ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

 

                                                              

 

 

  

У Х В А Л А

 

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

 

 12 березня 2008 року                                                             м. Київ

 

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді  Ліпського Д.В.

       суддів: Цуркана М.І., Амєліна С.Є., Гуріна М.І., Федорова М.О.

      

       розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2до Державної судової адміністрації України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України і Головного управління Державного казначейства України про визнання бездіяльності в оплаті праці та стягнення безпідставно недорахованої та невиплаченої заробітної плати, компенсації в зв'язку з порушенням строку її виплати за касаційною скаргою Державного казначейства України  на ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 17 серпня 2006 року, 

 

В С Т А Н О В И Л А :

 

       У березні 2006 року ОСОБА_1. та ОСОБА_2. звернулися до суду з позовом до Державної судової адміністрації України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України і Головного управління Державного казначейства України про визнання бездіяльності в оплаті праці та стягнення безпідставно недорахованої та невиплаченої заробітної плати, компенсації в зв'язку з порушенням строку її виплати.

 

Постановою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 13 червня 2006 року позовні вимоги було задоволено частково.

 

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Державне казначейство України звернулося з апеляційної скаргою до суду апеляційної інстанції.

 

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 17 серпня 2006 року апеляційна скарга Державного казначейства України залишена без розгляду, яерез пропуску строку на апеляційне оскарження та відсутність клопотання про поновлення строку цього оскарження.

 

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Державне казначейство України звернулося з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій  просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, справу направити на розгляд до суду апеляційної інстанції , оскільки суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми процесуального права. Зокрема, судом не враховано, що 11 липня 2006 року на адресу суду була направлена заява про поновлення строку на апеляційне оскарження.

 

         Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши доводи касаційної скарги за матеріалами справи щодо правильності застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не  підлягає задоволенню з наступних підстав.

 

       Відповідно до ч.3 ст. 186 КАС України заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

 

       Заява на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції була направлена Державним казначейством України 11 липня 2006 року. Тобто з пропуском строку на подачу цієї заяви Апеляційна скарга була направлена 21 липня 2006 року.

 

       Згідно ч.5 ст.186 КАС України апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

 

       Враховуючи наведене суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку про пропуск Державним казначейством України строку на апеляційне оскарження, та обгрунтовано залишив без розгляду апеляційну скаргу.

           Колегія суддів приходить до висновку, що у справі відсутні докази про те, що Державне казначейство України зверталося до суду з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

 

            Безпідставними є посилання Державного казначейства України на те, що останнім заява про поновлення строку на апеляційне оскарження була направлена на адресу суду 11 липня 2006 року, оскільки матеріали справи не містять зазначеної заяви, а реєстр відправленої кореспонденції свідчить лише про направлення кореспонденції без зазначення її змісту. Крім того, відповідно до штампу поштового відправлення на конверті 11 липня 2007 року до суду була направлена заява про апеляційне оскарження, а не заява про поновлення строку.

 

              Враховуючи те, що посилання Державного казначейства України в касаційній скарзі на порушення судом норм процесуального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судом апеляційної інстанції на підставах, передбачених процесуальним законом, обгрунтовано залишена без розгляду апеляційна скарга Державного казначейства України, то  касаційна скарга  підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін.

 

Керуючись ст.ст. 220, 222, 224, 230  КАС України, колегія суддів  -

 

                                          У Х В А Л И Л А :

 

Касаційну скаргу Державного казначейства України залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 17 серпня 2006 року - без змін.

 

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст.ст. 237 КАС України.

 

 

 

          ГОЛОВУЮЧИЙ :                                             Д.В. Ліпський                    

 

                          СУДДІ :                                              М.І. Цуркан

 

                                                                                С.Є. Амєлін

 

                                                                                М.І. Гурін

 

                                                                                М.О. Федоров