Судове рішення #24177797

10.07.2012



№212/5860/2012



Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

10.07.2012 року Ленінський районний суд м. Вінниці

в складі : головуючого судді Саблук С.А.,

при секретарі Храновській І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користування власністю,-

ВСТАНОВИВ


ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користування власністю.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1, відповідно до Договору купівлі продажу жилого будинку від 18.04.2000 року, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Парфєновим І.В. за реєстровим № 1262 зареєстрованого в КП ВО ОБТІ 24.04.2000 року за реєстровим № 2923 в реєстровій книзі № 146, є власником житлового будинку АДРЕСА_1

В цьому будинку постійно проживаю вона та її двоє дітей, в тому числі, повнолітня дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, і неповнолітній син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2

За згодою позивача в будинку після його купівлі проживав і був зареєстрований відповідач по даній справі ОСОБА_2, з яким позивачка зареєструвала шлюб 17. 11.1990 року у міському відділі РАГС управління юстиції Вінницької області.

Однак, спільне життя у них з відповідачем не склалося. Без будь-яких приводів та без пояснення будь-яких причин, відповідач біля 5,5 років назад, напередодні новорічних свят покинув сім'ю і пішов з-дому, забравши всі свої речі. З того часу він не з'являється в будинку, не цікавиться сім'єю, не бере участі в вихованні та утриманні дітей.

Однак, з реєстраційного обліку в будинку відповідач до цього часу не знявся, хоча весь час обіцяє це зробити.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 01.12.2011 року, яке набуло законної сили 12.12.2011 року, шлюб був розірваний. Після розірвання шлюбу позивачці було присвоєно прізвище «ОСОБА_1». Вказані обставини й стали підставою для звернення позивачки до суду з вказаним позовом.

В судове засідання позивач не з'явилася, проте надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, якій зазначила, що позов підтримує в повному обсязі та в разі неявки відповідача не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила. Суд вирішив провести заочний розгляд справи.

При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1, відповідно до Договору купівлі продажу жилого будинку від 18.04.2000 року, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Парфєновим І.В. за реєстровим № 1262 зареєстрованого в КП ВО ОБТІ 24.04.2000 року за реєстровим № 2923 в реєстровій книзі № 146, є власником житлового будинку АДРЕСА_1

В цьому будинку постійно проживаю вона та її двоє дітей, в тому числі, повнолітня дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, і неповнолітній син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2

За згодою позивача в будинку після його купівлі проживав і був зареєстрований відповідач по даній справі ОСОБА_2, з яким позивачка зареєструвала шлюб 17. 11.1990 року у міському відділі РАГС управління юстиції Вінницької області.

Однак, спільне життя у них з відповідачем не склалося. Без будь-яких приводів та без пояснення будь-яких причин, відповідач біля 5,5 років назад, напередодні новорічних свят покинув сім'ю і пішов з-дому, забравши всі свої речі. З того часу він не з'являється в будинку, не цікавиться сім'єю, не бере участі в вихованні та утриманні дітей.

Однак, з реєстраційного обліку в будинку відповідач до цього часу не знявся, хоча весь час обіцяє це зробити.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 01.12.2011 року, яке набуло законної сили 12.12.2011 року, шлюб був розірваний. Після розірвання шлюбу позивачці було присвоєно прізвище «ОСОБА_1». Вказані обставини й стали підставою для звернення позивачки до суду з вказаним позовом.

Отже, відповідач, членом сім'ї позивача вже не являється, в спірному жилому приміщенні не проживає біля 5,5 років, своїх речей в ньому не зберігає, участі в його утриманні та оплаті комунальних платежів не бере, приміщенням взагалі не цікавиться. Всі обов'язки по утриманню даного будинку покладені на позивача по справі.

Факт відсутності відповідача в спірному приміщенні понад 5 років встановлений рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці по справі № 2-3413/11 від 01.12.2011 року, а також підтверджується актом, складеними сусідами по вулиці, затвердженим Комітетом мікрорайону «П'ятничани»від 14.07.2011 року за вих.. № 343.

Стаття 41 Конституції України встановлює, що кожен має право володіти, користуватись та розпоряджатись своєю власністю, а ч. 4 даної статті зазначає, що право приватної власності є непорушним, що також закріплено і в ч. 1 ст. 321 ЦК України, яка вказує, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений його чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч. 3 ст. 8 Конституції України її норми є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав безпосередньо на підставі норм Конституції України гарантується.

Поняття права власності визначено ст. 316 ЦК України, згідно якої правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У відповідності до ст. 317 ЦК України власникові належить права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною 1 статті 319 ЦК України передбачено право власника володіти, користуватись та розпоряджатись своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, а ч.2 ст. 386 ЦК України встановлює, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутись до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" зняття з реєстрації місця проживання здійснюється відповідним уповноваженим органом з реєстрації протягом семи днів на підставі рішення суду про позбавлення права користування житловим приміщенням.

Задовольняючи пред'явлений позов, суд виходив із того, що позивач є власником житлового будинку АДРЕСА_1, а реєстрація відповідача в зазначеній квартирі є порушенням прав власника, що не дає можливості позивачу у повній мірі розпоряджатися своєю власністю, в зв'язку з чим, суд, врахувавши визнання відповідачами позову, приходить до переконання, що позов обґрунтований та такий, що підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 8, 41 Конституції України, ст.ст. 316, 317, 319, 321, 386, 391 ЦК України, 10, 60, 88, 209, 212, 213, 215, 224-226 ЦПК України, суд -


ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, таким, що втратив право користування даним житловим приміщенням, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.


Суддя:


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація