У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
01.07.08 Справа №6/357/07
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Хуторной В.М. судді Хуторной В.М. , Кагітіна Л.П. , Яценко О.М.
при секретарі Пересаді О.В.
В присутності представника позивача Белая О.Є., довіреність № 969-08/1 від 12.05.2008 р.; від відповідача-1,2 - Федотова І.А, довіреності № 1/07 від 03.01.07 р., №0601-1 від 01.06.08 р.; від третьої особи-1 - ОСОБА_1., паспорт серії НОМЕР_1від 12.09.01 р., представник третьої особи-2 не з'явився.
Розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексістрой» на рішення господарського суду Запорізької області від 07.04.08 р. по справі № 6/357/07
за позовом Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ВЕСКО» в особі Запорізького філіалу, м. Запоріжжя (далі ЗАТ «ВЕСКО»);
до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексістрой», м. Запоріжжя (далі ТОВ «Ексістрой»);
до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Форма - 2», м. Запоріжжя (далі ТОВ «Форма - 2»);
Треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:
1 - ОСОБА_1, м. Запоріжжя (далі ОСОБА_1.);
2 - ОСОБА_2, м. Запоріжжя (далі ОСОБА_2);
про стягнення 43384,31 грн.
ВСТАНОВИВ:
Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1233 від 27.06.2008 р. справу № 6/357/07 передано для розгляду колегії у складі: Хуторной В.М., Кагітіна Л.П., Яценко О.М., якою справа прийнята до свого провадження.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 07.04.2008 р. по справі № 6/357/07 (суддя Місюра Л.С.) позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Ексістрой» на користь ЗАТ «ВЕСКО» суму основного боргу - 43384,31 грн., державне мито - 433,84 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн. В частині позову щодо стягнення 43384,31 грн. з ТОВ «Форма - 2» відмовлено.
Рішення господарського суду мотивовано тим, що вина водія ОСОБА_1. у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди 09.06.07 р. встановлена постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10.08.07 р., вказаний громадянин підчас ДТП був працівником першого відповідача та управляв автомобілем, який відповідач 1 орендував у відповідача 2, тому у позивача виникло право вимоги в порядку регресу саме до відповідача 1 в розмірі фактично виплаченого страхового відшкодування.
Не погоджуючись з судовим рішенням, ТОВ «Ексістрой», відповідач 1 по справі звернувся з апеляційною скаргою, в якій вказує, що висновки суду не відповідають обставинам справи, доказам надана невірна оцінка. Висновки спеціаліста регіонального експертного бюро № 23/7 від 26.09.07р. не прийняті судом до уваги, а постанова Шевченківського районного суду не містить висновку про те, що ОСОБА_1. одноособово винний у події ДТП, просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення місцевого господарського суду скасувати.
01.07.08 р. представником ТОВ «Ексістрой» заявлено клопотання про направлення матеріалів ДТП на незалежну експертизу, якою встановити дії кого саме з водіїв знаходяться у причинному зв'язку з подією ДТП, та чи була у водія автомобіля ЗАЗ 11050 ОСОБА_1. технічна можливість уникнути зіткнення, яке колегією суддів відхилено як необґрунтоване, оскільки зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для визначення особи, відповідальної за завдання шкоди майну учасників ДТП, а призначення експертизи в даному випадку не доцільне.
ЗАТ «ВЕСКО», позивач по справі, у відзиві на апеляційну скаргу вказує на законність та обґрунтованість судового рішення.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу та заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Треті особи 1, 2 відзиву на апеляційну скаргу не надали.
За заявою представників учасників процесу розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, за їх згодою у судовому засіданні 01.07.2008 р. оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.
Відповідно до ст. 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.
Згідно ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Сутність спору:
09.06.2007 року на перехресті вул. Полякова та вул. Чарівної у м. Запоріжжя відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ЗАЗ 110550, реєстраційний номер НОМЕР_2, під управлінням водія ОСОБА_1, і автомобіля FORD MONDEO, реєстраційний номер НОМЕР_3, під управлінням водія ОСОБА_2.
25.05.2007 року між позивачем і Товариством з обмеженою відповідальністю «В.В.С.» (власник автомобіля FORD MONDEO) укладений договір добровільного страхування наземного транспорту у вигляді Страхового поліса № 2189-а/07зп від 25.05.2007 року (далі - Договір страхування).
Наказом відділу кадрів № 31/01-до від 31.09.2006 року на посаду замісника директора ТОВ «В.В.С.» був прийнятий ОСОБА_2. На підставі наказу директора ТОВ «В.В.С.» № 5-п від 25.05.2007 року за ОСОБА_2. був закріплений автомобіль FORD MONDEO, реєстраційний номер НОМЕР_3.
На підставі договору оренди автомобіля № 0404/02 від 04.01.2007 року ТОВ «Форма-2» передало, а ТОВ «Ексістрой» прийняло у термінове платне володіння і користування автомобіль ЗАЗ 110550, реєстраційний номер НОМЕР_2, що підтверджується актом прийому - передачі транспортного засобу № 0404/02 від 04.01.2007 року.
ОСОБА_1. наказом № 7 від 16.05.2007 року був прийнятий на роботу до ТОВ «Ексістрой» на посаду інженера по нагляду за будівництвом, про що зроблений запис у трудовій книжці ОСОБА_1. під № 8. Наказом директора ТОВ «Ексістрой» № 0516/01 від 16.05.2007 року за ОСОБА_1 був закріплений орендований у ТОВ «Форма-2» автомобіль ЗАЗ 110550, реєстраційний номер НОМЕР_2.
Факт ДТП підтверджується матеріалами справи, зокрема протоколом огляду місця події від 09.06.2007 року, протоколами медичного огляду від 09.06.2007 року, поясненнями водіїв ушкоджених автомобілів від 09.06.2007 року, схемами дорожньо-транспортної пригоди.
Постановою інспектора відділення оформлення матеріалів ДТП при УМВС України в Запорізькій області від 18.06.2007 року було відмовлено в порушенні кримінальної справи по факту ДТП, що відбулася 09.06.2007 року.
Постановою заступника прокурора Шевченківського району м. Запоріжжя від 26.10.2007 року була скасована постанова від 18.06.2007 року, матеріали ДТП були спрямовані до Шевченківського РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області для організації додаткової перевірки.
Постановою інспектора відділення оформлення матеріалів ДТП і дізнання відділу ДАІ по обслуговуванню адміністративної території м. Запоріжжя та автомобільно-технічної інспекції при УДАІ України в Запорізькій області від 10.06.08 р., після проведення додаткової перевірки обставин ДТП, було відмовлено в порушенні кримінальної справи по факту ДТП, що відбулося 09.06.2007 року.
Провина ОСОБА_1. у здійсненні ДТП 09.06.2007 року встановлена постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10.08.2007 року.
Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 11.02.2008 року апеляційна скарга ОСОБА_1. була залишена без задоволення, а постанова Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10.08.2007 року - без змін.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
В результаті ДТП автомобілю FORD MONDEO, який був застрахований ЗАТ «ВЕСКО», були завдані пошкодження, сума страхового відшкодування склала 43384,31 та була виплачена позивачем на користь ТОВ «В.В.С.» згідно платіжних доручень № 1152, 1153, 2220 (т. 1, а. с. 41-43).
За вказаних обставин у позивач виникло право регрессної вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно пункту 2 Роз'яснень Вищого арбітражного суду від 01.04.94 р. № 02-5/215 «Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди» вирішуючи спори, пов'язані з відшкодуванням шкоди, завданої взаємодією кількох джерел підвищеної небезпеки, наприклад, зіткненням транспортних засобів, слід виходити з того, що у цьому випадку шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто з урахуванням принципу вини (стаття 1188 ЦК України). Отже, за цих обставин обов'язок відшкодування шкоди покладається на ту особу, з вини якої завдано шкоду. Якщо наявна вина всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, шкода відшкодовується кожним з них залежно від ступеню вини.
Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10.08.2007 року встановлено, що своїми діями ОСОБА_1. вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто порушення водіями правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, а саме п/п. 16.11 «Правил дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (далі Правила дорожнього руху).
Згідно п/п. 16.11 Правил дорожнього руху, на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Протиправною поведінкою ОСОБА_1. (порушення правил дорожнього руху), завдана шкода ТОВ «В.В.С.» у вигляді пошкодження автомобіля, є причинний зв'язок між діями ОСОБА_1. і самою шкодою, а вина ОСОБА_1. підтверджуються зібраними по справі доказами (протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями учасників ДТП та постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя, що набрала законної сили, висновком автотоварознавчого дослідження від 19.06.07 р. № 11 ).
Щодо посилань апелянта на Висновок спеціаліста Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональне судово-експертне бюро» від 26.09.07 р. № 23/7 колегія суддів ставиться критично, оскільки він не спростовує вину ОСОБА_1. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили згідно ч. 2 ст. 43 ГПК України. Вказаний висновок спеціаліста не може вважатися об'єктивним, оскільки вказане дослідження проводилося без урахування первинних матеріалів ДТП, та здійснено без участі іншого учасника ДТП - ОСОБА_2.
Завдана шкода автомобілю FORD MONDEO, реєстраційний номер НОМЕР_3, знаходиться у причинному зв'язку саме з порушенням правил проїзду перехресть та знаку «Дати дорогу» ОСОБА_1., а не з «несвоєчасним застосуванням гальмування та незбереженням прямолінійного руху» водієм автомобіля ОСОБА_2.
Згідно ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
З огляду на викладене, враховуючи взаємодію двох джерел підвищеної небезпеки - автомобілів ЗАЗ-11055 та FORD MONDEO, наявність вини в діяннях особи, яка на момент завдання майнової шкоди перебувала в трудових відносинах з ТОВ «Ексістрой» та приймаючи до уваги положення ст. 1172 ЦК України, відшкодування майнової шкоди в порядку регресу покладається на ТОВ «Ексістрой».
Колегія суддів не може погодитись з твердженнями суду першої інстанції з приводу застосування ст. 1187 ЦК України, оскільки судом не враховано, що в даному випадку шкода завдана за участю двох джерел підвищеної небезпеки, тому посилання господарського суду на ст. 1187 ЦК України підлягають виключенню з мотивувальної частини оскаржуваного рішення.
Враховуючи що спір по суті вирішено правильно, колегія суддів не знаходить підстав для скасування рішення суду першої інстанції в цілому.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України , суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексістрой» залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 07.04.08 р. по справі № 6/357/07 - без змін.
Головуючий суддя Хуторной В.М.
судді Хуторной В.М.
Кагітіна Л.П. Яценко О.М.