ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2006 р. | № 9/209/05 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді Плюшка І.А.
Суддів: Панченко Н.П., Самусенко С.С.
Розглянувши у відкритому
судовому засіданні матеріали
касаційної скарги Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Миколаївобленерго”
на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.05.2006 року;
та рішення господарського суду Миколаївської області від 16.03.2006 року
у справі №9/209
за позовом Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Миколаївобленерго”
до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма “Юлта”
про стягнення 4935,45 грн.
За участю представників,
- позивача –Крижанівська І.М. (дов. від 25.11.2005р. №023/05-1202);
- відповідача – Кириличенко О.А. (дов. від 26.01.2006р. №26/1)
Дослідивши встановлені судами першої та апеляційної інстанцій фактичні обставини справи, заслухавши суддю доповідача, розглянувши викладені в касаційній скарзі обґрунтування щодо касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 16.03.2006 року по справі №9/209 в задоволенні позову ВАТ “ЕК “Миколаївобленерго” в особі філії м. Миколаєва до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми “Юлта” про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, нараховану по Акту про порушення ПКЕЕ, - відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.05.2006 року по справі №9/209 зазначене рішення господарського суду Миколаївської області залишене без змін.
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ВАТ “ЕК “Миколаївобленерго” (далі - Скаржник) звернувся з касаційною скаргою на відповідні судові рішення, в якій просить скасувати зазначені рішення судів першої та апеляційної інстанції з мотивів неправильного застосування норм матеріального та процесуального права і прийняти у справі нове рішення, яким позовні вимоги ВАТ “ЕК “Миколаївобленерго” задовольнити в повному обсязі.
Розглянувши викладені в касаційній скарзі доводи щодо необґрунтованості прийняття оскаржуваних судових рішень та неправильності застосування норм процесуального і матеріального права, колегія суддів приходить висновку, - залишити касаційну скаргу без задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Встановлення та оцінка доказів є виключною прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій.
Приймаючи оскаржуване рішення господарський суд Миколаївської області виходив з того, що між позивачем (ВАТ “ЕК “Миколаївобленерго”) та відповідачем (ТОВ ВКФ “Юлта”) був укладений договір №44/1335 від 07.05.2004 року на користування електричною енергією. Однак під час виконання зазначеного договору, а саме, 30.09.3004 року, представниками ВАТ “ЕК “Миколаївобленерго” було проведено перевірку енергогосподарства відповідача на предмет дотримання Правил користування електричною енергією, за результатами якої було встановлено, що ТОВ ВКФ “Юлта” допущені порушення пломби енергопостачальної компанії на кришці електролічильника, порушення пломби енергопостачальної компанії на ДОУ (автомат), в наслідок чого представниками Скаржника було складено акт №0095530 від 30.09.2004 року, на підставі якого ВАТ “ЕК “Миколаївобленерго” було проведено перерахування суми оплати за користування електроенергією за період після останньої перевірки, згідно п. 2.2., 2.3. Методики обчислення обсягу електричної енергії, у зв’язку з порушенням ТОВ ВКФ “Юлта” п. 7.302 Правил користування електричною енергією, що затверджені постановою НКРЕ від 22.08.2002 року №928 (далі - Правила).
Приймаючи оскаржуване рішення по справі суд першої інстанції мотивував прийняте рішення з огляду на те, що відповідно до п. 2.6 та п. 7 Методики обчислення обсягу електричної енергії у випадку виявлення у споживача порушення Правил, покази приладу обліку електроенергії не враховуються, величина добового споживання електричної енергії протягом робочого часу W (кВт х год.) розраховується за формулою: W доб. = Р х t х Кв. Однак відповідні показники на думку суду першої інстанції залежать від показників потужності струмоприймачів, а потужність розраховується з навантаження по фазам лише в тому разі, коли потужність окремих струмоприймачів, що працювали на час перевірки, визначити неможливо. Відповідне тлумачення норм матеріального права судом першої інстанції знаходить своє погодження як судом апеляційної інстанції, так і колегією суддів касаційної інстанції.
З огляду на встановлені судами першої та апеляційної інстанції фактичні обставини, з актів перевірки вбачається, що представниками Скаржника було зазначено навантаження по фазам, на відміну від встановлених вимог зазначених Правил, щодо встановлення навантаження згідно потужності кожного конкретного струмоприймача, які живилися під час перевірки. Однак, в обґрунтуванні заявлених позовних вимог, ВАТ “ЕК “Миколаївобленерго” не надало суду доказів того, що представниками останнього при проведенні перевірки було в повній мірі дотримано правил замірювання фактичного споживання електроенергії відповідно до наявних струмоприймачів. Таким чином, на думку колегії суддів касаційної інстанції, суди першої та апеляційної інстанцій правильно дійшли висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, у зв’язку з недоведеністю обставин, які б підтверджували правильність обрахування суми донарахувань.
Колегія суддів касаційної інстанції, переглядаючи оскаржувані судові рішення на предмет правильності застосування норм матеріального і процесуального права, з огляду на встановлені судами фактичні обставини справи, в цілому погоджується з правовою позицією судів першої та апеляційної інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень також і з огляду на наступне:
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Законом, зокрема, ст. 33 ГПК України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, відповідні докази повинні бути надані суду з дотримання вимог передбачених ст. 34 ГПК України, зокрема у належній формі, та такі з якими закон пов’язує підтвердження тих чи інших обставин. Оскільки, відповідно до ст. 84 ГПК України, господарський суд приймаючи рішення по справі повинен зазначити в описовій частині рішення ті докази якими сторони обґрунтовують свої вимог, то на виконання зазначеного положення закону, суд має право виходити лише з дослідження тих доказів що є в матеріалах справи. З огляду на зміст ст. 33 ГПК України, суд не зобов’язаний збирати докази по справі, але приймаючи рішення суд повинен обґрунтувати останнє тими доказами, що надані сторонами, та наявні в матеріалах справи.
Відповідно до згадуваної в оскаржуваних судових рішеннях Методики обчислення обсягу електричної енергії у випадку виявлення у споживача порушення Правил користування електричною енергією, обрахування обсягу спожитої електроенергії проводиться, згідно п. п. 2.1 –2.4, 2.6, 2.8, і обраховується по формулі W доб. = Р х t х Кв., де Р- потужність працюючих на момент перевірки струмоприймачів. Таким чином, з огляду на встановлені фактичні обставини судами першої та апеляційної інстанції, колегія суддів приходить висновку про правильність посилання судами першої та апеляційної інстанцій на необхідність доведення факту врахування показників потужності працюючих на момент перевірки струмоприймачів при проведенні донарахування суми оплати за спожиту електроенергію, внаслідок допущених порушень Правил користування електричною енергією.
Судами першої та апеляційної інстанцій, на думку колегії суддів касаційної інстанції, також правильно застосовані положення Правил користування електричної енергії в редакції від 22.09.2002 року, яка діяла під час спірних правовідносин, згідно п. 7.30 яких, у випадках виявлення у споживача змін у схемі ввімкнення розрахункового засобу обліку та електричного керуючого годинника в схемах багатотарифного розрахункового обліку або зміни керуючої програми, пошкоджень, зриву пломб, штучного гальмування диска, зупинки електролічильника та інших порушень, спричинених діями споживача, які призводять або можуть призвести до зниження показів споживання електричної енергії, покази розрахункового засобу обліку не враховуються, а постачальник електричної енергії здійснює перерахунок за користування електричною енергією за період від дня останнього контрольного зняття представником постачальника електричної енергії показів розрахункового засобу обліку чи фактичного проведеної і підтвердженої актом технічної перевірки роботи схеми комерційного обліку, що мала передувати виявленню порушень, але цей період має не перебільшувати шести місяців. Оскільки, як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивачем (скаржником по справі) не доведено обставини, якими обґрунтовані позовні вимоги, з огляду на відсутність відповідних доказів, то, колегія суддів не вбачає у прийнятих судами першої та апеляційної інстанції оскаржуваних судових рішень порушень норм матеріального і процесуального права.
Інші доводи скаржника викладені в касаційній скарзі, колегією суддів касаційної інстанції до уваги не беруться, оскільки дослідження останніх призводе до порушення останньою норм процесуального права, зокрема, ст. 1117 ГПК України, якою визначені межі касаційного перегляду.
Відповідно до вищевикладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України у складі колегії суддів
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ВАТ “Енергопостачальна компанія “Миколаївобленего” залишити без задоволення.
2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.05.2006 року у справі №9/209 залишити без змін.
Головуючий І. Плюшко
Судді Н. Панченко
С. Самусенко