ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

 

                                                              

 

 

  

У Х В А Л А

 

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

 

 13 лютого 2008 року                                                             м. Київ

 

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді  Ліпського Д.В.

       суддів: Амєліна С.Є.,Гуріна М.І., Кобилянського М.Г., Юрченка В.В.,

розглянувши у попередньому розгляді справу за позовом ОСОБА_1до Одеського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії за її касаційною скаргою на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 9 листопада 2005 року та на ухвалу апеляційного суду Одеської області від 28 лютого 2006 року, 

 

В С Т А Н О В И Л А :

 

У січні 2005 року ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до Одеського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії. Свої вимоги мотивувала тим, що посадові особи Одеського обласного військового комісаріату відмовляються перерахувати їй пенсію, що вона отримує в зв'язку з втратою годувальника - чоловіка ОСОБА_2., відповідно до змін розміру грошового утримання військовослужбовців. Просила суд зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії з урахуванням премії 33,3% згідно Указу Президента України №923/96 п.3 Постанови КМУ №829 від 22 травня 2000 року з 13 серпня 2002 року; 100%-ї надбавки, встановленої Указом Президента України №173 від 23 лютого 2002 року з 1 січня 2003 року та 90%-ї надбавки за Указом Президента України №389 від 5 травня 2003 року з 1 травня 2003 року.

 

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 28 лютого 2006 року залишено без змін рішення Приморського районного суду м.Одеси від 9 листопада 2005 року, яким в задоволені позову відмовлено.

 

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями позивач звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України. В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції, постановити нове рішення про задоволення позовних вимог, оскільки вважає, що суди першої та апеляційної інстанції  неправильно застосували норми матеріального права.

 

         Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального закону, правової оцінки обставин у справі у межах, визначених ч.2 ст.220 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування ухвалених по справі судових рішень.

 

Судом  першої та апеляційної інстанції встановлено, що чоловік позивачки - ОСОБА_2- був виключений зі списків особистого складу через смерть у 1987 році і з цього ж часу його родина знаходиться на пенсійному забезпеченні в Одеському обласному військовому.

 

Відповідно до статті 10 Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб”, який визначає умови та порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців Збройних сил України, пенсійне забезпечення військовослужбовців, які мають право на пенсію здійснюється відповідними відомствами в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

 

 Частиною тертю ст. 43 вищевказаного Закону / в редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин/ передбачено, що, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей обчислюються з грошового забезпечення цих військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу. При цьому для обчислення їм пенсій враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби у порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

 

 Згідно з п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року  № 393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей” пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; окладу за військове або спеціальне звання; процентної надбавки за вислугу років; додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісяця (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби).

 

           Щодо  нової  редакції ч.3 ст.43 зазначеного Закону, де йдеться  про  нарахування пенсії з  розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, куди включається оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством" та  п.2 Перехідних положень до Закону України «Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх  справ та деяких інших осіб", який передбачає право на перерахунок пенсії з урахуванням зазначеного положення Закону,  то вони  набирають  чинность з 1 січня 2005 року і  не мають зворотньої дії в часі.

 

Постановою Кабінету Міністрів України №452 від 06 квітня 1998 року «Про упорядкування додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців», якою затверджені додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, що виплачуються щомісячно встановлено, що премія не відноситься до додаткових видів грошового забезпечення.

 

       Відповідно до положень ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» (що діяли до 1 січня 2005 року), призначені військовослужбовцям пенсії перераховувались з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, які мали право на пенсію за цим законом.

 

        Враховуючи наведене, суди дійшли до обгрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову, так як чоловік позивачки на момент виключення зі списків особистого складу вказаних надбавок не отримував, оскільки виключений до їх запровадження, а премія не відноситься до додаткових видів грошового забезпечення.

 

        Оскаржувані судові рішення постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального закону, а тому колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

 

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 224, 230 , ч.5 ст.254 КАС України, колегія суддів  -

                                          У Х В А Л И Л А :

 

Касаційну скаргу ОСОБА_1відхилити, а ухвалу апеляційного суду Одеської області від 28 лютого 2006 року та рішення Приморського районного суду м.Одеси від 9 листопада 2005 року у справі за позовом ОСОБА_1до Одеського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії залишити без змін.

 

       Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст.ст. 237 КАС України.

 

 

 

          ГОЛОВУЮЧИЙ :                                 Д.В. Ліпський

 

                          СУДДІ :                                 С.Є. Амєлін

 

                                                                          М.І. Гурін

 

                                                                     М.Г. Кобилянський

 

                                                                     В.В. Юрченко