Справа № 1-2/08

В И Р О К

І М”Я М    У К Р А Ї Н И

22 квітня 2008 року Деражнянський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої-судді                       Зарєчної І.В.

при секретарі                                              Ясінській М.О.

з участю прокурора                                   Паламарчук Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Деражні справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Сорочинка Уріцького району Кустанайської області Республіка Казахстан, жителя АДРЕСА_1, росіянина, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого 20 січня 1998 року Деражнянським районним судом Хмельницької області за ст. 206 ч.2 КК України (в редакції 1960 року) до 1 року 6 місяців  позбавлення волі, звільненого 15 лютого 1999 року умовно-достроково на 5 місяців і 5 днів,

за ст.ст. 122 ч.1, 296 ч.1 КК України, -                                                          

в с т а н о в и в:

15 липня 2007 року близько 01 години в приміщенні кафе „Зустріч”, яке знаходиться в смт. Вовковинці Деражнянського району, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, грубо порушуючи громадський порядок, безпричинно умисно розпочав бійку з ОСОБА_2, заподіявши йому тілесні ушкодження у вигляді саден задньої поверхні правого ліктьового суглобу з переходом на праве передпліччя, правої підключичної ділянки, подряпин в проекції тіла нижньої щелепи, які згідно з висновком експерта №260 від 19 липня 2007 року відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Продовжуючи свої хуліганські дії, близько 02 години в смт. Вовковинці Деражнянського району, поруч з будинком культури, ОСОБА_1 розпочав бійку з ОСОБА_3, в результаті якої, заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому 5 п”ясної кістки правої кісті, які згідно з висновком експерта № 257 від 18 липня 2007 року,  могли утворитись від прямої дії тупого твердого предмету із обмеженою травмуючою поверхнею, що діяв із достатньою силою, можливо міг утворитись і під час самозахисту від нападу сторонньої особи та за своїм характером відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості, які не є небезпечними для життя в момент заподіяння, але які спричинили тривалий розлад здоров”я (більше 21 доби).

Підсудний ОСОБА_1 винним себе визнав повністю і показав, що він дійсно 15 липня 2007 року в нічний час, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в приміщенні кафе „Зустріч”, яке знаходиться в смт. Вовковинці, грубо порушував громадський порядок та розпочав бійку з ОСОБА_2, заподіявши йому легкі тілесні ушкодження. Після цього, продовжуючи свої хуліганські дії, розпочав бійку з ОСОБА_3 заподіявши йому середньої тяжкості тілесні ушкодження, які спричинили тривалий розлад здоров”я. У скоєному підсудний розкаюється.

Сумнівів у добровільності та істинності позиції підсудного не має, він правильно розуміє зміст вчинених ним дій, тому суд вважає його винність доведеною і вчинені ним дії кваліфікує за ст. 122 ч.1 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров”я і за ст. 296 ч.1 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.

Проте, інкримінована ОСОБА_1 органом досудового слідства кваліфікуюча ознака ч.1 ст. 296 КК України - хуліганство, що супроводжується винятковим цинізмом, в ході судового слідства не знайшла свого підтвердження.

Призначаючи вид та міру покарання підсудному, суд враховує, що він скоїв злочини, які класифікуються як злочин середньої тяжкості і невеликої тяжкості.

Підсудний раніше судимий, він негативно характеризується за місцем проживання. 

ОСОБА_1 щиро кається в скоєному, що пом'якшує його покарання. Обставиною, яка  обтяжує покарання підсудного є скоєння злочинів в стані алкогольного сп'яніння.      

Враховуючи наведене, суд вважає можливим виправлення підсудного без відбування покарання у виді обмеження волі реально, тому вважає необхідним звільнити його від відбування покарання з випробуванням.

Підлягає задоволенню цивільний позов заявлений потерпілим ОСОБА_3 про стягнення з підсудного моральної шкоди в розмірі 5000 гривень і матеріальної шкоди в розмірі 2200 гривень, оскільки вина підсудного доведена і він  заподіяв таку шкоду.

Керуючись ст. ст. 321-324 КПК України, суд, -           

з а с у д и в:

ОСОБА_1 визнати винним і призначити йому покарання:

- за ст. 122 ч.1 КК України у виді трьох років обмеження волі;

- за ст. 296 ч.1 КК України у виді двох років обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити йому покарання у виді трьої років обмеження волі.

На підставі ст. 75, 76 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом одного року і шести місяців іспитового строку не вчинить нового злочину, та зобов'язавши його повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 5000 гривень моральної шкоди і 2200 гривень матеріальної шкоди, а всього 7200 гривень.

Речовий доказ : футболку залишити потерпілому ОСОБА_3

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Хмельницької області через Деражнянський районний суд на протязі 15 діб з моменту його проголошення.

                Суддя                                                    І.В. Зарєчна