Справа № 1003/9703/12

2/1003/2837/12

Категорія 36

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2012 року Білоцерківський міськрайоний суд у складі:

головуючого судді - Кошель Б. І. ,

при секретарі - Макійчук К. С.,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі №4 м. Білої Церкви цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Фесюрівської сільської ради, третя особа: Управління Держкомзему у Білоцерківському районі про визнання права на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3, після смерті їхньої матері - ОСОБА_4, залишилась спадщина у вигляді земельних ділянок: площею 0,14440 га, що знаходиться в АДРЕСА_1; площею 0,3755 га, що знаходиться на території в АДРЕСА_1; та площею 2,8301 га., що знаходиться в адміністративний межах Фастівської сільради Білоцерківського району. Одразу ж після відкриття спадини, як спадкоємці першої черги, вони прийняли спадщину та отримали свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, правовстановлюючі документи на яке відповідали вимогам чинного законодавства. Проте отримати свідоцтво про право на спадщину на зазначені земельні ділянки не можуть в зв'язку із відсутністю державної реєстрації державних актів на право власності на зазначені земельні ділянки. Просять суд визнати за ними право на спадкування на земельні ділянки: площею 0,14440 га, що знаходиться в АДРЕСА_1, та належала спадкодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №652912; площею 0,3755 га, що знаходиться на території в АДРЕСА_1, та належала спадкодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №652913; та площею 2,8301 га., що знаходиться в адміністративний межах Фастівської сільради Білоцерківського району, та належала спадкодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №952338.

В судовому засіданні позивачі підтримали свої позовні вимоги.

Відповідач Фесюрівська сільська рада в судове засідання свого представника не направила, про час та день слухання справи була повідомлена належним чином, направила до суду заяву в якій просить суд слухати справу за відсутності її представника та позовні вимоги визнає в повному обсязі і проти задоволення позову не заперечує.

Третя особа в судове засідання свого представника не направила, про час та день слухання справи була повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Згідно ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

Відповідно до ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі … прийняття спадщини.

ППВС України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7, зазначено, що відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Правило статті 1225 ЦК про те, що при переході до спадкоємців права власності на житловий будинок, інші будівлі та споруди до них переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, і у розмірі, який необхідний для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом, необхідно розуміти так, що така ділянка переходить у власність або користування спадкоємців, якщо її було надано в установленому порядку, в межах, визначених при наданні, за умови, що спадкодавець не складав заповіту щодо розпорядження земельною ділянкою, належною йому на праві власності.

Спадкодавець може передавати за заповітом частину належної йому земельної ділянки, тоді інша частина цієї ділянки спадкується за законом. У разі коли спадкодавець заповів всю земельну ділянку або її частину іншим особам, які не успадковували нерухоме майно, то спадкоємці мають право на земельну ділянку, на якій розміщено нерухоме майно та на частину ділянки, яка є необхідною для його обслуговування, незалежно від змісту заповіту.

За такими правилами здійснюється й перехід права на землю при спадкуванні права на частину нерухомого майна, а якщо був установлений порядок користування ним - то з урахуванням цього порядку.

Судом встановлено, що, згідно свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3, позивачі успадкували в рівних долях житловий будинок з відповідними господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_1.

Також, судом встановлено, що державний нотаріус Білоцерківської районної державної нотаріальної контори Приймак А.Г. відмовила позивачам у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки : площею 0,14440 га, що знаходиться в АДРЕСА_1; площею 0,3755 га, що знаходиться на території в АДРЕСА_1; та площею 2,8301 га., що знаходиться в адміністративний межах Фастівської сільради Білоцерківського району, та належали померлій ОСОБА_4, оскільки остання за свого життя не зареєструвала Державні акт на право власності на зазначені земельні ділянки в Державному земельному кадастрі.

В судовому засіданні було встановлено, що позивачі дійсно є рідними сином та донькою спадкодавця - ОСОБА_4 та відповідно після смерті останньої, є спадкоємцями першої черги щодо спадкового майна і на даний час успадкували після смерті останньої в рівних долях житловий будинок з відповідними господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_1, що підтверджується копією спадкової справи після смерті ОСОБА_4

Позивач ОСОБА_2 постійно проживає в спадковому будинку і з моменту відкриття спадщини фактично вступив в управління ним, що підтверджується копією паспорту позивача.

Також, судом встановлено, що позивачі по справі є єдиними спадкоємцями першої черги після смерті спадкодавця ОСОБА_4.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне визнати за позивачами право на спадкування земельних ділянок: площею 0,14440 га, що знаходиться в АДРЕСА_1; площею 0,3755 га, що знаходиться на території в АДРЕСА_1, оскільки інший порядок для набуття позивачами права на вказану земельну ділянку законодавством не визначений.

Також, при вирішенні спору суд виходив з наступного.

Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов»язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті... Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Як роз'яснено в п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року за № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування /зі збереженням її цільового призначення/ при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно зі ст.. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених ч.2 цієї статті.

А за ч.2 ст. 126 ЗК України, право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки; свідоцтвом про право на спадщину.

Як встановлено судом, на ім'я ОСОБА_4 було оформлено державні акти на право власності на зазначені вище земельні ділянку, що розташована у адміністративних межах Білоцерківського району, але ці акти не пройшли державної реєстрації, тобто, спадкодавець не набув права власності на вказану земельну ділянку відповідно до вимог чинного законодавства, а тому спадкоємці не мають можливості оформити спадщину на земельну ділянку.

Відповідно до п. 23 наведеної вище в рішенні Постанови Пленуму Верховного Суду України, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

При вирішенні даного спору судом враховуються ті обставини, що спадкодавцю ОСОБА_4 належало право на земельну частку /пай/, на її ім'я було видано сертифікат на право власності на земельну частку /пай/.

Виходячи з норм Закону України «Про порядок виділення в натурі /на місцевості/ земельних ділянок власникам земельних часток /паїв/» та Закону України «Про оренду землі», громадяни - власники сертифікатів на право на земельну частку (пай) до виділення їм у натурі (на місцевості) земельних ділянок мають право укладати договори оренди земель сільськогосподарського призначення, місце розташування яких визначається з урахуванням вимог раціональної організації території і компактності землекористування, відповідно до цих сертифікатів з дотриманням вимог цього Закону.

Після виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) договір оренди землі переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін.

Оформлення державних актів на право власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв) здійснюється землевпорядною організацією, яка виконала землевпорядні роботи щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).

Власнику однієї чи більше земельної частки (паю) в межах земель, що перебувають у користуванні одного сільськогосподарського підприємства, видається один державний акт на право власності на земельну ділянку.

Власникам земельних часток (паїв), яким земельні ділянки виділені в натурі (на місцевості) єдиним масивом, видається державний акт на право власності на земельну ділянку, який посвідчує їх право спільної часткової власності чи спільної сумісної власності.

Отже, аналіх вищенаведених правових норм дає підстави стверджувати, що право громадянина на земельну частку /пай/ посвідчується відповідним сертифікатом до виділення часток /паїв/ в натурі /на місцевості/, а після цього -власнику земельної частки /паю/ видається державний акт на право власності на земельну ділянку.

В даному випадку спадкодавець, який був власником земельної частки /паю/, після виділення цієї частки /паю/ в натурі /на місцевості/ одержав державний акт на право власності на земельну ділянку, тоді як сертифікатом посвідчувалося його право на земельну частку /пай/ до виділення цієї частки в натурі.

Як вказано вище, позивачі як спадкоємці позбавлені на даний час можливості оформити спадщину на земельну ділянку із-за відсутності правовстановлюючого документа, оскільки сертифікат на право на земельну частку /пай/ зберігається у сільській раді, а державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_4 не було зареєстровано у визначеному законом порядку в зв'язку з її смертю.

Переоформлення державного акта і його реєстрація при спадкуванні права власності на земельну ділянку, відповідно до вимог ст. 1299 ЦК України та ст. 125 ЗК України, є обов'язковою процедурою для набуття права власності на цю земельну ділянку.

До переоформлення державного акта на земельну ділянку і його реєстрації, виходячи з умов частини 5 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець має певні майнові права на цю ділянку, які засвідчуються свідоцтвом про право на спадщину.

А оскільки нотаріусом було відмовлено позивачам у видачі такого свідоцтва, то суд вважає за можливе визнати за ними право в порядку спадкування за законом після померлої ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 2,8301 га розташованої в адміністративних межах Фастівської сільської ради, оскільки інший порядок для набуття позивачкою права на вказану земельну ділянку законодавством не визначений.

Враховуючи викладене, а також визнання позову відповідачем, суд вважає за необхідне визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право на спадкування на земельних ділянок: площею 0,14440 га, що знаходиться в АДРЕСА_1, та належала спадкодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №652912; площею 0,3755 га, що знаходиться на території в АДРЕСА_1, та належала спадкодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №652913; та площею 2,8301 га., що знаходиться в адміністративний межах Фастівської сільради Білоцерківського району, та належала спадкодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №952338.

Керуючись ст.ст. 328, 1225, 1261, 1268, 1269, 1270, 1274, 1299 ЦК України, ст.ст. 81, 125, 126 ЗК України, Законом України «Про порядок виділення в натурі /на місцевості/ земельних ділянок власникам земельних часток /паїв/», Законом України «Про оренду землі», ст.ст. 10, 60, 79, 88, 174, 209, 213-215, 223, 294, 296 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право спадкування на земельні ділянки: площею 0,14440 га, що знаходиться в АДРЕСА_1, та належала спадкодавцю ОСОБА_4 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №652912; площею 0,3755 га, що знаходиться на території в АДРЕСА_1, та належала спадкодавцю ОСОБА_4 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №652913; та площею 2,8301 га., що знаходиться в адміністративний межах Фастівської сільради Білоцерківського району, та належала спадкодавцю ОСОБА_4 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №952338, в порядку спадкування за законом після смерті гр. ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, право спадкування на земельні ділянки: площею 0,14440 га, що знаходиться в АДРЕСА_1, та належала спадкодавцю ОСОБА_4 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №652912; площею 0,3755 га, що знаходиться на території в АДРЕСА_1, та належала спадкодавцю ОСОБА_4 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №652913; та площею 2,8301 га., що знаходиться в адміністративний межах Фастівської сільради Білоцерківського району, та належала спадкодавцю ОСОБА_4 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №952338, в порядку спадкування за законом після смерті гр. ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Суддя Б. І. Кошель