд направляв на їх адреси ухвалу про прийняття апеляційної скарги до провадження від 18.07.2012 р. Тобто, суд вжив всіх передбачених Законом заходів з метою належного повідомлення кредиторів про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте останні, з невідомих причин, своїх представників не направили.

Враховуючи викладене, а також те, що неявка представників кредиторів не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, колегія суддів вважає за необхідне розглядати апеляційну скаргу за їх відсутності.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, судова колегія встановила наступне:

Як свідчать матеріали справи, господарський суд при винесенні оскаржуваної ухвали розглянув відразу 3 клопотання, а саме:

- клопотання голови комітету кредиторів про продовження процедури санації боржника;

- клопотання голови комітету кредиторів, погоджене комітетом кредиторів, про затвердження змін до плану санації боржника;

- клопотання ОСОБА_5 про призначення експертизи фінансово -господарської діяльності підприємства та змін до плану санації;

Матеріали справи також свідчать про те, що господарський суд приймаючи оскаржувану ухвалу мотивував її наступним:

- залишаючи без розгляду клопотання ОСОБА_5 про призначення експертизи фінансово -господарської діяльності підприємства та змін до плану санації крім іншого виходив з того, що на даний час ОСОБА_5 не було надано суду належних доказів на підтвердження статусу учасника провадження у справі про банкрутство. Зазначене свідчить про те, що у ОСОБА_5 відсутні процесуальні права на заявлення клопотань до суду, в тому числі і про призначення експертизи;

- відмовляючи в задоволенні клопотання голови комітету кредиторів, погоджене комітетом кредиторів, про затвердження змін до плану санації боржника суд виходив з того, що такі зміни не були погоджені з Фондом державного майна України в контексті того, що боржник без належних правових підстав користується державним майном, яке і планує використовувати в процедурі санації;

- відмовляючи в задоволенні клопотання голови комітету кредиторів про продовження процедури санації боржника суд виходив з того, що оскільки судом було відмовлено у внесенні змін до плану санації, відсутністю у боржника та комітету кредиторів економічно обґрунтованих пропозицій щодо заходів з відновлення платоспроможності боржника, правові підстави для продовження процедури санації у даній справі відсутні;

Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана та належна правова оцінка, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятої по справі ухвали.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

З огляду на вимоги вказаної статті, суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість всієї ухвали господарського суду від 07.06.12 р. по справі № 6/11-06.

Щодо клопотання від ОСОБА_5 про призначення експертизи фінансово - господарської діяльності підприємства та змін до плану санації.

Господарський суд правомірно встановив, що ОСОБА_5 не є, ані стороною, ані учасником провадження у даній справі.

Пунктом 1 статті 13 ЦК України передбачено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Нормами ГПК України не передбачено права осіб, які не залучені до участі в справі та яких, водночас, не стосуються спірні правовідносини, та які не мають статусу учасника провадження у справі на подання клопотань в межах цієї справи.

Зазначене свідчить про те, що у ОСОБА_5 відсутні процесуальні права на заявлення клопотань до суду, в тому числі і про призначення експертизи.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками господарського суду про залишення клопотання ОСОБА_5 про призначення експертизи фінансово -господарської діяльності підприємства та змін до плану санації без розгляду.

Щодо клопотання голови комітету кредиторів, погодженого комітетом кредиторів, про затвердження змін до плану санації боржника.

Господарський суд правомірно встановив, що боржник є орендним підприємством, яке для своєї виробничої діяльності користується державним майном (цілісним майновим комплексом).

Раніше, даним майном (цілісним майновим комплексом) боржник користувався на підставі договору оренди державного майна (цілісного майнового комплексу) від 23.08.1990р. №Ф-460.

Проте, термін дії зазначеного договору оренди закінчився 30.06.2010 р., що також було встановлено рішенням господарського суду Сумської області від 22.11.2010 р. у справі №13/143-10 про відмову в задоволенні позову ОП НДІЕІМ до РВ ФДМУ по Сумській області про визнання договору продовженим (а.с.91-93 том 12), яке залишене без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.02.2011 р. (а.с.99-100 том 12).

Постанова Харківського апеляційного господарського суду від 10.02.2011р. була залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 21.04.2011р. (а.с.94-96 том 12).

Крім того, рішенням господарського суду Сумської області від 08.06.2011р. у справі №10/164-10 в задоволенні позову ОП НДІЕІМ до РВ ФДМУ по Сумській області про внесення змін до договору оренди державного майна було відмовлено (а.с.97-98 том 12).

Зазначене рішення у встановленому порядку набрало законної сили.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 10.10.2011 р. у справі № 2a-1870/7079/11 клопотання орендного підприємства "Науково-дослідного і конструкторсько - технологічного інституту електроізоляційних матеріалів та фольгованих діелектриків" про поновлення строку звернення до суду - залишено без задоволення. Позовну заяву орендного підприємства "Науково-дослідного і конструкторсько-технологічного інституту електроізоляційних матеріалів та фольгованих діелектриків" до Регіонального відділення Фонду Державного майна України у Сумській області про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови у продовженні на два роки - до 30 червня 2012 року дії договору оренди цілісного майнового комплексу Науково - дослідного і конструкторсько - технологічного інституту електроізоляційних матеріалів та фольгованих діелектриків № Ф-460 від 23.08.1990 року (з наступними змінами та доповненнями) - залишено без розгляду. Зазначена ухвала Харківським апеляційним адміністративним судом ухвалою від 08.12.2011р. залишена без змін. (а.с. 86-90 том 12).

Згідно з ч. 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками господарського суду про доведеність Регіональним відділенням Фонду Державного майна України у Сумській області факту користування боржником державним майном (цілісним майновим комплексом) без законних підстав, з урахуванням факту закінчення договору оренди від 23.08.1990 р. № Ф-460 з 30.06.2010 р. та ненадання боржником суду належних доказів користування зазначеним державним майном на законних підставах.

Посилання Орендного підприємства "Науково-дослідного і конструкторсько - технологічного інституту електроізоляційних матеріалів та фольгованих діелектриків" в апеляційній скарзі на те, що крім державного майна, боржник в своїй господарській діяльності також використовує та планує використовувати в процедурі санації і своє власне майно не спростовує факт використання без належних правових підстав державного майна (цілісного майнового комплексу), без погодження цього з його власником.

Пунктом 1, 3 ст. 397 ЦК України передбачено, що володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе. Фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.

Статтею 400 ЦК України зокрема передбачено, що недобросовісний володілець зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна.

Пунктом 1 ст. 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Орендне Підприємство "Науково-дослідного і конструкторсько - технологічного інституту електроізоляційних матеріалів та фольгованих діелектриків" не надав суду доказів наявності в нього правових підстав для утримання майна (цілісного майнового комплексу), яке на праві власності належить державі.

Як наслідок, якщо Орендне Підприємство "Науково-дослідного і конструкторсько - технологічного інституту електроізоляційних матеріалів та фольгованих діелектриків" в разі планування використання майна (цілісного майнового комплексу) в подальшому в процедурі санації, має узгодити вказане питання з його власником.

Щодо посилань керуючого санацією на рішення господарського суду міста Києва від 21.11.2011р. у справі №36/302, яким було відмовлено у задоволені позову РВ ФДМУ по Сумській області до ОП НДІЕІМ та Міністерства промислової політики України про припинення договору оренди, повернення майна, стягнення неустойки, яке постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2012р. було залишене без змін, як на підставу законності перебування цілісного майнового комплексу у володінні боржника та чинності на даний час договору оренди від 23.08.1990р. №Ф-460, то суд зазначає наступне.

Зазначеним рішенням господарського суду міста Києва, залишеним без змін судом апеляційної інстанції, у задоволенні позову РВ ФДМУ по Сумській області було відмовлено з тих підстав, що позивачем невірно було обрано спосіб захисту свого права, а також що у РВ ФДМУ по Сумській області відсутні повноваження про представлення в судах інтересів інших державних органів (а.с.101-110 том 9).

Та разом з тим, зазначеними судовими рішеннями не було спростовано факту закінчення строку дії договору оренди від 23.08.1990р. №Ф-460.

Відповідно до ч.2 статті 18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, які містять план санації, можуть бути:

реструктуризація підприємства;

перепрофілювання виробництва;

закриття нерентабельних виробництв;

відстрочка та (або) розстрочка платежів або прощення (списання) частини боргів, про що укладається мирова угода;

ліквідація дебіторської заборгованості;

реструктуризація активів боржника відповідно до вимог цього Закону;

продаж частини майна боржника;

зобов'язання інвестора про погашення боргу (частини боргу) боржника, зокрема шляхом переведення на нього боргу (частини боргу) та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов'язань;

виконання зобов'язань боржника власником майна боржника та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов'язань;

продаж майна боржника як цілісного майнового комплексу (для недержавних підприємств);

одержання кредиту для виплати вихідної допомоги працівникам боржника, які звільняються згідно з планом санації, який відшкодовується в першу чергу згідно зі статтею 31 цього Закону за рахунок реалізації майна боржника;

звільнення працівників боржника, які не можуть бути задіяні в процесі реалізації плану санації. Вихідна допомога у цьому разі виплачується за рахунок інвестора, а за його відсутності - за рахунок реалізації майна боржника або за рахунок кредиту, одержаного для цієї мети;

інші способи відновлення платоспроможності боржника.

Розглянувши подані зміни до плану санації колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно неможливості їх затвердження виходячи з наступного:

Заборгованість шостої черги (штрафні санкції, пеня) у сумі 213707,32 грн. запланована до списання, але суду не надано доказів погодження такого списання з боку органів Пенсійного фонду, органів податкової служби, інших органів соціального страхування, вимоги яких пропонується списати.

В поданих змінах також не зазначено, які саме виробничі запаси планується реалізувати на суму 122500 грн.

Крім того, враховуючи закінчення строку дії договору оренди від 23.08.1990 р. №Ф-460 є неприйнятним включення до плану санації таких санаційних заходів, як погашення 183000 грн. кредиторської заборгованості при прогнозованому прибутку 193000 грн. з яких 120000 грн. кошти від суборенди державного майна, оскільки вони не підлягають включення до прогнозованого прибутку підприємства.

Також, до плану санації включено заходи по модернізації виробництва, але витрати на ці заходи не передбачені.

Щодо посилань Орендного Підприємства "Науково-дослідного і конструкторсько - технологічного інституту електроізоляційних матеріалів та фольгованих діелектриків" на відсутність підстав для затвердження змін до плану санації з РВ ФДМУ по Сумській області.

Згідно з абз. 6 ч. 5 статті 18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" керуючий санацією зобов'язаний попередньо погоджувати план санації боржника з органом, уповноваженим управляти державним майном, стосовно підприємства-боржника, у майні якого частка державної власності перевищує п'ятдесят відсотків.

Дійсно, оскільки Орендне Підприємство "Науково-дослідного і конструкторсько - технологічного інституту електроізоляційних матеріалів та фольгованих діелектриків" не є державним підприємством та не має у статутному капіталі корпоративних прав держави, з огляду на положення статті 18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не має підстав для погодження плану санації з органом, уповноваженим управляти державним майном. Проте, з огляду на те, що Орендне Підприємство "Науково-дослідного і конструкторсько - технологічного інституту електроізоляційних матеріалів та фольгованих діелектриків" має на меті використовувати в процедурі санації майно (цілісний майновий комплекс) який на праві власності йому не належить, а належить державі, узгодження цього питання з його власником в особі РВ ФДМУ по Сумській області, є обов'язковим з огляду на вимоги ст. 398 ЦК України, якою передбачено, що право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.

Наразі ж, доказів наявності у Орендного Підприємство "Науково-дослідного і конструкторсько - технологічного інституту електроізоляційних матеріалів та фольгованих діелектриків" правових підстав на володіння майном (цілісним майновим комплексом) в контексті закінчення терміну дії договору оренди від 23.08.1990р. № Ф-460 матеріали справи не містять та заявником апеляційної скарги суду не надано.

Щодо клопотання про продовження процедури санації боржника.

Відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд за клопотанням комітету кредиторів у строк, що не перевищує строку дії процедури розпорядження майном, установленого відповідно до цього Закону, має право винести ухвалу про проведення санації боржника та призначення керуючого санацією. Санація вводиться на строк не більше дванадцяти місяців. За клопотанням комітету кредиторів чи керуючого санацією або інвесторів цей строк може бути продовжено ще до шести місяців або скорочено.

Як свідчать матеріали справи, ухвалою господарського суду Сумської області від 28.07.2011р. було продовжено процедуру санації у справі до 30.09.2011р.

До суду надійшло клопотання голови комітету кредиторів № 152 від 20.09.2011 р. про продовження строку процедури санації у даній справі до 31.03.2012 р. (до поданого клопотання було додано протокол засідання комітету кредиторів № 29 від 20.09.2011р.)

У зв'язку з тим, що судом відмовлено у внесенні змін до плану санації, відсутністю у боржника та комітету кредиторів економічно обґрунтованих пропозицій щодо заходів з відновлення платоспроможності боржника, колегія суддів погоджується з висновками господарського суду про відмову в задоволенні клопотання про продовження процедури санації у даній справі.

Крім того, голова комітету кредиторів у своєму клопотанні № 152 від 20.09.2011р. про продовження строку процедури санації просив суд продовжити строк процедури санації до 31.03.2012 р.

Після подання зазначеного клопотання ніяких уточнень та змін щодо терміну до якого просять продовжити процедуру санації до суду не надходило.

Враховуючи вищевикладене, на даний час продовжувати строк процедури санації до 31.03.2012р. суд не має правових підстав.

Все вищевказане свідчить про правомірність висновків, викладених в оскаржуваній ухвалі господарського суду щодо відмови в задоволенні клопотання голови комітету кредиторів про продовження процедури санації боржника; клопотання голови комітету кредиторів, погоджене комітетом кредиторів, про затвердження змін до плану санації боржника; клопотання ОСОБА_5 про призначення експертизи фінансово -господарської діяльності підприємства та змін до плану санації;

Вказане також свідчить про безпідставність вимог Орендного Підприємство "Науково-дослідного і конструкторсько - технологічного інституту електроізоляційних матеріалів та фольгованих діелектриків" про виключення з мотивувальної частини ухвали господарського суду Сумської області від 07.06.2012 р. по справі № 6/11-06 посилання щодо непогодження змін до плану санації з Фондом державного майна України і державним органом з питань банкрутства та володіння боржником державним майном (цілісним майновим комплексом) без достатніх правових підстав і внесенні до проекту змін до плану санації економічно необґрунтованих заходів.

До того ж, як свідчить подана Орендним Підприємством "Науково-дослідного і конструкторсько - технологічного інституту електроізоляційних матеріалів та фольгованих діелектриків" апеляційна скарга, в ній останній фактично визнає висновки господарського суду про правомірність відмови в задоволенні зазначених вище клопотань, проте не погоджується з мотивами та доказами, які були покладені судом в основу оскаржуваної ухвали. Разом з тим, згідно зі статтею 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Тобто, фактично предметом оспорювання Орендним Підприємством "Науково-дослідного і конструкторсько - технологічного інституту електроізоляційних матеріалів та фольгованих діелектриків" є оцінка судом відповідних доказів, що є безпідставним з огляду на вимоги вищезгаданої статті кодексу.

Крім того, згідно зі ст. 104 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право:

1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення;

2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення;

3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково;

4) змінити рішення.

Тобто, повноважень щодо виключення з мотивувальної частини оскаржуваного рішення (ухвали, постанови) певної частини або певних висновків, які покладені в основу цього рішення суд апеляційної інстанції не має, що також свідчить про неможливість задоволення відповідних вимог Орендного Підприємства "Науково-дослідного і конструкторсько - технологічного інституту електроізоляційних матеріалів та фольгованих діелектриків", викладених в апеляційній скарзі.

Крім того, в п. 33 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/164 від 18.03.2008 р. на питання «Чи може вважатись скасованим рішення місцевого господарського суду, якщо резолютивна частина постанови апеляційної інстанції повністю відповідає такому рішенню, однак у постанові йдеться про помилкове застосування місцевим господарським судом норм матеріального та/або процесуального права, яке, втім, не призвело до прийняття неправильного рішення по суті справи?»Вищий господарський суд України надав наступні роз'яснення: «За змістом пунктів 2 і 3 статті 103 та частини другої статті 105 ГПК , зокрема, пункту 9 цієї частини, рішення місцевого господарського суду може вважатися скасованим повністю або частково тільки якщо у резолютивній частині відповідної постанови апеляційної інстанції міститься чіткий і однозначний висновок про таке скасування, як-от: "Рішення господарського суду (найменування місцевого господарського суду) від (дата) у справі N ... скасувати" або "Рішення господарського суду (найменування місцевого господарського суду) від (дата) у справі N ... скасувати в частині ... (зазначається, в якій саме частині)".

З урахуванням викладеного, суд визнає вимоги Орендного Підприємства "Науково-дослідного і конструкторсько - технологічного інституту електроізоляційних матеріалів та фольгованих діелектриків" про виключення з мотивувальної частини оскаржуваної ухвали суду певних висновків позбавленими фактичного та правового обґрунтування, а так само такими, що не відповідають, як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, у зв'язку з ненаданням всупереч вимогам ст. 33 ГПК України доказів в підтвердження обставин, викладених у апеляційній скарзі, та невідповідністю відповідних вимог положенням ст.ст. 43, 101, 103, 105 ГПК України.

За таких обставин, оскаржувана ухвала господарського суду від 07.06.12 р. по справі № 6/11-06 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Орендного Підприємства "Науково-дослідного і конструкторсько - технологічного інституту електроізоляційних матеріалів та фольгованих діелектриків" задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, судова колегія -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Орендного підприємства "Науково-дослідний і конструкторсько-технологічний інститут електроізоляційних матеріалів та фольгованих діелектриків", м. Шостка, Сумська область залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 07.06.12 р. по справі № 6/11-06 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 03.08.2012 р.

Головуючий суддя Шутенко І.А.

суддя Плахов О.В.

суддя Бородіна Л.І.