ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2012 р. Справа № 2а/0470/4198/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Серьогіної О.В.
при секретарі судового засідання Калині В.М.
за участю:
представника позивача Горбача Є.В.
представника відповідача Каціонової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМІА Україна»до Дніпропетровської митниці Державної митної служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання неправомірними дій, скасування рішення та повернення коштів,-
ВСТАНОВИВ:
05.04.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ОМІА Україна»звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці Державної митної служби України, в якому просить:
- визнати неправомірними дії Дніпропетровської митниці по встановленню митної вартості тальку марки Finntalk M в сумі 652 долара США за тону, а саме: посадовими особами Дніпропетровської митниці порушено послідовність застосування методів визначення митної вартості імпортованих товарів, що не відповідає вимогам ст. 266 Митного кодексу України.
- скасувати рішення Дніпропетровської митниці про визначення митної вартості № 110000014/2011/400941/2 від 20.12.2011 року.
- повернути з державного бюджету надміру сплачені обов'язкові платежі в сумі 33637,80 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані, з посиланням на ст. ст. 259, 260, 266, 267 Митного кодексу України,п. 7, п. 8 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою КМУ № 1766 від 20.12.2006 року, порушенням відповідачем чинного законодавства України при вчинені оскаржуваних дій та винесенні оскаржуваного рішення.
Ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.04.2012 року було відкрито провадження у справі.
Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу "Камертон".
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив суд задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача проти позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити у зв'язку з його необґрунтованістю.
При цьому у письмових запереченнях проти адміністративного позову відповідач зазначив, що митна вартість товару була заявлена позивачем шляхом подання декларації митної вартості за ціною договору (метод 1) відповідно до ст. 267 Митного кодексу України, а саме: 0,387 доларів США за кг. Під час порівняння рівня заявленої митної вартості товарів було встановлено, що цей рівень значно нижчий рівня митної вартості товарів, інформація про які була наявна у митному органі. Отже виникла необхідність здійснити перевірку даних, зазначених у декларації митної вартості та їх уточненні. З урахуванням позиції підприємства, відсутності додаткових документів для підтвердження митної вартості товару посадова особа митного органу прийняла рішення про визначення митної вартості товару від 20.12.2011 року, відповідно до якого митну вартість визначено в розмірі 0,652 доларів США за 1 кг на підставі наявних у митниці відомостей із застосуванням методу 6 відповідно до ст. 273 МКУ. У митного органу відсутня інформація щодо вартості ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено за методом визначення митної вартості 1-3. Методи на основі віднімання та додавання вартості неможливо застосувати у зв'язку із відсутністю об'єктивних, документально підтверджених даних, які піддаються обчисленню та належать до доданої вартості та вартості робіт. Застосований митницею 6 -резервний метод визначення митної вартості базується на світовій практиці, згідно якої в рамках цього методу допускається розумна гнучкість в підходах до застосування попередніх методів визначення митної вартості.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтями 259, 261 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу. Відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів), ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.
У відповідності зі ст. 264 Митного кодексу України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У разі виникнення потреби в уточненні заявленої митної вартості товарів або в разі незгоди декларанта з митною вартістю, визначеною митним органом, декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг під гарантію уповноваженого банку або сплатити податки і збори (обов'язкові платежі) згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною митним органом. У разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у місячний термін з дня прийняття рішення, у порядку, передбаченому законодавством. Декларант має право оскаржити рішення митного органу щодо визначення митної вартості оцінюваних товарів до митного органу вищого рівня та/або до суду.
Судом встановлено, що 03.05.2006 року між «Мондо Мінералс ОІ»(Продавець, Фінляндія) та ТОВ «ОМІА Україна»(Покупець) укладено контракт № 6-р, у відповідності з п. 1.1. якого продавець продає, а покупець покупає сировину згідно зі специфікацією. У відповідності зі специфікацією від 05.12.2011 року сторонами контракту визначено партію товару: тальк Finntalk M 15 у кількості 58, 75 тн., ціна за тону - 254 дол. США, загальна сума -14922 дол. США. Ціна за продукти на умовах FCA Соткамо (Інкотермс 2000).
05.12.2011 року «Мондо Мінералс ОІ»надіслало позивачу рахунок (Invoice), згідно з яким позивач зобов'язаний протягом 60 днів сплатити 14922,50 дол. США за тальк Finntalk M 15 у кількості 58, 75 тн.
Таким чином, контрактна вартість товару склала 14922,50 дол. США або 119229,28 грн. за курсом НБУ -7,9899 грн. за 1 дол. США.
19.12.2011 року підприємством-декларантом ТОВ «Гіперіон-Д»від імені позивача було надано відповідачу вантажну митну декларацію, в якій зазначено про ввезення товару по цінам згідно зі специфікацією підприємства-виробника товару, одержувач товару - ТОВ «ОМІА Україна»; товар - тальк Finntalk M 15 у кількості 58, 75 тн., умови поставки -FCA Соткамо, загальна вартість партії товару з урахуванням вартості доставки -182081,99 грн. (за курсом НБУ -7,9899 грн. за 1 дол. США), в т.ч. ПДВ -38237,22 грн.
Також 19.12.2011 року була надана декларація митної вартості (форма ДМВ-1), згідно з якою митна вартість товару склала 182081,99 грн. у тому числі витрати на транспортування -62852,71 грн. В графі «Для відміток митного органу»вказаної декларації митної вартості посадовою особою відповідача зазначено, що згідно ПКМУ 1766 від 20.12.06 р. п. 11 документи надані не в повному обсязі. На звороті вказаної ВМД зазначені додаткові документи, які мають бути надані на вимогу митного органу: висновки експертних організацій щодо вартісних та якісних характеристик товару, видані уповноваженими організаціями; сертифікат про походження товару; декларація країни відправлення; прайс-листи; калькуляція собівартості. Термін надання додаткових документів встановлено 10 днів з дати ознайомлення.
Таким чином, задекларована загальна митна вартість партії товару складала -182081,99 грн. (3099,27 грн. за 1 тону) або - 22789,02 дол. США ( 387,90 дол. США за 1 тону) за курсом НБУ -7,9899 грн. за 1 дол. США.
20.12.2011 року відповідачем було винесено рішення про визначення митної вартості товару, згідно з яким митна вартість товару тальк FinntalkM 15 була визначена за 6 методом і склала 652 дол. США за тону, всього 38305 дол. США, та оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України.
20.12.2011 року позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив надати дозвіл на оформлення вантажної митної декларації під фінансову гарантію декларанта зі сплатою податків до Держбюджету у зв'язку з незгодою з визначеною митним органом митної вартості товару. .
21.12.2011 року відповідачу підприємством-декларантом ТОВ «Гіперіон-Д»від імені позивача була надана нова вантажна митна декларація, в якій вказана визначена митним органом вартість товару -306053,12 грн., в т.ч. ПДВ 64271,16 грн.
Платіжним дорученням від 08.12.2011 року № 508 позивачем на адресу відповідача була здійснена попередня оплата за митне оформлення у сумі 60000 грн.
Платіжним дорученням від 21.12.2011 року № 551 позивачем на адресу відповідача була здійснена попередня оплата за митне оформлення у сумі 21000 грн.
07.03.2012 року позивач звернувся до відповідача з листом, в якому просив переглянути рішення про визначення митної вартості товару від 20.12.2011 року та застосувати митну вартість, заявлену декларантом за методом № 1.
До вказаної заяви позивач додав наступні документи: підтвердження замовлення за контрактом від 22.11.2011 року № 25815; платіжне доручення № 10 від 24.01.2012 року про сплату коштів за контрактом; платіжне доручення про сплату № 446 від 23.11.2011 року про сплату транспортних витрат та акт виконаних робіт; прайс-лист виробника від 01.12.2011 року; декларація країни відправлення; експертний висновок Київської ТПП від 16.02.2012 року; експертний висновок ДП «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків»від 29.02.2012 року; лист «МондоМінералс Б.В.»про неможливість надання калькуляції товару від 28.12.2011 року.
Листом від 12.03.2012 року відповідач повідомив позивача про відмову в перегляді рішення про визначення митної вартості від 20.12.2011 року у зв'язку з тим, що позивачем не була надана калькуляція собівартості фірми-виробника товару та у зв'язку з суб'єктивною направленістю інформації, зазначеної у наданих позивачем експертних висновках.
Згідно зі статтею 266 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:
1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
4) на основі віднімання вартості;
5) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
6) резервного.
Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на розсуд декларанта. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.
Порядок застосування резервного методу визначення митної вартості визначений статтею 273 Митного кодексу України, нормами якої встановлено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267 - 272 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визначеній за методами 1 - 6 митній вартості, однак при визначенні митної вартості відповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосуванні цих методів.
Під час судового розгляду справи відповідач не надав пояснень стосовно того у якій спосіб митним органом було визначено митну вартість оцінюваних товарів за шостим резервним методом.
Водночас на підтвердження правильності визначення митним органом митної вартості спірного товару відповідачем було надано копію вантажної митної декларації від 13.12.2011 року, згідно з якою контрактна вартість товару Finntalk M у кількості 60 кг за склала 317,62 грн. (графа 42), а митна вартість вказаного товару склала 7082,98 грн. (графа 45).З урахуванням курсу НБУ -7,9899 грн. за 1 дол. США за вказаною ВМД від 13.12.2011 року контрактна вартість товару Finntalk M у кількості 60 кг склала 39,75 дол. США, тобто 0,6625 дол. США за 1 кг, або 662,50 дол. США за 1 тону, а митна вартість склала 886,49 дол. США, тобто 14,77 дол. США за 1 кг, або 14775 дол. США за тону.
Суд не враховує вказані доводи відповідача з огляду на таке.
У відповідності з п. 2 статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947) оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи подібного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов'язуватися або i) з порівнюваними кількостями, або ii) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту.
Як вбачається з ВМД від 13.12.2011 року, наданої відповідачем, кількість зазначеного в ній товару (60 кг) не співставима з кількістю товару, задекларованого позивачем (58750 кг).
Крім того в ВМД від 13.12.2011 року вказана інша країна відправлення товару -Нідерланди, а також не зазначені умови поставки товару, що є важливими складовими дійсної вартості товару.
Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не довів правомірності вчинення ним дій та винесення рішення з визначення митної вартості спірного товару 6 резервним методом.
Статтею 6 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Отже, необхідною умовою для звернення особи до суду з адміністративним позовом є обов'язкова наявність порушення прав, свобод чи інтересів цієї особи у сфері публічно-правових відносин.
При цьому суд зазначає, що оскільки правовою підставою для звернення до адміністративного суду є захист порушених прав, свобод чи інтересів, то право на позов у особи виникає лише після порушення відповідачем її права, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні.
Державною митною службою України видано наказ N 618 від 20 липня 2007 року "Про затвердження Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, що помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами".
У відповідності з п. 1 розділу ІІІ вказаного Порядку для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.
У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за ЄДРПОУ платника податків - юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) та напрям перерахування коштів: а) для повернення платнику податків - на поточний рахунок платника податків в установі банку; б) для подальших розрахунків як передоплата або грошова застава: на депозитний рахунок 3734; на банківський рахунок 2603; в) для повернення фізичній особі в готівковій формі, якщо такі кошти вносилися готівкою, - на банківський рахунок 2603; г) для погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на митні органи, незалежно від виду бюджету. До заяви додаються: аркуші з позначенням "3/8" комплектів бланків митних декларацій форм МД-2 і МД-3 і доповнення (у разі їх оформлення) або другий аркуш оформленої посадовою особою митного органу уніфікованої митної квитанції МД-1, за якою помилково та/або надмірно сплачено митні та інші платежі; документи, що підтверджують суму помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяв про повернення надмірно сплачених митних та інших платежів, у випадках, передбачених в абзацах третьому - восьмому цього пункту.
В установленому порядку, позивач не звертався до відповідача із заявою про повернення зайво сплачених коштів.
За таких обставин позовні вимоги про повернення з державного бюджету надміру сплачених обов'язкових платежів є передчасними та необґрунтованими.
Керуючись ст. 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМІА Україна" до Дніпропетровської митниці Державної митної служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання неправомірними дій, скасування рішення та повернення коштів - задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Дніпропетровської митниці Державної митної служби України по встановленню митної вартості тальку марки Finntalk М в сумі 652 доларів США за тону, а саме: посадовими особами Дніпропетровської митниці Державної митної служби України порушено послідовність застосування методів визначення митної вартості імпортованих товарів, що не відповідає вимогам ст. 266 Митного кодексу України.
Скасувати рішення Дніпропетровської митниці Державної митної служби України про визначення митної вартості товарів № 110000014/2011/400941/2 від 20.12.2011 року.
В задоволенні позову в іншій частині відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМІА Україна" судовий збір в сумі 32,19 грн. (тридцять дві гривні 19 копійок).
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі -25.06.2012 р.
Суддя О.В. Серьогіна