Справа № 1003/11581/12

2-а/1003/5990/12

П ОС Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2012 року Білоцерківський міськрайонний суд у складі:

головуючий - суддя Кошель Б. І. ,

при секретарі - Макійчук К. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №4 м. Біла Церква справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу ДАІ по обслуговуванню м. Біла Церква при УДАІ ГУ МВС України в Київській області, інспектора ДПС групи відділу ДАЇ по м. Біла Церква при УДАІ ГУ МВС України в Київській області Гарнага Сергія Олександровича про визнання постанови неправомірною та її скасування ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що 18.05.2012 року інспектором ДПС Гарнага С.О. було винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АІ1 №142549 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КпАП України і було накладено на позивача адмінстягнення у вигляді штрафу в сумі 425 гривень за вчинення адмінправопорушення передбаченого ч.2 ст. 122 КпАП України, а саме за те, що 18.05.2012 року близько 08 год. 00 хв. в м. Біла Церква при проїзді перехрестя по вул. П. Запорожця -Павліченко водій автомобіля НОМЕР_1 при повороті праворуч на надав дорогу пішоходам, які переходили проїздну частину на яку він повертав, чим допустив порушення п.п. 16.2 ПДР України. Позивач просив суд визнати дії інспектора протиправними щодо складання вказаної постанови, скасувати вказану постанову та закрити справу, оскільки як вказував позивач він не вчиняв зазначених порушень.

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги.

Відповідач інспектор ДПС групи відділу ДАЇ по м. Біла Церква при УДАІ ГУ МВС України в Київській області Гарнага С.О. в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував надав письмові заперечення та пояснив, що дійсно 18.05.2012 року ним було винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АІ1 №142549 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КпАП України і було накладено на позивача адмінстягнення у вигляді штрафу в сумі 425 гривень за вчинення адмінправопорушення передбаченого ч.2 ст. 122 КпАП України, оскільки позивач 18.05.2012 року близько 08 год. 00 хв. в м. Біла Церква при проїзді перехрестя по вул. П. Запорожця -Павліченко при повороті праворуч на надав дорогу пішоходам, які переходили проїздну частину на яку він повертав, чим допустив порушення п.п. 16.2 ПДР України.

Заслухавши пояснення сторін, оглянувши матеріали справи та відео фіксацію адмінправопорушення, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні, встановлено, що 18.05.2012 року інспектором Гарнага С.О. було винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АІ1 №142549 про притягнення гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КпАП України і було накладено на позивача адмінстягнення у вигляді штрафу в сумі 425 гривень за вчинення адмінправопорушення передбаченого ч.2 ст. 122 КпАП України, а саме за те, що близько 08 год. 00 хв. в м. Біла Церква при проїзді перехрестя по вул. П. Запорожця -Павліченко водій автомобіля НОМЕР_1 при повороті праворуч на надав дорогу пішоходам, які переходили проїздну частину на яку він повертав, чим допустив порушення п.16.2 ПДР України. Наведені обставини підтверджуються копією постанови та відео фіксацією даного адмінправопорушення.

В судовому засіданні також було встановлено, що 18.05.2012 року інспектором Гарнага С.О. було також складено протокол про адміністративне правопорушення де також було зазначено про порушення позивачем п.16.2 ПДР України. Також встановлено, що при складання протоколу та винесенні постанови позивач надав пояснення щодо обставин справи, в яких заперечував проти вчинення ним адміністративного правопорушення, зокрема зазначав, що під час проїзду перехрестя, жодного пішохода на дорозі не було.

В судовому засіданні позивач вказував на те, що дійсно він керував вищевказаним автомобілем 18.05.2012 року, його було зупинено працівником ДАІ, але будь-яких порушень ПДР України він не чинив.

Відповідно до ст. 122 ч.2 КпАП України, порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги в русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно до ст. 280 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В ч.1 ст. 71 КАС України вказано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.

В ч.2 цієї ж статті вказано, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував та пояснив, що дійсно 18.05.2012 року ним було винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АІ1 №142549 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КпАП України і було накладено на позивача адмінстягнення у вигляді штрафу в сумі 425 гривень за вчинення адмінправопорушення передбаченого ч.2 ст. 122 КпАП України, оскільки позивач 18.05.2012 року близько 08 год. 00 хв. в м. Біла Церква при проїзді перехрестя по вул. П. Запорожця -Павліченко при повороті праворуч на надав дорогу пішоходам, які переходили проїздну частину на яку він повертав, чим допустив порушення п.п. 16.2 ПДР України. Даний факт підтверджується копією постанови серії АІ1 №142549 від 18.05.2012 року та проведеним за допомогою спец засобів відеозаписом від 18.05.2012 року.

Враховуючи вищевикладені докази суд вважає, що відповідач довів в судовому засіданні правомірність винесеної ним постанови про адміністративне правопорушення та факт вчинення позивачем порушень п.16.2 ПДР України, а тому суд вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити.

Так дослідивши докази по справі, суд прийшов до висновку, що відповідачем були зібрано докази того, що 18.05.2012 року близько 08 год. 00 хв. в м. Біла Церква при проїзді перехрестя по вул. П. Запорожця -Павліченко водій автомобіля НОМЕР_1 при повороті праворуч на надав дорогу пішоходам, які переходили проїздну частину на яку він повертав, чим допустив порушення п.п. 16.2 ПДР України. Наведене підтверджується копією постанови в справі про адміністративне правопорушення, а також проведеним за допомогою спец засобів відеозаписом від 18.05.2012 року.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що дії відповідача є правомірними і винесена ним постанова від 18.05.2012 року є законною, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову позивача.

На підставі вищевикладеного та ст.ст. 122 ч.2, 247, 280 КпАП України, керуючись ст.ст. 6, 9, 17, 71, 128, 158-163, 167, 181, 185, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова суду оскарженню не підлягає.

Суддя Б. І. Кошель