Копія

1

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/3776/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ясиновського І.Г.,

при секретарі - Ворошилові Ю.В.,

за участю:

прокурора - Лисенко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом прокурора Зіньківського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення недоїмки по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, -

В С Т А Н О В И В:

07 червня 2012 року прокурор Зіньківського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення недоїмки по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 42 616 грн 37 коп., посилаючись на те, що відповідач своєчасно не сплатив єдиний внесок за 2011 рік, чим порушив вимоги пункту 1 частини 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Позивач не забезпечив явку уповноваженого представника в судове засідання, хоча про час, дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач заперечення на позов не надав, в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином, клопотань про відкладення судового засідання не надсилав, про причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши пояснення прокурора, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі -Закон №2464) платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно з пунктом 3 Розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464 з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску. Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється. Пенсійний фонд спільно з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та Державною податковою адміністрацією України проводить звірення платників страхових внесків у порядку, встановленому Пенсійним фондом спільно з Державною податковою адміністрацією України за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Судом встановлено, що відповідач є платником єдиного внеску.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону № 2464 розмір єдиного внеску для кожної категорії платників, визначених цим Законом, та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюються з урахуванням того, що вони повинні забезпечувати застрахованим особам страхові виплати і соціальні послуги, передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; створення резерву коштів для забезпечення страхових виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; покриття адміністративних витрат із забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 зазначеного Закону єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Згідно з ч. 11 статті Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 6 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Порядок подачі такої звітності з 01 січня 2011 року встановлений Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 №22-2, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за №1014/18309.

Згідно підпункту 3.2. розділу III Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, самі за себе і за членів сім'ї, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності; особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за базовим звітним періодом.

Базовим звітним періодом для них є календарний рік.

У встановленому порядку відповідачем 02.04.2012 подано до управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2011 рік, в якому загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті, визначена в розмірі 42616 грн 37 коп. Вказана відповідачем у звіті сума єдиного внеску не була сплачена останнім.

Відповідно до частини 8 статті 9 Закону №2464-VІ платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

Разом з тим, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 обов'язку по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік в сумі 42616 грн 37 коп. не виконав, що підтверджується витягом із картки особового рахунку відповідача.

Пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначає недоїмку як суму єдиного внеску, своєчасно не нараховану та/або не сплачену у строки, встановлені цим Законом, обчислену територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з частиною 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату, яка у відповідності до абзацу 2 цієї частини є виконавчим документом і має бути оплачена платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги.

Судом була досліджена наявна у матеріалах справи копія корінця вимоги про сплату боргу в сумі 42 616 грн 37 коп. № Ф-134, яка була отримана відповідачем 11.04.2012 року.

Частиною 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Враховуючи те, що відповідачем не надано суду доказів оскарження вказаної вимоги ані в адміністративному, ані в судовому порядку, суд дійшов висновку про узгодженість боргу по вказаній вимозі.

Доказів сплати відповідачем у добровільному порядку недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування суду не надано.

Станом на момент розгляду справи сума заборгованості відповідача зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з лютого 2011 року по грудень 2011 року у розмірі 42 616 грн 37 коп. останнім не сплачена, що підтверджується витягом з картки особового рахунку відповідача.

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України.

Пунктом 3 названого Положення передбачено, що основними завданнями Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску; забезпечення збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску, інших коштів відповідно до законодавства та здійснення контролю за їх сплатою.

Відповідно до частини другої статті 12 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань забезпечує збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску; здійснює контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску.

За результатами аналізу всіх наведених обставин у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 недоїмки із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 42 616 грн 37 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов прокурора Зіньківського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення недоїмки по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 38100) на користь Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області (р/р 37195076001606, код ЄДРПОУ 22534570, ГУДКСУ в Полтавській області) недоїмку по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 42616 грн 37 коп. (сорок дві тисячі шістсот шістнадцять гривень тридцять сім копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 02 липня 2012 року.

Суддя (підпис) І.Г. Ясиновський

З оригіналом згідно

Суддя І.Г. Ясиновський